Природознавство

Класи

Об’єктами перевірки та оцінювання з цього курсу є:

а) знання фактичного матеріалу:

- прізвища, імені, домашньої адреси;

- імені батьків, найближчих родичів;

- назви своєї держави, її столиці;

- основних правил поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці, транспорті тощо);

- трьох-чотирьох назв кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх істотних ознак;

б) уявлення про:

- національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн);

- найпростіші права й обов’язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей; право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля; право на освіту);

- основні історичні пам’ятки рідного краю;

- основні заняття населення рідного краю;

- різноманітність неживої і живої природи довкілля та рідного краю;

- взаємозв’язки у природних явищах;

- взаємозв’язки у соціальних явищах;

- взаємозв’язки між природними й соціальними явищами (залежність живої природи від ставлення до неї людини; залежність людини від об’єктів природи);

в) елементарні поняття:

- пори року (осінь, зима, весна, літо);

- дерева, кущі, трав’янисті рослини;

- звірі, птахи, комахи;

- родина, рідня, родовід;

- народний календар.

г) практичні й інтелектуальні вміння:

- дотримуватися основних правил раціональної організації праці, правил поведінки учня;

- відтворювати інформацію за допомогою плану, ілюстрацій, схеми тощо; самостійно відтворювати інформацію у логічній послідовності;

- спільно працювати в парі, невеликій групі, колективі;

- спостерігати за змінами в природному і соціальному оточенні;

- визначати взаємозв’язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;

- аналізувати предмети за певними ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати за цими ознаками;

- встановлювати найпростіші зв’язки у природному та соціальному оточенні на основі власних спостережень, результатів дослідницької та практичної роботи;

- аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки;

- виконувати правила поведінки в природі, соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення, брати участь в елементарній природоохоронній діяльності;

- орієнтуватись на народні традиції у ставленні до природи.

Учитель заохочує і відзначає емоційно-вольове, моральне, естетичне ставлення до природного і соціального оточення, до самого себе, до людей, до одержуваних знань у процесі пізнавальної діяльності:

- мотиви позитивних учинків (учитель обґрунтовує їх моральний зміст);

- стосунки в колективі (зацікавленість у спільній справі, взаємодопомога, щирість, чесність, справедливість; у стосунках між дітьми виникають і негативні риси: злість, жадібність, заздрість, хитрість, лінощі. Не називаючи конкретних імен, учитель висловлює оцінні судження до цих негативних проявів поведінки);

- усвідомлення дитиною своїх слабких і сильних сторін; уміння керувати власними почуттями, настроями відповідно до конкретних подій; уміння оцінювати свої почуття та переживання;

- дотримування правил спілкування (уважно слухати співрозмовника, не перебивати його, вміти висловити незгоду щодо думки співрозмовника так, щоб не образити його), правил гостинності;

- розв’язання проблемно-оцінних ситуацій;

- вшанування традицій українського народу, знання свого родоводу;

- орієнтування у надзвичайних ситуаціях (не розгублюватися, володіти елементарними навичками само- і взаємодопомоги).

На кінець навчального року в 1 і 2 класах учитель визначає рівень навчальних досягнень учнів за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	Учень (учениця) з допомогою вчителя розпізнає і називає об’єкти природного і соціального оточення, утруднюється відмежувати істотні ознаки від неістотних. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати володіє на рівні відтворення зразка з допомогою вчителя. Спостереження, практичні роботи виконує під керівництвом учителя.
ІІ Середній	Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі елементарних уявлень і понять. Відтворюючи їх зміст, змішує істотні й неістотні ознаки. Природничі й соціальні об’єкти характеризує за планом, запропонованим учителем. Відповідь доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, дидактичних матеріалів. З допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між природними і соціальними об’єктами. Вміннями аналізувати, порівнювати, групувати тощо володіє на рівні відтворення зразка в подібних ситуаціях. Під час спостережень виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але утруднюється аналізувати об’єкти у логічній послідовності. Практичні роботи виконує під керівництвом учителя, планує окремі етапи її виконання.
ІІІ Достатній	Учень (учениця) засвоїв(-ла) фактичний матеріал, елементарні уявлення й поняття. В основному логічно, самостійно відтворює знання, але допускає окремі неточності, з допомогою вчителя виправляє їх. Відповідь ілюструє прикладами з підручника, власних спостережень; визначає окремі суттєві ознаки об’єктів, порівнює їх, встановлює зв’язки у природному й соціальному оточенні. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування у зміненій навчальній ситуації. Спостереження за природними й соціальними об’єктами, практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними з допомогою вчителя. На основі одержаних результатів, за незначної допомоги вчителя, робить висновки, зумовлені змістом навчального матеріалу.
ІV Високий	Учень (учениця) свідомо засвоїв(-ла) навчальний матеріал, вміє скористатися здобутими знаннями в життєвих ситуаціях, навести аналогічні до підручника приклади, проілюструвати думку власними спостереженнями; пояснює найпростіші закономірності природних і соціальних явищ; зацікавлено сприймає творчі завдання з зошита, підручника. Вміннями (зазначеними в попередніх рівнях) володіє на рівні їх застосування в нових навчальних ситуаціях. Спостереження проводить за різноманітними об’єктами (в межах програми). За результатами спостережень робить самостійні висновки. Практичні роботи виконує за інструкцією, складеною вчителем, самостійно обґрунтовує їх результати.

