Індепендентська республіка (1649-1653 рр.).

Січня 1649 р. Карла І стратили.

17 березня 1649 р. парламент скасував монархію, а 19.03. – палату лордів.

19 травня 1649 р. урочисто проголосили республіку.

Індепендентська республіка (1649-1653 рр.).

Влада: - однопалатний парламент ("охвостя" – рештки палати представників);

- виконавча влада – Державна рада, обрана парламентом на 1 рік.

По – суті, це була диктатура індепендентських генералів на чолі з Кромвелем.

Оскільки життя низів залишалось дуже важким, левелери продовжили боротьбу з індепендентами. Їх лідерів – Лильберна, Вилвіна, Пріна, Овертона арештували; оголосили атеїстами. В квітні 1649 р. повстання солдат-леверів. Кромвель його придушив. Але виник новий опозиційний рух – діггерів (копачів). Лідер – Джерард Винстенлі, утопія " Закон Свободи " (1652). За відміну копигольдерів і перетворення общинних земель у фонд для безземельних; за мирне освоєння пустощів. Їх розгромили.

Після придушення опозиції, Кромвель в 1649-50 рр. остаточно потопив у крові повстання в Ірландії. 2/3 земель роздали англійцям. Революційна "Нова армія" стала армією колонізаторів. В 1650-1651 рр. Кромвель розбив шотландців, які оголосили своїм королем Карла Стюарта.

Індепенденти, дорвавшись до влади, конвертували її в багатство. Так, Ферфакс отримав землі, які давали 5 тис. ф. ст. річного доходу; Кромвель – 7 тис. ф. ст. Захищаючи інтереси буржуазії, парламент ввів у 1651 р. "Навігаційний акт”, яким заборонялось ввозити в Англію іноземні товари не на англійських судах, чи судах країн-виробника. Це призвело до війни з Голландією. Народне обурення новою знаттю Кромвель перевів на парламент і 20.04.1653 р. розігнав "охвістя" Довгого парламенту.

В липні 1653 р. обрали новий Бербонський (Малий) парламент. Вибори контролювали індепенденти. Але цей "святий парламент" не став ручним. Він прийняв рішення про демократичні реформи: - запровадив цивільну реєстрацію шлюбів;

- створили комітет для кодифікації англійського права;

- спробували знищити канцелярський суд (за хабарі і тяганину);

- обмежив податки;

- скасував церковну десятину;

- скоротив чисельність армії.

За це його розпустили через 5 місяців.

Розпуск Малого парламенту поклав край республіці.

Буржуазія запровадила військову диктатуру О.Кромвеля. Її Конституцією став "Інститут управління" (16.ХП.1653 р.) – розроблений комісією генерала Ламберта і схвалений державною радою.:

- лорд-протектор Англії, Шотландії й Ірландії (Кромвель) – армія, суд, фінанси; ордонанси, видані між сесіями парламенту – силу законів;

- Державна рада;

- парламент (вперше – представники Ірландії і Шотландії);

- майновий ценз 200 ф. Ст.;

- 11 округів на чолі з генералами (з 1655 р.).

Кромвель в 1654 р. прийняв закон про об’єднання Англії, Шотландії, Ірландії в одну державу. Змусив у 1654 р. Голландію мирним договором визначити обов’язковість для себе "Навігаційного акту" (1651 р.). Вигідні договори з Данією, Португалією; союз із Францією проти Іспанії. Це змусило велику буржуазію змиритись з "узурпатором" і почати готувати його коронування. Це спробував узаконити парламент "Смиренною петицією" (25.03.1657 р.) "просити Кромвеля прийняти титул короля". Але під тиском генералів, він відмовився. Але парламент це зробив де-факто: - титул протектора зробили спадковим в сім’ї Кромвеля;

- відновили палату лордів (40-70 довічних членів, які призначались протектором).

З вересня 1658 р. Кромвель помер. Протектором став його син Ричард, до весни 1659 р.

Дата добавления: 2015-11-30