CAD Workaholics

CADDManager on August 9th, 2010

Are you a workaholic? Most people would say no, but do you show any signs of working too much or focusing too much time on your work life?

Thank God it’s Monday! – I hope you don’t find yourself saying that too often

In the book “Workaholics” by Marilyn Machlowitz (1981) she identified four distinct types of workaholics:

• The dedicated workaholics – they appear single minded and one-dimensional. They seem to have no interests other than work and actually hate vacations, sports and amusement.

• The integrated workaholics – they incorporate outside activities into the job itself, or blend work into other activities. They consider a wide variety of activities to be part of the job. It may be “research”.

• The diffuse workaholics – this person has multiple irons in the fire. They have a short attention span that is punctuated by getting excited by many things. They will work intensely, but loses interest after a short period of time. (Sounds like A.D.D., which in the eighties may not have been defined as well as it is today. Type A person.)

• The intense workaholics – they pursue leisure activities with the same passion, sense of purpose and pace as work. They are likely to become a marathon runner or to exert great effort in what most see as leisure time. (Now days they might be considered “obsessive compulsive”.)

You may ask… How would I know if I am a workaholic? Everyone is putting in more hours these days and working harder to get or maintain a job.

Here are a few statements in a quiz geared toward CAD Users that may help indicate. Short bursts of effort come and go with a career. Answer these looking back over your whole work life in general, not just for a short period of time, but for extended periods.

Answer the following statements as realistically and truthfully as possible. Each question should be either TRUE or FALSE:

1. You regularly work more than eight hours a day.
2. In addition to daytime work, you also work on CAD projects in the evening.
3. You sometimes (or even often) voluntarily skip lunch in order to get work done.
4. You take work home with you in the evening three or more times a week.
5. You also work when watching television or prefer to be involved in work while watching TV, the news, during commercials, or whatever.
6. You are still working on the internet, or your own projects after others have gone to bed.
7. You are usually on the way to work or on the way home from work in the dark.
8. You are often the last person in the office when the cleaning crew arrives.
9. Getting your CAD project done is more important to you (not the boss) than getting home for dinner on time.
10. You usually or always take some kind of work with you on vacations, stay connected and check email often.

If your answer was TRUE to six or more of the above questions, then you may lean toward workaholism. If your score is seven or more TRUE answers, then you may be nearing, or already be a workaholic.

Трудоголизм. Классификация трудоголиков

Термин трудоголизм (работоголизм) был предложен в начале 1970-х гг. Уже первые работы, посвященные трудоголизму, выявили его сходство с другими видами химической и психологической зависимости. Как и всякая аддикция, трудоголизм — это бегство от реальности посредством изменения своего психического состояния, в данном случае достигающегося фиксацией на работе. Причем работа не представляет собой того, чем она бывает в обычных условиях: трудоголик не стремится к работе в связи с экономической необходимостью.

«Бегство в работу» от обыденной жизни может быть связано с невозможностью испытывать «маленькие житейские радости», неспособностью обеспечить себе домашний комфорт, который обеспечивают другие. В качестве рационализации трудоголизма используются такие оправдания, как материальная или рабочая необходимость, требования карьеры и т.п. Даже хобби трудоголиков обычно связаны с ролью добытчика, кормильца. Это работа на садовом участке, охота, рыбалка и т.п. Если трудоголик не может реализовать себя на основной работе, хобби может стать его единственным интересом в жизни.

Признаки трудоголизма:

• После напряженной работы трудно переключиться на другую деятельность.

• Беспокойство о работе мешает во время отдыха.

• Трудоголик считает, что удовлетворение можно чувствовать только во время работы.

• Трудоголик ощущает себя энергичным, уверенным и самодостаточным, только работая или думая о работе.

• Если он не работает, то чувствует неудовлетворенность и раздражение.

• О человеке говорят, что в быту он мрачен, неуступчив, раним, но «преображается» на работе.

• Заканчивая какое-то дело, испытывает неудовлетворенность оттого, что скоро «все закончится».

• Заканчивая какое-то дело, сразу начинает размышлять о следующем деле, следующем рабочем дне.

• Трудоголик не понимает смысла отдыха и радости от него.

• Панически избегает состояния «ничегонеделания».

• Отсутствие работы для трудоголика — лишь безделье и лень.

• После работы, чтобы понять, чего хотят близкие, трудоголику нужно сделать над собой усилие.

• Даже дома мысли постоянно сосредоточены на работе.

• Журнальные фотографии, фильмы и программы эротического и развлекательного характера вызывают раздражение.

• Рассказы приятелей о любовных подвигах кажутся трудоголику скучными

• Для него характерны слова: «все», «всегда», «я должен».

• Обычно трудоголик ставит перед собой цели, которых не может достичь, и предъявляет к себе повышенные требования.

• Рассказывая о своей работе, ему удобнее говорить «мы», а не «я».

