Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

До лабораторних ознак активної фази ревматизму відноситься

Яка з наведених клінічних ознак є найбільш характерною для персистуючого (неактивного) гепатиту ? | А. Немає клінічних ознак декомпенсації серця. | Підвищення активності тропонінів в сироватці крові при інфаркті міокарда спостерігається | Чим може проявлятися ішемічна хвороба серця? |


Читайте также:
  1. A. Неспецифічною ознакою збудження
  2. А. Немає клінічних ознак декомпенсації серця.
  3. Визначеня складу правопорушення. Елементи складу правопорушення. Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності.
  4. Внимание! Текст предназначен только для предварительного ознакомительного чтения. Все права на исходные материалы принадлежат соответствующим организациям и частным лицам. 1 страница
  5. Внимание! Текст предназначен только для предварительного ознакомительного чтения. Все права на исходные материалы принадлежат соответствующим организациям и частным лицам. 2 страница
  6. Внимание! Текст предназначен только для предварительного ознакомительного чтения. Все права на исходные материалы принадлежат соответствующим организациям и частным лицам. 3 страница
  7. Внимание! Текст предназначен только для предварительного ознакомительного чтения. Все права на исходные материалы принадлежат соответствующим организациям и частным лицам. 4 страница

А. Підвищення вмісту фібриногену

Б. Підвищення титру антистрептолізину О

В. Прискорення ШОЕ

Г. Підвищення вмісту альфа – 2 глобулінів

Д. Всі вище згадані *

153. Метою біцілінопрофілактики у хворого на ревматизм є попередження:

А. Порушення ритму серця

Б. Застійної серцевої недостатності

В. Формування вади серця

Г. Попередження ревмоатак

Д. Все вірно*

154. Етіотропним лікуванням активної фази ревматизму є:

А. Аспірин

Б. Бензилпеніцилін*

В. Індометацин

Г. Преднізолон

Д. Делагіл

155. Для якого віку найбільш характерний початок захворювань на ревматизм:

А. 1 – 3 роки

Б. 7 – 14 років*

В. 40 – 45 років

Г. Більше 60 років

Д. В будь якому віці

156. Ураження яких органів і систем не є характерним для ревматизму:

А. Серцево-судинної системи

Б. Нервової системи

В. Суглобів

Г. Кровотворної системи *

Д. Шкіри

157. Які з наведених лабораторних показників вказують на активність ревматичного процесу:

А. Лімфоцитоз

Б. Нейтрофільний лейкоцитоз *

В. Гіпоглобулінемія

Г. Лімфопенія

Д. Агранулоцитоз

158. Вкажіть найбільш часту ознаку ураження нервової системи при ревматизмі:

А. Поліневрит

Б. Мала хорея *

В. Судомні напади

Г. Периферичні паралічі

Д. Порушення мозкового кровотоку

159. Найчастіше викликають ураження ендокарду:

А. Лактобактерії.

Б. Синегнійна паличка.

В. Зеленявий стрептокок *

Г. Гриби

Д. Менінгококи

160. Чинники, що викликають інфекційний ендокардит:

А. Нестійка бактеріємія.

Б. Проведення гемодіалізу.

В. Наявність штучних клапанів серця.

Г. Все перераховане. *

Д. Нічого з перерахованого

161. Інфекційний ендокардит частіше виникає:

А. У хворих з ураженням клапанів серця. *

Б. При інтактних клапанах.

В. Частота виникнення ендокардиту приблизно однакова у хворих, що мають ураження клапанного апарату, або не мають його

Г. При ураженні міокарда

Д. При ураженні перикарда

162. При інфекційному ендокардиті може спостерігатись:

А. Міокардит.

Б. Васкуліти дрібних судин.

В. Емболії дрібних судин з розвитком абсцесів.

Г. Все перераховане. *

Д. Нічого з перерахованого

163. Для хворого з гострим інфекційним ендокардитом характерна наявність:

А. Бактеремії.

Б. Лейкоцитозу.

В. Збільшення ШОЕ.

Г. Анемії

Д. Все вірно*

164. Найчастіше при інфекційному ендокардиті уражається, за виключенням наркоманів:

А. Мітральный клапан.

