Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вибір вентилятору.

Читайте также:
  1. Вибір вентилятору.
  2. Вибір методів
  3. Вибір методу державного управління залежить від характе­ристики керованого об'єкта (форма власності, адміністративно-правовий статус тощо).
  4. Вибір моделі транспортного засобу
  5. Вибір об’єктів дослідження
  6. Вибір поліспаста, каната

Вибираємо вентилятор за витратою повітря Q= 6932 м3/г, та тиску, який повинен створити вентилятор НВ = 1,1 НМЕРЕЖІ = 1,1 х 2261,73 = 2487 Па.

Згідно з аеродинамічними характеристиками на стор. 344 найбільш підходить вентилятор Р3--Б.В—Ц5—37—5,3У3, у якого ККД= 0,72, та кількість обертів колеса повинна бути n=2900 об/хв.

Необхідна потужність електродвигуна становить за формулою:

NУст.= (6932 х 2487 / (3600 х 1000 х 0,72 х 0,95 х 0,98)) х 1,2=8,57 кВт.

Вибираємо за каталогом електродвигун марки 4А 132 М, N=11кВт, n=3000 об/хв.

6. Накреслити схему та пояснити принцип знепилювання ваговибійного апарату.

Для аспірації ваговибійного апарату застосовують устрій для аспірації крізь головину. Така схема прийнята, тому, що відсутнє відсмоктування повітря із лантуха, який заповнюється. Це було великим недоліком.

7. Розвантажувачі, що застосовуються у нагнітаючих ПТУ для зерна (на борошномельних заводах із ВКО): призначення, устрій, принцип дії, умови ефективної роботи.

На борошномельних заводах з високопродуктивним обладнанням застосовують пневмосепаратори Р3—БСД, які виконують функції аспіратора та розвантажувача пневмотранспортної мережі.

Технологічний процес у сепараторі йде таким чином. Потік зерна із домішками разом з транспортуючим повітрям надходить у приймальний патрубок 1 та, вдаряючись об відбивач 21, падає у направлюючу воронку 2, де відбувається основне розподілення зернової маси та повітря. Зернова маса потім попадає на розподілювач 3, скочуючись по ньому крізь зовнішній кільцевий канал 18 на направляюче кільце 7 та далі надходить у сходячий потік повітря. Відчищене зерно падає донизу та виводиться крізь конус 13, а легкі частинки піднімаються уверх. В осаджувальній камері 5 відбувається другий етап розподілення: тяжкі відноси IV під дією гравітаційних сил випадає із повітряного потоку ті виводяться крізь патрубок 9, легкі—під дією аеродинамічних сил надходять у центральний відсмоктуючий патрубок 12 і разом з повітрям крізь дросельну затинку 10 виводяться для подальшого відчищення у фільтрі.

Таким чином, повітряний сепаратор Р3—БСД розподіляє зерноповітряну суміш на три фракції: зерно, тяжкі відноси та повітря з легкими відносами. Ефективність сепарування залежить від питомого навантаження, рівномірності подання зерна та від кількості повітря. проходячого крізь сепаратор. По даним іспитів, сепаратор забезиечує 93,5 % відчищення зерна.

Налагодження та регулювання процесу відбувається таким чином. Рівномірність розподілення зерна регулюють розположенням направляючої воронки з візуальним контролем крізь вікна. Швидкість повітряного потоку змінюють регулятором дросельної засувки на засадах аналізу зерна та тяжких відносів. Якщо у відносах знаходять цілі зерна, швидкість потоку зменшують.

8. Види технічного обслуговування (ТО) та ремонту(Р) живильника Р3—БШП.

Шлюзовий живильник типу Р3—БШП ВИКОРИСТОВУЮТЬ НА БОРОШНОМЕЛЬНИХ ЗАВОДАХ на комплектом високопродуктивному обладнанні. Ці живильники виготовляють 4—х типорозмірів.

В процесі експлуатації при технічному огляді (ТО) живильники оглядають щодня, контролюють температуру підчипників. Раз на тиждень перевіряють герметичність з*єднань. Ці огляди повинні запобігти дефектам, що виникають при експлуатації тобто: вібрація живильника від невірного встановлення та центрування, зачіплення чавунного барабану за гільзу та затинання внаслідок невірної центровки чи ослаблення болтів, підсмоктування повітря у результаті зношення поверхні барабану та гільзи; зношування вала та підчипників.

При проведені ремонту (Р) необхідно розібрати живильник. Для цього необхідно відокремити його від рушія, зняти бокові накривки з підчипниками та витягнути барабан із чарунками. Барабан перевіряють та при необхідності обточити на токарному верстаті до необхідного розміру. Після встановлення барабану у корпус призводять центрування таким чином, щоб прозір між ребрами барабану та внутрішньою стінкою корпусу по всьому колу рівнявся 0,1 мм. Необхідно ретельно встановити гумові перетинки між корпусом та боковими накривками для усунення підсмоктування повітря, тому що це знижує продуктивність.При великому підсмоктувані повітря може виникнути завалення, так що продукт не буде ні вводитися ні виводитися.

