секція: прикладна математика

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації

Полтавське територіальне відділення МАН України

Новосанжарське районне наукове товариство учнів «Мала академія наук»

Відділення: фізико-математичне та економічне

Секція: прикладна математика

СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ КРИЗИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Роботу виконав:

Тимощук Анатолій Олександрович,

учень 11 класу

Малокобелячківської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради

Науковий керівник:

Тимощук Ніна Олексіївна,

учитель математики

Малокобелячківської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради,

спеціаліст вищої категорії,

старший вчитель

ТЕЗИ

Науково-дослідницької роботи

Статистичне дослідження демографічної кризи

в Полтавській області»

Автор: Тимощук Анатолій Олександрович, учень 11 класу Малокобелячківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Новосанжарської районної ради Полтавської області

Науковий керівник: Тимощук Ніна Олексіївна, учитель математики Малокобелячківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель

Полтавське територіальне відділення МАН України

секція: прикладна математика

Для нашої області демографічна проблема на даний момент є однією з найболючіших

Актуальність даної роботи полягає в тому, що населення Полтавської області продовжує скорочуватись. У результаті зниження народжуваності населення області старішає. Статистика свідчить, що кількість померлих майже в два рази перевищує кількість народжених за рік.

Мета роботи: вивчення демографічної ситуації на Полтавщині за допомогою математичної статистики.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: опрацювати літературу по математичній статистиці; проаналізувати сучасний стан демографічної ситуації; встановити фактори впливу на дану ситуацію та визначити основні напрямки для її вирішення.

Об’єкт дослідження – демографічна ситуація Полтавської області.

Практична значимість: дана робота може бути використана вчителями та учнями при вивченні математичної статистики та демографічної ситуації в Полтавській області.

Опрацювавши літературу, проаналізувавши дані служби статистики України та Полтавської області, результати опитування, ми зробили висновок: швидко подолати демографічну кризу неможливо, але здійснювати конкретні кроки для досягнення демографічної безпеки необхідно терміново.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1. МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА – САМОСТІЙНА НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА…………………………………………...................... 5

РОЗДІЛ 2. ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ….…..6

2.1. Статистичне дослідження демографічної кризи в Полтавській області……………………………………………………...………………6

2.1.1. Суть та види статистичного дослідження…………........6

2.1.2. Густота і чисельність населення Полтавської області………………………………………………………………7

2.1.3. Природний приріст населення………………………….12

2.1.4. Стан здоров’я населення Полтавської області..……….14

2.1.5. Середня очікувана тривалість життя та середній вік населення………………………………………………….………15

2.2. Аналіз природного руху в Новосанжарському районі……..16

2.3. Аналіз природного руху в селі Малий Кобелячок…………...17

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА ПЕРСПЕКТИВУ………………………………………………………....….....…...19

ВИСНОВКИ………………………………………………………….………..21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….22

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..25

ВСТУП

Тема нашої роботи “Статистичне дослідження демографічної кризи в Полтавській області“. Ми вибрали цю тему тому, що для нашої області демографічна проблема на даний момент є однією з найболючіших. Нас, як і багатьох інших, хвилює питання: як складеться доля нащадків і чи будуть вони щасливими.

Актуальність даної роботи полягає у тому, що населення нашої області продовжує скорочуватись. За період з 1 січня 1995 року по 1 січня 2012 рік чисельність населення зменшилась на 272,2 тис. осіб постійного населення. У результаті зниження народжуваності населення області старішає (на 1 січня 2012 року близько 30% становлять пенсіонери). Статистика свідчить, що кількість померлих майже в два рази перевищує кількість народжених за рік. Ці цифри змушують задуматись.

Метою даної роботи є вивчення демографічної ситуації на Полтавщині за допомогою математичної статистики та встановлення можливих шляхів її вирішення.

Для досягнення поставленої мети необхідно:

1) опрацювати літературу по математичній статистиці;

2) проаналізувати сучасний стан демографічної ситуації;

3) встановити фактори впливу на демографічну ситуацію Полтавщини;

4) визначити основні напрямки вирішення демографічної ситуації.

Відповідно до поставлених завдань використані такі методи дослідження: графічний, табличний, статистичний та метод опитування.

Об’єкт дослідження – демографічна ситуація Полтавської області.

Практична значимість даної роботи в тому, що вона може бути використана вчителями та учнями при вивченні математичної статистики та демографічної ситуації Полтавської області.

РОЗДІЛ 1

МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА – САМОСТІЙНА НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА

Термін “статистика” походить від латинського “status”, що означає становище, стан явища. Уперше він був уведений в ужиток у середині XVIII століття німецьким ученим, професором філософії Готфрідом Ахенвалем (1719 – 1772), який з 1746 року у Морбургському університеті почав викладати нову навчальну дисципліну, яку і назвав статистикою. [5, 9]

Статистика здійснює збирання, обробку та аналіз даних про масові соціально-економічні явища, які характеризують всі сторони життя та діяльності населення, виявляє взаємозв’язки різних сторін в економіці, вивчає динаміку її розвитку. [9, 9]

Статистика має багатовікову історію. Довгий час статистка існувала як галузь практичної діяльності і зводилась, в основному, до статистичного спостереження (збирання даних про чисельність населення, його майно та доходи, земельні угіддя тощо) та операцій за їх систематизацією.

