Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ /V. Стаття 80

Читайте также:
  1. До розділу V. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
  2. До розділу XVI. Муніципальні асоціації в Україні
  3. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 1 страница
  4. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 2 страница
  5. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 3 страница
  6. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 4 страница
  7. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 5 страница

 

обвинувачення у вчиненні злочину. Згода Верховної Ради Украї- ни на притягнення народного депутата України до кримінальної? відповідальності має бути одержана до пред'явлення йому обви-f нувачення у вчиненні злочину відповідно до чинного Криміналь- і но-процесуального кодексу України.

Депутатська недоторканність поширюється на народного депутата України з моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої комісії і до моменту припинення повноважень народного депутата України.

У разі пред'явлення громадянину України обвинувачення у вчиненні злочину та (або) його арешту до обрання народним депутатом України подальше провадження у кримінальній справі стосовно такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на його притягнення до кримінальної відповідальності та (або) перебування під вартою.

Частиною 3 ст. 27 Закону України від 22 березня 2001 р. «Про статус народного депутата України» передбачено, що особливості порядку притягнення народного депутата України до відповідальності визначаються Конституцією України, цим Законом та законом про регламент Верховної Ради України.

За нинішньої правової ситуації, зважаючи на відповідні Рішення Конституційного Суду України, питання про надання Верховною Радою України згоди на притягнення народного депутата України до відповідальності має вирішуватися в порядку, передбаченому главою 9.6 Регламенту Верховної Ради України. Регламент Верховної Ради України був введений в дію Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. за № 130/94-ВР. Чинною Конституцією України передбачено ухвалення Закону про регламент Верховної Ради України. Однак це не дає підстав стверджувати, що нинішній Регламент Верховної Ради України є нечинним документом. Регламент, як і інші нормативно-правові акти, прийняті до ухвалення Конституції України, зберігає свою чинність у частині, що не суперечить Конституції України (це передбачено п. І Перехідних положень Конституції) і діятиме до прийняття Закону про регламент Верховної Ради України.

Так, зокрема, ст. 9.6.1 чинного Регламенту Верховної Ради України передбачено, що подання про дачу згоди на притягнення до відповідальності депутата вноситься до Верховної Ради України Генеральним прокурором України за клопотанням орга- Л 386

ну досудового слідства або Головою Верховного Суду України –

судових органів.

Подання про дачу згоди на притягнення до відповідальності депутата повинно бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази із залученням матеріалів, що підтверджують обвинувачення у вчиненні суспільно небезпечного діяння. Подання, що не відповідає цим вимогам, повертається Генеральному прокурору України, про що на найближчому засіданні повідомляється Верховній Раді України.

Згідно з Регламентом Верховної Ради України народний депутат України, щодо якого внесено подання про притягнення до відповідальності, має право подати письмові пояснення комітету, до компетенції якого належать питання депутатської етики, і доручає комітету подати висновок щодо питання про дачу згоди. Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, з додержанням звичайної процедури визначає законність і обґрунтованість подання. На засідання комітету запрошується депутат, щодо якого внесено подання. Відсутність запрошеного депутата на засіданні комітету без поважних причин не є перешкодою для прийняття рішення комітетом. У засіданнях комітету бере участь Генеральний прокурор України, а в разі його відсутності – виконуючий обов'язки Генерального прокурора України Комітет, якщо визнає це за необхідне, може витребувати додаткові матеріали справи. Однак він не проводить дослідження представлених доказів. Комітет може заслухати пояснення осіб, про яких йдеться в клопотанні депутата.

У разі відсутності достатніх доказів щодо обґрунтування подання воно разом з вмотивованим висновком комітету може бути повернуто Генеральному прокурору України з пропозицією подати додаткові обґрунтування. У цьому разі комітет залишає подання без розгляду, доки не надійдуть матеріали або вмотивована відповідь, що вимагаються. Про це Голова Верховної Ради України інформує Верховну Раду України.

Засідання Верховної Ради України, на якому розглядається подання про надання згоди на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, починається інформацією головуючого на засіданні про подання, що надійшло, про Проведену роботу і наявність висновку комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики.

Конституція України

Розділ /V. Стаття 81

 

Доповідь від імені комітету оголошує його голова або визна чений комітетом доповідач. Обговорення питання здійснюється за загальною процедурою.

Рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності депутата приймається поіменним голосуванням у вигляді постанови більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення Верховної Ради з цього питання не переглядаються.

Якщо у поданні до Верховної Ради України міститься прохання надати не лише згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, але й з огляду на ст. 80 Конституції згоду на арешт чи затримання народного депутата України, Верховна Рада України одночасно вирішує і це питання.