Після перевірки на неробочій ході рекомендовано зафіксувати бокові накривки корпусу шпильками для запобігання зсуву ротору чи бокових накривок. Для цього у них висвердлюють, а потім

розвертають на конус отвори Ǿ 12 мм. У ці отвори забивають фіксуючі точені конусні шпильки без різьблення. Отвори висвердлюють так, щоб вони попали у зовнішню частину тіла корпусу живильника.

9. Визначити напор та витрату повітря, що пересувається вентилятором, якщо за данними вимірів середніх значень статичного та динамічного тисків відповідно визначені:

перед вентилятором—НСТАТИЧНЕ=1800 Па та НДИНАМІЧНЕ=150 Па,

після вентилятору—НСТАТИЧНЕ=250 Па та НДИНАМІЧНЕ=150 Па, діяметер повітряводу до та після вентилятору має розмір Ǿ 355 мм.

Напір, який витворюється вентилятором визначається як НВЕНТИЛЯТОРУДО ВЕНТПІСЛЯ ВЕНТ= НВСМОКТУЮЧЕНАГНІТАЮЧЕ. Тоді НВСМОКТУЮЧЕ= -1800+150= -1650 Па, ННАГНІТАЮЧЕ.=250+150=400 Па.

НВЕНТИЛЯТОРУ= 1650+400=1050 Па.

Швидкість повітря визначаємо як

Витрата повітря

.

 

10. Розрахувати пневмотранспортер (за основу прийняти пневмотранспортер №1, мал. № 10), по якому транспортуються продукти 2 р. с.(пневмоприймальник вбудований у вальцевий верстат).

Розрахункове навантаження—1 т/г, довжина дільниці—L1=17 м, кут відводу = 900, радіус відводу r=1,0 м.

Розрахунок.

При розрахунках визначається діяметер матеріалопроводу, розраховують втрати тиску у пневмотранспортері, визначається типорозмір розвантажувача.

10.1. З табл. 26, стор. 219 (1) визначаємо розрахункову швидкість повітря у матеріалопроводі для 2 р. системи V=20 м/с.

10.2. Для пневмоустановок борошномельних та круп*яних заводів коеф. масової концентрації μ=3…6 кг продукту/кг., повітря. Приймаємо попередньо μ=3,5.

10.3. Розраховуємо попередньо кількість повітря:

 

де ρП = 1,2 м3/г—густина повітря.

 

10.4. Із додатку 6, стор. 336 при швидкості повітряного потоку V=21 м/с та кількості повітря Q=238,095 м3/г визначаємо діяметер матеріалопроводу D= 60 мм.

10.5. Розраховуємо дійсне значення коеф. масової концентрації, тому що при вільно прийнятому значені кількість повітря 238,095 м3/г. а для стандартного діяметера продуктопроводу D= 60 мм та при V=20 м/с, Q=203 м3/г.

 

10.6. Розраховуємо втрати тиску у пневмотранспортері (див. розрах. схему).

НПТ = НМ + НПР. + НРОЗГ. + НТЕР.СУМ. + НМ.О. + НПІД. + НРОЗВ..

10.6.1. Із додатку 15, стор. 355 (1) для вальцевого верстату0 втрати тиску у машині НМ=100 Па;

10.6.2. За умовою, приймальний пристрій типу вбудований у вальцевий верстат. З таблиці 21, стор. 184 при V=20 м/с. втрати тиску у приймальному пристрої НПР.=25 Па;

10.6.3. Втрати тиску на розгон продукту після приймального пристрою розраховуємо за формулою:

 

де i—втрати тиску на розгон 1т/г продукту (визначаємо з додатку на стор. 336; при V=20 м/с, D= 60 мм.,

i=1840 Па/(т/г).

 

10.6.4. Втрати тиску на тертя при транспортуванні аеросуміши розраховують за формулою:

 

де R=109,9 Па/м—втрата тиску на тертя на 1 м довжини матеріалопроводу при пересуванні чистого повітря (додаток 6, стор. 336 (1) для розмельного відділення)

К=0,089—коеф. опору продукту (додаток 6, стор. 336.)

 

10.6.5. Втрати тиску у місцевих опорах (на схемі місцевим опором є відвод) розраховують за формулою:

де НВІДВ.Ч.=200 Па—втрати тиску у відводі при пересуванні чистого повітря (табл. 28, стор. 222)

КВІДВ.=0,423—коеф. відводу (стор. 336)

 

10.6.6. Втрати тиску на під*йом продукту по вертикалі розраховують за формулою:

h=L+R=17+1,0=18,0 м—геометрична висота підйому.

10.6.7. Із табл.22. стор. 185 в залежності від об*єму повітря Q=203 м3/г вибираємо розвантажувач УЦ----300. Площа вхідного перерізу розвантажувача УЦ—300 має розмір F=0,0056м2 (стор. 185, табл.22). Тоді вхідна швидкість повітря буде мати розмір VВХ= 203/ (3600 х 0.0056)= 10,06 м/с.Коеф. опору для розвантажувача ξ = 20 D=20 x 0,3=6(стор.188). Втрати тиску розраховуємо за формулою:

 

10.6.8. Втрати тиску у пневмотранспортері:

 

НПТ.= 100 + 25 + 1840 + 2550.04 + 546,86 + 868.77 +364,33= 6295 Па.

 

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Технічна характеристика щільового повітроводу| Вибір вентилятору.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)