|
Фінанси суб’єктів господарювання – це економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів на мікроекономічному рівні в процесі відтворення. Фінанси суб’єктів господарювання функціонують у сфері суспільного ви-ва, де створюється ВВП, матеріальні та нема термальні блага. Саме тому від стану фінансів с.г. залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни. На макрорівні фінанси суб’єктів господарювання забезпечують формування фінансових ресурсів держави через бюджет та позабюджетні фонди. Специфіка фінансів суб’єктів господарювання полягає в тому. Що через них мобілізуються кошти й створюються фогди фін ресурсів не для подальшого перерозподілу, як це має місце у сфері держ фінансів, а для обслуговування процесу ви-ва продукції, виконання робіт, надання послуг. Фінанси суб’єктів господарювання охоплюють фінансові відносини:
ü між засновниками п-ва (корпорації, компанії);
ü між суб’єктами господарювання під час розрахунків з постачальниками, покупцями, надання кредитів, здійснення інвест. Діяльності;
ü між п-вом і: ü його підрозділами; üп-вом і працівниками; üп-вом і інституціям фін. Ринку; ü п-вом і галузевими корпоративними органами; üп-вом і фінансовою системою держави – під час сплати податків, формування держ. Цільов. Фондів, застосув. Штрафних санкцій тощо; ü п-вом і банківською системою; ü п-вом і страховими компаніями; ü п-вом і інвест. Інституціями.
Якщо взяти до уваги той факт, що головним суб’єктом господарювання сьогодні є корпорація (компанія, товариство, співтовариство, орбєднання), то фінанси суб’єктів господарювання можна визначити як грошові відносини між корпорацією та іншими агентами ринку з приводу формування капіталу корпорації та його розподілу з метою підвищення добробуту акціонерів.
Об’єкт – економ. відносини, пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грош. фондів.
Суб’єкти – підприємства та організації,банк. установи, страх.комп, позабюджетні фонди…
Особливості фінансів суб’єктів господарювання:
1) розподільно-обмінний характер: обмінні операції забезпечують остаточне визначення вартості виробленого продукту, створюють передумови для процесу розподілу і можуть впливати на його пропорції;
2) безперервність грош. потоку
3) фінансові відносини суб’єктів господ. здійснюються в умовах невизначеності і ризику.
4) вартівний характер
5)дефіцит ресурсів
6)створ. первинних і вторинних доходів
Фінансова діяльність суд 'єктів підприємницької діяльності може бути організована за трьома методами.
Комерційний розрахунок — передбачає постійне порівняння (у грошовому вираженні) витрат і результатів комерційної діяльності. Метою його запровадження є одержання максимального прибутку за мінімальних витрат капіталу та мінімально можливого ризику. Цей метод заснований на дії таких принципів:
üсаморегулювання (повна господарська та юридична відокремленість);
üсамоокупність;
üсамофінансування;
üприбутковість;
üфінансова відповідальність.
Неприбуткова діяльність — визначається через співвідношення власних витрат і доходів (наприклад, у творчих спілках, благодійних фондах, громадських організаціях, кредитних спілках тощо).
Кошторисне фінансування — утримання об'єкта за рахунок бюджетних коштів (наприклад, закладів соціально-культурного призначення, освіти, медицини, органів державного управління тощо).
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поняття місцевих фінансів, їх склад і призначення | | | Сутність і призначення фінансів домогосподарств. Доходи, видатки ізаощадження домогосподарств. |