Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації

Право колективної власності - це юридично визначене і забезпечене право організації - юридичної особи, створеної на базі об'єднання майна її членів (учасників), використовувати належні їй засоби виробництва на власний розсуд і в інтересах її членів (учасників). Перелік таких об'єктів затверджено Постановою Верховної Ради України від 17.06.1991 р. "Про право власності на окремі види майна" При праві колективної власності суб'єкт, який передав своє майно до такої власності, втрачає та цю річ право власності, отримуючи натомість зобов'язальні права щодо нового власника - організації корпоративного типу, членом (учасником) якої став цей суб'єкт, а саме: а) право та отримання грошового чи майнового еквівалента своєї частки в майні нового власника - юридичної особи у разі виходу зі складу її учасників (членів); б) право участі в розподілі майна юридичної особи у разі її ліквідації; в) право та отримання частини чистого прибутку (дивідендів) суб'єкта права колективної власності; г) право участі в управлінні справами юридичної особи, що діє на базі колективної власності, якщо інше не передбачено її установчими документами. Об'єктами права колективної власності можуть бути: - складений/статутний капітал господарської організації зі статусом юридичної особи, утворенні! за рахунок майна, переданого їй засновниками та учасниками як вклад до такого капіталу; - викуплене членами трудового колективу, іншими колективами фізичних осіб, які створили для цього господарське товариство, та юридичними особами майно державного підприємства (акції ВАТ, створеного на базі державного підприємства); - кредити банків, отримані організацією корпоративного типу; - виготовлена продукція, отримані доходи та інше майно, набуте організацією корпоративного типу на законних підставах (субсидії, дивіденди від цінних паперів тощо). Однак не може бути об'єктом права колективної власності майно, вилучене з обороту1, в тому числі цілісні майнові комплекси, та базі яких здійснюється діяльність, що належить до монополії держави. Як правило, суб'єкт права колективної власності сам використовує належне йому майно своєю владою і в інтересах його учасників (членів). При цьому він може використовувати такі правові форми реалізації права колективної власності: - право господарського відання при створенні суб'єктом права колективної власності унітарного підприємства-невласника, що має діяти з метою отримання прибутку на засадах самоокупності; - право оперативного управління щодо створеної суб'єктом права колективної власності юридичної особи (підприємства), якщо діяльність останньої фінансується засновником; - право довірчого управління: застосовується на договірних засадах: а) на підставі припису закону (щодо управління активами інститутів спільного інвестування та в інших випадках, передбачених законом); б) у разі потреби в професійному управлінні майном і відсутності у суб'єкта права колективної власності відповідних фахівців та можливостей; - користування об'єктами права колективної власності на договірних засадах (на підставі договорів оренди, лізингу та ін.), що забезпечує можливість передання в користування таких об'єктів іншим особам

Дата добавления: 2015-11-30