Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вищі органи державної влади

Читайте также:
  1. I. Организационно-правовые и организационно-экономические формы коммерческих предприятий.
  2. II. Налог на прибыль организаций.
  3. II. Организационно-методическое обеспечение
  4. II. Организация дипломирования
  5. IV. Новогуманистическая, патриотическая организация
  6. IV. Организация деятельности
  7. IV. Организация деятельности военного духовенства

Народні збори. Для обрання до парламенту особа повинна мати активне виборче право, болгарське громадянство і відсутність іншого громадянства, досягти 21 року. Вибори проводяться за пропорційною системою. Вибори призначає Президент не менше ніж за 50 днів до їх проведення. Виборчі округи називаються виборчими районами, виборчі дільниці - виборчими секціями. Утворюється 31 багатомандатний виборчий район: 3-у Софії, 2-у Пловдівському окрузі, інші 28-у межах колишніх округів. Виборчі секції охоплюють до 1 тис. виборців. Для організації і проведення виборів створюються: Центральна виборча комісія, районні, общинні і секційні виборчі комісії. Висувати кандидатів мають право: політичні партії, коаліції, виборці (ініціативний комітет з 5-7 чоловік реєструється у районній виборчій комісії, має зібрати 2 тис. підписів для реєстрації незалежного кандидата).

Компетенція Народних зборів закріплена у статтях 84 і 85 Конституції. Найважливішими повноваженнями вони наділені у сфері законотворчості: вони приймають, змінюють, доповнюють і скасовують закони, в тому числі про зміни і доповнення до Конституції (ст.153), крім положень, зміна яких належить до компетенції Великих народних зборів. У сфері фінансів - приймають держбюджет і звіт про його виконання, встановлюють податки, визначають їх розмір, дають згоду на укладання договорів про державні займи. У сфері відносин з урядом - обирають і звільняють з посади Міністраголову і за його пропозицією Раду міністрів, проводять зміни у складі Ради міністрів, створюють і ліквідують міністерства. Народні представники мають право ставити питання і робити запити до Ради міністрів і окремих міністрів, на які ті повинні дати відповідь.

Народні збори призначають вибори Президента, обирають і звільняють з посади керівників Болгарського народного банку й інших установ.

У сфері зовнішньої політики - вирішують питання про оголошення війни і укладання миру, оголошують воєнний і інший надзвичайний стан за пропозицією Президента чи Ради міністрів, дозволяють використання болгарських збройних сил за межами країни і перебування іноземних військ на території держави чи прохід через свою територію; а також ратифікують і денонсують міжнародні договори.

Народні збори приймають закони, рішення, декларації і звернення.

Парламент Болгарії - Народні збори - складається з 240 депутатів, які обираються на 4 роки. Конституція досить детально регламентує статус народного представника (статті 67-72). Передбачено вільний (а не імперативний) мандат депутата, несумісність діяльності народного представника і знаходження на іншій державній службі, депутатський імунітет, визначений розмір винагороди.

Положення про організацію і діяльність Народних зборів (1995 р.) встановило, що залежно від політичної орієнтації депутати можуть утворювати парламентські групи (мінімум - 10 осіб). Угруповання меншої чисельності можуть приєднуватися до існуючих груп і утворювати парламентський союз. Не допускається їх створення для захисту приватних, місцевих і професійних інтересів.

Народні збори - однопалатний орган. На першому засіданні депутати таємним голосуванням за мажоритарною системою абсолютної більшості у 2 тури обирають голову Народних зборів і його заступників (до 5 осіб). Відкритим голосуванням із свого складу народні представники обирають 10 секретарів, які перевіряють і підписують протоколи засідань, слідкують за часом виступу парламентарів, беруть участь в організації голосування тощо.

Голова призначає квесторів, які виконують його розпорядження з підтримки порядку, допомагають секретарям в організації голосування тощо.

Із свого складу народні збори обирають постійні й тимчасові комісії: керівництво (голова і 2 заступники) і члени комісії (від 13 до 31 особи) обираються відкритим голосуванням з урахуванням співвідношення парламентських груп. Народний представник може входити не більш ніж до двох постійних комісій. Народні збори створюють такі постійні комісії: економічну, з бюд-жету і фінансів, із зовнішньої політики, з національної безпеки, із прав людини і віросповідань, з освіти і науки тощо.

Тимчасові комісії створюються для вивчення проблем і проведення розслідувань (ст. 79). Законодавчий процес визначений у статтях 87 і 88 Конституції в загальних рисах. Право законодавчої ініціативи належить народним представникам і Раді міністрів. Законопроект про держбюджет вносить тільки Рада міністрів. Закони приймаються 2/3 голосів двома голосуваннями; інші акти-одним голосуванням. Усі акти оприлюднюються у «Диржавен вестник» не пізніше 15 днів після прийняття. Рішення про оприлюднення закону належить Президенту, який може у вказані строки повернути з мотивуванням закон до Народних зборів для нового обговорення, в чому йому не можна відмовити. Повторне прийняття закону потребує 1/2 голосів усіх народних представників, після чого Президент повинен оприлюднити закон.

 

 

Висновок

Отже, Конституція Болгарії виділяє приватну і публічну власність, причому приватна передує публічній (ст. 17). Встановлена можливість вилучення власності за певних умов: на підставі спеціального закону; за умови, що державні й общинні інтереси не можуть бути задоволені іншим способом; тільки за попереднього і рівноцінного відшкодування.

До об'єктів виключної державної власності належать: надра, прибережна смуга пляжів, республіканські шляхи сполучення, води, ліси, парки національного значення, природні й археологічні резервати, визначені законом (ст. 18).

Режим державної і общинної власності визначається законами: Закон про державну власність 1996 р. і Закон про общинну власність 1996 р. Згідно з ними і державна, і общинна власність може бути приватною і публічною. Майно і речі, які є об'єктами (об'єкти виключної державної власності; майно, надане органам держави для виконання ними їх функцій; державне майно і речі, оголошені пам'ятниками культури світового чи національного значення; інше майно, призначене для задоволення суспільних потреб національного значення і передане у загальне користування) і публічної общинної власності (майно, призначене для здійснення функцій місцевого самоврядування і місцевої адміністрації; майно, призначене для тривалого задоволення суспільних потреб загального значення; нерухоме й рухоме майно, яке є суспільною власністю і оголошене пам'ятниками культури місцевого значення), не можуть відчужуватися, обтяжуватися майновими правами і на них не поширюються строки давнини.

Приватна державна і приватна общинна власність може надаватися для потреб керівництва політичних партій і профспілкових органів, а також здаватися в оренду для здійснення культурної, соціальної діяльності і охорони здоров'я. На неї поширюються загальні положення про власність.

 

Список використаної літератури:

 

1.Конституція Болгарії 1971 р;

2. Шаповал В. Основні характеристики конституційного права зарубіжних країн // — 2004. — № 1. — С 77-87.

3. Тодика Ю. М., Клименко Т. Б. Основи конституційного права зарубіжних країн. - X., 1998.

4. Федоренко Т. Поділ та єдність влади в світі: інтеграційні механізми на парламентському рівні // — 2002. — №11.— С 13-15.

5. Тесленко М. В. Конституційна юрисдикція в країнах світу. — К., 2003.

 


Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)