Друга сигнальна система

Нейрофізіологічні основи психічної діяльності

Вищою формою адаптаційної поведінки людини є свідомість, мислення та інтелектуальна діяльність.

В розвитку психічного світу людини, як форми відображення можна виділити 2 стадії:

1. Стадія елементарної сенсорної психіки – відображення окремих властивостей предметів і явищ оточуючого світу в формі відчуттів. На відміну від відчуттів, сприйняття – це результат психічного відображення предмета в цілому і одночасно з цим воно залишається в певній мірі розчленованим (це початковий етап формування власного “я” як суб’єкта свідомості). В процесі індивідуального життя людини формується ще одна, більш досконала форма конкретно-чуттєвого відображення дійсності – уявлення. Уявлення – це образне відображення предмета або явища, яке проявляється в просторово-часовому зв’язку його компонентів: ознак і властивостей предметів. В основі формуванні уявлень лежать складні нейронні ланцюги, що утворюють тимчасові зв’язки вищих порядків.
2. Стадія формування інтелекту і свідомості – реалізується на основі виникнення цілісних осмислених образів, цілісного світосприйняття з обов’язковим усвідомленням свого “я” в цьому світі. Психічна діяльність людини, яка відображає цей вищий рівень психіки визначається не лише кількістю і якістю вражень, усвідомлених образів і понять, але і в першу чергу, істотно більш високим рівнем потреб, які виходять за межі виключно біологічних потреб.

Згідно ідеї Сєчєнова – суб’єктивність психічних нервових процесів полягає в тому, що вони є властивістю індивідуального організму, не існують за межами мозку людини з його периферичними нервовими закінченнями та нервовими центрами і не є точною копією оточуючого нас реального світу.

Друга сигнальна система

Найвищий рівень абстрагування властивий тільки людині забезпечується за рахунок розвитку другої сигнальної системи: усної та письмової мови. У людей слово у вигляді умовного позначення (знака), яке не має реального обєктивного однозначного фізичного змісту в вигляді предметів та явищ матеріального світу, набуває значення сильного та стійкого стимулу.

В основі психічної діяльності лежать не елементарні процеси збудження та гальмування, а системні процеси аналізу і синтезу, які постійно відбуваються у мозку. Психічна діяльність – функція цілісного мозку, коли на основі інтеграції багатьох нейрофізіологічних механізмів мозку виникає нова якість – психіка. При цьому нервова модель стимула виступає в ролі нейрофізіологічної основи формування суб’єктивного образу. Такий образ виникає на основі нервових моделей при декодуванні інформації і порівнянні її з реально існуючим матеріальним об’єктом.

На сьогодні встановлено наявність певних кореляцій між проявами психічної діяльності і нейрофізіологічними показниками роботи мозку:

q “хвилі очікування” на ЕЕГ, які реєструються у відповідь на сигнал, що попереджує про майбутню команду до дії;

q пізні компоненти викликаних потенціалів, які можна асоціювати з кірковими механізмами оцінки смислового змісту сенсорних сигналів;

q мозкові коди психічної діяльності у вигляді специфічних комплексів імпульсної активності нейронів;

Дата добавления: 2015-11-14