Б. Аортальний клапан. *

В. Тристулковий клапан

Г. Легенева артерія

Д. Правильна відповідь В і Г.

165. Для аускультативної картини ураження аортального клапана при підгострому інфекційному ендокардиті характерна наявність:

А. Систолічного шуму в II міжребер.ї правобіч.

Б. Діастолічного шуму в точці Боткіна. *

В. Діастолічного шуму на верхівці

Г. Систолічного шуму лівобіч в другому між ребер’ї

Д.Систолічного шуму на верхівці серця

166. Інфекційний ендокардит може ускладнюватися розвитком:

А. Перикардиту.

Б. Міокардиту.

В.Інфаркту міокарда

Г. Тромбоемболії легеневої артерії

Д. Все перераховане*

167. Найбільша ймовірність отримати позитивний результат гемо культури у хворого з інфекційним ендокардитом при заборі крові:

А. 3- 5 разів через 24- 48 ч. після відміни антибіотиків.

Б. 8- 10 разів через 12- 24 ч. після відміни антибіотиків.

В. У період підвищення температури (або перед черговим підвищенням) кожні 5- 10 хв (усього 5- 6 аналізів)

Г. Протягом доби перед призначенням антибіотиків.

Д. Правильно А і В. *

168. Хворим з ураженням клапанів профілактичне призначення антибіотиків доцільно при:

А. Хірургічному втручанні в порожнині рота.

Б. Хірургічному втручанні в черевній порожнині.

В. Хірургічному втручанні в урогенітальній області.

Г. Розвитку флебітів

Д. Все вірно*

169. Основним суб'єктивним симптомом легеневої недостатності є:

А. Кашель

Б. Задишка *

В. Біль в грудній клітині

Г. Загальна слабкість

Д. Кровохаркання.

170. Якому захворюванню властиве слизове харкотиння:

А.Абсцес легень

Б. Бронхоектатична хвороба

В. Гострий бронхіт*

Г. Гангрена легень

Д. Крупозна пневмонія.

171. Тупий перкуторний звук спостерігається внаслідок:

А.Пневмотораксу

Б. Гідротораксу *

В. Емфіземи легень

Г. Хронічного бронхіту

Д. Бронхіальної астми.

172. При якому захворюванні спостерігається гнійний запах харкотиння:

А. Хронічний бронхіт

Б. Неускладнена пневмонія

В. Емпієма плеври

Г. Гангрена легень*

Д. Хронічне обструктивне захворювання легень.

173. Для якого синдрому характерна відсутність голосового тремтіння, тупий перкуторний звук та відсутність дихальних шумів при аускультації:

А. Синдрому наявності порожнини в легеневій тканині

Б. Синдрому ущільнення легеневої тканини

В. Синдрому накопичення рідини в плевральній порожнині*

Г. Синдрому наявності повітря у плевральній порожнині

Д. Синдрому бронхіальної обструкції.

174. Ознакою синдрому бронхіальної обструкції є:

А. Шум тертя плеври

Б. Вологі дрібнопухирчасті хрипи

В. Посилене голосове тремтіння

Г. Притуплений перкуторний звук

Д. Сухі свистячі хрипи.*

175. Мокротиння, що має характер «іржавого», характерне для:

А.Пухлини легені

Б. Бронхоектатичної хвороби

В. Хронічного бронхіту

Г. Бронхіальної астми

Д. Крупозної пневмонії.*

176. При яких захворюваннях спостерігається стридорозне дихання:

А. При набряку голосових зв'язок, сторонньому тілі гортані*

Б. При плевриті

В. При хронічному обструктивному захворюванні легень

Г. При нападі бронхіальної астми

Д. При пневмонії

177. Синдром бронхіальної обструкції включає наступну ознаку:

А. Локальне посилення голосового тремтіння

Б.Крепітацію

В. Перкуторний тон з коробковим відтінком*

Г. Вологі дрібнопухирчасті хрипи.

Д. Шум тертя плеври.

178. До основних дихальних шумів відноситься:

А. Вологі хрипи

Б. Шум тертя плеври

В. Бронхіальне дихання *

Г. Сухі хрипи

Д. Крепітація.