Громадянська освіта

Класи

Об’єктами контролю у курсі є такі суспільствознавчі аспекти:

- знання, які відображають види соціального досвіду, передбачені навчальною програмою (переважно на рівні уявлень і понять);

- досвід здійснення способів діяльності в соціальній сфері;

- досвід творчого застосування набутих способів діяльності в змінених ситуаціях;

- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до різноманітних видів діяльності, зокрема навчальної.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів визначено:

- обсяг інформації про предмети і явища соціальної дійсності; її якість (знання конкретних фактів, правил чи зв’язків і залежностей);

- активність (від репродуктивної до творчого вираження) у набутті досвіду спілкування, поводження, взаємодії у праці, навчанні, грі; прогнозуванні результатів власних вчинків; випробовуванні різних соціальних ролей;

- вияв інтересу до навколишньої дійсності, надання переваги знанням, які можна здобути самостійно з різних джерел; зосередженість на досягненні результату, прагнення до успіху;

- вияви громадянських почуттів у різноманітних ситуаціях (обов’язку, патріотизму, відповідальності тощо).

Узагальненими рівнями навчальних досягнень у зазначеній вище предметній сфері виділено: початковий, середній, достатній, високий.

Кожному з них відповідають оцінки в балах, які визначаються на основі встановлених критеріїв.

Рівень навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий		Учень (учениця) розрізнює об’єкти вивчення серед інших і виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією).
	Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення; особливо утруднюється в ситуаціях вибору й аргументації правильної поведінки, оцінки вчинків тощо; виявляє здатність до елементарного викладу думки.
	Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу. Віддає перевагу конкретному перелічуванню фактів, дій, вчинків, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення типу: Так сталося, тому що… Зазнає труднощів у засвоєнні абстрактних понять: добро – зло; доброзичливість, байдужість тощо. Вибірково реагує на пізнавальний матеріал.
ІІ Середній		Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо. Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції.
	Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, може хоча і неточно, відтворити конкретні факти, правила. Утруднюється в оцінних судженнях, висловленні власної думки; ілюструванні правил прикладами.
	Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу; утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо. Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції. Відповідь правильна, але недостатньо осмислена і переконлива. Утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації. Наприклад, розуміє неправильність вчинку літературного героя, але не може співвіднести з життєвими прикладами. З допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження.
ІІІ Достатній		Учень (учениця) правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, підтверджує думку прикладами з власного життя; застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; соціальна взаємодія, виконання тривалих (наприклад проектних завдань) потребують незначного стимулювання і підтримки.
	Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку. Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні.
	Обсяг знань в учня (учениці) достатньо повний; він (вона) застосовує їх у стандартних ситуаціях; прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку. Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні. Уміє засвоєні цінності, норми поведінки частково застосовувати в змінених ситуаціях.
ІV Високий		Учень (учениця) володіє глибокими і міцними знаннями, шукає додаткову інформацію з інших джерел (книг, довідників тощо). Виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності. Застосовує норми поведінки в змінених ситуаціях, оцінює поведінку власну та однокласників.
	Учень (учениця) володіє узагальненими знаннями, користується додатковими джерелами інформації. Використовує їх для постановки й дослідження інших проблем. Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших.
	Учень (учениця) володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв’язки й залежності між явищами в сфері соціального життя (вчинок і наслідки, зв’язок між якістю праці і результатами тощо). Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху. Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших. Самостійно ставить пізнавальну мету, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці. Це можуть бути соціальні проекти “Як зробити наш район чистішим” або “Подорож в народну мудрість” тощо. Володіє загальними способами діяльності в межах навчальної програми.

ПРИРОДОЗНАВСТВО

Класи

Об’єктами контролю у процесі навчання природознавства є:

- знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними;

- уміння виконувати різні види учбово-пізнавальної діяльності щодо об’єктів природи та інформації про них;

- уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

- уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об’єктами природи;

- уміння оцінювати об’єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства визначено:

- якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;

- рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної і учбово-пізнавальної діяльності;

- рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);

- рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей в природі.