• Неудача на работе воспринимается как катастрофа.

Работа для трудоголика — отнюдь не одна из составных частей его жизни: она полностью заменяет собой привязанность, любовь, развлечения, другие виды активности.

В обществе трудоголизм в значительно большей степени распространен среди мужчин, хотя процессы эмансипации затрагивают и эту аддикцию. Значительное число т. н. бизнес-леди могут быть отнесены к категории трудоголиков.

Чем отличается обычный трудолюбивый человек от трудоголика? Трудолюбивый человек имеет перед собой цель, ему важен результат своего труда, для него профессиональная деятельность — всего лишь часть жизни, способ самовыражения и средство самообеспечения и создания материальных благ. Для трудоголика все наоборот: результат работы не имеет смысла, работа — это способ заполнения времени, такой человек нацелен на производственный процесс, а не на результат. Семейные отношения, сама семья трудоголиком воспринимаются как помехи, отвлекающие от работы и вызывающие раздражение и досаду.

Одна из важных особенностей трудоголизма — компульсивное стремление к постоянному успеху и одобрению со стороны окружающих. Трудоголик испытывает страх потерпеть неудачу, «потерять лицо», быть обвиненным в некомпетентности, лености, оказаться хуже других в глазах начальства. С этим связано доминирование в психологическом состоянии чувства тревоги, не покидающее трудоголика ни во время работы, ни в минуты непродолжительного отдыха, который не бывает полноценным из-за постоянной фиксации мыслей на работе.

Трудоголизм является такой же формой саморазрушения, как и другие зависимости. Он приводит к переутомлению, нехватке сил на другие занятия и сужению круга интересов. Все вытесняет необходимость чувствовать себя очень нужным, незаменимым в определенных делах. Трудоголикам некогда и неинтересно пользоваться результатами своего труда, они постоянно жертвуют собственными потребностями. Многие из них счастливы, когда о них говорят, что они «горят на работе» и завидуют тем, кому удалось умереть на трудовом посту.

Трудоголизм часто сочетается с алкоголизмом («алкоголик — золотые руки») и эмоциональной зависимостью. Трудоголик много заботится о других, создавая у них впечатление родительской опеки. Однако при этом он ставит опекаемого человека в инфантильную зависимость, заставляет его чувствовать себя неумелым, глупым, несамостоятельным. Причиной такой заботы является не сочувствие, а перфекционизм и потребность в самоутверждении за чужой счет: «Я все знаю и умею лучше вас». Склонность трудоголика к роли Спасителя объясняют следующими мотивами:

• чувство своей незаменимости;

• заполнение времени;

• получение приятного заслуженного утомления;

• разрядка агрессии в форме попреков.

К трудоголизму более склонны старшие или единственные дети в семье, где отец — алкоголик, а мать — созависимая. Ребенок выполняет множество обязанностей по дому, старается хорошо учиться, чтобы компенсировать позор семьи, усиленно готовится в престижный вуз или добивается спортивных побед. Он лишает себя отдыха и развлечений, становится антиподом отцу. Но это только внешне, основа у трудоголизма и алкоголизма общая: бегство в зависимость, саморазрушение.

Трудоголик становится настолько фиксированным на работе, что постоянно отчуждается от семьи, друзей, все более замыкаясь в системе собственных переживаний. Вместе с тем исследование числа разводов среди австралийских психологов с признаками трудоголизма и без них, проведенное Р. Бурке с коллегами, не обнаружило каких-либо значимых различий.

Оторванный от своего наркотика отпуском, болезнью, выходом на пенсию трудоголик скучает, чувствует себя ненужным, неприкаянным, никчемным. В отпуске он начинает пить, играть в карты, заводит курортный роман. На пенсии у него могут развиться психосоматические расстройства и он меняет форму саморазрушения — становится ипохондриком, убивая время в бесконечных хождениях по врачам. Нередко организм включается в эту игру всерьез и человек быстро погибает от инфаркта, инсульта или рака.

G. Porter выделяет такие свойства трудоголика, характерные для любой зависимости, как ригидное мышление, уход от действительности, прогрессирующую вовлеченность и отсутствие критики.

Трудоголизм, как и любая аддикция, сопровождается характерными личностными изменениями, затрагивающими, прежде всего, эмоционально-волевую сферу. Развитие процесса сочетается с нарастанием эмоциональной опустошенности, нарушается способность к эмпатии. Межличностные отношения затрудняются, воспринимаются как тягостные, требующие больших энергетических затрат. Трудоголик уже на подсознательном уровне стремится избегать ситуаций, где требуется активное участие, сторонится обсуждения важных семейных проблем, не участвует в воспитании детей, не получающих от него обратного эмоционального тепла. Он предпочитает общаться с неодушевленными предметами (реже с животными), а не с людьми, т. к. это не требует решения насущных межличностных проблем.

Вместе с тем аддикт убеждает себя и окружающих в том, что он работает ради денег или другой абстрактной цели. Такая защита принимается обществом. Человек не понимает, что такой способ «траты» себя — тупиковый, он не реализует собственные потенциальные возможности. Вне работы (болезнь, увольнение и т. д.) трудогольная аддикция легко сменяется другой, чаще химической.

В психологическом портрете трудоголиков, считает В. Кукк (1999), преобладает добросовестный тип, а ему свойственны следующие черты:

• тщательность в работе; любовь к чистоте, порядку; большое старание, терпение и усердие, но в итоге — достижение средних результатов;

• стремление к безупречности во всем — в моральных и этических нормах, требование этого от других людей;

• затруднения в выборе; также тщательное взвешивание «за» и «против» в поступках, в мыслях и в стратегиях, стремление быть «правильным»;

• застревание в подробностях, деталях, моментах; чрезмерная обстоятельность;

• упорство, перерастающее в упрямство, целеустремленность, прямолинейность в достижении цели;

• системность в мышлении, организованность, предавание чрезмерного значения второстепенному;

• предусмотрительность, страх перед ошибками;

• накопление стрессов, напряжений, обид (неумение расслабиться, отдохнуть, простить, открыто выразить свои эмоции).

О. Веснина (2004) предложила свою классификацию трудоголиков в плане дальнейшего прогноза и коррекции их аддикции, которая, несмотря на свой очевидный научно-популярный стиль, в какой-то степени отражает различия среди них:

«Трудоголик для других» — это тот, кто очень много работает и очень доволен этим. Мама и друзья, а затем жена и дети (если он их сумеет завести) могут быть очень недовольны, но поделать с этим ничего не могут. Помочь «трудоголику для других» невозможно. Это все равно что лечить наркомана, который не хочет лечиться.

«Трудоголик для себя» — это тот, кто очень много работает, но испытывает по этому поводу противоречивые чувства. «Трудоголик для себя» не безнадежен. Не всякий, кто очень много работает, — трудоголик. Если другие области жизни такого работника — семья, досуг, друзья — не страдают, это значит, что он любит не только работу, но и все остальное.

«Успешный трудоголик» — это тот, кто благодаря своей работе добивается больших профессиональных/карьерных успехов.

«Трудоголик-неудачник» — это тот, кто рьяно занимается бесполезной деятельностью, которая никому не нужна. Он имитирует работу, заполняя пустоту в своей жизни.

«Скрытый трудоголик» — это тот, кто на людях сетует, как он не любит работать, а на самом деле все свои силы и любовь отдает работе. Одна «нога» трудоголика «растет» из страха перед близкими и глубиной (не структурированной работой) эмоциональных отношений с людьми, страха внутренней пустоты, которую надо заполнить. Другая «нога растет» из стремления к превосходству над всеми и совершенству (в детстве от трудоголика всегда что-то требовали и никогда не любили его таким, каким он был).

Р. Бурке (Burke, 2004), используя тест на трудоголизм Спенса и Роббинса, выделил три группы работоголиков: аддиктов работы (Work Addicts), энтузиастов работы (Work Enthusiasts) и увлеченных аддиктов (Enthusiastic Addicts). Самые низкие показатели самооценки оказались у аддиктов работы.

Трудоголизм связан с аддиктивными свойствами организаций, в которых работают трудоголики. Такая организация представляет собой закрытую систему, ограничивающую способность своих сотрудников к самостоятельному мышлению и восприятию многих явлений, выходящих за рамки концепции этой системы. В советские времена это выражалось в сверхценном отношении к количественным показателям работы, в бесконечных «выполнениях и перевыполнениях плана, встречных планах», в фиксации внимания на формальной стороне работы — разного вида отчетах, рапортах, показателях. Иными словами — в стремлении произвести благоприятное внешнее впечатление. Аддиктивной системе присущи признаки отдельного человека-аддикта (Короленко, Дмитриева, 2000). Развитию трудоголизма способствует также система мелочного контроля, постоянных проверок эффективности, качества и т. д. Такого рода подходы основаны на недоверии к человеку, неуважении его личности и способствуют формированию трудогольного мышления со сниженными возможностями истинной самореализации.

Трудоголик оказывает влияние на других членов семьи, не получающих от него эмоциональной поддержки. Члены семьи либо видят в нем пример, либо не принимают и идут по пути более деструктивных аддикции. Дети работоголиков часто сами становятся аддиктами. Вместе с тем следует учитывать, что трудоголизм может стать «спасительной» аддикцией для бывших наркоманов и алкоголиков на этапе реабилитации.

Workaholism: Getting Workaholic implies emotional imbalance

As meaning itself implies workaholism means work addiction. One fundamental definition of workaholism is, "when individual's relationship with his(or her) work competes with other important relationships. They get more excited about their work than about family or anything else."

We can say a person as workaholic when:

A person takes work with him to home and is engage in work during weekends and vacation.

The only activity that he likes to and talks about is their work.

Workaholics work more than 40 hours a week.

Work makes them happier than anything else in their life.

Their attitude and actions make a statement that they feel sleep and playtime is a big waste.

They frequently find themselves "problem solving" work situations in their mind during their "time off".

Normally workaholics take complete responsibility for the outcome of their work efforts.

Their family or friends given up expecting them on time.

Many workaholics at work found as an energetic and competitive person, while at home they are lethargic and depressed.

Normally they take on extra work because they are concerned that it won't otherwise get done.

They believe that it is okay to work long hours and make no difference for them.

They get impatient with people who have other priorities besides work.

Many workaholics afraid that if they don't work hard they will lose their job or be a failure.

Normally they found worried even when things are going very well.

They get irritated when people ask them to stop doing their work in order to do something else.

They do not care about their long hours hurt their family or other relationships.

They always think about their work while driving, falling asleep or when others are talking.

Some workaholics have a tendency to work or read during meals.

For workaholics when they realize that someone depends on them, that makes them feel special. They are always looking for ways to excel, to do the extra thing that makes them stand out from the crowd. Working weekends, not ever taking a day off for illness; saving up vacation days to use when they finally get everything under control at work. Workaholic's family-members complaint about their work addiction. They say to workaholic that that your job is more important to you than we are, and they get hurt.

When workaholics are not at work they feel ill at ease, jittery, jumpy, nervous. They can't just sit still and waste time! Being alone with themselves is nearly impossible, unless they are at work, doing something that matters. They feel stressed. This obsession with work is need to control. Although workaholics hate to admit it, but they believe that no one else really can do the job as well as they can. They try to be modest, and when they receive a compliment they shrug it off. "Just doing my job", they are apt to say.

Effects of Workaholism:

Excessive working tendency impels secretions of brain chemicals that overloads the system and makes intoxicated. The sense of self-importance in workaholics is a result of their impaired thinking. This impaired thinking comes from intoxication and intoxication is a result of constant anxiety triggered by secret fear. It's a vicious circle and workaholics are caught in the middle of it.

Normally most of workaholics found in confused state of mind and many people work in a compulsive way. They cannot change their poor working habits. Their social and personal relationships are deeply affected by the lack of time. They often suffer from headaches, allergies, tiredness, indigestion, stomachaches, ulcers, chest pains, dizziness. They easily get angry or agitated, suffer from insomnia and from memory blanks, have short attention spans, cannot relax and have mood swings.

Workaholism; Workaholic tendency in behavior and Negative emotions co-relation.

Often the main causes of "workaholism or work addiction or Workaholic Tendencies" are more mental than physical. A bad relationship, poor self image, a history of abuse, stress, frustration and many other factors can change your overall attitude towards life which may directly impede your overall performance. Such tendencies are deep-rooted in mind and nurtured by excessive Negative Emotions.

It is needless to mention that these negative emotions are tremendously powerful. They can debilitate lives extremely quick by causing disparity in energy system, which triggers a sequence of emotional imbalance (i.e. frustration, melancholia, persistent agony, mental instability, uncontrolled anger, inferiority complex etc.), which ultimately culminates in ill health.

Lessen "Negative Emotions" in psyche. (i.e. frustration, uncontrolled anger, bitterness, excessive shame, guilt, arrogance, envy, jealousy, greed, fear, suspicious nature, inferiority complex, persistent agony or melancholy, mental instability, escapism or shilly-shallying tendencies, communication apprehension, poor will power, low grasping, absentmindedness, sloth, laziness, dawdling, dodging etc.) boost latent inner ability Mold the inherent behavior in accordance with the existing circumstances and surrounding conditions get rid of worries, tensions and sufferings achieve peace of mind and bring the Ultimate Happiness!

"Balancing Emotions" will purge Negative Emotions in psyche and shape your innate behavior in a way to face every life challenge by avoiding pessimistic approach towards life; whilst you will be able to derive maximum life pleasure from whatever resources are available with you!

For correcting "emotional imbalance" we offer personalized consultation. Through this online consultation, we thoroughly analyze your overall nature, your general attitude towards life with the help of our specially-designed simple online survey and then recommend a proprietary plan of Bach flower essences -a course of natural homeopathic remedies- customized to your unique health needs. This prescription-like essence plan consists of a list of selective Bach remedies (-available worldwide) along with their efficacious combinations, especially tailored to your unique personality. We send you this simple course via email. This consultation program is specially developed and designed for Internet users! It contains a list of personalized essences, recommended efficacious combinations, dosage schedule and some simple norms along with basic instructions, suggestions, guidelines and expertise; means everything that you need to know to get started, run and maintain the essence program. This novel concept is highly acclaimed by our worldwide clients.