Математична статистика – це розділ математики, присвячений вивченню закономірностей, які мають місце в масових явищах і статистичних сукупностях. … Зміст математичної статистики складають математичні методи систематизації, обробки і аналізу масових статистичних даних незалежно від їх якісного змісту. [10, 5]

Предмет математичної статистики полягає в розробці методів збору та обробки статистичних даних для одержання наукових та практичних висновків. [1, 166] Основною задачею математичної статистики є розробка методів одержання науково обґрунтованих висновків про поведінку масових явищ і процесів за результатами спостережень. [3, 106]

У цілому статистика – це мистецтво і наука збирання, аналізу та одержання висновків із даних спостереження. [4, 549]

РОЗДІЛ 2

ДЕМОГРАФІЧНА КРИЗА В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Демографічна ситуація – це прояв особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі і місці. У сучасній Україні демографічна ситуація відрізняється великою гостротою і напруженістю. Вона визначається структурою населення і характером його руху, видами, темпами і режимом відтворення, рівнем народжуваності і смертності… У основі всіх цих процесів лежить соціально-економічне положення. [13, 51]

Демографічна ситуація в Полтавській області, як і в Україні, характеризується як кризова. Депопуляція супроводжується істотним погіршенням стану здоров’я, зниженням середньої і середньої очікуваної тривалості життя населення.

2.1. Статистичне дослідження демографічної кризи в Полтавській області

Першим кроком на шляху розробки науково обґрунтованої програми подолання демографічної кризи, яка склалась на сьогоднішній день, повинно бути наукове вивчення демографічної ситуації в Полтавській області, а саме аналіз динаміки чисельності наявного населення.

2.1.1. Суть та види статистичного дослідження

Статистичне дослідження – це вивчення статистичної спільноти (осіб, предметів, явищ) … [18]

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох стадій:

1) статистичного спостереження;

2) систематизації матеріалів статистичного спостереження;

3) аналізу узагальнених матеріалів, добутих у результаті їх обробки. [5, 18]

У процесі статистичного дослідження застосовують особливі прийоми вивчення, які в сукупності утворюють статистичний метод. Складовими елементами статистичного методу є масове спостереження, статистичне зведення, групування, побудова графіків.

“Види статистичних спостережень:

· спостереження за часовою ознакою (поточне, періодичне, одиничне);

· спостереження за способом організації (звітне, експедиційне, самообчислення);

· спостереження за ступенем повноти охоплення одиниць (суцільне, несуцільне).

Види несуцільного спостереження: вибіркове спостереження, спостереження основного масиву, анкетне спостереження, монографічний опис.” [12, 97] На схемі (дивись ДОДАТОК А) систематизовано види статистичних спостережень.

2.1.2. Густота і чисельність населення Полтавської області

Чисельність населення, його динаміка і віково-статева структура є найважливішими показниками демографічної характеристики народонаселення.

Сучасна демографічна ситуація характеризується збереженням тенденції скорочення чисельності населення Полтавської області. Кількість населення області на 1 січня 2012 року становило 1477,2 тис. осіб. Міграційний приріст становить 7,9 тис. осіб.

Чисельність наявного населення, так само як і чисельність постійного населення з кожним роком зменшується. Порівнюючи дані за 1995 і 2012 рік бачимо, що чисельність населення області зменшилась на 275,6 тис. осіб (наявного населення) і на 272,2 тис. осіб (постійного населення).

Планування і проведення випадкових експериментів та аналіз їх результатів за допомогою методів теорії ймовірностей здійснюють у математичній статистиці. [6, 160]

Кількісну сторону масових суспільних явищ статистика виражає у вигляді об’єктивних статистичних показників (чисел). Статистичним показником називають узагальнену числову характеристику будь-якого масового явища в поєднанні з його якісною визначеністю в конкретних умовах місця та часу. Прикладом статистичного показника є кількість населення області на початок року …. [11, 6]

Матеріали статистичного спостереження – це первинна інформація, яка підлягає систематизації і обробці. Основною формулою систематизації отриманої інформації є ряди розподілу.

Статистичним рядом розподілу називають розподіл одиниць сукупності за групами та величиною варіюючої ознаки. Такі ряди складаються з двох елементів: переліку груп і кількості одиниць, що входять у кожну групу. Вони характеризують склад сукупності за розміром досліджуваної ознаки. [5, 22]

“… як і теорія імовірностей, математична статистика має свої ключові поняття, до яких відносяться: генеральна сукупність, теоретична функція розподілу вибірки, статистичний розподіл вибірки, … числові характеристики вибірки. ” [7, 5]

Генеральною називається вся сукупність об’єктів які підлягають вивченню. Частина одиниць, яку взято з генеральної сукупності для вибіркового спостереження – вибірковою сукупністю. Загальна кількість населення Полтавської області є генеральною сукупністю.

