Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

Розпорядження – це документ, що його видає керівник установи, підприємства, організації, їхнього підрозділу, певного державного органу тощо для своєчасного вирішення будь-яких конкретних питань.

Кожна службова особа може давати розпорядження тільки з питань, які належать до її безпосередніх обов’язків. Розпорядження можуть бути загаль­ними для всього підприємства або стосуватись окремих ділянок його роботи.

Директивну частину тексту найчастіше розпочинають зі слова «пропоную». Текст розпорядження містить такі слова: зобов’язати, запропо­нувати, доручити, дозволити тощо (решта реквізитів – як у наказі).

Діють розпорядження протягом зазначених у них термінів. Підписи ставлять на першому примірнику розпорядження.

Взірець р о з п о р я д ж е н н я:

Національний університет «Львівська політехніка»

Розпорядження № 61

Про зміну навчального графіку

23.10.2006. м.Львів

У зв’язку з навчальною потребою

ПРОПОНУЮ:

1. Продовжити теоретичне навчання для всіх студентів (крім 5 курсу) в осінньому семестрі на два тижні (один тиждень – за рахунок зимових канікул, один тиждень – за рахунок теоретичного навчання у весняному семестрі).

2. Розпорядження довести до відома студентів 1­–4-х курсів та викладацького складу університету.

Проректор (прізвище)

А К Т

Акт – це узагальнена назва документів, що мають правове значення й оформлені у визначеному порядку. Цей документ містить рішення щодо законів, указів, постанов, і його складають для підтвердження фактів, подій, вчинків, пов’язаних з діяльністю установ та окремих осіб, зі збереженням, витрачанням чи списанням матеріальних цінностей тощо. Як правило, це документація постійних експертних комісій, спеціально уповноважених осіб або представників організацій, що здійснюють перевірку.

Деякі адміністративні акти (акти інвентаризації чи акти про приймання матеріальних цінностей) слугують як бухгалтерські документи.

Акт підписують кілька відповідальних осіб для об’єктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Текст акта складається з двох частин:

· вступної (вказують підстави для складання акта, перелічують осіб, що складали цей документ, а також присутніх при його складанні);

· констатуючої (викладають мету й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічують виявлені факти, висновки).

Після слова Підстава вказують документ чи розпорядження службової особи щодо необхідності та юридичної ваги певного акта.

Після слова Складено перераховують осіб, які склали акт або були присутні при його складанні, і обов’язково зазначають їхні посади, ініціали й прізвища. Якщо акт підготувала комісія, то першим друкують прізвище голови, а прізвища членів комісії розташовують за алфавітом.

У кінці акта (перед підписами) повідомляють кількість примірників і вказують місце їх зберігання.

Реквізити:

1. Назва установи. 6. Заголовок.

2. Гриф затвердження. 7. Текст.

3. Назва виду документа. 8. Підписи.

4. Номер. 9. Дата.

5. Місце складання. 10. Печатка.

Взірець а к т а:

АТ «Галичпром» Затверджую:

директор АТ

Микитів І.П.

А К Т № 207

про результати ревізії каси

м.Львів

Дата добавления: 2015-11-14