За зазначеними критеріями виділено чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Рівень навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий		Учень (учениця) називає окремі характерні й більшість випадкових ознак одиничних уявлень. Відтворює зразки способів діяльності тільки за допомогою вчителя. Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає значні помилки в окремих діях та послідовності їх виконання. Повторює окремі найпростіші оцінні судження з помилками.
	Учень (учениця) називає як характерні, так і випадкові ознаки одиничних уявлень. При відтворенні зразків різних способів діяльності користується алгоритмом, планом, інструкцією з допомогою вчителя. Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Повторює частину найпростіших оцінних суджень.
	Учень (учениця) засвоїв(-ла) природознавчі знання у формі одиничних уявлень про окремі об’єкти природи. Відтворює зміст уявлень. Називає конкретні об’єкти і розпізнає серед інших. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності з опорою на алгоритм, план, інструкцію під керівництвом учителя. Спостереження проводить за окремими знайомими об’єктами природи. Цілеспрямовано виявляє їх ознаки чи властивості. Досліди і практичні роботи виконує за зразком за допомогою вчителя. Часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт повторює. Повторює найпростіші оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі.
ІІ Середній		Учень (учениця) називає кілька характерних та випадкових ознак загального уявлення. Під час відповіді затрудняється навести приклади з підручника. В окремих діях способу діяльності і в послідовності їх виконання допускає помилки. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає окремі спільні ознаки невеликої групи подібних об’єктів та окремі прості зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. У часткових висновках про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт та при повторенні загальних висновків – помиляється. Повторює окремі прості оцінні судження.
	Учень (учениця) називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить приклади з підручника. При виконанні окремих дій в способах діяльності допускає помилки. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об’єктів і простих зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. В основному правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, але допускає помилки при повторенні загальних висновків. Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається елементарно пояснити їх.
	Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі загальних уявлень про об’єкти і явища природи. Відтворює їх зміст. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв’язки між окремими об’єктами природи. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в незначною мірою змінених умовах. Спостереження проводить за невеликою групою знайомих подібних об’єктів природи. Цілеспрямовано виявляє і називає їх спільні ознаки чи властивості, встановлює прості зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні – повторює. Називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояснює призначення окремих приладів. Повторює прості оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Окремим з них дає найелементарніші пояснення.
ІІІ Достатній		Учень (учениця) називає істотні та неістотні ознаки понять та окремі міжпонятійні зв’язки. Приклади переважають із підручника. В окремих діях способів діяльності та послідовності їх виконання допускає помилки. Виконує окремі етапи розв’язання проблеми із значною допомогою учителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає частину загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. При формулюванні часткових і окремих загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки. Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду.
	Учень (учениця) називає більшість істотних ознак понять. Називає основні міжпонятійні зв’язки і більшість з них пояснює. Наводить приклади як з підручника, так і нові. При виконанні окремих дій способів діяльності допускає помилки. Окремі етапи розв’язання проблеми виконує із незначною допомогою учителя. Цілеспрямовано виділяє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, а в окремих загальних висновках допускає незначні помилки. Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує як життєвий досвід, так і природничі та нормативні знання.
	Учень (учениця) засвоїв(-ла) природознавчі знання у формі понять. Відповідь ілюструє переважно новими прикладами. Розпізнає об’єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроці міжпонятійні зв’язки. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах Бере участь у частково-пошуковій діяльності. Спостереження проводить за групою об’єктів природи одного класу. Цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Робить часткові висновки і більшість загальних висновків про результати і способи їх виконання. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та називає основні прилади, їх призначення. Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших у природі. Для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду.
ІV Високий		Учень (учениця) називає більшість понять в межах навчальної програми. Розпізнає частину конкретних об’єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює основні родо-видові зв’язки між поняттями, окремі з них пояснює. Допускає помилки в окремих діях способів діяльності і послідовності виконання дій. Навчальну проблему розв’язує за аналогією із допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних класів та зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. При формулюванні загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає незначні помилки. Висловлює оцінні судження, частину із них пояснює та ілюструє прикладами.
	Учень (учениця) називає майже всі поняття системи. Розпізнає більшість конкретних об’єктів охоплених цими поняттями. Встановлює більшу частину родо-видових зв’язків і пояснює їх. При виконанні окремих дій способів діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему розв’язує за аналогією із незначною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних груп і зв’язків між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. Загальні висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт робить із несуттєвими помилками. Висловлює оцінні судження, значну частину яких пояснює та ілюструє прикладами.
	Учень (учениця) володіє системою природознавчих понять, визначених навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами. Розпізнає об’єкти природи, які охоплені поняттями різного рівня узагальнення. Розуміє і може встановити родо-видові зв’язки між поняттями, які передбачені програмою. Пояснює їх. Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків способів діяльності в нових умовах. Навчальні проблеми розв’язує за аналогією. Спостереження проводить за групою об’єктів різних класів. Цілеспрямовано визначає їхні загальні ознаки та зв’язки між ними. Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або складає її за аналогією. Робить часткові і загальні висновки про результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання, необхідні прилади та їх призначення. Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших в природі, пояснює їх, ілюструє прикладами..

