Читайте также:
|
селищних та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району в місті підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.
Зведені бюджети не затверджуються. В них відбиваються наслідки проведення фінансової політики і умови збалансованості доходів і видатків бюджетів.
У статті 7 Бюджетного кодексу України сформульовані принципи побудови і функціонування бюджетної системи держави: єдності; збалансованості; самостійності; повноти; обґрунтованості; ефективності; субсидіарності; цільового використання бюджетних коштів; справедливості і неупередженості; публічності та прозорості; відповідальності учасників бюджетного процесу.
Принцип єдності означає єдність правової бази, грошової системи, бюджетної класифікації, принципів бюджетного процесу, форм бюджетної документації, єдиного порядку фінансування видатків із усіх ланок бюджетної системи України.
Принцип збалансованості означає, що обсяг передбачених бюджетних видатків, які визначають повноваження на здійснення витрат бюджетних коштів, повинні відповідати обсягу доходів бюджету на бюджетний період.
Принцип самостійності передбачає, що бюджет затверджується законодавчим (Верховною Радою України) або представницьким органом місцевого самоврядування. Кожна ланка бюджетної системи має визначені законодавством дохідні джерела, а органи державної влади І місцевого самоврядування самостійно визначають напрями витрачання коштів свого бюджету. Принцип повноти вимагає відображення формування бюджету на надійності показників прогнозу соціально-економічного розвитку відповідної території і реалістичність розрахунків доходів і видатків бюджету.
Принцип ефективності передбачає необхідність досягнення запланованих цілей із залученням мінімальних розмірів бюджетних коштів для одержання максимального результату.
Принцип субсидіарності (subsidiarius – резервний, допоміжний) передбачає розподіл видатків між державним і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами так, щоб за раху-
нок бюджетних коштів суспільні послуги надавалися на максимально можливому наближенні до їхнього безпосереднього спо-зсивача, а в разі браку коштів на місцях їх надає безпосередньо вищестоящий бюджет, Але слід зауважити, що всі розрахунки проводяться при плануванні бюджетів.
Принцип цільового використання коштів визначає виділення коштів у розпорядження одержувачів і з визначенням скерування їх на фінансування конкретної мети.
Принцип справедливості і неупередженості передбачає побудову бюджетної системи на засадах справедливого і неупередже-ного розподілу суспільного багатства між громадянами та територіальними громадами.
Принцип публічності та прозорості означає, що бюджети всіх ланок бюджетної системи України затверджуються відповідними радами. Ними ж приймаються звіти про виконання бюджетів. Акти про бюджети оприлюднюються для відома всіх юридичних
і фізичних осіб.
Прозорість бюджету означає, що цифри, які вміщені в статтях бюджету на поточний рік, повинні показати, звідки і скільки буде надходити доходів, як вони перерозподілятимуться і на що витрачатимуться. Тобто будь-який громадянин України як платник податків може із закону про Державний бюджет зробити висновок, як витрачаються внесені в бюджет його кошти. На жаль, тепер із закону про Державний бюджет таких деталей неможливо з'ясувати, оскільки законодавець відсилає громадян до доповнень до бюджету, які є невід'ємною частиною бюджету. Ці доповнення в засобах масової інформації не публікуються, а офіційні видання до широкого читача не доводяться.
Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу визначає відповідальність за свої дії та бездіяльність кожного учасника бюджетного процесу на всіх його стадіях.
Конституція України встановлює, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування визначаються виключно законами про Державний бюджет України. Те саме можна сказати і про видатки органів місцевого самоврядування, які визначаються рішеннями місцевих рад про
відповідні бюджети.
Стаття 24 Бюджетного кодексу передбачає існування в державному бюджеті та місцевих бюджетах резервних фондів. Розмір
Конституція України
резервного фонду не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів із резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення про виділення коштів з резервних фондів відповідних бюджетів приймається Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування. Ці органи щомісяця звітують відповідно перед Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.
Держава прагне збалансованості бюджету України, тобто намагається складати проект бюджету і затверджувати так, щоб першочергові витрати, які заплановані в бюджеті, була можливість покрити запланованими доходами. Не завжди це можливо, але небагато держав світу зводять бюджети без дефіциту. Добре, коли держава прагне збалансованості і знає, як боротися із дефіцитом. Стаття 14 Бюджетного кодексу України встановила, що прийняття Державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевого бюджету на відповідний бюджетний період із дефіцитом дозволяється в разі наявності обгрунтованих джерел фінансування дефіциту.
Бюджетний кодекс України визначив джерела фінансування дефіциту бюджетів – державні внутрішні і зовнішні запозичення. Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, визначених законом про Державний бюджет України. Однак запозичення не використовуються для забезпечення фінансовим ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги в країні.
Оскільки одним із принципів бюджетної системи України є публічність, Конституція вимагає оприлюднення регулярних звітів про доходи і видатки Державного бюджету України. Не тільки в офіційних виданнях, але й в засобах масової інформації регулярно публікуються повідомлення про хід виконання дохідної і видаткової частин Державного бюджету.
Розділ IV. Стаття 96
Стаття 96. Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з / січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період.
Кабінет Міністрів України не пізніше 75 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.
У коментованій статті встановлюється процедура затвердження Державного бюджету України і контролю за його виконанням. Будь-який бюджет стає таким тільки після затвердження його відповідним представницьким органом влади. Конституція України в п. 4 та в п. 22 ст. 92 визначила, що Державний бюджет України встановлюється виключно законом і затверджується Верховною Радою України. Конституція України (ст. 143) наділила правом затверджувати обласні і районні бюджети відповідно обласні та районні ради. Бюджет Автономної Республіки Крим затверджується ЇЇ Верховною Радою.
Світова практика свідчить, що бюджет кожної держави або органу місцевого самоврядування затверджується на один бюджетний (фінансовий) рік. З початком нового бюджетного року починає діяти новий бюджет, затверджений відповідним органом представницької влади. Термін дії бюджету має назву бюджетного періоду. Його тривалість встановлюється законодавством держави, в Україні – Конституцією, яка закріпила, що державний період – це, коли діє Державний бюджет, затверджений Верховною Радою України, який триває з 1 січня по 31 грудня. Таким чином, в Україні бюджетний період, або фінансовий рік, збігається з календарним роком.
Державні бюджети затверджуються парламентами держав у формі законів на один бюджетний період. Бюджетні періоди в різних країнах тривають рік, але починаються і закінчуються залежно від строків скликання бюджетних парламентських сесій. Так, у США бюджетний період триває з 1 жовтня до ЗО вересня, у Великобританії – з 1 квітня по 31 березня, у Франції – з 1 січня по 31 грудня. Поки парламент не затвердить бюджет і закон про державний бюджет, бюджету в державі немає.
Бюджетний кодекс України (ст. 46) передбачає можливість несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет Украї-
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав