Схема біології

Термін «біологія» запропонували у 1802 р. незалежно один від одного французький вчений Ж.Б.Ламарк і німецький вчений Г.Р.Тревіраніус.

II. Методи біологічних досліджень.

Порівняльно-описовий	Це опис і порівняння об’єктів, явищ, процесів. III. Принципи: 1) Порівнювати лише в межах певного рівня організації живої матерії; 2) Визначити належність об’єкта досліджень до тієї чи іншої групи і порівнювати з іншими об’єктами в межах даної групи.
Експеримента- льний	Це зміна дослідником будови об’єктів досліджень чи умов їх існування і спостереження за наслідками змін. польовий (в природних екосистемах чи біосфері в цілому)   лабораторний (в лабораторіях) Експеримент
Монітринг	Це постійне спостереження за перебігом певних процесів в окремих екосистемах чи біосфері в цілому або за станом конкретних біологічних об’єктів.
Моделювання	Це дослідження і демонстрація структур, явищ, процесів за допомогою спрощеної імітації.
Статистичний	Будь-який кількісний матеріал, одержаний в результаті моніторингу, моделювання, експерименту, потрібно математично обробити.

III. Наукові поняття.

Науковий факт	IV. Це те, що дійсно встановлене, але потребує наукового пояснення.
V. Гіпотеза	VI. Це науково-обгрунтоване припущення, що висувають для пояснення факту, який безпосередньо не спостерігається.
Наукова теорія	VII. Це узагальнення певної системи фактів і закономірностей.
Біологічний закон	IV. Це закономірність, яка, як правило, не має винятків і може тлумачитись лише певним чином.

IV. Рівні організації живої матерії.

Молекулярний	На рівні функціонування біологічно активних молекул: білків і нуклеїнових кислот.
Клітинний	Клітина— структурно-функціональна одиниця живого.
Тканинний	Тканини— сукупність клітин (і міжклітинної речовини), подібних за будовою, функціями і походженням, які виконують в організмі певну роль.
Органний	Органи— структурно-функціональні об’єднання кількох типів тканин.
Організмовий	Організм— цілісна диференційована система органів. Зараз на землі живе більше мільйона видів тварин і близько півмільйона видів рослин.
Популяційно-видовий	Популяції— сукупність особин одного виду, що населяють певну територію і так чи інакше ізольовані від особин інших сукупностей того самого виду.
Біогеоценотичний	Біогеоценози— історично сформовані стійкі угрупування популяцій різних видів, що пов’язані між собою і з навколишнім середовищем.
Біосферний	Біосфера— система вищого порядку, яка охоплює всі прояви життя на Землі.

V. Історія розвитку біології. Видатні вчені-біологи України.

1) Давньогрецькі вчені-мислителі. Описовий період у розвитку біології. Накопичення фактичного матеріалу.

2) Епоха Відродження. Проводяться дослідження будови, функцій, способу життя рослин і тварин (Везалій, Гарвей, Джон Хантер).

3) Початок XVII ст.- винайдено мікроскоп. Вивчають тканини рослин і тварин (Мальпігі, Свамердам).Левенгук— описав бактерії і найпростіші.

4) XIX ст. — Ж. Б.-Ламарк 1809 р. запропонував теорію еволюції. 1838 р.— Шванн і Шлейден сформулювали клітинну теорію. 1859 р. — Дарвін обгрунтував наукові основи еволюційної теорії. 1865 р. Г. Мендель відкриває закони спадковості. Г. де Фріз— встановлює мутаційну теорію. Т, Морган— створив хромосомну теорію спадковості.

5) Успіхи біологів в XX ст.— розшифровка генетичного коду людини.

Видатні вчені-біологи України.

В.І.Вернадський (1863-1945 рр.)	Перший президент Академії наук УРСР. Фундатор учення про біосферу та її еволюцію, про могутній вплив на навколишнє середовище людини і перетворення сучасної біосфери в ноосферу (сферу розуму). Автор праць з філософії природознавства, наукознавства. Його праці— один з найважливіших основ розв’язання проблеми навколишнього середовища.
Д.К.Заболотний (1866-1929 рр.)	Президент Академії наук УРСР. Вивчав збудників холери, сифілісу, дифтерії та ін.
І.І.Мечников (1845-1926 рр.)	Відкрив (1882 р.) явище фагоцитозу. У праці «Несприятливість в інфекційних хворобах» (1901 р.) виклав фагоцитарну теорію імунітету. Створив теорію походження багатоклітинних організмів. Праці з проблеми старіння. Нобелівська премія (1908 р., спільно з П. Ерліхом).
В.О.Бец (1834-1894 рр.)	Анатом і гістолог, професор Київського університету. Один із фундаторів учення про цитоархітектоінку кори головного мозку. Описав (1874 р.) гігантські пірамідні нервові клітини, названі його ім’ям (клітини Беца).
С.Г.Навашин (1857-1930 рр.)	Цитолог і ембріолог рослин. Відкрив халазогамію (1895 р.) і подвійне заплідненя (1898 р.) у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики.

Дата добавления: 2015-11-13