179. До критеріїв діагностики БА відносять всі нижченаведені клінічні симптоми, крім:

А. Епізодичного свистячого дихання з утрудненням на видиху.

Б. Кашлю, більше вночі та при фізичному навантаженні.

В. Епізодичних свистячих хрипів в легенях та повторної скутості грудної клітки.

Г. Обов’язкового поєднання кашлю, ядухи і розсіяних вологих хрипів.*

Д. Симптомів, які здебільшого погіршуються вночі і пробуджують хворого.

180. Виберіть нехарактерні клітинні елементи при БА:

А. Еозинофіли

Б. Т-лімфоцити

В. Макрофаги

Г. Нейтрофіли

Д.Тромбоцити*

181. До бронходилататорів, що використовують в терапії БА, відносять всі, крім:

А. β2-агоністів короткої дії.

Б. Пролонгованих β2-агоністів.

В. Бета -блокаторів. *

Г. Метилксантинів.

Д. Антихолінергічних препаратів.

182. Причиною бронхіальної астми можуть бути всі чинники, окрім одного:

А. Побутові алергени

Б. Травми грудної клітки *

В. Фізичне навантаження та гіпервентиляція

Г. Пилок рослин

Д. Стрес

183. Еуфілін належить до фармакологічної групи:

А. Метилксантин*

Б. β2-адреноміметик

В. Короткостероїд

Г. Недокроміл натрію

Д НПЗП

184. Які препарати призначають хворим на тяжку БА при недостатньому ефекті тривалої протизапальної терапії інгаляційними стероїдами у максимальних дозах (2000 мкг на добу):

А. Антибіотики.

Б. Системні кортикостероїди.*

В. Холінолітики

Г. β2-агоністи короткої дії.

Д. β2-агоністи тривалої дії

185. Лікування тяжкого загострення БА включає:

А. Інгаляційні β2-агоністи короткої дії кожні 20 хв. протягом 1 години.

Б. Оксигенотерапію і системні стероїди в/в.

В. β2 – агоністик подовженої дії кожної години + холінолітики + теофілін.

Г. Теофіліни

Д Все перелічене.*

186. Для виявлення зворотної обструкції нижніх дихальних шляхів проводять бронходилятаційний тест з одним із названих засобів:

А. Інгаляційні кортикостероїди.

Б. Бронходилятатори тривалої дії.

В. Еуфілін.

Г. Інгаляції β2-агоніста короткої дії (сальбутамол).*

Д.Теофіліни

187. Вкажіть найбільш характерні клінічні симптоми БА:

А. Епізодична задишка з утрудненням при видиху*

Б. Вологі хрипи в легенях

В. Епізодична задишка з утрудненням при вдиху

Г. Кашель, більше вдень

Д.Кашель вранці з великою кількістю мокротиння

188. Маркером БА є:

А. Знижений рівень IgМ

Б. Підвищений рівень IgА

В. Підвищений рівень IgG

Г. Підвищений рівень IgE *

Д Понижений рівень IgЕ

189. Важливою складовою патофізіології ХОЗЛ є:

А. Гіперсекреція слизу і дисфункція війчастого епітелію.

Б. Обмеження повітряного потоку в бронхах і надмірне здуття легень.

В. Порушення газообміну.

Г. Легеневе серце.

Д.Все перераховане вірно*

190. До зовнішніх факторів ризику ХОЗЛ належать:

А. Довготривале тютюнопаління (індекс паління 10-20 пачко-років).

Б. Промислові та побутові шкідливі викиди.

В. Інфекції (дитячі, респіраторні, ВІЛ).

Г. Низький соціоекономічний статус.

Д. Всі вищеназвані.*

191. Найбільш характерною фізикальною ознакою ХОЗЛ є:

А. Велика діжкоподібна грудна клітка.

Б. Участь у диханні допоміжної мускулатури.

В. Послаблення дихальних шумів.

Г. Подовжений видих.

Д. Все вірно*

192. Діагностичним критерієм ХОЗЛ є зменшення показників, починаючи з:

А. ОФВ1< 90% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 80%.

Б. ОФВ1< 80% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%.*

В. ОФВ1< 70% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 60%.

