Читайте также:
|
У адміністративному судочинстві встановлено строк для звернення з заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами ст. 247 КАС України у один місяць.
За колом осіб, які можуть звертатися з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у адміністративному – особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки;
Обчислення строків для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами починається:
1) у випадку встановлення обставин, які мають істотне значення для справи – з дня їх встановлення;
2) у випадку встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення – з дня набрання законної сили вироку суду;
3) у випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду – з дня набрання законної сили рішення, яким скасовано рішення, яке стало підставою прийняття рішення, яке підлягає перегляду;
4) у випадку встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення – з дня набрання законної сили вироком суду;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано – з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Заява про перегляд за нововиявленими обставинами подається у письмовій формі та має містити дані, визначені ст. 249 КАС України – у адміністративному процесі/
Порядок визначення суду, до якого подається заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у адміністративному судочинстві визначено ст. 249 КАС України;
за приписами ст. 250 КАС України заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається в порядку черговості судді адміністративного суду. У розгляді заяви та перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами не може брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання.
Статтею 250 КАС України врегульовано процесуальні питання відкриття провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Окремо, статтею 251 КАС України регламентовано порядок відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У разі набрання законної сили ухвали про закриття провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у зв’язку з відмовою сторони від заяви, повторне звернення з тих самих підстав не дозволяється, окрім випадків звернення до суду з заявою на підставі інших нововиявлених обставин.
У адміністративному судочинстві заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами переглядається протягом двох місяців після її надходження за правилами тієї судової інстанції, яка здійснює перегляд. Тобто, у разі подання заяви до суду касаційної інстанції справа переглядається лише у межах правильності застосування норм матеріального та процесуального права.
Значення виконавчого провадження полягає в тому, що воно є адміністративним процесуально-правовим засобом, який забезпечує примусове виконання рішень судових та інших органів (посадових осіб) на підставах, у спосіб та в межах, встановлених Законом, і тим самим реалізує захист суб'єктивних прав громадян і організацій..
Виконавче провадження забезпечує режим законності у правових відносинах громадян і юридичних осіб, запобігає правопорушенням і має виховний вплив на громадян, службових і посадових осіб щодо розуміння необхідності належного, своєчасного і повного виконання ними вимог законів України.
Виконавче провадження — це сукупність дій і правовідносин, врегульованих Законом України «Про виконавче провадження, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до коментованого Закону та інших законів, що виникають і реалізуються в процесі примусового виконання між органами і посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію рішень, ухвал, постанов судових та інших органів, та між особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, а також між особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених ЗУ «Про виконавче провадження»
Елементами правовідносин у виконавчому провадженні виступають їх суб'єкти, об'єкт та зміст правовідносин.
суб'єктами правовідносин у виконавчому провадженні виступають органи примусового виконання рішень судів та інших органів в особі відповідних відділів державної виконавчої служби, а також стягувач, боржник, прокурор та інші особи, які сприяють вчиненню виконавчого провадження.
Об'єктом правовідносин у виконавчому провадженні виступають дії суб'єктів, спрямовані На виконання виконавчих документів.
Зміст цих правовідносин складається, з однієї сторони, з прав та обов'язків державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого документа, який виконує свої функції адмїністративно-правовими методами, і, з другої сторони, інших суб'єктів виконавчого провадження.
Правовідносини у виконавчому провадженні є логічним продовженням судових або адміністративних правовідносин, але на іншому рівні й регламентуються вони іншим законодавством і для їхнього врегулювання використовуються інші методи, властиві виконавчому провадженню.
класифікацію суб'єктів виконавчого провадження:
1. органи і посадові особи державної виконавчої служби;
2. учасники виконавчого провадження (сторони та їхні представники, органи державної влади і місцевого самоврядування, прокурор, який представляє інтереси держави або особи);
3. особи, які залучаються до проведення виконавчих дій (спеціалісти, перекладачі, пояті, зберігачі майна боржника, спеціалізовані організаи, що здійснюють оцінку та реалізацію майна боржник.
Органами Державної виконавчої служби згідно зі ст. З Закону «Про державну виконавчу службу» є:
суб'єктом виконавчого провадження виступає державний виконавець, який є посадовою особою ДВС та обов'язковим суб'єктом правовідносин, що виникають у виконавчому провадженні. Його правовий статус встановлюється Законом України «Про ДВС», згідно зі ст. 8 якого державним виконавцем може бути громадянин України, котрий має юридичну освіту, здатний за своїми особистими та діловими якостями виконувати покладені на нього обов'язки.
