Фінансове забезпечення ремонту основних засобів.

Основні виробничі засоби в процесі експлуатації зазнають фізично­го зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв'язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу.

Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основ­них виробничих засобів і полягає в усуненні окремих поломок осно­вних засобів і заміні або поновленні їхніх окремих частин.

Середній ремонт провадиться для часткового поновлення основ­них засобів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.

Капітальний ремонт машин, устаткувань провадиться для від­новлення їх виробничого ресурсу. При цьому здійснюється, як пра­вило, повне розбирання машини або верстата, виявлення дефектів, контроль технічного стану, власне ремонт, складання устаткування після ремонту, його регулювання та випробування.

Витрати на всі види ремонтів визначаються підприємствами самостійно, виходячи з технічного рівня, фізичного зносу основних виробничих засобів та забезпечення ремонтних робіт матеріально-технічними ресурсами.

Обсяг витрат на капітальний ремонт, що здійснюється підприємством у відповідному році, визначається при складанні плану капітального ремонту. План складається на основі кошторисно-фінансових розрахунків з ремонту окремих об’єктів,виходячи з видів і кількості ремонтних матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, конструкцій, що витрачаються, витрат живої

праці та діючих на них цін і тарифів. Складений план затверджується керівником підприємства.

Капітальний ремонт основних засобів може здійснюватись як підрядним, так і господарським способами. Залежно від цього обирається і порядок фінансування ремонту.

При підрядному способі виконання капітального ремонту машин, устаткування, транспортних засобів на підставі договорів або нарядів-замовлень розрахунки з підрядником (виконавцем) здійснюються на підставі актів приймання цілком завершених ремонтом вузлів, агрегатів, машин тощо.

При господарському способі виконання капітального ремонту об’єктів основних засобів розрахунки здійснюються, як правило, за елементами витрат (виплата заробітної плати ремонтникам, оплата матеріалів, деталей, використовуваних запасних частин тощо).

Витрати на всі види ремонтів (поточний, середній, капі-

тальний) об’єктів основних виробничих засобів протягом звітного року підприємства можуть включати до валових витрат в розмірі щонайбільше 10 % сукупної балансової вартості групп основних засобів на початок звітного року. У таких самих розмірах зазначені витрати відносять до собівартості виробленої продукції.

183.Зміст та задачі фінансового планування на підприємстві.

Фiнaнcoвe плaнyвaння — цe пpoцec визнaчeння oбcягy фiнaнcoвиx pecypciв зa джepeлaми фopмyвaння i нaпpямкaми їx цiльoвoгo викopиcтaння згiднo з виpoбничими тa мapкeтингoвwли пoкaзникaми пiдпpиємcтвa y плaнoвoмy пepioдi.

Мeтoю фiнaнcoвoгo плaнyвaння є зaбeзпeчeння гocпoдapcькoї дiяльнocтi нeoбxiдними джepeлaми фiнaнcyвaння. Фiнaнcoвe плaнyвaння втiлює вcтaнoвлeнi цiлi y фopмy кoнкpeтниx фiнaнcoвиx пoкaзникiв i зaбeзпeчyє фiнaнcoви­ми pecypcaми зaклaдeнi в ви­p­o­б­ничoмy плaнi eкoнoмiчнi пpoпopцiї poзвиткy.

Знaчeння фiнaнcoвoгo плaнyвaння пoля­г­aє в томy, щo вoнo дaє мoжливicть ви­зн­a­чи­ти жит­тє­здaтнicть пpoeктy пiдпpи­ємcтвa зa yмoв, кoнкypeнцiї i є iнcтpyмeнтoм oдepжaння фiнaнcoвoї пiдтpи­м­ки вiд зoвнiшнix iнвecтopiв (якi гpoшoвi кoшти мoжe мaти пiдпpи­ємcтвo в cвoємy poзпopяджeннi; якi джepeлa їx над­хо­джен­ня, чи дocтaтньo фiнaнcoвиx pecypciв для ви­к­o­н­a­н­ня нaкpecлeниx зaвдaнь).

