1. Якщо душа хоче провести сповнені любов'ю духовні вправи, то треба їй залишити кожне інше заняття, відкласти турботи та всепоглинаючі клопоти.
Як губка в море, так душа має зануритись у Серце Ісуса; вода Любові заллє її звідусюди та її всебічно просякне. Отож, треба їй самоти зверху та зсередини, їй потрібно загорнутись мовчанкою, як свитою.
Господь наш Ісус Христос має їй так богато сказати! Декілька днів, це не забагато, щоб Його вислухати. Богобійна душо, засунь добре порота свого серця. Сядь собі у Його стіп, близько до Нього, спрямуй свої очі у Його добротою сповнений зір та скажи: Божественний Учителю, розказуй мені про країну Любові.
2. Не забувай, що це Господь наш Ісус Христос особисто має проводити твої духовні вправи. Ти ж, як мала школярка, не знаєш і першої грамоти в навчанні. Він тебе навчає, а ти маєш слухати.
Не втомлюйся, отже, погонею за гарними думками. Ісусові Христові їх не потрібно. Не в Його плані наповнювати твій ум глибокими відомостями, а тільки порушити твоє серце та разом з Собою потягнути на стежини любові й жертви.
Принеси Йому щире та слухняне серце.
3. Твої духовні вправи – це не студії, а, радше, – молитва. Коли твої духовні очі глядітимуть на предложені істини, твоє серце шептатиме молитву, щоб Господь наш Ісус Христос дав їх зрозуміти. Увесь вільний час проводитимеш у стіп Ісуса Христа в благальному молінні. Так Божественний Учитель дасть тобі зрозуміти ці істини, засмакувати та виконувати їх.
4. Добрі духовні вправи – далекі від примусу духа й серця. Не мусиш силуватися читати предложені думки день за днем і точка за точкою. Як же твоє серце пориває тебе далі вперед, то читай все до кінця. Опісля знову роби, як тобі вигідно, читай і прочитуй, аж засвоїш усе потрібне для твоєї душі.
Може, у цих сторінках Господь Бог заклав для тебе тільки одне–одніське слівце, єдине речення, що годуватиме тебе в час духовних вправ і відтак буде служити тобі на ціле дальше життя.
Завжди бережи свого духа й серце вільними та у спокої. Уникай всякої надмірної втоми. А відчуєш стомлення, то читай духовну книжку, або працюй руками.
5. Не вір, що ворог твоєї досконалості залишить тебе в ці дні в повному спокої. Ні, він може занепокоїть тебе минувшиною та затривожить прийдешнім. Засіє він у твоєму серці зернину зневіри та знеохоти. Він докладе зусиль переконати тебе, що не тобі жити на цих верхів'ях Любові.
Ти ж не бійся цієї підпільної ворожої роботи. Господь наш Ісус Христос любить тебе, то хто зашкодить Тобі?
Однак допоможи Вчителеві, знехтуй гнітючими думками, не кидай навіть згірдним поглядом в їх бік та раз-у-раз проказуй: Господи Ісусе, люблю Тебе, довіряюся Тобі, вірю у Твою любов!
Якщо яка істина пригнічує або засмучує тебе, у цю мить облиши її та переходи до чого іншого. Те, що бентежить Тебе, написане не для тебе.
Навіть помірковано досліджуй власні похибки. Не розглядай їх, сповнений тривоги, не дуже відмічуй вже власний поступ уперед на шляху до чесноти. Все воно готове тільки збентежити тебе, а малодушність аж ніяк не на місці у хвилину, коли Господь наш Ісус Христос бере у Свої руки діло твого освячення.
6. Чого ж тобі більше потрібно, як мовчанки, послуху, молитви, свободи духа й миру в серці, щоб чути голос Ісуса Христа?
Докинь до цього зернину умертвлення. Не тривожся ж, ще квола душо! Цими днями Сам Господь наш Ісус Христос повчатиме тебе також про ніжнощі хреста. Якже завершиться Його божеське навчання, то самій тобі схочеться супротивлятися собі та вмертвлятися.
Але й від цієї хвилини Господь наш Ісус Христос прохає в тебе деяких малих жертв. О, справді, мало чого: відректись лінощів, гидування чи відрази до ближніх, зайвого погляду й непотрібної думки, відцуратись пустого мріяння, деякої вигоди і смаковдоволення, марного заінтересування собою, чи звичайної цікавости. Чи міг би ти відмовити великому Богові такої дрібниці? А саме з такою дрібницею зв'яже Господь благодать духовних вправ.
Нічого не порадимо. Господь наш Ісус Христос завжди так діє. Як уміємо спротивитись собі, Господь є задоволений та дає Себе в дарі. Коли ж відмовляємо зробити Йому ці дрібні жертви, Господь є прискорбний, бо Його Серце вже не може тоді благодіяти.
7. О, як же Господь хоче, щоб ти належно пройшов шлях цих духовних вправ! Коли в цих днях хоч одним кроком ти наблизишся до Нього, то Він вже буде радий. Але перед тобою не тільки шлях до удосконалення, Господь наш Ісус Христос дасть тобі й крила до лету. Він натхне тебе, щоб довірятися без обмежень Його безконечній доброті та засіє безумовне й докорінне недовір'я до тебе самого. Цими ж двома крилами злинеш аж на вершини Любові.
8. Щаслива душо! Твоє життя оновиться. Поселишся у надприродній сфері. Вдихатимеш свіже, вільне повітря, вітатимеш у Божій країні! Не тривожся! Пройдуть духовні вправи, а ти залишишся й далі в країні див. Господь наш Ісус Христос не відпустить тебе напризволяще: Він обгорне тебе Любов'ю.
9. Отож, починаючи вже від цього вечора, довірся Богові та спроможися у своєму серці на акт гарячої Любові: «Господи Ісусе, я люблю Тебе, віддаюся Тобі. Розпоряджайся мною і в мені за Твоїм уподобанням. Веди мене, куди завгодно, хоч би й на Голгофу». «Добра Матінко Неустанної Помочі, Милостива Царице, Тобі довіряюсь в цих духовних вправах. Візьми моє серце, обнови його, очисти його та виповни вщерть священною Любов'ю».
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 35 | Нарушение авторских прав