ЕТАП 8. Характеристика впливу на діяльність підприємства

Охарактеризую позитивний та негативний вплив на діяльність підприємства різних елементів зовнішнього підприємницького середовища.

Зовнішнє середовище — це сукупність господарських суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні.

Динамічність зовнішнього середовища, диверсифікованість та взаємозв’язок його факторів перешкоджають точному і одночасному врахуванню усіх можливих наслідків постійного впливу на різноманітну діяльність підприємства. Своєчасній і об’єктивній оцінці явищ, процесів і тенденцій, що відбуваються у зовнішньому середовищі, стає на заваді також відсутність необхідного обсягу достовірної інформації.

Менеджерам при оцінці впливу зовнішнього середовища на підприємство потрібно враховувати наступні фактори.

Постачальники ресурсів. Ними є різні суб’єкти господарювання, що забезпечують підприємство необхідними йому матеріально-технічними, трудовими та інформаційними ресурсами. Кожне виробниче підприємство має ретельно стежити за динамікою цін на об’єкти постачання, регулярністю постачань ресурсів, необхідних для виконання виробничої програми.

Підприємство має налагодити «дружні», довготривалі стосунки з українськими та іноземними видавництвами, які займають провідні місця на ринку книговидавництва. Позитивною стороною є те, що підприємство може налагодити довготривалі відносини з видавництвами, завоювавши їх довіру. Але негативним може бути - зривання поставки.

Посередники. Це ті фірми, організації або окремі фізичні особи (підприємці), котрі допомагають виробникам у реалізації їх товарів на відповідних ринках. До них відносяться торгові посередники, фірми-спеціалісти з організації товарообігу (включаючи транспортні підприємства, складську мережу), агентства з надання маркетингових послуг (спеціальних досліджень, консалтингових, реклами тощо), а також кредитно-фінансові установи комерційної спрямованості (комерційні банки, страхові компанії).

Позитивною стороною є те, що підприємство може налагодити довготривалі відносини з посередниками, завоювавши їх довіру. Але негативним може бути – зіткнення з поганими посередниками. Тоді зриваються поставки. Створена реклама може бути неефективною і не принести вигоди.

Споживачі. Товаровиробники мусять ретельно і постійно вивчати своїх клієнтів (споживачів продукції, послуг) для того, щоб відстежувати кон’юнктуру ринку та оперативно реагувати на її зміни. Піцерія може застосовувати і різноманітні акції, і багато чого іншого. Головне – це завоювати постійних клієнтів.

Конкуренти. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає, як правило, той господарюючий суб’єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію.

· засоби масової інформації (ЗМІ). Вони можуть розміщувати статті-замовлення щодо тих чи інших аспектів діяльності організації чи її представника. Це можуть бути як “імідж-інформації”(яка несе позитивний наслідок), так і інформації – “кілери”(яка несе негативний наслідок);

Серед найбільш вагомих факторів прямої дії особливе місце належить законам України про підприємство, підприємництво, власність, охорону праці, захист прав споживачів, про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції, урядові декрети і постанови, регламентацію норм і правил їхньої поведінки (правил гри) в економічному просторі. Негативним може бути збільшення податків, а позитивним – більший захист книговидавців.

Економічні фактори. До цих факторів належать: рівень та темпи інфляції, зростання та спад виробництва, коливання курсу національної валюти відносно валют інших країн, оподаткування, умови одержання кредиту і процентна банківська ставка, рівень динаміки цін, розподіл прибутків і попит покупців, платоспроможність контрагентів тощо.

Позитивним є збільшення платоспроможності населення, зменшення темпу інфляції, негативним – збільшення темпів інфляції, зменшення курсу національної валюти, при якому підприємству стає дорожчу купувати іноземні книги.

Політичні фактори. Ця група факторів мусить постійно знаходитись у полі зору керівників підприємств перш за все у нестабільному соціально-економічному і політичному середовищі, яке має місце у період трансформації економічних відносин. Нестабільна політична ситуація спричиняє відтік капіталу від галузей, що потребують значних довгострокових інвестицій, і водночас спрямовує підприємницьку діяльність у бік короткого обігового циклу, який властивий торговельному бізнесу.

У період зростання політичної активності (виборчі процеси, зокрема) відкриваються нові можливості для засобів масової інформації – вони стають надзвичайно рентабельними через високу вартість політичної реклами і можуть розширювати свої тиражі, набуваючи іміджу “правдоносіїв”.

Соціокультурні фактори. До них відносять: ставлення людей до самих себе і до інших, ставлення до суспільних інститутів, природи, основних культурних цінностей тощо. Позитивним буде, тоді якщо зросте рівень культури і ббільше людей будуть відвідувати афтограф-сесії, з письменниками,презентації книг.