Таким чином, вибірка – це сукупність спостережуваних значень деякої випадкової змінної, її реалізація при цих спостереженнях. [15, 235]

Якщо записати елементи вибірки в порядку зростання, отримаємо варіаційний ряд. [14, 157]

Проаналізуємо статистичний ряд розподілу, який складено з даних таблиці про адміністративно-територіальний поділ та щільність населення Полтавської області на початок року [20] і представлено в таблиці 2.1.

Як бачимо за даними табл. 2.1 з кожним роком густота населення зменшується. В 1990 році кількість населення на 1 км² – 61 особа, а в 2012 – 51,5 осіб. Як бачимо, густота населення Полтавської області зменшилася на 9,5 осіб. Це пов’язано з тим, що постійно зменшується кількість населення. “Динаміку (розвиток явищ у часі) найчастіше відображають зо допомогою лінійних діаграм. ” [9, 63] Густоту населення Полтавської області зображено на діаграмі, яка наочно демонструє зменшення кількості осіб на 1 км² (дивись ДОДАТОК Б).

Густота населення Полтавської області

(Осіб на 1 км²) Таблиця 2.1

Густота населен-ня	61,0	61,0	61,2	61,5	61,3	60,9	60,3	59,8	59,2	58,7	58,1	57,4

Густота населення	56,6	55,9	55,2	54,6	54,0	53,5	52,9	52,5	52,2	51,7	51,5

Сучасна демографічна ситуація характеризується збереженням тенденції скорочення чисельності населення Полтавської області. Дані статистичної інформації про чисельність населення [19] подано в таблиці «Населення Полтавської області» (дивись ДОДАТОК В)

Чисельність населення постійно змінюється внаслідок народжуваності, смертності та міграції населення. Облік населення здійснюється по населених пунктах на певну дату (як правило на початок року). Під час обліку потрібно розрізняти постійне і наявне населення. Графічне зображення зміни чисельності наявного і постійного населення нашої області подано за допомогою гістограми (дивись ДОДАТОК Д).

До постійного населення належать особи, які постійно проживають у даному населеному пункті (не менше 1 року), незалежно від їх фактичного місцезнаходження на момент обліку. Даний населений пункт для цих осіб є їх постійним місцем проживання. До наявного населення належать особи, які фактично проживали в даному населеному пункті на момент обліку незалежно від їхнього постійного місця проживання.

В 1990 році чисельність наявного населення Полтавської області 1752,8 тис. осіб, а постійного – 1741,5 тис. осіб, а на 1 січня 2012 року – 1477,2 тис. осіб і 1469,3 тис. осіб відповідно. В 1990 році відмінність в чисельності наявного і постійного населення становила 11,3 тис. осіб, а в 2012 році – 7,9 тис. осіб. Різниця між кількість наявного і постійного населення зменшується, що свідчить про зменшення міграції населення. Але засмучує те, що кількість постійного населення Полтавської області за останні 22 роки зменшилася на 272,2 тис. осіб. Для порівняння: на 1 жовтня 2012 року в місті Кременчук проживало 225,8 тис. осіб, а в місті Миргород – 41,2 тис. осіб, що разом – 267 тис. осіб. Тобто населення Полтавської області зменшилося за 22 роки більше, ніж на кількість жителів Кременчука і Миргорода разом взятих.

З кожним роком зменшується кількість сільського і міського населення. Зміну чисельності міського і сільського населення подано за допомогою гістограми (дивись ДОДАТОК Е). В 1990 році міське населення становило 1020,2 тис. осіб, а сільське – 732,6 тис. осіб. На 1 січня 2012 року кількість міського і сільського населення була 904,9 тис. і 572,3 тис. осіб. В 1990 році сільських жителів було менше, ніж міських на 287,6тис. осіб, а в 2012 році – на 332,6 тис. осіб. При цьому, чітко простежується зростання міського населення за рахунок відтоку сільських жителів. Це пов’язано з тим, що в селах різко зменшилась кількість робочих місць і люди переїжджають в міста. Порівнюючи дані 1990 і 2012 років бачимо, що кількість міського населення зменшилась на 115,3 тис., а сільського на 160,3 тис. осіб. Простежуючи зміну міського і сільського населення за останні 22 роки спостерігаємо значне його зменшення протягом кожного року.

Відтворення населення залежить від його статевої структури. Оптимальним є відношення чоловіків і жінок 1: 1. Дослідження даних показують, що ці пропорції в Полтавській області (як і в Україні) не витримуються. В 1990 році постійне чоловіче населення Полтавської області становило 792,6 тис. осіб, а жіноче – 948,9 тис. осіб. Жінок було більше ніж чоловіків на 156,3 тис. осіб. На 1 січня 2012 року чоловіків 673,6 тис. осіб, а жінок 795,7 тис. осіб. Жінок більше ніж чоловіків на 122.1 тис. осіб. Тобто за останні 22 роки кількість чоловіків зменшилась на 119 тис., а жінок – на 153,2 тис.. Ці дані свідчать про те, що хоча в області жінок більше, ніж чоловіків, але їх кількість зменшується з більшою швидкістю.

