Розділ X. Стаття 134

було дане доручення вжити необхідних заходів по підготовці проекту Конституції Кримської АРСР. В результаті кримський парламент 5 травня 1992 р. проголосив Акт державної самостійності Республіки Крим, а 6 травня 1992 р. ухвалив Конституцію Республіки Крим, за якою Крим декларувався правовою демократичною світською державою. У цій Конституції встановлювалося, що Республіка Крим будує свої відносини з Україною на основі договорів і угод. Закріплення в цій Конституції статусу Республіки Крим як суверенної держави йшло всупереч з прийнятим у світі розумінням територіальної автономії, яка не може вважатися суверенним суб'єктом державно-правових відносин, а тим більше не має право приймати закони, бути суб'єктом міжнародно-правових зв'язків і заключати від свого імені міжнародні угоди.

17 березня 1995 р. Верховна Рада України скасувала кримську Конституцію і ухвалила в новій редакції Закон України «Про Автономну Республіку Крим», який суттєво змінив її повноваження, а головне згідно з цим Законом Конституція АРК мала затверджуватися Верховною Радою України. У цьому Законі встановлювалося, що Автономна Республіка Крим є адміністративно-територіальною автономією у складі України, що АРК самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України, цим Законом та іншими законами і Конституцією Автономної Республіки Крим. Визначалося, що Конституція АРК, зміни і доповнення до неї приймаються Верховною Радою АРК і вступають в дію після затвердження їх Верховною Радою України. Закріплювалося принципове положення, що Конституція АРК є органічною частиною законодавства України і не може суперечити Конституції України. По суті, Законом «Про Автономну Республіку Крим» закладувалася нинішня модель конституційно-пра-вового регулювання статусу Автономної Республіки Крим у складі України, яка потім знайшла своє концентроване втілення в чинній Конституції України (статті 134–139) і Конституції Автономної Республіки Крим 1998 р. У статті 1 Конституції АРК зазначається, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Встановлюється, що Автономна Республіка Крим здійснює також повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.

Україна згідно зі ст. 2 Конституції є унітарною державою. Тому визначення правового статусу Автономної Республіки Крим як 676

територіальної автономії є виваженим з точки зору світової практики конституційно-правової регламентації статусу таких територіальних утворень. Незважаючи на наявність окремих атрибутів державності у Автономній Республіці Крим (назва – Республіка, символи – герб, прапор, Конституція), Автономна Республіка Крим згідно з Конституцією України не може бути віднесена за своїми найважливішими ознаками до типу державної автономії. Вона не має парламенту, оскільки згідно з п. З ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим Верховна Рада АРК є представницьким органом Автономної Республіки Крим і здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції. Конституція України (ст. 136) також встановлює, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом Автономної Республіки Крим. Але цей представницький орган АРК не є законодавчим органом, оскільки згідно зі ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право приймати акти тільки у формі рішень і постанов, а не законів. Конституція України (див. коментар до ст. 137) встановлює перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання по відповідним питанням сільського господарства, лісів, меліорації і кар'єрів, громадських робіт, ремесел та промислів тощо.

Конституція України встановлює межі повноважень, в яких Автономна Республіка Крим вирішує питання, віднесенні до її відання. Такий підхід є виправданим з точки зору нормативної регламентації розподілу компетенції між державою і адміністративно-територіальними одиницями, а точніше між органами державної влади України і органами влади Автономної Республіки Крим.

Разом з цим Автономна Республіка Крим має свій специфічний конституційно-правовий статус, який відрізняється, наприклад, від статусу області. Це виявляється насамперед у гарантіях Автономної Республіки Крим. Так, органи державної влади України при прийнятті рішень, що стосуються АРК, враховують специфіку правового статусу автономії. Органи влади Автономної Республіки Крим мають більш широкі можливості нормативної регламентації відповідних питань автономії, аніж обласні. Важливою гарантією стабільності правового статусу Автономної Республіки Крим є те, що змінити Конституцію АРК має право тільки Верховна Рада України. Функ-

Дата добавления: 2015-11-30