У коментованій статті Конституції положення про затримання і арешт не виокремлюється лише як кримінально-процесу-альні запобіжні заходи. Оскільки затримання як адміністративно-процесуальний захід, а арешт як вид адміністративного стягнення обмежують право на свободу та особисту недоторканність народного депутата України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 12-рл від 26 червня 2003 р. дійшов висновку, що адміністративне затримання та адміністративний арешт охоплюються ч. З ст. 80 Конституції України і не можуть бути застосовані без згоди Верховної Ради України.

При цьому затримання чи арешт народного депутата України можливі за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депутата України до кримінальної відповідальності.

Народний депутат України не бере участі в голосуванні, якщо Верховна Рада України приймає окреме рішення щодо нього персонально. Про прийняту постанову Верховна Рада України негайно інформує Генерального прокурора України або Голову Верховного Суду України.

Стаття 81. Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Повноваження народного депутата України припиняютьсядостроково у разі:

) складення повноважень за його особистою заявою;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

 

4) припинення його громадянства або виїзду на постійнепроживання за межі України;

5) смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Уразі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

В коментованій статті встановлюються підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Відповідно до положень Конституції та законів України повноваження народного депутата України починаються з моменту складення народним депутатом України присяги (ст. 79 Конституції), а припиняються, за загальним правилом, одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України, до складу якої обраний народний депутат України, або в індивідуальному порядку щодо окремих народних депутатів України при достроковому припиненні їх повноважень.

Повноваження Верховної Ради України припиняються у разі закінчення строку її повноважень, що визначається строком, на який обираються народні депутати, тобто чотири роки (ст. 76), або достроково – за рішенням Президента України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання Верховної Ради України не можуть розпочатися (ч. 2 ст. 90 і п. 8 ч. 1 ст. 106). Припинення повноважень Верховної Ради України у зв'язку із закінченням строку її повноважень Конституція пов'язує з чітко визначеним моментом – днем відкриття першого пленарного засідання Верховної Ради України нового скликання (ч. 1 ст. 90). Це означає, що повноваження народних депутатів України у діючому складі парламенту припиняються не раніш як у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання і за умови відкриття такого засідання.

Конституція України

Розділ IV. Стаття 8 І

 

Крім цього загального правила, частиною другою коментованої статті передбачаються випадки дострокового припинення повноважень народного депутата України в індивідуальному порядку щодо окремих депутатів, а наступними частинами цієї статті встановлюється загальний порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України- Конституцією визначено вичерпний перелік підстав такого припинення повноважень народного депутата України, в тому числі як за власною ініціативою депутата, так і незалежно від його волевиявлення.

Повноваження народного депутата України згідно з Конституцією можуть припинятися достроково за його особистою заявою про складення повноважень. Мотиви, якими керується народний депутат України в цьому випадку, не мають юридичного значення. Заява про складення повноважень має бути подана у письмовій формі на ім'я Голови Верховної Ради України, підписана народним депутатом України особисто. Рішення щодо заяви приймає Верховна Рада України.

Незалежно від волевиявлення народного депутата України його повноваження припиняються достроково у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього. При цьому не має значення, який вид покарання визначено судом щодо народного депутата України.

Підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата України є також визнання його в судовому порядку недієздатним або безвісно відсутнім.

Припинення громадянства народного депутата України або виїзд його на постійне проживання за межі України є самостійними підставами для дострокового припинення повноважень народного депутата України. Підстави припинення громадянства України визначаються Законом України «Про громадянство України» (див. коментар до ст. 25 Конституції).

Повноваження народного депутата України припиняються також у разі його смерті.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України, в тому числі за його особистою заявою, приймає Верховна Рада України більшістю від її конституційного складу. За встановленим Законом України «Про статус народного депутата України» порядком воно приймається у десятиденний строк за поданням комітету Верховної Ради України, до компетенції якого належать питання депутатської етики. 390

Прийняте Верховною Радою України рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України перегляду не підлягає, оскільки Конституція і закони України не передбачають можливості поновлення цих повноважень.

У контексті ж порівняння та розкриття підстав і порядку дострокового припинення повноважень народного депутата України слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р, «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)», яким, зокрема, розтлумачено, що частина третя статті 81 Конституції України, яка передбачає порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за рішенням Верховної Ради України, стосується виключно випадків, передбачених частиною другою статті 81 Конституції України, і не поширюється на випадки, передбачені частиною другою статті 78 Конституції України. А до випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 78 Конституції України, застосовується відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України судовий порядок дострокового припинення повноважень народного депутата України за нормами цивільного судочинства.

Принципово новим у Конституції є положення про те, яким чином у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково. Так, його повноваження у цьому випадку припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

Порядок дострокового припинення повноважень народного Депутата України визначено ч. 2 ст. 5 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до якої комітет Верховної Ради України, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обгрунтуванням відмови у зверненні до суду.

Комітет Верховної Ради України, до компетенції якого вхо-Дять питання депутатської етики, у разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обгрунтуванням відмови у звер-

 

Розділ /V. Стаття 82

Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 37 | Нарушение авторских прав

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)