Графіки дають можливість зображати неперервні зміни даних. “ Якщо на координатній площині побудувати точки і сполучити їх ламаною лінією, то дістанемо, так званий, полігон частот ”. [8, 224] Зміна кількості чоловіків і жінок на Полтавщині протягом 1990 – 2012 років подано за допомогою полігону частот (дивись ДОДАТОК Ж).

За даними таблиці «Розподіл постійного населення за окремими віковими групами» [19] маємо на 1 січня 1995 і 2012 року такі дані, які представлені в таблиці 2.2.

Розподіл постійного населення за окремими віковими групами

в 1995 та 2012 роках

Таблиця 2.2

Рік	Всього населення (тис. осіб)	0 – 15 років (тис.осіб)	0 – 15 років (%)	16 – 59 років (тис.осіб)	16 – 59 років (%)	60 і понад років (тис.осіб)	60 і понад років (%)
	1741,5	354,1		1017,8		369,6
	1469,3	207,3		920,6		341,4

Дані таблиці можна представити за допомогою секторної діаграми.

“Секторні діаграми (кругові) – доволі широко поширений спосіб графічного представлення структури статистичної сукупності, так як ідея цілого дуже наглядно виражається кругом, який представляє всю сукупність. Відносна величина кожного значення зображується у вигляді сектора кругу. Площа сектора відповідає вкладу даного значення в суму значень. Цей вид діаграми зручно використовувати, коли потрібно показати долю кожної величини в загальному об'ємі.

При побудові спочатку будують круг, а потім секторами пропорційно виділяються його окремі частини. … Комп'ютерні засоби дозволяють зображати складніші у побудові секторні діаграми (наприклад, об'ємні)” [27]

Розподіл населення Полтавської області за віковими групами в 1995 році графічно представлено за допомогою секторної діаграми (дивись ДОДАТОК З), а в 2012 році – об’ємної секторної діаграми (дивись ДОДАТОК И).

Порівнюючи дані 1995 і 2012 років, бачимо, що кількість дітей у віці 0 – 15 років зменшилася на 6%, кількість дорослого населення у віці 16 – 59 років збільшилася на 4 %, людей похилого віку (60 і понад років) збільшилось на 2%. Отже, кількість дітей зменшується, а дорослого населення і пенсіонерів – збільшується. В цілому населення старішає.

2.1.3. Природний приріст населення

Чисельність населення Полтавської області неухильно скорочується, переважно за рахунок депопуляції, тобто перевищення числа померлих над числом народжених.

За даними статистичної інформації в Полтавській області [19] та служби статистики України [22] покажемо дані кількості народжених, померлих та природний приріст в таблиці «Природний приріст населення Полтавської області» (дивись ДОДАТОК К) та продемонструємо динаміку даних за допомогою гістограми (дивись ДОДАТОК Л) (Стовпчасті діаграми у статистиці називаються гістограмами. [2; 261]) Динаміка кількості народжених і померлих на 1000 осіб населення показано за допомогою циліндричної гістограми (дивись ДОДАТОК М).

Природний приріст — це перевищення народжуваності над смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники однакові.

Аналізуючи гістограми динаміки кількості народжених і померлих за 1995 – 2011 роки, бачимо, що з1995 по 2001 рік кількість народжених дітей з кожним роком зменшувалася, з 2002 до 2009 року -- поступово збільшувалася, але в 2010, 2011 роках -- знову почала зменшуватися. Кількість померлих то збільшується, то зменшується, але постійно набагато більша від кількості народжених. Отже, природний приріст Полтавської області постійно набуває від’ємного значення.

Найвищий рівень смертності зафіксовано у Чорнухинському районі, найнижчий — на території Комсомольської міськради. Рівень природного скорочення на 1 липня 2012 року найвищий у Миргородському та Чорнухинському районах, а найнижчий — на території Комсомольської міськради.

Загальний коефіцієнт народжуваності у 2011 році у розрахунку на 1000 наявного населення залишився на рівні позаминулого року і становив 9,5 осіб. У 2011-му спостерігалася значна диференціація рівня народжуваності: від 7,8 народжених на 1000 наявного населення у Миргороді до 11,7 у Диканському, Кременчуцькому та Решетилівському районах. [24] «У І півріччі 2012р. загальний коефіцієнт народжуваності у розрахунку на 1000 наявного населення збільшився з 9,1 до 9,5. Серед міст та районів області спостерігалася значна диференціація рівня народжуваності: від 7,9 народжених на 1000 наявного населення у Миргородському та Чорнухинському районах до 13,4 — у Диканському районі.» [25]

У різних джерелах зустрічаються шкали, за якими вчені пропонували оцінювати рівень народжуваності через загальний коефіцієнт народжуваності. За шкалою, яку запропонував Стеценко С.Г. у підручнику “Статистика населення“, оцінка рівня народжуваності в Полтавській області в 2011 році є надзвичайно низькою (оскільки n = 9,5 ). Пояснення зниження рівня народжуваності вельми банальне: сімейні пари і, зокрема, жінки почали вбачати у великій кількості дітей збитки для комфорту свого життя. А розвиток медицини став дозволяти без значних складнощів вирішувати ці проблеми. Крім того різке зниження рівня життя громадян теж впливає на зниження рівня народжуваності. Проте після 2002 року нарешті почали зростати економіка й реальні доходи громадян, що дало поштовх для того, що кількість народжених почала збільшуватися, а померлих зменшуватися. Але кількість населення й далі продовжує зменшуватися тому, що кількість померлих перевищує кількість народжених.

