Зупинка кровотечі

ОБРОБКА САДЕН І РАН.

Мета обробки зупинити кров і захистити рану від проникнення інфекції. Невеликі рани і садна промивають трипроцентним розчином перекису водню. Піну, що утворилася, видаляють марлевим тампоном від периферії до центру. Волосся навколо рани збривають, краї рани змазують йодною настоянкою, а потім накладають пов'язку. Для введення протиправцевої сироватки звертаються в поліклініку.

ПРИТИСНЕННЯ СУДИНИ.

Ця міра першої допомоги є незамінною під час поранення кінцівок. Притиснення судини здійснюється чотирма пальцями по ходу артерії. Судини звичайно притискають у таких місцях: скроневу артерію-середу мочки вуха; сонну артерію - до хребта коло середини внутрішнього краю грудино-ключично-сердцевинного м'яза; підключичну артерію - до першого ребра; плечову артерію - до плечової кістки; стегнову артерію - до лобкової кісти; задню великоберцеву артерію - за внутрішньою щиколоткою.

Кровотечу з підколінної, ліктьової і пахвової областей зупиняють способом максимального згинання кінцівок. Рану, звичайно, закривають шматком бинта або матерії.

НАКЛАДАННЯ ЗДАВЛЮВАНОЇ ПОВ'ЯЗКИ.

Рану покривають стерильною серветкою або випрасуваною тканиною. Поверх неї кладуть вату або валик із бинта і туго прибинтовують. Припинення кровотечі свідчить про правильне накладання пов'язки.

НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА.

Мета цієї процедури - здавити просвіт пораненої судини. Найчастіше вона використовується для зупинки кровотечі на кінцівках. Джгут можна швидко зробити з ременя, хустки, рушника. Кінці названих предметів вільно зв'язують ВИЩЄ рани, підкладають невеликий валик із тканини, а в петлю, що утворилася, вставляють паличку або ручку і з її допомогою закручують джгут до повної зупинки кровотечі, після цього паличку прибинтовують до кінцівки. Джгут різко здавлює тканини і тому викликає неприємне відчуття і занепокоєння в хворих, тому через кожні 20-30 хвилин варто розслаблювати його, щоб частково відновити місцевий кровообіг. Перед ослабленням джгута артерію притискають пальцями вище місця поранення.

Під джгут обов'язково кладуть записку, вказавши в ній точний час його накладення, тому що тримати його можна не більш двох годин, у противному випадку можливе відмирання тканин.

НАКЛАДАННЯ БИНТОВИХ ПОВ'ЯЗОК.

Основна мета пов'язок - захистити поранену поверхню від забруднення й інфекції, зупинити кровотечу, обмежити рухливість травмованих частин тіла і тим самим послабити болючі відчуття. Вибір виду пов'язки залежить від стану постраждалого, характеру і розміру рани, її локалізації, а також наявного підручного матеріалу.

При бинтуванні дотримуватись ряду правил:

- частина тіла, що бинтується повинна бути нерухома і знаходитись в середньому фізіологічному положенні (пальці фіксують у положенні легкого згинання, ліктьовий суглоб бинтують під прямим кутом, плече — при невеликому відведенні від тулуба, тазостегновий і колінний суглоби - у ледве зігнутому положенні, стопу фіксують під прямим кутом до гомілки);

- бинтування ведуть ліворуч, праворуч, знизу, нагору;

" - кожен тур бинта повинен закриватися наступним ходом, пов'язка закріплюється тим же бинтом, кінець якого розривають по довжині й обидва кінці зв'язують на здоровій стороні.

ВИВИХИ

ВИВИХ ВЕЛИКОГО ПАЛЬЦЯ КИСТІ.

Руки підвішують на косинці. Теплі ванночки і зігрівальні компреси не застосовують.

Направляють у травматологічний пункт або відділення для вправляння вивиху.

ВИВИХ У ПЛЕЧОВОМУ СУГЛОБІ.

Руку підвішують на косинці або прибинтовують до тулуба. На місці ніяких вправлянь не роблять. Напрямок - у травматологічне відділення.

ВИВИХ У ТАЗОСТЕГНОВОМУ СУГЛОБІ.

Накладають шину від пахвової западини до п'яткової кістки, або прибинтовують постраждалу кінцівку до здорової ноги. Для зменшення болю дають одну таблетку анальгіну. Транспортування на носилках у положенні лежачи. Госпіталізація в травматологічне відділення.

ПЕРЕЛОМИ

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ТАЗА.

Таз дбайливо стягують рушником або тканиною. На носилки установлюють дерев'яний щит (широку дошку) і обережно кладуть потерпілого, який повинен лежати на спині з трохи розведеними і зігнутими в колінах ногами (положення «жаби»). Під колінні суглоби підкладають згорнуті у виді валика одяг, ковдру, подушку. Госпіталізація в травматологічне відділення.