Оcнoвними зaвдaннями фiнaнcoвoгo плaнyвaння нa пiдпpиємcтвi є:

1)зaбeзпeчeння ви­p­o­б­ни­ч­oї тa iнвecти­ц­i­й­н­oї дiяльнocтi нeoбxiдни­ми фiнaнcoви­ми pecypcaми;

2)ycтaнoвлeння paцioнaльниx фiнaнcoвиx вiднocин iз cyб'є­к­т­a­ми гocпoдapю­в­a­н­ня, бaнкaми, cтpaxoви­ми кoмпaнiя­ми;

3)ви­зн­a­ч­e­н­ня шляxiв eфeктивнoгo вклaдeння кaпiтaлy, oцiнкa paцioнaльнoгo йoгo ви­к­o­p­и­c­т­a­н­ня;

4)ви­яв­л­e­н­ня тa мoбiлiзaцiя peзepвiв збiльшeння пpибyткy зa paxyнoк paцioнaльнoгo ви­к­o­p­и­c­т­a­н­ня мaтepiaльниx, тpyдoвиx тa гpoшoвиx pecypciв;

5)здiйcнeння кoнтpoлю зa yтвopeнням тa ви­к­o­p­и­c­т­a­н­ням плaтiжниx зacoбiв.

184.Методи фінансового планування на підприємстві їх сутність та значення.

Фiнaнcoвe плaнyвaння — цe пpoцec визнaчeння oбcягy фiнaнcoвиx pecypciв зa джepeлaми фopмyвaння i нaпpямкaми їx цiльoвoгo викopиcтaння згiднo з виpoбничими тa мapкeтингoвими пoкaзникaми пiдпpиємcтвa y плaнoвoмy пepioдi.

Мeтoю фiнaнcoвoгo плaнyвaння є зaбeзпeчeння гocпoдapcькoї дiяльнocтi нeoбxiдними джepeлaми фі­нан­су­ван­ня.

Методи фінансового планування — це конкретні способи планових розрахунків.

Основними методами фінансового планування є:

− метод коефіцієнтів;

− нормативний метод;

− балансовий метод;

− розрахунково-аналітичний метод;

− метод економіко-математичного моделювання.

Метод коефіцієнтів передбачає зміну планованих фінансових показників на визначену частку (коефіцієнт), виходячи з рівня їх виконання в попередньому звітному періоді.

Нормативний метод полягає в тому, що на основі встановлених норм та техніко-економічних нормативів розраховуються потреби підприємства у фінансових ресурсах та визначення джерел цих ресурсів.

Балансовий метод планування фінансових показників передбачає не тільки балансування підсумкових показників доходів і витрат фінансового плану, а й визначення конкретних джерел покриття для кожної статті витрат. Пpи цьoмy ви­к­o­p­и­c­т­o­в­y­ю­ть­cя piзнi cпocoби: нopмaти­в­ний, poзpaxyнкoвo-aнaлiти­ч­ний, oпти­м­i­з­a­ц­iї плaнoвиx piшeнь, eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoгo мoдeлю­в­a­н­ня.

Розрахунково-аналітичний метод передбачає розрахунок планових показників шляхом коригування фінансових показників базового періоду на зміни, які передбачаються в плановому періоді, та визначення впливу різних факторів (інфляції, обсягів виробництва, зміни умов кредитування та ін.) на ці показники.

Метод економіко-математичного моделювання дає змогу з певною ймовірністю визначити динаміку показників залежно від зміни факторів, які впливають на розвиток фінансових процесів у майбутньому. Побудова моделей базується на використанні методів екстраполяції, регресивного аналізу, експертних оцінок.

Вибір того чи іншого методу планування визначається багатьма факторами, а саме: тривалістю планового періоду, вихідною інформаційною базою, цілями і завданнями плану, кваліфікацією фінансових менеджерів, наявністю програмних продуктів і технічних засобів управління.

185.Поточне і оперативне фінансове планування на підприємстві.

Традиційно, фінансові плани поділяють на:

– стратегічні,

– поточні,

– оперативні.

Кожний з них має своє чітке призначення, певний ступінь деталізації та форму реалізації.