Г. ОФВ1< 60% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 50%.

Д. ОФВ1< 50% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ < 40%.

193. Як перший рівень дослідження при ХОЗЛ використовують:

А. Спірометрію (ОФВ1, ЖЄЛ, ФЖЄЛ).

Б. Пробу з бронхолітиками на зворотність бронхообструкції.

В. Рентгенографію ОГК.

Г. Газовий склад крові у початково важких хворих.

Д. Всі названі.*

194. Як третій рівень дослідження при ХОЗЛ використовують:

А. Оксигенацію артеріальної крові при ОФВ1, у яких < 50%.

Б. Дослідження функції дихальних м’язів.

В. Комп’ютерну томографію для виявлення емфізематозних бул.

Г. Мікробіологічне дослідження харкотиння при гнійному компоненті і a-1-антитрипсин у молодих людей.

Д. Всі перелічені.*

195. Для легкого перебігу ХОЗЛ характерними є наявність частіше хронічного кашлю з харкотинням і:

А. ОФВ1 ³ 90% від належних

Б. ОФВ1 ³ 80% від належних *

В. ОФВ1 ³ 70% від належних

Г.ОФВ1≥60% від належних

Д. ОФВ≥30% від належних

196. Бронхолітик пролонгованої дії при ХОЗЛ призначається планово, починаючи з:

А. І стадії.

Б. ІІ стадії. *

В. ІІІ стадії.

Г. IV стадії.

Д.І-IV стадії.

197. До інгаляційних кортикостероїдів не відносять:

А. Бекламетазон.

Б.Мометазон

В. Будесонід.

Г. Флутиказон.

Д Кеналог-40*

198. Основним об'єктивним симптомом дихальної недостатності являється:

А. Блідість шкірної поверхні

Б. Ціаноз*

В. Підвищення температури тіла

Г. Тахікардія

Д. Набряки

199. Пневмонія – це гостре інфекційне захворювання, переважно:

А. Бактеріальної етіології. *

Б. Грибкової

В. Вірусної.

Г. Паразитарної

Д. Хламідійної.

200. У сучасній класифікації, що враховує умови виникнення захворювання, особливості інфікування легень, а також стан імунної реактивності організму хворого, найбільш поширеною є пневмонія:

А. Негоспітальна.*

Б. Нозокоміальна.

В. Аспіраційна.

Г. У осіб з тяжкими порушеннями імунітету

Д. Атипова

201. Утворення порожнин розпаду в легенях є характерним для:

А. Пневмококової пневмонії.

Б. Мікоплазменної пневмонії.

В. Хламідійної пневмонії.

Г. Стафілококової етіології.*

Д. Анаеробної

202. Діагноз негоспітальної пневмонії є визначеним у разі наявності таких симптомів:

А. Гострий початок захворювання з температурою тіла >380С.

Б. Кашель з виділенням мокротиння.

В. Наявність фізикальних ознак (притуплений або тупий перкуторний звук, дрібнопухирчасті дзвінкі вологі хрипи, крепітація)*

Г. Лейкоцитоз >10·109/л та/або паличкоядерний зсув >10%.

Д. Задишка.

203. При відсутності ефекту від проведеної терапії антибіотиками препарати треба замінити:

А. На 3 день*

Б. На 5 день

В. Після закінчення 7-10- денного курсу

Г.Через 2 тижні

Д.Через місяць

204.Етіологічним збудником позагоспітальної пневмонії найчастіше бувають:

А. Пневмококи *

Б. Гемофільна паличка

В. Грамнегативна мікрофлора

Г. Хламідії

Д. Збудник виявити неможливо

205.Причиною атипової пневмонії можуть бути:

А. Хламідії. *

Б. Стрептококи.

В. Пневмококи

Г. Стафілококи

Д. Гемофільная паличка

206.Внутрішньогоспітальна (нозокоміальна) пневмонія це:

А. Пневмонія, яка виникла у хворого через 24 години після госпіталізації до стаціонару

Б. Пневмонія, яка виникла у хворого через 48 годин після госпіталізації до стаціонару *

В. Пневмонія, яка виникла у хворого після виписки із стаціонару, де він лікувався в зв’язку з іншою хворобою.

