Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ II. Стаття 39

Читайте также:
  1. До розділу V. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
  2. До розділу XVI. Муніципальні асоціації в Україні
  3. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 1 страница
  4. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 2 страница
  5. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 3 страница
  6. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 4 страница
  7. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 5 страница

 

виборців забороняється. Кожний виборець голосує на виборах особисто. Забороняється голосування за інших осіб чи передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі (див. коментар до статей 71, 103 та 141).

Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування, як вид трудової діяльності, відображає факт суспільного поділу праці, різноманітність її видів.

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, що обіймають посади в державних органах та їх апараті, виконують завдання і функції держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Служба в органах місцевого самоврядування – це також професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування, але спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів державної виконавчої влади, наданих законом.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначено в Законі України від 16 грудня 1993 р. «Про державну службу». Проходження служби в органах місцевого самоврядування врегульоване Законом України від 7 червня 2001 р. «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Закони визначають основні принципи, на яких базуються названі види публічної служби, розвивають положення Основного Закону щодо рівного права на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території. Ними встановлюються вимоги до претендентів на службу в цих органах.

Не можуть бути прийняті на ці види служби особи, що визнані судом недієздатними; які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку; які відповідно до закону позбавлені права обіймати посади в органах державної влади та їх апараті або в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну; які в разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, що є близькими родичами чи сво-

яками. Інші обмеження, пов'язані із прийняттям і проходженням служби в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, встановлюються виключно законами України. До обмежувальних заходів можна віднести, наприклад, неподання декларації про доходи.

Вимоги, шо стосуються освіти і професійної підготовки, володіння державної мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків, не належать до обмежувальних, оскільки держава забезпечує необхідні можливості всім громадянам щодо здобуття освіти, необхідного рівня професійної підготовки, освоєння державної мови.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації) про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядкуз метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров 'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Конституція України відповідно до інтересів громадян, з метою розвитку демократичних засад та укріплення державності гарантує громадянам України право на збори, мітинги, вуличні походи і демонстрації, що є однією з форм безпосередньої демократії. Здійснення цих політичних свобод забезпечується наданням окремим громадянам чи їх об'єднанням будинків, вулиць, площ, парків та інших місць для проведення таких заходів. Одночасно в ч. І коментованої статті зазначається, що про проведення таких заходів потрібно завчасно сповістити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. При цьому наголошується, що громадяни мають право збиратися мирно і без зброї.

На зборах громадяни вправі розглядати та вирішувати проблеми політичного, економічного, соціально-культурного характеру, питання, пов'язані з обговореннями проектів законодавчих актів, програм соціально-культурного розвитку, інших рішень органів державної влади, в тому числі місцевих органів публічної


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 22 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)