This revolutionary essence program is based on the principles of Bach Flower Therapy, discovered by Dr. Edward Bach between 1930-1936. The Bach Flower therapy (pronounced as 'Batch') is an innovative healing modality, which is considered to be an offshoot of Homeopathy. It is not intended to treat, diagnose or cure any illness or disease as on the lines of modern medical science, rather it offers a simple system of eliminating behavioral negativities by taking into account your overall nature, personality traits and attitude towards life -irrespective of your disease or ill-health condition.

Reigning behavioral negativities --like frustration, guilty feeling or jealousy-- which accumulate at the core of our psyche over a duration of time --as in the form of "negative emotions"-- and incessantly make us "emotionally imbalanced", are considered to be the root cause of all our sufferings.

According to Bach Flower Therapy, often any ailment or ill-health condition --at most of the time and in majority of the cases-- is the result or expression of persistent "emotional imbalance" that takes place at the core of your psyche and persists over a period of time due to gradual accumulation of numerous Negative Emotions, those originates either from your mind itself or from your surrounding circumstances. As soon as your mental state improves the physical trouble disappears. Therefore a person --which implies his overall nature, his general attitude towards life and his inimitable surrounding circumstances-- is more important than his disease or ill-health condition. -learn more about Bach Flower Therapy

As every behavior is as unique as DNA, obviously every essence plan that we advice is unique and exclusive, created especially for your unique personality, based on that exclusive information, which we collect from you by taking a simple online survey. Compare our service with our competitors.

Due to worldwide availability of the Bach Flower essences, the suggested selective essences can be purchased at any place from any homeo-pharmacy or health food store. Bach Flower essences that we recommend are not 'prescription drugs'. Anyone can purchase them freely without having a prescription for it. Bach remedies are colorless, tasteless and odorless in nature.

Why Should I purchase the essences separately?

Under our professional guidance, you can easily make your doses even without having a knowledge of Bach Flower Therapy and essences. Simply prepare the doses as advised, take them regularly and forget all your worries, tensions and sufferings! Personalized essence combinations tailored to your health needs will tune to your psyche and act delicately on your innate nature, mold your innate nature gradually, and synchronize your self-energy in a manner to dominate the life situations.

Within four weeks you can see improvements. Personalized formulations of natural Bach remedies can significantly improve your will-power, power or resistance, endurance limits, courage, faith and hope. They act gently on your mind tapping your natural ability to release negative emotions and restore well being that was previously within you! Over the time, you will find that all areas of your life have been radically improved.

Bach Flower Therapy does not demand any special diet or regimen and never creates dependent relationship on it. It has No known side effects since its invention. Moreover, it is compatible with all lifestyles, treatment modalities and diet plans. Children to older adults, anyone can employ it, without having to learn Bach Flower Therapy... It works with anyone, anywhere, and even in today's challenging times.

This simple, effective and reliable system of eliminating common behavioral negativities -like fear, shame, guilt, arrogance, envy, jealousy, greed, phobia and many others like that- is considered to be one of the easiest and most powerful tools of self-improvement, which also nurtures innate nature of a person by eliminating 'negative attitude and pessimistic thinking' from the core of psyche.

Backed by the powerful concept of Bach Flower Therapy, our Online Consultation is trusted worldwide for its simplicity, efficiency, and noticeable results. The results will often seem pretty miraculous and far beyond than you could ever achieve with any other tool or training available today for eliminating behavioral negativities from the core of psyche.

We guarantee you the Complete Privacy and Confidentiality along with the best possible service!

So get ready to shape your innate nature in accordance with your existing circumstances and surrounding conditions..Simply portray your psyche-sketch by filling in the online survey, send it to us and take the suggested essence combinations as advised, that's all! Before you order the essence program do not forget to read the General Instructions where you will find some important guidelines to enhance your performance.

Г.А.Орехівський,

к. е. н, доцент,

В.Г. Орехівський,

к. е. н, доцент,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ТРУДОГОЛІЗМ ЯК ФЕНОМЕН

АДИКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

Акцентується увага на дослідженні суперечливого явища – надмірного захоплення

роботою частини працівників, або трудоголізму. Визначається його специфічне

місце в управлінні організацією.

Господарська діяльність людей динамічно ускладнюється. Змінюються

її пріоритети та засади. Посилюється інтенсифікація суспільного

виробництва. Напружується життя у місті й на селі. Виникають нові об’єкти і

фактори управління. Тому боротьба за кращий добробут нерідко набуває

адиктивних форм, себто приводить до зайвого самопожертвування і

надзусиль, стану нездорової залежності від праці, втрати її міри. Дану

реальність не може обходити менеджмент на всіх рівнях суспільного

відтворення.