Сумарний коефіцієнт народжуваності, тобто кількість дітей, що може народити кожна жінка упродовж усього репродуктивного періоду свого життя, в 2011 році становив 1,3 дитини на одну жінку. Зазначимо, що для розширеного відтворення населення необхідно мати 2,2 – 2,4 дитини. Демографічна криза хвилює нас, бо існує межа, яку не можна переступати, оскільки за нею – процес депопуляції набуває незворотного характеру. Ми знаходимося недалеко до цієї межі.

За даними статистичної інформації в Полтавській області [19] число померлих дітей у віці до 1 року за останні декілька років зменшується, але все одно ці дані, досить високі. Графічне їх представлення демонструє нам динаміку зниження смертності (дивись ДОДАТОК Н).

Смертність хлопчиків у віці до 1 року, майже, в 2 рази більша ніж дівчаток.

2.1.4. Стан здоров’я населення Полтавської області

Головною ознакою сучасної демографічної кризи є те, що відбуваються негативні зміни не тільки у кількості, але й у якості населення. Під час обстеження стану здоров’я населення виявилося, що рівень загальної захворюваності досить високий. Поширюються соціальні хвороби (алкоголізм і наркоманія). Існує тенденція значного погіршення здоров’я нинішніх дітей і підлітків. Лише один з чотирьох – п’яти може вважатися цілком здоровими.

Проблема поліпшення здоров’я населення сьогодні перетворилася у проблему його елементарного збереження.

За даними статистичної інформації ми спостерігаємо особливу високу смертність чоловіків у працездатному віці, яка перевищує смертність жінок в аналогічному віці. Відбувається зростання смертності від новоутворень, дуже висока смертність від хвороб системи кровообігу. Дані про причини смертності в 2011 році наведені в статистичній інформації Полтавської області [19].

В 2011 році померло 24384 особи. З них: від хвороб системи кровообігу 16068 осіб, від новоутворень – 3244 особи, від зовнішніх причин смерті – 1546 осіб, від хвороб органів травлення – 817 осіб, від хвороб органів дихання – 966 осіб, від деяких інфекційних та паразитарних хвороб – 316 осіб. Графічне зображення причин смертності наведено за допомогою кругової діаграми (дивись ДОДАТОК Л).

2.1.5. Середня очікувана тривалість життя та середній вік населення

Середній вік населення області станом на 1 січня 2012р. становив 41,7 року, у т.ч. у чоловіків — 38,7 року, у жінок — 44,2 року. Наймолодше населення проживає у Полтаві (середній вік жителів 40,2 року) та Решетилівському районі (40,3 року). [26]

Дані служби статистики України про середній вік населення Полтавської області [22] продемонструємо за допомогою гістограми (дивись ДОДАТОК Р). Аналізуючи середню тривалість життя людини можна бачити що ця величина непостійна. Середній вік населення постійно збільшується, у жінок він більший ніж у чоловіків майже на 5,5 роки.

За даними статистичної інформації в Полтавській області про середньо очікувану тривалість життя при народженні [19] покажемо динаміку даних за допомогою гістограми (дивись ДОДАТОК С). Як бачимо середня очікувана тривалість життя при народженні з кожним роком збільшується і більша за середній вік майже в 1,7 рази. “Середня очікувана тривалість життя при народженні в області складає 70,4 року, у тому числі чоловіків – 65,2 року, а жінок – 75,5 року.”[26]

Старіння населення - це збільшення частки літніх і старих людей в загальній чисельності населення. Розрізняють "постаріння знизу" (внаслідок зменшення кількості дітей через зниження народжуваності) та "постаріння зверху" (внаслідок збільшення кількості старих людей через скорочення смертності старих людей при відносно повільному зростанні кількості народжених). За шкалою для оцінки процесу старіння побудованої демографами ООН населення Полтавської області – це старе населення. Широко розповсюджена шкала Россета. Оскільки, k₆₀ = 34104: 1469,3 * 100 = 23,23 , то за даною шкалою в Полтавській області надзвичайно високий рівень старіння.

Істотне скорочення очікуваної тривалості життя відображає негативні тенденції у стані охорони здоров’я населення та рівні людського розвитку.

2.2. Аналіз природного руху в Новосанжарському районі

Наявне населення Новосанжарського району на 01.07.2012 року становить 35,7 тис. чоловік, 2,4 % від населення області, в тому числі: міського 8,5 тис. осіб, сільського 27,2 тис. осіб. Пенсіонерів – 11605 осіб – 32,5% до наявного населення. Проживає в районному центрі – 8,5 тис. осіб. Щільність населення – 27,4 осіб на кв. км [28].

