Читайте также:
|
Під роззброєнням слід розуміти комплекс заходів, спрямованих на обмеження і зменшення озброєнь держав і військових блоків.
Розрізняють універсальне і регіональне роззброєння. Перше проводиться в масштабах всієї планети Земля, друге — в межах окремих регіонів.
У міжнародному праві склався принцип роззброєння. Він зобов'язує держави:
1) суворо дотримуватись чинних норм про роззброєння;
2) брати участь у договорах і заходах щодо роззброєння;
3) прагнути до вироблення нових норм з роззброєння.
Питання роззброєння обговорюються і вирішуються в рамках ряду міжнародних форумів. Першим серед них слід назвати Генеральну Асамблею ООН, що розглядає загальні принципи роззброєння. Питаннями роззброєння займаються також Комітет з роззброєння і міжнародної безпеки (Перший комітет)и Комісія ООН з роззброєння.
Єдиним багатостороннім переговорним форумом міжнародного співтовариства для вироблення угод по роззброєнню є Конференція з роззброєння. Конференція складається з 61 держави і діє на основі консенсусу. В рамках даної Конференції були підготовлені для підписання два документи: Конвенція про заборону хімічної зброї і Договір про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань.
В XX ст. в багатьох державах з'явилася зброя масового знищення (ЗМЗ). Мова йде перш за все про бактеріологічну (біологічну), хімічну та ядерну зброю. Якщо таку зброю застосувати, то її жертвами стануть не десятки, а сотні мільйонів людей. Природно, виникло питання, як запобігти такиму цілком вірогідним подіям. Держави прийшли до єдино правильного рішення: укласти угоди про заборону і знищення або обмеження ЗМЗ.
Контроль є необхідним елементом роззброєння. Комісія ООН з роззброєння в 1988 р. заявила, що ефективний контроль - найважливіший елемент будь-якої угоди з роззброєння.
Національний контроль відіграє важливу роль у сфері роззброєння. Він має два аспекти. Перший полягає в створенні нормативної бази, що забезпечує виконання міжнародних норм в галузі роззброєння і діяльність національних і міжнародних контрольних органів. Конвенція про заборону військової або будь-якої іншої ворожої дії на природне середовище містить із цього приводу наступне положення: "Кожна держава - учасник Конвенції зобов'язується прийняти будь-які заходи, які вона визнає необхідними відповідно до своїх конституційних процедур, по забороні і запобіганню будь-якій діяльності, що суперечить положенням даної Конвенції, під її юрисдикцією або під її контролем, де б то не було".
Другий аспект полягає у використанні технічних засобів контролю за діяльністю поза межами державної території. Інші держави повинні поважати право на національний контроль і не перешкоджати його здійсненню. Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності між СРСР і США містить зобов'язання не чинити перешкод технічним засобам контролю.
Контроль повинен здійснюватися в рамках міжнародного права. Він є не самоціллю, а елементом роззброєння і тому повинен бути відповідним, не виходити за межі необхідного, не перетворюватися на інструмент втручання в справи держав.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами | | | Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права |