Проблема фетишизації роботи – трудоголізму, починаючи з минулого

століття, виступає загрозливим “людним” бичем, а тому стала окремою

складовою наукового пізнання. Хоча й недавно, приблизно п’ятдесят років

тому. Цій темі присвятили свої дослідження переважно соціологи і

психологи, зокрема, Дж. Спенс і А. Робінс [10], Г. Портер [8], Б. Робінсон [9],

Р. Бурке [6], М. Гріфіт [7], В. Кукк [4], С. Азіз і М. Зікер [5], О. Весніна [1],

А. Єгоров [2], Ц. Короленко [3] та інші вчені. Аналогічного економічного

узагальнення ще немає. Поняття трудоголізму відсутнє навіть в останньому

українському виданні трьохтомної економічної енциклопедії.

1Мета статті – з’ясувати соціально-економічну природу трудоголізму на

терені управління ним у сучасному колективі.

Досить осяжне поняття трудоголізму походить, насамперед, від осіб

виключної працелюбності. Вони страждають власним неорабством,

несвідомим поневоленням, якоюсь зайнятістю, всілякими креативними

залежностями чи адикціями (від лат. addictio – присудження, або addictus –

приречення, пригнічення). Таких працівників називають трудоголіками.

Фрагментні відомості про них містяться ще в енциклопедичному словнику

Брокгауза і Ефрона (1870–1907 рр.), а нині зустрічаються аспектно у

матеріалах Википедії – вільній інтернетенциклопедії.

Частіше всього трудоголізм (адиктпрацелізм, роботоголізм,

воркоголізм, працефетишизм і т.п.) представляється негативно як своєрідна

хвороба, а не доблесть, як ненормальний потяг до роботи, подібно решті

шкідливих звичок, а то й поєднання з ними, оскільки до небезпечних

залежностей – адикцій – відносяться також алкоголізм, куріння, наркоманія,

токсикоманія, азартні ігри, розважальні автомати тощо. Але подібне можна

сказати й про харчову (переїдання), речову (“плюшкіни”), лікарську,

міжособову (нетрадиційну) залежність. Нерідко існує ірраціональна

схильність до шоколаду, кави, ерзац-музики, комп’ютера, екстремального

спорту, нерозумного витрачання грошей (марнотратства), навіть

гіперрелігійності і т.п. фанатизму.

Проте між трудоголізмом та рештою поширених адикцій

спостерігається лише деяка зовнішня схожість, а не тотожність. Безумовно,

усіх адиктіндивідів об’єднує саморуйнування, певна обмеженість,

розбалансування усталеної життєвої рівноваги, ухиляння, а то й “втеча” від

звичайного образу життя.

Однак, трудоголізм характеризується як негативно, так і позитивно.

Якраз тут слід розібратися, бо це випадок, коли мінусів без плюсів не буває.

До того ж, навіть у чисто шкідливих звичках вчені знаходять іноді щось

необхідне для організму, хоч це відноситься до нерозумних потреб. Від

2реальності нікуди не дінешся: всяких людей є, всякі і треба, як гласить

народна мудрість.

Широке розмаїття трудоголізму в суспільному житті значно багатше за

змістом, істотно відрізняється від згаданих вище подібних лінгвістично “…

ізмів” (рис.). Наведені візуально ознаки роботоголіків укладені на основі

узагальнення численних джерел і спостережень. Це дає можливість по-

різному відноситись до названих неординарних працівників, які

зустрічаються повсюдно.

Але призупинимо власний аналіз тезисним розглядом найвідоміших у

літературі класифікацій трудоголіків. Для прикладу, Р. Бурке виділяє три їх

групи: адикти праці (Work Addicts), ентузіастів роботи (Work Entusiasts) і

захоплених адиктів (Entusiastic Addicts). Відмічається, що серед них

працеадикти мають найнижчі самооцінки, а тому вимагають особливого

впливу керівництва організацією.

Наступний поділ воркоголіків запропонувала О. Весніна, а саме:

“трудоголіки для себе” – перенапружуються у праці, але не ігнорують

інші життєві блага, тому дозвілля, родина, друзі від цього не страждають, бо

їх не забувають;

“трудоголіки для інших” – навпаки, – безнадійні. Це ті, хто дуже багато

працює і живе лише роботою, нехтуючи сім’єю, знайомими, відпочинком і

власним здоров’ям;

“успішні трудоголіки” – надзусиллями досягають головної своєї мети –

професійного і кар’єрного зростання;

“трудоголіки–невдахи” – безоглядно займаються якою-небудь

діяльністю, заповнюючи тим самим пустоту їх життя;

“приховані трудоголіки” – запевняють, що не люблять працювати, а

насправді усі сили віддають роботі. Вони бояться втратити імідж перед

оточуючими, намагаються непомітно досягти переваг над усіма.