В Новосанжарському районі кількість населення постійно зменшується. На 1 січня 2009 року в районі проживало 36,7 тис. осіб, а на 1 січня 2012 року – 35,9 тис. осіб. За 3 роки кількість населення зменшилася на 800 осіб.

Дані про динаміку кількості народжених і померлих наведено в таблиці «Природний рух населення Новосанжарського району» (дивись ДОДАТОК Т). Графічне представлення даних таблиці за допомогою гістограми (дивись ДОДАТОК У) демонструє велику різницю між кількістю народжених і кількістю померлих. На протязі 13 років, які ми розглядаємо, спостерігається постійне скорочення природного приросту. Дані гістограми свідчать про те, що кількість народжених поступово збільшується, а померлих – зменшується. Якщо в 2000 році кількість померлих перевищувала кількість народжених в 3,6 рази, то в 2012 році – перевищувала в 1,95 рази.

В статистиці населення розрізняють природний та механічний рух населення. Природний рух – це рух, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення. Механічний рух означає рух населення за рахунок його територіального переміщення. [9; 503]

До показників природного руху населення відносять такі:

а) абсолютні показники: кількість народжених за рік (N); кількість померлих за рік (М); природний приріст (N - М); число зареєстрованих розлучень за рік (Д).

б) відносні показники: коефіцієнт народжуваності n = , – середня чисельність населення, коефіцієнт смертності m = , [9; 503]

В 2001 році N =259, M = 923, , осіб; 39983; n = = =6,5 , m = = =23,1 . Показник смертності в 2001 році в 3,55 рази вищий від показника народжуваності.

На початок 2011 року в Новосанжарському районі проживало 36,2 тис. осіб, а на кінець – 35,9 тис. осіб. Отже, S_n = 36,2 тис. осіб, а S_k =35,9 тис. осіб.

= 36,05 тис. осіб. За 2011 рік народилася 331 особа, померло 648 осіб (N =331, M = 648). n = = 9 , m = = 18 .

Як бачимо, показник смертності в 2 рази вищий від показника народжуваності.

Зниження народжуваності зумовлює неухильне старіння населення, його середній вік становить 42 роки. Пенсіонери становлять третю частину всього населення району.

2.3. Аналіз природного руху в селі Малий Кобелячок

Сільське населення є природною основою аграрного трудового потенціалу. В демографічному плані на селі сталася кризова ситуація старіння та зменшен-

ня сільського населення, зумовлена природними та соціально-економічними чинниками. Село втрачає свої жителів не тільки за рахунок зниження народжуваності, високого рівня смертності, а ще й зростання міграції, але в нашому селі вона незначна.

Аналіз динаміки чисельності населення за віковими групами показав, що зменшення його відбувається передусім за рахунок прискореного зменшення чисельності дітей віком до 14 років та осіб віком старше 65 років.

У селі Малий Кобелячок кількість населення з кожним роком зменшується. На 1 січня 2000 року кількість жителів 1328 осіб, а на 1 січня 2012 року – 1076 осіб. Порівняно з 2000 роком кількість населення зменшилась на 19%. Мало народжується дітей, відповідно зменшується кількість учнів у школі.

Дані про кількість жителів, кількість народжених і померлих подано в таблиці «Природний рух населення села Малий Кобелячок» (дивись ДОДАТОК Ф). Графічне представлення даних таблиці за допомогою гістограми (дивись ДОДАТОК Х) демонструє велику різницю між кількістю народжених і кількістю померлих. Природний приріст населення з 2000 до 2009 року свідчить про значне скорочення жителів села Малий Кобелячок. Починаючи з 2010 року різниця між кількістю народжених і померлих різко зменшилася. Хочеться думати, що так буде і в майбутньому.

Всі вище перераховані факти свідчать про те, що в сільській місцевості відбуваються руйнівні демографічні процеси, зумовлені природними та соціально-економічними чинниками: населення вимирає, села обезлюдніють, а їх жителі старіють. Держава повинна проводити політику відродження соціальної сфери села. Потрібно створювати умови для того, щоб люди працездатного віку селилися саме в сільській місцевості.

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІНИ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В МАЙБУТНЬОМУ