ДОВКІЛЛЯ

Класи

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуємо ступінь сформованості у них компетентностей: навчальної, загальнокультурної, комунікаційної, громадянської, соціальної, інформаційної, здоров’язберігаючої.

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий	1-3	Учень засвоїв одиничні уявлення про об’єкти, що вивчаються. Знання носять фрагментарний характер. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. Більшість компетентностей відсутні.
ІІ Середній	4-6	Учень засвоїв матеріал як сукупність елементів знань згідно з програмою. Під час відтворення навчального матеріалу користується прикладами з підручника, допомогою вчителя чи учнів. Учень виконує завдання на уроках серед природи, моделює з незначними помилками, за допомогою вчителя робить висновки.
ІІІ Достатній	7-9	Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Відповідає на запитання, відповідь ілюструє власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно.
ІV Високий	10-12	Учень засвоїв навчальний матеріал, здатний самостійно робити висновки. На додаток до критеріїв попереднього рівня: учень самостійно відповідає на поставлені запитання, виконує завдання (вносить свої пропозиції щодо моделювання, виконання завдань на уроках серед природи).

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І Початковий		Учень засвоїв одиничні уявлення про об’єкти, що вивчаються; самостійно не може їх висловити. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя.
	Додатково до попереднього учень співпрацює в групі, в класі та на уроках серед природи за допомогою вчителя. Знання носять фрагментарний характер. У навчальних діях потребує значної допомоги вчителя. Більшість компетентностей відсутні.
	Додатково до критеріїв 1, 2 учень намагається вказати зв’язки між об’єктами і явищами довкілля, зобразити їх малюнком. Більшість компетентностей відсутн
ІІ Середній		Учень засвоїв матеріал як сукупність елементів знань згідно з програмою. За допомогою вчителя чи учнів виконує самостійні завдання.
	Додатково до попереднього критерію учень намагається самостійно наводити приклади, формулювати запитання, виконувати малюнки. Під час відтворення навчального матеріалу користується прикладами з підручника, допомогою вчителя чи учнів.
	Додатково до критеріїв 4, 5 учень співпрацює в групі, виконує завдання на уроках серед природи, моделює з незначними помилками, з допомогою вчителя робить висновки.
ІІІ Достатній		Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Виявляє вміння складати розповідь, виділяти головне, моделювати.
	Відповідає на запитання, відповідь ілюструє власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно
	Додатково до критеріїв 7, 8 учень володіє необхідними знаннями та вміннями для розв’язання задач. Здатний оцінити свої компетентності.
ІV Високий		Учень здатний в основному відтворювати навчальний матеріал, коментувати його, самостійно робити висновки. Учень співпрацює в групі, результати спостережень вміє відтворювати словесно, у вигляді малюнка, моделі.
	Додатково до попереднього учень висловлює самостійні судження, аргументує свої відповіді, ілюструючи їх власними прикладами, робить висновки, намагається виправити помилки самостійно.
	На додаток до критеріїв попереднього рівня: учень самостійно відповідає на поставлені запитання; творчо підходить до виконання завдань (вносить свої пропозиції під час моделювання). Навчальні проблеми розв’язує самостійно і творчо

Учитель має враховувати, що основою формування цілісності знань є уявлення учнів про найзагальніші зв’язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереження; спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану; повторюваності, періодичності процесів у природі). Доведено, що зміст цих закономірностей доступний дітям 6 – 7-річного віку. Саме через послідовне застосування найбільш загальних зв’язків у природі (обмін речовиною, енергією, інформацією) між об’єктами довкілля учні набувають знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища. Водночас відбувається соціалізація свідомості дитини, оскільки саме систематизація знань — важлива умова формування соціально зрілої особистості, громадянина, патріота своєї Батьківщини.

Програмою реалізується діяльнісний підхід у пізнанні дитиною свого середовища життя – довкілля — у взаємозв’язках його компонентів (суспільного, природного, зміненого людиною).

У кожному класі курс має підназву відповідно до основного виду діяльності школярів. У 1-2 класі, де учні вчаться формулювати запитання і шукати відповіді на них, курс має підназву «Запитую довкілля», у 3 класі – «Спостерігаю довкілля», у 4 класі – «Досліджую довкілля».

Дата добавления: 2015-11-14