Читайте также: |
|
Зачерпну води я після зливи,
Зачерпну води і виллю ось сюди.
Можна зготувати рис та інші страви.
Приязний, веселий із народом ван ясний –
Він і батько, й мати для людей.
Зачерпну води я після зливи,
Зачерпну води і виллю ось сюди.
Можна мити з-під вина в ній посуд.
Приязний, веселий із народом ван ясний –
Люди так і линуть всі до нього.
Зачерпну води я після зливи,
Зачерпну води і виллю ось сюди.
Можна мити все і промивати.
Приязний, веселий із народом ван ясний –
У житті народ мій спокій буде мати.
Із гімнів Чжоу
Думаю про волю Неба
За волею Неба йде мудрий Вень-ван[108] –
І великодушно, й спокійно.
Які ж бо сяйливі, яскраві і чисті
Чесноти ясного Вень-вана!
Зроста його милість, сягає мене –
Сповна благостиню приймаю.
Нащадки вікують за дао Вень-вана,
Поширюють дао його.
Небо дає
Небеса народили високую гору –
Ван великий звелів заселяти її.
Вже будинки споруджують люди на ній,
Чжоу Вень-ван утіша, підбадьорює їх.
Щоб єднатись, до Чжоу приходить народ,
Йде неспинно по довгих дорогах гірських.
Чжоу нащадки як стій захищатимуть вірно державу.
Чиновники працюють
О чиновники вірні підлеглі!
В справі спільній ви всі наполегливі.
Про ужинок приходите доповідать –
Тоді радитесь, любите передбачать.
О мої дорогесенькі помічники!
За вікном переходить весна.
І які ж у вас, друзі, потреби?
Як там ниви[109], посіви стоять?
Пшениці, ячмені пречудові які!
Скоро зібрані будуть усі колоски.
Небо синє, ти духів являєш багато,
Тебе просимо дати нам рік урожайний!
Накажу я селянам звичайним
Заховати в комори мотики й лопати;
Хай дістануть серпи і заходяться жати.
Зграя чапель
Зграя чапель, розпрямивши крила, знялась
Над рікою на заході, тихо й неквапно.
У мій край завітав добрий гість з царства Сун[110],
Його лик – як у білої чаплі.
Із народом поштивий мій гість у країні,
Його люди шанують і люблять.
Не лінується вдень і вночі у державі моїй,
Має вічної слави багато.
Із гімнів Лу [111]
Сильні коні
Великі які жовті коні, стараються –
Все тягнуть важезного воза.
Державні мужі та й щоднини (від рана)
До ночі працюють для спільної справи.
Велично летить чапель білая зграя;
Спустилась додолу обабіч дороги.
Б’ють в такт голосні барабани – та-трам-там,
Танцює чиновництво п’яне –
Усі життєрадісні, раді!
Ті жовтії коні могутні, стараються,
Всі коні – самці, вони воза витягують.
Мужі до глибокої ночі (від рана)
Для справи громадської цмулять вино.
Велично летить чапель білая зграя,
Летить в оксамитовім небі.
“Дун-дун” – барабани урочисто грають.
Не п’яні ще – хто ж повертатися хоче?!
Які безтурботні всі й раді!
Великі та жирні ті коні, стараються,
Коні уже вороні воза тягнуть.
До ночі учені мужі (та й від рана)
Для справи громадської п’ють, бенкетують.
Віднині настала пора та,
Коли багатющий врожай ми щорік будем мати.
А жалування, що мужі забирають,
У спадок перейде синам і онукам.
Які звеселілі всі й раді!
Із гімнів Шан [112]
Ластівка [113]
Послало Небо чорну пташку – ластівку,
Державу Шан щоб заснувала, наче мати.
Просторі землі у Шан-Інь, багаті!
Послало Небо Тана[114] панувати –
Щоби володарем був мізкуватим.
Він ванам наказав країни Шан:
Вернути Тану дев’ять піль[115] – з пошаною.
Не лінувалися численні шанські вани –
Належно виконали це бажання владне.
Всі землі зібрані під скіпетром Удіна[116].
Нащадок Тана, доблесний Удін
Продовжив гідно розпочату справу.
Ген десять колісниць, з драконом має прапор[117],
А для пожертвувань стоять вино і страви.
Шан-іньські землі – на багато лі,
Простий народ працює на землі,
Володар Шан у Піднебесній править.
Приходять поклонитись племена-сусіди[118] –
Безкраїми потоками пливуть.
Шан-іньські землі огинає Хуанхе велична;
На Інь упала воля Неба – то майбуть,
І щастя люду дарувало Небо вічне.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 32 | Нарушение авторских прав