Читайте также:
|
http://www.profi-forex.org/novosti-mira/entry1008213106.html
Древнерусский язык
http://www.philology.ru/linguistics2/suprun-89c.htm
http://lingvoforum.net/index.php?topic=6635.0
http://www.politforums.net/crimea/1247895916.html
http://secret-r.net/arkhiv-publikatsij/10-2010/mify-i-pravda-o-yazyke-predkov
http://narodna.pravda.com.ua/history/46dae95e05d5a/
Берит Гуру (3310) 9 месяцев назад
Конструкции «я имею» в других индоевропейских и славянских языках соответствует русская конструкция «у меня есть». Этот оборот свойственен финно-угорским языкам, и его распространение в русском языке тоже объясняют их влиянием». Вот проверьте сами себя: вы обязательно скажете в рамках грамматики финского языка, не знающей глагола «иметь» - «у меня есть семья». А все славяне (беларусы, украинцы, поляки, чехи и прочие) и все индоевропейцы (немцы, англичане, французы и пр.) на своих языках говорят «я имею семью». Почему вы говорите согласно финской грамматике, а не индоевропейской, употребляя глагол «быть» вместо «иметь» (которого нет).
Всего сказанного более чем достаточно для лингвистического подтверждения факта, установленного генетиками, что русские - славянизированные финны. И что русский язык - не славянский, а результат смешения финно-угорских языков с болгарским книжным (церковно-славянским). Автор этого руссперанто великий помор Ломоносов.
История Руси
http://blog.i.ua/user/2805707/1422004/
https://www.youtube.com/watch?v=Uwey_OQP4Bw
http://www.historicwebsite.ru/?p=106
http://ukrainerussia.livejournal.com/1801267.html
http://www.hrono.ru/statii/turan_ru.html
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BE-%D0%92%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8#.D0.A0.D0.BE.D0.BB.D1.8C_.D0.B2_.D0.BF.D0.BE.D0.BB.D0.B8.D1.82.D0.B8.D1.87.D0.B5.D1.81.D0.BA.D0.BE.D0.BC_.D0.B4.D0.B8.D1.81.D0.BA.D1.83.D1.80.D1.81.D0.B5_.D0.9D.D0.BE.D0.B2.D0.B5.D0.B9.D1.88.D0.B5.D0.B3.D0.BE_.D0.B2.D1.80.D0.B5.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D0.B8
http://www.eupedia.com/europe/european_mtdna_haplogroups_frequency.shtml
https://vk.com/feed?w=wall-62043361_166142
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0#9_.D1.81.D1.82.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D1.82.D1.8F
Мещера, меря, лопари, ижора, зыряне, пермяки, эвенки, ненцы
вепсы, мурома, кострома
марийцы
-
Владимир - один из самых красивых городов России, который стоит на берегу реки Клязьмы. Согласно последним исследованиям краеведами, по сведениям из ряда летописных источников Владимир-на-Клязьме основал киевский великий князь Владимир Святославич Мономах в 990 году.
С 989 по 1010 год в Ростове княжил молодой Ярослав Мудрый.
Первым псковским князем (начало XI века) был младший сын Владимира Святославича Судислав, который был посажен в "поруб" своим старшим братом Ярославом Мудрым.
Ярославль — древнейший из существующих городов на Волге[35][36]. Он был заложен князем Ярославом Мудрым в период его ростовского княжения (988—1010) на мысе над Стрелкой на месте или около языческого поселения Медвежий Угол[25].
Правнук Ярослава Мудрого Юрий Долгорукий традиционно считается основателем Москвы.
-
Історію вчи. Русь – це як раз Київ і Переяслав; Смоленськ та Новгород ніколи Руссю не були, мещерянин. Ви – фіно-угри, а в Україні живуть українці – справжні нащадки Київської Держави.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C
Місто Географічне означення Русі Приклади літописних свідчень у наукових працях
Новгород Великий «Поїздки з Новгорода в Київ, Чернігів, Переяслав завжди розглядалися новгородським літописцем як поїздки в Русь»[23]. Сухопутну дорогу з Новгорода на південь називали «Руський шлях»[24].
«Новгород не називали ні «Руссю», ні «Руською землею» на півдні (Іпат. л., 1141 і 1178 рр..) і в самому Новгороді (Новг. 1 л.)»[21].
«Для новгородця під Руссю розумілася Київська земля… На відміну від жителів південної Русі, яких називали русинами, новгородці називали себе словенами»[20].
Новгородський перший літопис жодного разу не називає населення ані Приладожжя, ані всієї Новгородщини Руссю[25].
З Новгорода у 1136 р. «в то же лето, на зиму, иде в Русь архиепископ Нифонт с лучьшими мужи и заста князе с церниговьци стояще противу собе, и множество вои»[2],[3]
1149 р. — «иде археопископ новгородскыи Нифонтъ въ Русь» [4]
26.XI.1141. А коли Святослав (Ольгович) утікав із Новгорода (і) йшов у Русь до брата…[5]
У 1178 р. новгородці прислали до Мстислава Ростиславича, що володів Білгородом Київським, своїх мужів із запрошенням на князювання у них. Він же «… не хотяще ити из Рускои земли». Проте його вмовили, і на прощання князь заявив: «… не могоу никакого же. Рускои земле забыти» [6].
1179 р. — «Тъгда же новгородьци послашася по брата его по Мьстислава въ Русь, и въниде Мьстиславъ въ Новъгородъ… [7]
1221 р. — "Показаша путь новгородци князю Всеволоду: "не хощемъ тебе; поиди, камо хочеши"; иде къ отцеви в Русь" [8]
Володимир-на-Клязьмі, Ростов, Суздаль, Рязань «Ростово-Суздальська земля, а рівно і Рязань, протиставляються «Русі» і в південному літописі і в північно-східному»[21][26]. Лавр. л. за 1152 р. «В то же лето поиде Гюрги с сынми своими и с ростовцы с суждальци и с рязанци и со князи рязаньскыми в Русь...»[9]
Березень 1181. «Святослав же, ідучи із землі Суздальської, попалив город Дмитров. А коли вийшов він із Суздальської землі, то одпустив брата свого Всеволода (Святославича), і Олега, сина свого, і Ярополка (Ростиславича) в Русь, а сам (із) сином з Володимиром пішов до Новгорода Великого»[10].
Після смерті Андрія Боголюбського на нараді у Володимирі говорилося: «...князь наш убьен, а детей у него нету, сынок его в Новегороде, а братья его в Руси...»[11]
Смоленськ Смоленськ не вважали ані «Руссю», ані «Руською землею»[21]. В Смоленську «Ізяслав дав дари Ростиславу, котрі (були) од Руської землі і од усіх цесарських земель, а Ростислав дав дари Ізяславу, котрі (були) од верхніх земель і од Варягів»[12]
Смоленський князь Давид Ростиславич «сина свого Костянтина в Русь посла, братові своєму Рюрикови на руце». Рюрик в цей час був князем Київським[13]
Галич Галич був за межами власне Русі[26]. 1152 р., коли об’єднані поволзькі сили рушили відновлювати на Середньому Дніпрі владу Юрія Долгорукого, до них знову вирішив приєднатися й володар Галича Володимирко Володаревич: «Володимиръ же слышавъ оже идеть сватъ его Дюрги в Русь. поиде из Калича Киеву. Изяславъ же поиде противу Володимеру. Володимиръ же возвратися в Галич. Гюргеви же идущю в Русь. пришедъ и ста оу Глухова» [14].
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0)
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав