Пісня 1, глас 8.

Чин після відходу душі від тіла

Коли відійде душа від тіла, тоді священик починає:

Благословен Бог наш… Трисвяте.

І після Отче наш…

Бо Твоє є Царство…

Після цього разом з присутніми співає
або читає ці тропарі:

З духами спочилих праведників душу раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), Спасе, упокой і прийми її до блаженного життя біля Тебе, Чоловіколюбче.

В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (раби Твоєї) (ім’я), бо Ти єдиний Чоловіколюбець.

Слава…

Ти єси Бог, що зійшов до пекла і розбив кайдани закованих, Сам і душу раба Твого (раби Твоєї) упокой.

І нині…

Єдина чиста і непорочна Діво, що Бога без сімені породила, молися за спасіння душі його (її).

Після цього священик промовляє єктенію:

Помилуй нас, Боже, з великої милости Твоєї, молимося Тобі, вислухай і помилуй.

Співці: Господи, помилуй (тричі).

Ще молимося за упокоєння душі спочилого раба Божого (спочилої раби Божої) (ім’я) і за відпущення йому (їй) всякої провини, вільної і невільної.

Співці: Господи, помилуй (тричі).

Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де праведні спочивають.

Співці: Господи, помилуй (тричі).

Милости Божої, Царства Небесного і відпущення гріхів його (її) у Христа, Безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.

Співці: Подай, Господи.

Господу помолимось.

Співці: Господи, помилуй.

Священик тихо промовляє молитву:

Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав, і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї) (ім’я) у місці світлім, у місці квітучім, у місці спокою, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхання. Всякий гріх, вчинений ним (нею) словом, чи ділом, чи думкою, як благий і чоловіколюбний Бог, прости, бо нема людини, що жила б і не згрішила. Ти єдиний без гріха; правда Твоя — правда вічна, і слово Твоє — істина.

Виголос:

Бо Ти єси воскресіння, життя і упокоєння спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї) (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і з Пресвятим і благим і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Співці: Амінь.

Після закінчення цього читає псалом 90:

Хто живе під охороною Всевишнього…

І тоді співає або читає за спочилого канон:

Пісня 1, глас 8.

Ірмос:

Воду пройшовши, наче сушу, і Єгипетського лиха уникнувши, Ізраїль взивав: «Визволителю й Богові нашому співаймо».

Стих: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого.

Відкривши уста мої, Спасе, слово молитви подай мені, милосердний, про нині спочилого, щоб упокоїв Ти душу його, Владико.

Мертвим плоттю Ти був, Спасе, і у гробі покладений з мертвими, душу раба Твого упокой у місці квітучім як милосердний.

Слава:

Молебний голос мій почуй, Боже Триіпостасний, і вчини душу нині спочилого на лоні Авраама, Визволителю.
І нині:

Ти, Пречиста Богородице, моли Сина Твого, Якого, без мужа зачавши, породила, подати упокоєння спочилому рабу Твоєму.

Пісня 3.

Ірмос:

Небесного кола Верхотворче, Господи, і Церкви Зиждителю, утверди мене в любові Твоїй, Ти найвище бажання, вірних утвердження, єдиний Чоловіколюбче.

У місці квітучому, у місці упокоєння, де лики святих веселяться, душу раба Твого спочилого упокой, Христе, єдиний милостивий.

Там, де лики святих, учини, Владико, того, хто служив усім серцем Тобі, хто взяв тягар Твій на рамена свої, бо Ти єдиний Владика життя і смерти.

Слава:

Небесний Отче Вседержителю, і Сину Єдинородний, і Душе Святий, що сходиш, прости гріхи померлого, і в Церкві первородних осели його, щоб славив Тебе з усіма, що догодили Тобі.

І нині:

Як мати свята пресвятого Бога, Владичице вселенної, Маріє Богородице, з усіма святими Його моли упокоїти душу раба Твого в оселях небесних.

Пісня 4.

Ірмос:
Почув я, Господи, про Провидіння Твого таїнство, зрозумів діла Твої і прославив Твоє Божество.

До безодні пекла зійшовши, Христе, Ти всіх померлих воскресив, і спочилого від нас нині упокой, Спасе, бо Ти щедрий.

Нікого немає без гріха, тільки Ти єдиний, Владико; заради цього прости спочилому гріхи й осели його в раю.

Слава:

Почуй, Тройце Свята, голос моління нашого, що приносимо Тобі в церкві за спочилого, і Богоначальним світлом Твоїм осяй душу, затьмарену суєтними нахилами.

І нині:

Породила Ти, Пречиста, безмужно Бога довершеного і Чоловіка довершеного, що взяв гріхи наші, Діво. Його моли, Владичице, спочилому рабу Твоєму подати упокоєння.

Пісня 5.

Ірмос:

Просвіти нас повеліннями Твоїми, Господи, і силою Твоєю високою мир Твій подай нам, Чоловіколюбче.

Маючи над життям і смертю владу, спочилого упокой, Христе Боже, бо Ти єси, Спасе, всіх упокоєння і життя.

На Тебе, Спасе, надію поклавши, померлий нині відійшов від нас, а Ти, Господи, ущедри його, бо Ти Бог многомилостивий.

Слава:

Просвіти нас, що молимося Тобі, Трисвятий славлений Владико, мир небесний прийняти, і в мирних оселях душу вчини, що відійшла від тимчасового життя в і надії на безкінечне життя.

І нині:

Стояння ліворуч позбав, Пречиста, спочилого нині, ублагай Сина Твого, Діво Владичице, як Спаса і Бога нашого Мати істинна.

Пісня 6.

Ірмос:

Молитву проллю я до Господа і Йому звіщу печалі мої, злом бо сповнилася душа моя і життя моє до пекла наблизилось, і молюсь, як Іона: від тління, Боже, мене визволи.

Пекло зруйнувавши, Владико, воскресив Ти померлих від віку; і нині спочилого від нас на лоні Авраама Ти, Боже, осели, відпустивши всі гріхи як милосердний.

Заповідь, яку Ти дав мені, Боже, я порушив і став смертним, але Ти, що зійшов до пекла і душі вірних від віку воскресив, не віддай мене, Владико, на муки, але на упокоєння — спочилий взиває до Тебе через нас, многомилостивий.

Слава:

Молимо Тебе, безначальний Отче, і Сину, і Душе Святий, злобою душезлобного світу озлоблену душу, що прийшла до Тебе, Творче, не вкинь у безодню пекла, Боже, Спасе мій.

І нині:

З небес Христос Бог наш, як дощ на руно, зійшов на Тебе, Пречиста, напуваючи весь світ Божественим розумом Своїм і всі безбожні потоки висушуючи. Його моли, Приснодіво, подати упокоєння спочилому нині рабу Твоєму.

Дата добавления: 2015-12-01