Г. Пневмонія, що виникла на 7 день перебування хворого в стаціонарі

Д. Пневмонія, що виникла на 14 день перебування хворого в стаціонарі*

207. Який найбільш поширений шлях проникнення інфекції при пневмонії:

А. Аерогенний *

Б. Гематогенний

В. Лімфогенний

Г. Аспіраційний

Д. Всі шляхи можливі однаково

208. Транссудат – це незапальна рідина, яка утворюється при нижче перелічених станах, крім одного неправильного:

А. Підвищенні капілярного гідростатичного тиску в вісцеральній плеврі при лівошлуночковій недостатності.

Б. Підвищенні капілярного тиску в парієтальній плеврі при правошлуночковій недостатності.

В.Зниженні онкотичного тиску плазми крові при нефротичному синдромі

Г. При значному підвищенні онкотичного тиску плазми крові.*

Д. Збільшенні секреції рідини через вісцеральну плевру

209. Ексудат – це рідина запального характеру, яка утворюється при:

А. Інфекційному запальному процесі в плеврі.*

Б. Засіві плеври пухлинними клітинами.

В. Ураженні внутрішньогрудинних лімфатичних вузлів при пухлинному процесі,

Г. Порушенні відтоку лімфи при туберкульозному ураженні лімфатичних вузлів

Д. Ексудації в плевральну порожнину при лейкеміях

210. Найбільш частими причинами інфекційних плевритів є:

А. Пневмонії різної етіології.*

Б. Туберкульоз.

В. Абсцес легені.

Г. Нагнійні бронхоектази.

Д. Піддіафрагмальний абсцес.

211. Найбільш частий характер випоту при ексудативному плевриті:

А. Геморагічний.

Б. Еозинофільний.

В. Гнійно-гнилісний.

Г. Серозний і серозно-фібринозний. *

Д. Холестериновий і хільозний.

212. При сухому (фібринозному) плевриті внаслідок больового синдрому хворий займає вимушене положення, лягаючи на:

А. Здоровий бік.

Б.Уражений бік. *

В. Змінює положення

Г. Займає напівсидяче положення

Д. Положення в ліжку не є принциповим.

213. Шум тертя плеври при аускультації реєструється:

А. На вдиху.

Б. На видиху.

В. На вдиху і видиху.*

Г. При затримці дихання

Д. При форсованому диханні

214. Плевральну пункцію здійснюють по таких топографічних лініях:

А. Середньоаксилярній.

Б. Передньоаксилярній у VII міжребер’ї.

В. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по верхньому краю нижчерозміщеного ребра.

Г. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по нижньому краю верхньорозміщеного ребра.*

Д. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї не залежно від краю ребра.

215. Плевральна рідина в нормі має вміст білка в кількості:

А. 0,5-1 г на 100 мл.

Б. 1,0-1,5 г на 100 мл.

В. 1,5-2,0 г на 100 мл.

Г. 2,5-3,0 г на 100 мл.*

Д. 3,0-3,5 г на 100 мл.

216. При лабораторному дослідженні транссудату його питома вага, вміст білка в 1 мкл відповідно становлять:

А. ≤ 1005 г/л; < 15 г/л.

Б. ≤ 1010 г/л; < 20 г/л;

В. ≤ 1015 г/л; < 30 г/л; *

Г. ≤ 1020 г/л; < 35 г/л.

Д. ≤ 1025 г/л; < 40 г/л.

217. Лімфоцитоз у плевральній рідині характерний для:

А. Парапневмонічного випоту.

Б. Туберкульозного випоту.*

В. Панкреатичного випоту.

Г. Випоту, зумовленого дифузними хворобами сполучної тканини.

Д. Післяінфарктного синдрому Дреслера.

 

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Що з перерахованого нижче опосередковано доводить хронічну вірусну інфекцію при системному червоному вовчаку?| LIVE – совершенно бесплатно, будут еще VIP_prognozu – которые сейчас я выкладываю БЕСПЛАТНО. Ниже покажу статистику. Коэффициенты в основном больше чем 1.80 – и выше.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.041 сек.)