Хуліганство: поняття, ознаки, обтяжуючи ознаки, правила кваліфікації. Відмежування від адміністративного правопорушення

Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. (296 ККУ).

Об'єкт хуліганства - громадський порядок (також здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека).

Об'єктивна сторона характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок, які супроводжуються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Суб'єктом хуліганства є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 296 КК) є вчинення його групою осіб.

Особливо кваліфікованими видами хуліганства є; 1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296); 3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296). Особа, раніше судима за хуліганство, - це особа, яка має непогашену чи незняту судимість за вчинення злочину, передбаченого ст, 296 ст. 206 КК

Опір проявляється в активній протидії представникові влади, представникові громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку. Під застосуванням зброї, ножа чи іншого предмета, спеціально пристосованого для завдання тілесних ушкоджень, слід розуміти таке умисне використання їх уражаючих властивостей, за якого потерпілому завдаються тілесні ушкодження чи виникає реальна загроза їх заподіяння.

25.Виготовлення, зберігання. Придбання, перевезення, пересилання, ввезення і Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст.. 199 КК). Відмежування від шахрайства (ст.. 190 КК).

Родовим об'єктом злочину є сфера господарської діяльності (врегульовані державою відносини між членами суспільства з приводу виробництва і реалізації товарів, продукції різного призначення, виконання робіт і надання послуг, тобто правовідносини, як складають систему господарювання). Безпосередній об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок формування і функціонування кредитно-грошової системі України. Предмет цього злочину становлять: підроблені національна валюта України у виді банкнот чи металевої монети; іноземна валюта; державні цінні папери; білеті державної лотереї.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 199 КК) полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; З придбанні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в Україну; 7) збуті зазначених вище предметів. Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених дії (формальний склад).

Суб'єкт злочину - загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною меток подальшого збуту предметів злочину. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 199 КК) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великому розмірі (якщо сума підробки у 200 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 199 КК) є вчинення його: 1 організованою групою; 2) в особливо великому розмірі (якщо сума підробки у 400 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Підроблення лише цифрового номіналу купюри іноземної валюти у разі спроби її збуту має кваліфікуватися лише як готування до шахрайства, а за фактичного збуту такої купюри - як шахрайство (див. п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 6 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів"), оскільки у такій купюрі буде неузгодженість цифрового та буквеного номіналів, що виключає можливість перебування такої купюри в обігу

29. Фіктивне підприємництво (ст. 205 КК).

Родовим об'єктом злочину є сфера господарської діяльності. Безпосередній об'єкт злочину

встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами злочину можуть бути

встановлений порядок оподаткування й отримання кредитних ресурсів, добросовісна конкуренція, право власності.

Об'єктивна сторона злочину (ч. 1 ст. 205 КК) виявляється у вчиненні однієї з двох дій: 1) створення суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми; 2) придбання такого суб'єкта підприємницької діяльності. Ст. 205 КК встановлює відповідальність за дії, які зовні є цілком легальними. При цьому фіктивність полягає у відсутності в осіб, які стоять за створеним (придбаним) суб'єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах: виробляти товари, виконувати роботи або надавати послуги. Створення суб'єкта підприємницької діяльності - це його державна реєстрація, юридичне заснування нової, раніше не існуючої організації, метою якої є отримання прибутку. Придбання суб'єкта підприємницької діяльності - це набуття будь-яким способом права власності на цю юридичну особу як у цілому, так і на визначену його частину, що дозволить здійснювати контроль за ним (наприклад, купівля контрольного пакета акцій акціонерного товариства, заміна власника або складу учасників правління, придбання майна підприємства, що приватизується, тощо).

Суб'єкт злочину спеціальний: громадянин України, особа без громадянства, іноземець (як службова особа, так і неслужбова), які з визначеною в цій статті метою вчинили дії, спрямовані на створення (заснування чи реєстрацію) або придбання суб'єкта підприємницької діяльності.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Під незаконною діяльністю, для прикриття якої створюється чи придбавається суб'єкт підприємницької діяльності, слід розуміти будь-яку підприємницьку діяльність юридичної особи, що не відповідає установчим документам (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом; ухилення від оподаткування; монополізація ринку товарів і послуг тощо).

Під забороненою діяльністю розуміють діяльність, яка прямо заборонена законом (наприклад, виробництво і збут наркотичних засобів, зброї, радіоактивних матеріалів тощо).

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205 КК) є: 1) повторність; 2) заподіяння державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам великої матеріальної шкоди (наприклад, неповернення відсотків за користування кредитом; використання кредиту не за цільовим призначенням; несплата належних сум податків; припинення діяльності придбаного суб'єкта підприємництва тощо).

Дата добавления: 2015-11-14