Іноземні інвестиції у регіональному розрізі.

Соціально-економічний розвиток регіонів України на посткризовому етапі потребує достатнього обсягу коштів, залучених як із внутрішніх, так і із зовнішніх джерел. Структурні проблеми, накопичені протягом тривалого часу, зокрема переважання частки капіталовкладень до галузей із швидким оборотом капіталу, наклалися на кризові явища, поглибивши диспропорції в обсягах та сферах інвестування. Посткризовий період зумовлює загострення недоліків господарського розвитку, які потребують усунення. Обсяги та напрями вкладення інвестиційних ресурсів здатні значною мірою вплинути на зміну економічного становища регіону, модифікувати його виробничу структуру, спричинити зрушення на ринках робочої сили та капіталу. Питання пошуку та розширення зовнішніх джерел капіталовкладень у регіони України є актуальними в аспекті надання регіонам можливостей самостійного господарювання, зменшення необхідності у коштах із державного бюджету, формування додаткового джерела фінансових ресурсів.

Надходження певної частки ресурсів у межах України до фінансового сектору та сфери послуг, а також до обмеженого переліку регіонів спричиняє виникнення і розвиток низки ризиків регіонального рівня у сфері іноземного інвестування.

1. Відсутність стимулів та достатнього обсягу коштів для якісних структурних змін в економіці, деформація структури економіки регіонів.

2. Розвиток одних регіонів при тривалому занепаді інших, падіння обсягів інвестування у промислово розвинених регіонах і незначна позитивна динаміка у слаборозвинених, зростання незначної кількості окремих центрів інвестування.

3. Низький рівень завантаження наявних виробничих потужностей.

4. Деформація структури економіки відповідно до потреб експорту та втрата окремими регіонами місця у консолідованому господарському просторі держави.

5. Неефективна макроекономічна зміна експортної орієнтації економіки регіонів, зниження рівня їхньої конкурентоспроможності.

6. Зниження рівня зайнятості та підвищення рівня безробіття.

Така ситуація складалась упродовж тривалого періоду і була спричинена:

– намаганням іноземних інвесторів отримати швидкий прибуток, у тому числі внаслідок нестабільності національної законодавчої бази;

– відсутністю умов та розвиненої інфраструктури інвестування;

– відсутністю інформації про об’єкти інвестування;

– відсутністю достаатньої кількості самих об’єктів інвестування.

До цих чинників диспропорційності у кризовий і посткризовий періоди додався макроекономічний чинник зниження рівня сукупного попиту, передусім споживчого.

Дата добавления: 2015-11-14