боржника можна визначити як сторону виконавчого провадження (громадянина чи юридичну особу та громадянина-підприємця), обов'язок якої підтверджується виконавчим документом і щодо якої відкрито виконавче провадження. Таке визначення буде більш доцільним, оскільки виконання не є тільки судовим, воно включає й акти інших органів, що піддягають виконанню державним виконавцем.
виконання судових рішень — це сукупність взаємопов’язаних процесуальних дій суду, суб’єктів владних повноважень, їх посадових осіб, а також фізичних та юридичних осіб, спрямованих на реалізацію та охорони прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб та виконання обов’язків усіма учасниками адміністративного процесу.
Виходячи із зазначених умов виконання судових рішень здійснюється у порядку звичайного та негайного провадження.
Звичайне провадження виконання судових рішень здійснюється за загальними правилами добровільно або примусово після набрання судовим рішенням законної сили. Звичайне провадження застосовується до виконання виключної більшості судових рішень.
Негайн е провадження виконання судових рішень здійснюється ще до набрання ними законної сили після постановлення або проголошення.
Виконавче провадження розуміють у двох значеннях:
- як певну сукупність (систему) правових норм, які регулюють певне коло суспільних відносин;
- як процесуальну (процедурну) діяльність.
Виконавче провадження у першому значенні — це сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.
Виконавче провадження у другому значенні — це сукупність дій і правовідносин, врегульованих Законом України «Про виконавче провадження, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до коментованого Закону та інших законів, що виникають і реалізуються в процесі примусового виконання між органами і посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію рішень, ухвал, постанов судових та інших органів, та між особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, а також між особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених ЗУ «Про виконавче провадження»
Процес здійснення виконавчого провадження складається із сукупності послідовних організаційних етапів та дій, які регулюються правовими нормами, встановленими законодавством України.
Перша стадія виконавчого провадження. Пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України
Друга стадія виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження
Третя стадія виконавчого провадження. Самостійне виконання рішення боржником
Дії, що відбуваються на стадії пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України.
ДІЯ ПЕРША - Зацікавлені особи (стягувач або його представник;прокурор у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; суд на підставі, якщо винесена ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку,встановленому законом; орган який виступає від імені держави
ДІЯ ДРУГА - Діловод органу державної виконавчої служби, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, 1)приймає виконавчі документи та документи, що їх доповнюють, 2)попередньо опрацьовує та 3)реєструє.
Виконавчі документи та документи, що їх доповнюють, підлягають реєстрації в Журналі реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження під одним реєстраційним номером.
ДІЯ ТРЕТЯ - Після накладення керівником органу державної виконавчої служби відповідної резолюції, діловод органу державної виконавчої служби, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня накладення резолюції, оформити обкладинку на виконавче провадження та передати державному виконавцю документи в обкладинці до виконання.
ДІЯ ЧЕТВЕРТА - Передавання документів про відкриття виконавчого провадження державному виконавцеві здійснюється діловодом органу державної виконавчої служби під підпис у Журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві.Дата одержання документів переноситься державним виконавцем із Журналу обліку виконавчих проваджень,переданих державному виконавцеві, на обкладтнку виконавчого провадження у графу "Передано до виконання".
ДІЯ П'ЯТА - Після одержання документів про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець у встановлений Законом України "Про виконавче провадження " строк, приймає рішення щодо відкриття виконавчого провадження чи відмови у його відкритті.
Для прийняття рішення державний виконавець перевіряє документи з питань щодо:
1)Чи підлягає рішення,за яким видано виконавчий документ примусовому виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження".
2)відсутності або наявності пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
3)подання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та подання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
4)набранням рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
5)правильності пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби за місцем та за підвідомчістю виконання рішення;
6)наявності чи відсутності відстрочки виконання рішення, наданої судом, яким постановлено рішення;
7)відповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
8)факт повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
9)встановлення інших передбачених законом обставин, що виключають чи ініціюють здійснення виконавчого провадження.
(Стаття 26 Закону України "Про виконавче провадження")
ДІЯ ШОСТА (Умовна) - За умови, якщо державний виконавець прийняв відповідно до закону рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження,він процесуально фіксує своє рішення шляхом винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.Не пізніше наступного дня з дня винесення такої постанови, державний виконавець передає діловоду екземпляр постанови разом з виконавчим документом для надсилання заявникові.
Структура адміністративного процесу є п’ятирівневою:
1. процесуальні дії
2. процесуальні етапи
3. процесуальні стадії
4. адміністративні провадження
5. адміністративний процес.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 30 | Нарушение авторских прав