Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лютнева революція

Читайте также:
  1. V. НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ – ШЛЯХ ДО СВОБОДИ
  2. Англійська буржуазна революція історіографія
  3. Велика французька революція 1789-1794 років
  4. Велика французька революція 1789-1794 років
  5. Велика французька революція. Повалення монархії та встановлення республіки
  6. Індуїстська революція” та її наслідки. Північна Індія напередодні ісламського завоювання
  7. Коперниканськая революція

Лютнева революція почалась в умовах Світової війни, що загострила і

поглибила проблеми і протиріччя в політичній, соціально-економічній,

національній і інших сферах життя. Лютнева революція була одним з пошуків

шляхів виходу з кризи буржуазної цивілізації.

Лютнева революція розпочалася на початку березня 1917. 7 березня застрайкували робітники Путиловського заводу в Петрограді. В наступні дні страйк став загальноміським. Страйкарі висували політичні вимоги - зміну уряду, припинення війни. 15 березня цар Микола II відрікся від престолу.

Лютнева революція дала поштовх активізації національно-визвольної боротьби народів імперії. В Україні 17 березня 1917 була створена Центральна Рада, яка очолила рух за самостійність.

Того ж дня ввечері відкрилось перше засідання Петроградської Ради робітничих депутатів, яка обрала головою лідера меншовицької фракції Державної Думи Н. Чхеїдзе.

В ніч на 28 лютого Тимчасовий комітет у зверненні до народів Росії заявив, що він бере на себе організацію нової влади і до утворення Тимчасового уряду державне управління здійснюватимуть комісари із членів Думи.

Більшістю голосів 2 березня 1917 року Петроградська Рада доручила формування уряду Думському комітету.

Того ж дня цар Микола II зрікся престолу на користь свого брата Михайла, який 3 березня також відмовився від трону. Була опублікована декларація про програму і склад Тимчасового уряду на чолі з князем Г. Львовим, який до скликання Установчих зборів взяв на себе всю повноту влади в країні

В лютому страйки і демонстрації петроградських робочих,

викликані незадоволенням економічним станом, продовольчими труднощами,

війною. 14.02 відкриття сесії думи. Родзянко і Мілюков обережні в

критиці самодержавства. Прогресисти і меншовики форсують протистояння з

урядом. Підсумок: зроблений висновок про необхідність зміни уряду. 20-21

лютого: імператор вагається, обговорює питання про відповідальність

міністерства, збирається в думу, але раптово від`їжджає в ставку. 22.02:

путіловцям оголошують локаут. 23.02: стихійний революційний вибух -

початок революції. 24-25. 02: страйки переростають в загальний страйк.

Війська тримають себе нейтрально, іноді навіть приязно. Наказу стріляти

немає. 26.02: сутички з поліцією переростають в бої з військами. Наказ

стріляти запізнився на 3 дні. 27.02: загальний страйк переходить в

збройне повстання. Почався перехід військ на сторону повстанців.

Повстанці займають найважливіші стратегічні пункти міста і урядові

будинки. В цей же день цар перериває сесію думи. Повстанці приходять до

Тавричеського палацу. Авторитет думи в народі був високий. Дума

виявилася центром революції. Депутати думи створюють тимчасовий комітет

державної думи, а робочі і солдати формують Петрограду. 28.02: міністри

і вищі сановники арештовані. Родзянко погоджується взяти владу в руки

тимчасового комітету думи. Збройне повстання перемогло. 2.03: відмова

Миколи ІІ від престолу. 3.03: великий князь Михайло Олександрович

відрікається від престолу. Фактично в країні встановлюється

республіканський лад. Березень: революція перемагає по всій країні.

Характер Лютневої революції: буржуазно-демократичний, тому що вона

переслідувала буржуазно-демократичні цілі. Ліквідація самодержавства,

поміщицького землеволодіння, нерівності націй, встановлення демократичної

республіки, забезпечення різноманітних демократичних свобод, полегшення

положення трудящихся.

Рушійна сила революції – це робітничий клас, селянство, ліберальна буржуазія,

демократичні верстви населення, інтелігенція, студентство, службовці,

представники пригноблених народів, армія.


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)