Демографічні фактори. Ці фактори характеризують зміну структури населення за віковими, національними, кваліфікаційними ознаками, рівнем освіти, доходів, споживацькими перевагами тощо. Їх аналіз дає можливість зрозуміти, зокрема, чи достатній освітній та кваліфікаційний рівень населення регіону для забезпечення позитивного сприйняття продукції чи послуг фірми (це важливо, зокрема, для Інтернет-проектів, деяких гуманітарних проектів тощо); як діяльність підприємства вплине на рівень зайнятості населення регіону.

Такі фактори слід приймати до уваги, визначаючи клас споживачів, для яких передбачається виготовляти продукцію, для оцінки можливості залучення трудових ресурсів відповідної кваліфікації, для оцінки місткості ринку і обґрунтування інших подібних управлінських рішень.

Науково-технічні фактори. Нерівномірний перебіг науково-технічного прогресу, розбіжність у просторі і часі створення та використання технічних новинок вимагають врахування підприємствами рівня і тенденцій техніко-технологічного розвитку і того, як його досягнення використовуються конкурентами.

Задача

Загальний капітал господарського товариства складає 296 тис. грн.. В товаристві три засновника:партнер Л, з часткою капіталу 37%, партнер К- 24%, решта – частка партнера М. Прибуток у розмірі 50тис. грн. розподіляється між партнерами таким чином: 9,5% на капітал, решта прибутку у співвідношенні 1:3:1.

Визначити зміну структури капіталу, якщо половина прибутку йде на збільшення капталу товариства.

І Визначаю частку партнера М: 100% - 37%- 24%= 39%

IІ Визначаю капіталу кожного партнера за формулою:

K_i= (K_заг*В_і)/100, де

K_заг- загальний капітал

В_і – частка і-отого партнера %

Частка партнера Л,: K_л=296 000/100 * 37%=109 520 грн

Частка партнера К,: K_к=296 000/100 * 24%=71040 грн

Частка партнера М,: K_м=247 000/100 * 39% =115440 грн

ІІІ. Визначаю частину прибутку(П), яка нараховується як 9,5% на капітал за формулою:

П= (K_і*8%)/100

Прибуток партнера Л,: П_л1=(109 520 /100 * 9,5%= 10404,4 грн

Прибуток партнера К,: П_к1=(71040 грн /100 * 9,5%=6748 грн

Прибуток партнера М,: П_м1=(грн /100* 9,5% =10966,8 грн

Разом: П₁= П_л1+ П_к1+ П_к1=28119,8 грн

ІV. Визначаю решту прибутку:

П₂= 45 000- П_{1 =}50 000-28119,8 = 21880,2 грн

V. Розподіл частини прибутку між партнерами у співвідношенні1:3:1

25 240 грн / 4 = 6 310 грн

Прибуток партнера Л,: П_л2= 4376грн

Прибуток партнера К,: П_к2=4376 *3=13128грн

Прибуток партнера М,: П_м2=4376 грн

VІ. Визначення загального прибутку кожного партнера:

П_і= Пі₁₊ Пі₂

Прибуток партнера Л,: П_л=10404,4 грн+4376 грн = 14780 грн

Прибуток партнера К,: П_к=6748 грн+13128 грн =20014 грн

Прибуток партнера М,: П_м=10966,8 грн+4376 грн= 15348 грн

VІІ. Визначення частини прибутку, яка йде на збільшення капіталу товариства.

За умовою задачі половина збільшення капіталу товариства буде здійснюватись за рахунок половини прибутку кожного патнера.

DК _л=14780грн/2= 7390 грн

DК_к=71040грн/2= 10007 грн

DК_м =15348грн/2=7671 грн

VІІІ. Визначення нового капіталу кожного партнера

К^н=К+DК

К^н _л=109 520 грн + 7390 грн =116910 грн

К^н_к=86 450 грн + 10007 грн = 96457 грн

К^н_м =115440грн +7671грн = 123111грн

К^н = 336478 грн

ІХ. Визначення структури нового капіталу(питома вага частки кожного партнера)

В^н_і= К_і^н/ К^н

Нова частка партнера Л,: В^н _л=116910грн /336478 грн *100%=34,74%

Нова частка партнера К,: В^н _к=96457грн /336478грн*100%=20,64%

Нова частка партнера М,: В^н _м=123111грн /336478 грн*100%=44,62%

Х. Визначення зміни структури капіталу:

D В _і= (В^н_і- В_і)/ В_і*100%

D В _л=(34,74%- 37%)/37% * 100% = 0,74% (незначне збільшення)

D В _к=(20,64% - 24%)/24%* 100% = -3,36%(незначне зменшення)

D В _м=(44,62% - 39%)/39%* 100% = 5,48%(незначне збільшення)

Дата добавления: 2015-11-14