ДЕСЯТИЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ І
Постійна молитва.
ДЕСЯТИЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ II
Завжди прохати пробачення.
ДЕСЯТИЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ ІІІ
Невпинно змагатися.
ДЕСЯТИЙ ДЕНЬ – РОЗВАЖАННЯ IV
Наша небесна Мати.
СЛОВО ВЕРХОВНОГО АРХІЄПИСКОПА
Світський дух закрадається нині всіма порами до серця сучасної людини, а навіть і до духовних та через монастирські мури. Загальне нарікання на брак покликань до духовноного сану, погоня за дочасними добрами, за наживою, пустою славою і вигодою відвертає і найбільш ревні душі від небесних благ і їх здобування впродовж нашого туземного життя. Для протидіяння цьому ми уважали за вказане видати книгу о. Василя Лаби «Священичі духовні вправи», а тепер, для поглиблення духовного життя серед нашого народу, духовні вправи о. Йосифа Схрейверса – «Божественний Приятель». Обидві книжки в багато чому себе доповнюють, і, можна б сказати, що о. В. Лаба впроваджує і дає напрямок на перші основи духового життя, у той час як о. Й. Схрейверс його поглиблює і доводить до містичних меж любові. Нехай ця книга причиниться одночасно і до прославлення великого святця о. Йосифа, високозаслуженого для нашої Української Католицької Церкви. Апостольський Престіл дав вже згоду на розпочаття його беатифікаційного процесу, щоб через його заступництво Пресвята Богородиця вимолила в Господа всещедрих ласк для нашого духовенства і народу в цих так важких часах.
ЙОСИФ Верх. Арх. Кард.
Переклали з французької мови о. д-р Богдан Курилас, о. д-р Михайло Василик і о. Іван Яцків.
Успіння Пресвятої Богородиці,
28 серпня (15 серпня ст. ст) 1966 р.
ПЕРЕДМОВА
Отець Йосиф Схрейверс, ЧНІ, народився в Бельгії, у фламандській місцевості Зютендал, 19 грудня 1876 р. Вже в гімназії у Гасельт визначався полум'яною любов'ю до Небесної Цариці. На 18-му році життя пообіцяв їй виполоти зі свого серця всяке безладне прив'язання до сотворінь і в результаті того 6 жовтня 1895 р. склав чернечу обітницю у Згромадженні редемптористів. П'ять років учився філософії та богослов'я в духовній семінарії редемптористів у «Краснорівні» (Боплято) в Арденах і був рукоположений на священика 2 жовтня 1900 року. Опісля через шість років був там же професором філософії й видав у 1907 р. «Посібник політичної економії» зі схвальною передмовою відомого соціолога О. Рюттена, домініканця. Цього ж року став духівником богословів і практично почав поглиблювати вчення про духовне життя. У 1919 році надрукував свій видатний курс аскетичного богослов'я під назвою «Засади духовного життя». Ця книга, перекладена на багато мов, зразу здобула авторові першорядне місце серед учителів аскези. 1913-го року друкує перший твір популярної аскези «Добра воля», найбільш відомий у світі та мабуть найкращий.
У тому самому році цей праведник здобув новий, нев'янучий вінець слави й титул для нашої вдячності, бо, завдяки Слузі Божому митр. Андреєві, настоятелі Згромадження найменували о. Схрейверса засновником східної вітки редемптористів в Україні. Там пробув він усю Першу світову війну та повоєнні роки.
Всім серцем полюбив український народ і непохитно повірив у видатне призначення України. Пережив роки воєнної хуртовини, часи української державности (1918-1920) і, врешті, всенародне лихоліття. Під його проводом східна вітка Згромадження буйно розцвіла. Світлої пам'яті Папа Пій XI, високо оцінюючи того покірливого ченця, звелів йому впорядкувати й зредагувати чернечі Устави сестер-служебниць і сестер-йосифіток, а в 1932 р. найменував його Апостольським Візитатором усіх черниць східного обряду в Україні, Канаді, Сполучених Штатах Америки, Бразилії та Аргентині. Обидва чини черниць ще й досі вважають о. Й. Схрейверса за свого духовного отця.
«Український народ подивляє та любить бл. н. о. Схрейверса». Так нераз говорили сердечний його приятель, митрополит і Слуга Божий Андрей Шептицький та преосв. Кир Миколай Чарнецький, Ісповідник Згромадження редемптористів.
В Україні о. Схрейверс наполегливо розбудовував східну галузку Згромадження, а одночасно писав по-українську та по-французьку духовні твори. По-французьку написав «Дар із себе» (1918); «Божественний Приятель» (1922 p. – тепер перекладений); а по-українську «Icyсе, люблю Тебе» (1923 р.) та «Моя Небесна Ненька» (1925 р.) – написані у Збоїськах біля Львова. По Другій світовій війні твір цей виданий другим накладом у Альфонсіянській Бібліотеці в Лювені 1947 року.
По-французьку написав ще «Моя Мати» (1925); «Душі з довір'ям» (1930); «Послання Ісуса до свого священика» (1930). Перед Другою світовою війною переклав цей твір на українську мову о. проф. В. Маланчук, ЧНІ (згодом єпископ у Франції), а ректорат Української Духовної Академії у Львові видрукував його у серії Аскетичної Бібліотеки. Українське видавництво «Логос» у Йорктоні (Канада) перевидало згадану книжку другим накладом.
Інші твори у французькій мові: «Ісус Христос серед нас» (1940); «Отче наш, іже єси на небесіх» (1942-1943); «Чудесне життя сестри Варвари» (життєпис головної зверхниці Чину сестер-йосифіток). Цей твір написав автор у Римі, послугуючись приватним щоденником матері Варвари Шапки, геройської виховниці юного Згромадження. Життєпис цей читаємо одним духом від початку до кінця. Такий він хвилюючий, цікавий і так чітко відображає український характер видатної черниці. Книжку видала Альфонсіянська Бібліотека в Лювені 1947 p., вже по смерті автора. Перекладач «Божественного Приятеля» переклав теж «Чудесне життя сестри Варвари», і цей переклад видала «Добра Книжка» в Торонто у 1955 р. Врешт, «Божественна Учта» – це посмертний твір і духовний заповіт автора. У ньому знаходимо глибокі та добірні розважання. Видрукувала Альфонсіянська Бібліотека.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 35 | Нарушение авторских прав