Нас хвилює питання: “Як буде надалі змінюватися демографічна ситуація в області, районі, селі?” Для того, щоб спрогнозувати якими темпами буде збільшуватися народжуваність, серед учнів 9 – 11 класів нашої школи, ми провели анкетування. Було опитано 33 особи. Результати свідчать про те, що майже всі учні вважають, що в ідеалі в сучасній сім’ї має бути двоє дітей: так висловилися 76% опитаних, отже, чекати на значне збільшення народжуваності у майбутньому, скоріше за все, марно. Серед дівчат 82% і 69% серед юнаків вважають за ідеальну дводітну сім’ю. Хоча друге місце серед відповідей посідає сім’я з трьома дітьми у своєму складі: тих, хто вважає трьох дітей за ідеальну кількість – 9%, більше їх серед юнаків – 13%, а серед дівчат – 6%. Учнів, серед яких однодітна сім’я є ідеальною, – лише 6%, серед хлопців і дівчат їх однаково – 6% і 6% відповідно. Лише 9% опитаних вважають за ідеальну багатодітну родину. Разом з тим жоден учень не зазначив, що в сім’ї діти не потрібні. Отже, зробивши відповідні розрахунки, можна стверджувати, що, на думку учнів, у середньому в сучасній сім’ї має бути 2,3 дитини (2,2 – дівчата і 2,4 – юнаки). Думки учнів, щодо народження власних дітей майже не відрізняються від їх уявлень про ідеальну кількість дітей в сучасній сім’ї. Так, якщо в ідеалі за дводітну родину висловлювались 76% опитаних, то за наявності необхідних умов хотіли б мати двох дітей також 76 %, а учнів, які планують мати двох дітей, – 85%. Учнів, які б хотіли мати трьох дітей за наявності необхідних умов, – 18 %, серед юнаків – 25%, а серед дівчат – 12%. Планують мати трьох дітей лише 12% юнаків і жодна дівчина. За наявності необхідних умов жоден учень не бажає мати в сім’ї одну дитину, а тих, хто планує мати одну дитину, – 19%. Хотіли б мати чотирьох і більше дітей за наявності необхідних умов 12% юнаків і жодна дівчина. Жоден з опитаних не планує мати чотирьох і більше дітей. Порівняння даних наведено за допомогою лінійних діаграм (дивись ДОДАТОК Ц). В середньому виходить, що, за наявності необхідних умов, учні хотіли б мати 2,3 дитини (2,1 – дівчата і 2,4 – юнаки); а планують мати 2 дитини (2 – дівчата і 1,9 – юнаки).

Проаналізувавши отримані результати, можна зробити висновок, що юнаки і дівчата хотіли б мати більше дітей за наявності необхідних умов, але планують мати менше. На запитання: «Чи погоджуєтеся Ви, що для повноцінного виховання дитини потрібно мати братів чи сестер?» ствердно відповіли 61% опитаних, 39% не погодилися з цим.

Учням було запропоновано визначити, що є основними перепонами для народження бажаної кількості дітей. Результати опитування наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Думки учнів щодо основних перепон для народження бажаної кількості дітей

Перепони для народження бажаної кількості дітей	Так думають опитані учні, %	У тому числі
дівчат, %	юнаків, %
Недостатність матеріального забезпечення сім’ї
Бажання досягти успіхів у кар’єрі
Через зайнятість і професійне навантаження не мають достатнього часу для виховання дітей
Відсутність належних житлових умов
Проблеми зі здоров’ям
Неможливість створення необхідних умов для забезпечення майбутнього дітей
Бажання зосередитись на власних інтересах
Втрата заробітку з народженням дітей
Небажання мати дітей
Бажання мати більше вільного часу

Проаналізувавши результати опитування, ми робимо висновок, що до головних перепон для народження бажаної кількості дітей учні відносять відсутність належних житлових і необхідних умов, проблеми зі здоров’ям, недостатність матеріального забезпечення, і, як результат соціальних проблем, небажання мати дітей.

ВИСНОВОК

Опрацювавши літературу по математичній статистиці, статистиці та демографії, проаналізувавши дані служби статистики України та Полтавської області, ми отримали такі висновки.

На сучасному етапі в Полтавській області майже за усіма показниками, якими характеризують демографічну ситуацію, простежуються ознаки глобальної кризи. За всіма одержаними абсолютними та відносними показниками можемо зробити висновок, що загальна демографічна ситуація Полтавської області частково покращується, поступово збільшується природний приріст населення, зменшується показник смертності та збільшується показник народжуваності, та все ж ситуація є негативною, оскільки природний приріст все ще набуває від’ємних значень.

На демографічну ситуацію Полтавщини впливають такі причини: 1)соціально-економічні; 2)екологічні; 3) небажання мати багато дітей (як показують результати опитування, юнаки і дівчата в майбутньому не планують мати більше двох дітей); 4) додатковий природний приріст можливий лише за умови, якщо сумарний коефіцієнт народжуваності (кількість дітей, які народжує одна жінка протягом життя) перевищить 2,3 дитини найближчими роками і досягне 2,5 дитини через 10 – 12 років.

Швидко подолати демографічну кризу неможливо, але здійснювати конкретні кроки для досягнення демографічної безпеки необхідно терміново. Для цього потрібно застосовувати інноваційні підходи для підвищення народжуваності (безкоштовне медичне обслуговування і навчання, забезпечення робочими місцями, житлом).

Матеріали, наведені у цій роботі, можуть бути використані вчителями та учнями при вивченні математичної статистики та її застосуванні, для вивчення демографічної ситуації на Полтавщині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барковський В. В.Теорія ймовірностей та математична статистика/ В.В.Барковський, Н.В.Барковська, О.К.Лопатін – Київ: ЦУЛ, 2002. – 448с. – Серія: Математичні науки

2. Бевз Г. П. Алгебра: Проб. Підруч. для 7-9 кл. серед. шк. / Г.П.Бевз – 3-тє вид. –К.: Освіта, 2001. – 303 с.

3. Бугір М. К. Посібник з теорії ймовірностей та математичної статистики/ М.К.Бугір – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 176с.