3Об'єктивні (природні) Суб'єктивні (відносні)

Робота на першому місці в житті

Надзвичайна відданість справі

Особлива ретельність, натхненність і

терпіння у праці

Трудове самопожертвування

"Горіння" в роботі

Обмеження життєвих інтересів роботою

Прямолінійність у досягненні мети

Надвисокі і часто нереальні вимоги до

себе

Пріоритетність процесу над

результатами праці

Успіх досягається

перенапруженням сил

Генетично надвисока

трудова активність

Безмежна працелюбність

Ігнорування саморуйнуванням

і здоров'ям на роботі

Нехтування відпочинком

ради діла

Думки у вільний час

зосереджені на роботі

Нормальне самопочуття тільки у праці

Постійна тривога і страх мати невдачу,

"втратити своє обличчя"

Психологічна "працезалежність"

Відкритість емоцій, переживань і т.п.

Невдача на роботі сприймається як

катастрофа

Від складного життя "ховається у

роботу"

Робота як засіб вигідно показати себе

Акцентування на зовнішньому ефекті праці

Удавана надактивність задля визнання і

схвалення

Мета любою ціною триматися "на виду"

Непрямолінійність, залучення

другорядного в отриманні переваг

Перепрацювання як неспроможність

вчасно виконувати обов'язки

Засіб приховання невмілого використання

робочого часу

Переповнення почуттям своєї

виключності і незамінності

Головне – результат, а не праця

Самоутвердження й за чийсь

рахунок

Опікунство, примушування решти

відчути себе невмілими і т.п.

працівниками

Нездатність визнавати помилки, "пройти"

самокритично себе

Звинувачення колег у власних невдачах

Охоче поринання в конфлікти, агресію,

провокування стресів задля корисливих цілей

Компенсування некомпетентності більшою

кількістю праці

Основні причини трудоголізму

Внутрішня потреба незвичайної

самореалізації у праці

Харизматичне покликання до

безперервної роботи

Вади організації і мотивації праці,

гуманізації управління

Необхідність виживання і покращення

добробуту надмірною трудовою

діяльністю (для бідної частини людей)

Забезпечення поспішної кар'єри трудовими

надзусиллями

Прагнення виділитися серед колег

"перепрацюванням їх"

Хиби авторитарного стилю керівництва

Намагання "сподобатися" керівництву,

вислужити його прихильність

"гіперстаранною" працею і поведінкою

Індивідуалізм Егоїзм

Рис. Архітектоніка трудоголізму

Характерні

ознаки і риси

трудоголіків

(адикції)Віддаючи належне деякій популярності, слід визнати, що наведені

підходи допомагають прогнозуванню управління трудоголізмом,

персоніфікованому коригуванню адикцій на підприємстві.

Головним критерієм розпізнавання трудоголіків є їх неконтрольована

внутрішня чи зовнішня потреба в адиктивній діяльності, а значить, відповідні

мотиви та їх причини.

Дійсні роботоголіки генетично, природно схильні до надвисокої

трудової активності. Праця для них – основне задоволення і смисл життя,

своєрідне хобі. Таке буває харизматичне покликання. І до цього слід

відноситись із розумінням. Притаманні адикції у даному випадку істотні, але

мають підпорядковане значення. Справжні трудоголіки більш небезпечні для

себе, ніж для колективу. Вони служать збуджувачами активності, посилюють

синергетику організації, не дають “тихого” життя нікому, в тому числі

управлінцям. За це працеадиктів часто не люблять.

Велика чисельність нормальних трудоголіків серед творчих

працівників – вчених, митців, спеціалістів, чесних підприємців. До речі, для

роботодавців наймані воркоголіки служать кладом, звитяжно

самоексплуатуючись без управлінського впливу.

Хоч серед трудоголіків переважають люди, які займаються

інтелектуальною працею, немало їх і між простими робітниками. У сільській

місцевості адиктивна тяга до фізичної праці на землі притаманна багатьом

мешканцям. Те ж саме помітно щодо значної частини дачників, садівників,

городників. Інакше кажучи, “вірус” трудоголізму знаходить усіх

відчайдушних працівників.

Появу нової когорти звичайних роботоголіків в Україні спричиняє

нинішнє екстремальне поглиблення диференціації добробуту трудівників та

їх сімей, небачене майнове розшарування. Це не відповідає принципам

соціальної ринкової економіки (зокрема, майже відсутній середній клас) і

гуманізації національного виробництва. В результаті маємо пануючий

сегмент бідності населення, і багатьом приходиться ради виживання

5перенапружуватися. Чимало стає приречених думкою, що для спасіння

іншого шляху сьогодні немає, ніж трудитися на межі, а то й більше. Масове

безробіття штовхає частину працюючих, задля утримання робочого місця, не

рахуватись із потом і здоров’ям. А вкрай недостатня захищеність

трудоголіків допомагає власникам підприємств їх нещадно експлуатувати.

Невирішення соціальних питань і погіршення життя прямо ведуть до

адикцій, ослаблюють почуття самозбереження людей на роботі. Тому

об’єктивно трудоголіками не лише народжуються, а й стають підневільно.