ПЕРЕЛОМИ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ.

Зупинка кровотечі: на рану накладають асептичну пов'язку, для знеболювання дають 1-2 таблетки анальгіну. Іммобілізація кінцівки шинами. Госпіталізація в травматологічне відділення. Перенесення на носилках у лежачому положенні.

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ГОМІЛКИ.

Зупинка кровотечі (у випадку відкритого перелому): накладення пов'язки і транспортної шини. Для знеболювання -1 -2 таблетки анальгіну. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

ПЕРЕЛОМ КІСТКИ СТОПИ.

Накладення шини на стопу з переходом на гомілку. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у сидячому положенні.

ПЕРЕЛОМ КЛЮЧИЦІ.

Ушкоджену руку, зігнуту в ліктьовому суглобі, прибинтовують до тулуба. За відсутності перев'язного матеріалу руки заводять за спину, кладуть на них ціпок і закріплюють її в ліктьових згинах. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування в сидячому положенні.

ПЕРЕЛОМ КІСТОК ПАЛЬЦІВ КИСТІ.

При травмі одиночного пальця накладають дротову шину. При значних ушкодженнях пальцям додають положення як при обхваті м'яча - у кисть кладуть невеликий предмет, пальці укладають у «хватальному» положенні і бинтують. Направляти у травматологічний пункт або травматологічне відділення.

ПЕРЕЛОМИ РЕБЕР.

Накласти здавлювальну пов'язку на грудну клітку (бинт, рушник або простирадло). Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у сидячому положенні.

ПЕРЕЛОМ КІСТКИ ЗВОДУ ЧЕРЕПА.

При відкритих ушкодженнях накладають асептичну пов'язку, холодний компрес (сніг або вода в поліетиленовому пакеті). Госпіталізація в нейрохірургічне (травматологічне) відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні. Постраждалого обережно кладуть на носилки, щоб уникнути асфіксії блювотними масами, голову повертають набік. Для додання голові нерухомості, навколо неї у виді бублика утворюють валик із ковдри або одягу.

ПЕРЕЛОМИ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ.

Пов' язка на рану або тампонація носа, іммобілізація кісткових відламків імпровізованою шиною. Госпіталізація в стоматологічне (травматологічне) відділення.

ТРАВМИ

РАНИ.

При усіх видах ран їх обробляють йодом і накладають асептичну пов'язку, що одночасно є і способом зупинки кровотечі, і засобом захисту від інфекції. Сильну кровотечу припиняють за допомогою джгута і тампона. При великих ранах кінцівок застосовують іммобілізацію шинами з підручних предметів. Госпіталізація в травматологічне або хірургічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні. При невеликих ранах, що не супроводжуються сильною кровотечею, потерпілого направляють у травматологічний пункт або поліклініку.

ПОРАНЕННЯ ГРУДЕЙ І ЛЕГЕНЬ.

При усіх видах поранення грудей і легень краї рани змазують йодною настоянкою і накладають герметичну пов'язку (марлеві серветки заклеюють смужками липкого пластиру). Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках із піднятим підголівником. По дорозі в лікарню потерпілому дають кисень.

ПОРАНЕННЯ СЕРЦЯ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення, накладають пов'язку на рану. Госпіталізація у хірургічне відділення. Транспортування в лежачому положенні. По дорозі в лікарню потерпілому дають кисень.

ПРОНИКАЮЧІ ПОРАНЕННЯ В ЖИВІТ.

Пов'язка на рану. Внутрішні органи, що випали, не вправляють. Знеболюючих засобів не дають. Термінова госпіталізація в хірургічне відділення. Обережне транспортування на носилках. По дорозі дають кисень.

ЗАКРИТА (ТУПА) ТРАВМА ЖИВОТА БЕЗ УШКОДЖЕННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення. На живіт кладуть міхур із льодом. Ніяких знеболюючих засобів не застосовують. Госпіталізація в хірургічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

СТРУС ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення, щоб уникнути блювоти, голову повертають убік. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні. По дорозі стежать за положенням голови.

ЗАБИТЕ МІСЦЕ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Потерпілому забезпечують горизонтальне положення. Госпіталізація в травматологічне відділення. Транспортування на носилках у лежачому положенні.

ШОК

Негайно усувають дії факторів, що травмують. Зупиняють кровотечу шляхом накладання здавлюваної пов'язки, роблять іммобілізацію шинами при ушкодженні кінцівок. При термінальному стані проводять штучне дихання «з рота в рот» і непрямий масаж серця. Щоб уникнути ускладнень, як можна рідше перекладають і повертають потерпілого. Екстренна госпіталізація (на носилках) у реанімаційне або травматологічне відділення.

Дата добавления: 2015-11-14