4. Гайштут О.Г. Математика: довідник для абітурієнтів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів/ О.Г. Гайштут, Р.П. Ушаков, О.А.Шамович. – К.: Літера ЛТД, 2012. – 624с.

5. Горкавий В. К. Математична статистика: Навчальний посібник/ В.К.Горкавий, В.В.Ярова – К.: ВД «Професіонал», 2004, – 384 с.

6. Донченко В.С. Теорія ймовірностей та математична статистика. Навчальний посібник/ В. С. Донченко, М.В.–С. Сидоров, М.М.Шарапова. – К.: – Видавничий центр “Академія”, 2009 – 288 с.

7. Єрьоменко В. О. Математична статистика. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей/ В.О.Єрьоменко, М.І.Шинкарик – Тернопіль: Економічна думка, 2001 – 247 с.

8. Лугінін О. Є. Статистика.: Підручник/ О.Є.Лугінін, С.В.Білоусова – К.: Центр навчальної літератури, 2006, – 580 с.

9. Мармоза А. Т. Практикум з математичної статистики/ А.Т.Мармоза – К.: Кондор, 2004. - 264 с.

ДОДАТОК А

Види статистичних спостережень

В И Д И   С Т А Т И С Т И Ч Н И Х   С П О С Т Е Р Е Ж Е Н Ь

Спостереження за ступенем повноти охоплення одиниць

Спостереження за способом організації

  Суцільне

  Вибіркове

Спостережен-ня основного масиву

Анкетне

Монографіч-ний опис

  Поточне

  Періодичне

  Несуцільне

  Звітне

Самообчис- лення

  Експедицій-не

Спостереження за часовою ознакою

  Одиничне

\

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

Населення Полтавської області

(на 1 січня; тис. осіб)

	Чисельність наявного населення	Чисельність постійного населення
всього	у тому числі	всього	у тому числі
міське	сільське	чоловіки	жінки
	1752,8	1020,2	732,6	1741,5	792,6	948,9
	1737,9	1012,7	725,2	1726,6	787,0	939,6
	1722,3	1005,5	716,8	1710,1	780,2	929,9
	1705,4	997,5	707,9	1693,1	772,9	920,0
	1690,1	991,5	698,6	1676,4	766,2	910,2
	1673,5	985,2	688,3	1659,4	759,0	900,4
	1652,2	971,5	680,7	1640,4	750,8	889,6
	1630,1	956,8	673,3	1621,2	742,2	879,0
	1609,4	948,2	661,2	1601,6	733,3	868,3
	1590,5	941,3	649,2	1582,7	724,6	858,1
	1572,5	935,6	636,9	1564,6	716,0	848,6
	1554,9	930,6	624,3	1547,0	707,7	839,3
	1540,5	926,2	614,3	1532,7	701,2	831,5
	1524,9	920,5	604,4	1517,1	693,7	823,4
	1511,4	916,1	595,3	1503,6	687,8	815,8
	1499,6	912,5	587,1	1491,7	682,6	809,1
	1487,8	908,3	579,5	1479,9	678,0	801,9
	1477,2	904,9	572,3	1469,3	673,6	795,7

ДОДАТОК Д

ДОДАТОК Е

ДОДАТОК Ж

ДОДАТОК З

ДОДАТОК И

ДОДАТОК К

Природний приріст населення Полтавської області

Рік	Кількість народжених, осіб	Кількість померлих, осіб	Природний приріст (скорочення), осіб
			-14146
			-14503
			-15551
			-14399
			-16690
			-18157
			-18257
			-17672
			-17987
			-17343
			-17631
			-14489
			-15051
			-13220
			-12052
			-11863
			-10217

ДОДАТОК Л

ДОДАТОК М

ДОДАТОК Н

ДОДАТОК П

ДОДАТОК Р

ДОДАТОК С

ДОДАТОК Т

Природний рух населення Новосанжарського району

	Кількість народжених, осіб	Кількість померлих, осіб	Природний приріст (скорочення), осіб
			-685
			-644
			-620
			-674
			-633
			-598
			-563
			-544
			-537
			-468
			-477
			-361
			-316

ДОДАТОК У

ДОДАТОК Ф

Природний рух населення села Малий Кобелячок

	Середня чисель-ність населен-ня, осіб,	Кількість народжених за рік осіб,	Кількість померлих за рік осіб,	Природ ний приріст (скорочення), осіб	Коефіцієнт народжува ності n,	Коефіцієнт смертності m,
всього, N	хлопчиків	дівчаток	всього, М	чоловіків	жінок
								-18	4,5	18,2
								-23	7,7	25,2
								-25	4,7	24,1
								-32	0,8	28,5
								-18	6,5	21,1
								-33	3,3	30,6
								-14	5,9	20,3
								-9	9,5	17,2
								-17	5,3	20,2
								-19	4,5	21,7
								-4	14,7	18,4
								-4	5,6	9,3

ДОДАТОК Х

ДОДАТОК Ц

Скільки всього дітей хотіли б мати

за наявності необхідних умов

Скільки всього планують мати дітей

Дата добавления: 2015-12-01