Показники статистики ринку робочої сили

Ринок праці - це система економічних зв'язків між процесами відтворення і використання робочої сили, а в складі цих процесів - між підрозділами, що відтворюють робочу силу і підрозділами, що її використовують. Щодо кваліфікованої робочої сили це система економічних зв'язків між системами підготовки та перепідготовки фахівців з одного боку, та системою їх використання - з другого.

Існує велика різноманітність ринків праці, диференційованих залежно під складу робочої сили та її споживачів. Для кожного з них характерним е поєднання факторів, що визначаючь особливості та параметри довгострокових тенденцій, середньострокових коливань та короткострокових змін. Для врахування цих особливостей статистика за основними ознаками здійснює класифікацію ринків праці.

За ознакою структури господарства виділяють такі ринки праці: окремих галузей народного господарства, а всередині їх — окремих підгалузей; окремих видів діяльності; груп господарств з різними формами власності.

За ознакою рівня економічного розвитку розрізняють ринки праці регіонів, згрупованих залежно від рівня валового національного продукту, рівня оплати праці, доходів населення тощо.

За територіальною ознакою виділяють поняття «регіональний ринок праці». Первинним його елементом є внутрішній ринок, під яким розуміють сферу відтворення та використання робочої сили (або підготовки та використання фахівців), яка обмежена кордонами регіону. Відносно фахівців це система економічних відносин закладів освіти, служб зайнятості і підприємств та установ щодо підготовки, перепідготовки, розподілу і використання фахівців. Від внутрішнього ринку праці слід відрізняти національний ринок праці, де важливим елементом функціонування економічного механізму е міжрегіональні зв'язки.

За професійно-кваліфікаційною ознакою розрізняють ринки праці окремих професій, спеціальностей та груп спеціальностей, рівнів освіти.

За ознакою джерел робочої сили виділяють ринки праці, потреби яких задовольняються певними закладами освіти або їх групами, службами зайнятості тощо. Аналізуючи ринок праці, статистика вивчає передумови забезпечення якості процесів стабільності та мобільності робочої сили. До таких процесів відносять вивільнення робочої сили у взаємозв'язку з попитом на робочу силу, повторне використання робочої сили, підготовку трудящих шляхом цілеспрямованого навчання, захист інтересів окремих груп населення, особливо жінок з дітьми, людей похилого віку тощо.

Важливо вивчати попит і пропозицію робочої сили в поєднанні з opiєнтацією населення при виборі сфери і місця діяльності. З цією метою аналізують вплив на зайнятість міграційних потоків робочої сили, формування міждержавного ринку праці, перерозподіл між регіонами з надлишком і дефіцитом робочої сили. Досліджують вплив на зайнятість і потребу в робочій силі галузевої структури, технологічної та технічної реконструкції, запровадження високоефективних, працезберігаючих технологій, зміни встановленої тривалості робочого часу та ін. При цьому беруть до уваги такі важливі моменти: особливості територіальної (регіональної) організації економіки та соціальних структур (у тому числі і підготовки фахівців); сукупність кадрів з певним рівнем кваліфікації та підготовки на даний момент часу; потреба, дефіцит або навпаки, надмірна кількість трудових ресурсів при певній ситуації на ринку; організаційно-правове забезпечення регулювання ринку праці; стан зовнішнього середовища (політичні1 тенденції, НТП, соціальні цінності, мотивації, орієнтації, умови, мобільність); внутрішні фактори (рівень життя, праці, усвідомлення).

Оцінка ситуації на ринку праці, прогнозування кон'юнктури спеціальностей, безробіття повинні здійснюватись як з якісного, так і з кількісного боку. Одночасно аналізують дієвість використання фінансово-кредитних важелів регулювання ринку — контролю доходів, гнучкого оподаткування тощо. Важливою ознакою становлення ринку праці є мобільність робочої сили. Вона характеризується переміщенням останньої між спеціальностями та групами спеціальностей, місцями роботи, які потребують різних рівнів освіти, між галузями, регіонами, підприємствами з різними формами власності тощо. Цей об'єктивний процес ринкової економіки сприяє вирівнюванню співвідношення між пропозицією і потребою в робочій силі, дає підкріплення раніше занедбаним галузям, зокрема зайнятим обслуговуванням населення, супроводжується зміною престижності окремих професій відповідно з розмірами винагороди за працю.

Дата добавления: 2015-11-30