Обмін передовим досвідом.

Заохочення - метод державного управління, що полягає в за­стосуванні способів впливу на свідомість та інтерес людей та проявляється у використанні моральних і матеріальних заходів із метою адекватного оцінювання правомірної поведінки. Заохочення може застосовуватися також і до юридичних осіб (безумовно, через вплив на свідомість та інтерес їхніх керівників).

Примус ~ це метод державного управління, що полягає в засто­суванні від імені держави способів впливу на свідомість і волю з метою попередження та припинення правопорушень.

(2)

Методи державного управління є досить різноманітними, оскіль­ки різноманітними є суб'єкти та об'єкти державного управління, а також суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності органів виконавчої влади. Оскільки відбувається постійне зростання кваліфікації працівника і відрив в інтелектуальному і професійному розвитку керівників і підлеглих скоротився, стає все важче реалізувати владу покладаючись на примушення, винагороду, компетенцію чи харизму [1, 129]. Сьогодні актуальним є пошук нових джерел впливу, що здатні спонукати підлеглих до активної діяльності. Найпоширенішими формами такого впливу є переконання

Переконання - метод державного управління, що полягає в застосуванні способів впливу на свідомість і поведінку людей і проявляється у використанні роз'яснювальни х і виховних заходів із метою дотримання вимог чинного законодавства [5, 97].

Правильне застосування переконання в процесі здійснення державного управління забезпечує найбільшу ефективність управлінської діяльності, її максимальну ефективність, раціональне функціонування всіх адміністративно-правових інститутів, непохитність правових устоїв у галузі управління. З огляду на це на загальнотеоретичному рівні дослідженням сутності переконання та примусу як методів державного управління протягом багатьох років займалися такі вчені, як: В.Б. Авер’янов зазначивши «Переконання охоплює основну групу методів діяльності держави, яка має проводити систематичну роботу з формування суспільної свідомості, переконання населення в обґрунтованості й необхідності встановлених державою правил і здійснюваних нею заходів.Роз'яснення завдань держави, проектів законів, намічених заходів тощо необхідне тому, що вони виражають інтереси більшості громадян. Переконання виступає як засіб і профілактики правопорушень, і зміцнення державної дисципліни. Серед методів переконання — роз'яснення, навчання, обґрунтування, заохочення, пропаганда кращих прикладів управління і багато чого іншого, що дістає відображення у категоріях і методах соціальної психології і педагогіки» [6, 79]. Як зазнаає Д.М. Бахрах, у демократичному суспільстві переконання – головний метод впливу, адже демократичний режим передбачає активну участь членів суспільства в управлінні державою та спирається більше не саморегуляцію поведінки людей аніж на зовнішній вплив збоку державних інститутів [ 3, 424]. Таку ж думку мали такі вчені як Ю.П. Битяк та В.В Зуй, зазначаючи, що найвагомішими серед зазначених методів є переконання та примус, які визнаються також універсальними і всеохоплюючими методами державного управління в цілому [ 4, 107]. Також слід зазначити що дане питання у своїх працях висвітлювали такі вчені, як: П.Т. Василенков, С.В. Ківалов, Ю.М. Козлов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, О.П. Коренєв, О.В. Кузьменко, О.Є. Лунєв, Д.М. Овсянко, Л.Л. Попов та ін.

Переконання формує правосвідомість, внутрішню психічну готовність об'єкта управління до виконання керівної вказівки і пов'язане із використанням різних організаційних, роз'яснювальних та виховних заходів.

Основними способами переконання є:

- роз'яснення завдань і функцій державного управління;

- виховання;

- навчання;

- агітація за підвищення рівня правової свідомості та правової культури громадян;

- пропаганда дотримання вимог чинного законодавства та пра­вомірної поведінки в цілому;

Дата добавления: 2015-11-14