Цьому сприяє також недосконале управління, всілякі несправедливості та

негаразди у суспільстві.

Об’єктивних трудоголіків умовно поділимо та образно назвемо

“мурашками” і “бджолами”. Перші фактично є анонімними маргіналами (від

лат. margo – край, або marginalis – той, хто опинився на краю). Вони

найбільш ризиковані, вузько зациклені працею. Усе решта для них –

другорядне, ігнорується. Другі перевтомлюються у значно ширшому

діапазоні, відкрито приділяють увагу й “позаробочим” справам.

Інакше слід розглядати відносних трудоголіків – “павуків”. Їхня хитра

звичка видимо перепрацьовувати має іншу мету та засоби її досягнення. Це

роботоголіки-імітатори, які переслідують, хоч і несвідомо (а то й спеціально,

обдумано) свої вузькокорисливі інтереси. Штучні “працелюби” збочуються

адикціями, бо переповнені внутрішньоегоїстичними потребами. Вони, як

азартні гравці, прагнуть утвердити своє “я” будь-якою ціною, в тому числі й

за рахунок колег.

Проте не варто поспішати звинувачувати лише носіїв інфатильного

трудоголізму. Ними іноді стають через безвихідне становище: “надслуговуй

шефу, або звільняйся, йди куди хочеш, якщо не подобається…” І дехто

“ламається”, зневірившись у правду. “Ржавіння” психології окремих

індивідів відбувається не без участі “пересічного” середовища.

Справедливість – це істина в дії. Її відсутність може деформувати навіть

сильну особистість.

6Словом, до пізнання спірного явища трудоголізму і боротьби з ним

потрібен всебічний підхід. Необхідні виважені управлінські заходи,

конкретно адресовані стосовно хронічних воркоголіків, звичайних і штучних.

Висновки. Ключовим завданням сучасного менеджменту є

утвердження нормальних трудових відносин у кожній організації. Тоді

роботоголізм як адикція до праці не перетворюється в компульсію, або

неконтрольовану потребу до безперервної роботи. Про сумлінних

надактивних працелюбів слід піклуватися, обмежувати їх захоплення,

залучати до громадських справ, берегти. Водночас необхідно рішуче

викорінювати пристосуванців – адиктів, які зловживають працею, а не

живуть нею, обманюють, поверхнево віддаючись ділу.

Створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості

працівника – найефективніший шлях подолання негативних адикцій в

колективі, свідчення довершеного мистецтва управління організацією.

Ось чому проблема трудоголізму, як “соціально прийнятна”,

заслуговує чільного місця у менеджменті, вимагає подальшого дослідження

низки питань. Це більш чітке встановлення гамми причин адикцій, розробка і

обґрунтування дій, спрямованих на реабілітацію працеголіків. Напевне,

важливішим стратегічно постануть профілактичні заходи, управлінське

запобігання відходу частини людей від узвичаєного образу трудового життя.

Використані джерела

1. Веснина О. Общество анонимных трудоголиков / О. Веснина [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: www.newsinfo.ru.

2. Егоров А.Ю. Нехимические (поведенческие) аддикции / А. Ю. Егоров //

Аддиктология. – 2005. – № 1. – С. 65–77.

3. Короленко Ц.П. Работоголизм – респектабельная форма аддиктивного

поведения / Ц. П. Короленко // Обозрение психиатрии и медицинской

психологии. – 1993. – № 1. – С. 17–29.

4. Кукк В. Трудоголизм: труд как наркотик и тирания долга / В. Кукк

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dr.kukk.wrk.ru

5. Aziz S. A cluster analysis investigation of workaholism as a syndrome / S. Aziz,

M. J. Zickar // Journal of Occupational Health Psychology. – 2006. – V. 11. – N 1. –

P. 52–62.

6. Burke R.J. Workaholism, self-esteem, and motives for money / R. J. Burke //

Psychol. Rep. – 2004. – Apr. V 94. – N 2. – P. 457–463.

7. Griffiths M.D. Workaholism is still a useful construct / M. D. Griffiths // Addiction

Research and Theory. – 2005. – V 13. – N 2. – P. 97–100.

78. Porter G. Organizational impact of workaholism: suggestions for researching the

negative outcomes of excessive work / G. Porter // J. Occup. Health. Psychol. – 1996.

– Jan. V. 1. – N 1. – P. 70–84.

9. Robinson B.E. Workaholism: Bridging the gap between workplace, sociocultural, and

family research / B. E. Robinson // Journal of Employment Counseling. – 2000. –

V 37. – P. 31–47.

10. Spence J.T., Robbins A.S. Workaholism: Definition, measurement, and preliminary

results / J. T. Spence, A. S. Robbins // Journal of Personality Assessment. – 1992. –

V 58. – N (1). – P. 160–178.

Дата добавления: 2015-11-14