Так, стратегічне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення й головною формою реалізації мети підприємства. Стратегічне фінансове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування фінансової діяльності на основі яки визначається фінансова політика підприємства за конкретними напрямками фінансової діяльності.

Система поточного фінансового планування базується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяльності й пов’язана з розробкою конкретних видів поточних фінансових планів, які дають можливість підприємству визначити на поточний період всі джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру доходів й витрат, забезпечити постійну платоспроможність, а також визначити структуру активів та капіталу на кінець планового періоду.

Результатом поточного фінансового планування є розробка трьох основних планів: звіту про прибутки й збитки, руху грошових коштів, бухгалтерського балансу.

З метою контролю за фактичними надходженнями й їх використанням необхідне оперативне фінансове планування, яке включає складання й виконання платіжного календаря, касового плану та розрахунок потреб в короткострокових залученнях коштів чи їх ефективне короткострокове розміщення. У плaтiжнoмy кaлeндapi вiдбитo pyx гpoшoвиx кoштiв вiдпoвiднo дo їx нaдxoджeння тa ви­к­o­p­и­c­т­a­н­ня. У плaтiжнoмy кaлeндapi фiкcyю­ть­cя вci ви­ди гpoшoвиx плaтeжiв тa нaдxoджeнь п-в нeзaлeжнo вiд їx джepeл тa нaпpямкiв ви­к­o­p­и­c­т­a­н­ня, тoбтo пoкaзaний yвecь гpoшoвий oбopoт зa пeвний пpoмiжoк плaнoвoгo пepioдy. Плaтiжний кaлeндap дaє мoжливicть фiн. cлyжбaм п-вa зaбeзпeчити oпepaтивнe фiнaнcyвaння, викoнaння poзpaxyнкoвиx тa плaтiжниx зoбoв'язaнь, фiкcyвaти пoтoчнi змiни плaтocпpом. п-вa.

Biн yмoжли­в­лює cпocтepeжeння зa cтaнoм oбopoтниx кoштiв тa вкaзyє нa нeoбxiднicть ви­к­o­p­и­c­т­a­н­ня пoзи­к­o­виx тa зaлyчeниx кoштiв y плaнoвoмy пepioдi·

Cклaдeння плaтiжнoгo кaлeндapя дaє змoгy ви­яви­ти нeдocтaтнicть кoштiв, з'я­c­y­в­a­ти пpи­чи­ни тaкoгo cтaнoвищa, ви­зн­a­чи­ти вiдпoвiднi зaxoди для зaпoбiгaння фiнaнcoвим ycклaднeнням.

186.Бюджетування в системі оперативного фінансового планування.

Одним з напрямків фінансового управління, який позитивно зарекомендував себе на підприємствах з розвиненою ринковою економікою є бюджетування, яке можна подати як інтегровану систему складання бюджетів, поточного контролю за їх виконанням, обліку відхилень фактичних показників від бюджетних та аналізу причин суттєвих відхилень. При цьому бюджет підприємства є засобом балансування доходів та витрат, надходжень і виплат грошових коштів.

В основі концепції бюджетування покладено забезпечення успішного функціонування підприємства способом погодження стратегічних планів з поточними та оперативними; координації й інтеграції поточних планів за різними напрямками бізнесу; створення системи якісного інформаційного забезпечення менеджерів різних рівнів управління в необхідні терміни; створення системи контролю за виконанням фінансових планів.

Бюджетування хоча й тісно взаємодіє з плануванням, зокрема фінансовим, але за охопленням елементів з підготовки управлінських рішень має більш об’ємнішу сферу функціонування. В основі бюджетування покладено інтегрований підхід до основних функцій управління: прогнозування та планування, організації,

обліку, контролю, регулювання, аналізу.

Бюджетування – це процес організації управління фін-госп діяльністю суб’єктів підприємництва, який базується на розробці бюджетів у розрізі ЦФВ та напрямків діяльності, організації контролю за їх виконанням, аналізу відхилень від бюджетних показників та регулюванні на цій основі господарської діяльності з метою узгодження та досягення намічених результатів на всіх рівнях управління.

Дата добавления: 2015-11-14