Характеристика асортименту.

ВСТУП

План

1. Історія виникнення.

2. Основні напрями розвитку товарознавства.

3. Сортність товарів.

4. Якість товарів, методи оцінки якості.

5. Класифікація товарів.

6. Споживчі властивості непродовольчих товарів.

7. Асортимент товарів.

1. Історія виникнення. Товарознавство виникло давно. Необхідність у пізнанні і оцінці властивостей товарів появилась тоді, коли почався обмін одних товарів на інші. Причиною виникнення товарознавства, як науки, був розвиток внутрішньої і особливо зовнішньої торгівлі,щоб продати товар в іншу країну треба було охарактеризувати ці товари, визначити їх переваги. В XVI ст. з’являються перші самостійні роботи по торгівлі і товарознавству. Так у 1575 р. вперше вийшла «Торгова книга»,в якій вперше було дано характеристику окремих товарів. Одним із основоположників товарознавства є російський вчений М.Я. Кіттарі. Він видав публічний курс товарознавства і був автором перших підручників з товарознавства. Розвитку товарознавства, як науку, сприяло відкриття в Росії і за кордоном комерційних навчальних закладів, де вивчалось товарознавство.В кінці ХІХ ст. в Росії було біля 400 комерційних навчальних закладів, окремі з них були відкриті в Києві та інших містах України. В ХХ ст.. вчені працюють над створенням підручників з товарознавства: «Товарного довідника», «Довідника товарознавця», «Довідника продавця» і інших. З 1992 р. декілька разів проводились міжнародні конгреси товарознавців.

2.Основні напрями розвитку товарознавства

Основними напрямами розвитку товарознавства на сучасному етапі є:

1.Вивчення нових товарів і нових споживчих властивостей уже відомих товарів з врахуванням найновіших досягнень науки і техніки.

2. Останнім часом в товарознавстві використовуються маркетингові принципи, а це сприяє необхідності пошуку сучасних шляхів розвитку товарознавства --- пропонування нових товарів, розробка їх характеристик з урахуванням нових потреб.

Товарознавство тісно пов’язане з іншими дисциплінами,а саме:

1) з математикою – при розрахунку цін;

2) з хімією – при вивченні хімічних властивостей і хімічного складу таких груп товарів, як пластмаси, товари побутової хімії, текстильні товари і інші;

3) з фізикою – при вивчені електропобутових товарів, радіотоварів, фото кіно товарів та інших;

4) з географією – при вивченні підприємств виробників, місця знаходження сировини.

Товарознавство пов’язане із спец предметами такими, як: організацією торгівлі, комерційною діяльністю, маркетингом. економікою, бухгалтерським обліком.

3.СОРТНІСТЬ ТОВАРІВ — це умовна міра якості товарів. Встановлюють сорт ВТК(відділ технічного контролю) на основі нормативів, що записані в стандартах.

СОРТ — це степінь відповідності показників якості товарів до встановлених нормативами. Визначають сорт по наявності дефектів зовнішніх, виявлених при огляді.

Позначають цифрами: 1, 2, 3; або: вищий, відбірний, екстра.

Для різних товарів різна кількість сортів(каракуль чистопородний—30 сортів).

Товари, що не задовольняють вимоги нижчого сорту переводяться в брак.

СОРТ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ:

1)тільки по дефектах зовнішнього виду (взуття);

2)по дефектах зовнішнього виду і відхиленнях від нормативів(тканини, трикотаж);

3)залежно від показників, але без врахування зовнішніх дефектів і відхилень(пушно-хутряні вироби — по густоті волосся, м’якості, пружності.

Процес виявлення зовнішніх дефектів і показників якості шляхом огляду називається СОРТУВАННЯМ.

Сорт встановлюється по обмеженій системі та бальній.

При обмеженій — в кожний сорт допускається строго обмежена кількість дефектів, або їх розмірів(швейні вироби, взуття, посуд).

При бальній — кожен дефект оцінюється балами, кількість яких залежить від розміру, місця знаходження. Сумують бали всіх видів і по стандарту визначають сорт(шкіра).

4.Якість товарів, методи оцінки якості

ВИЗНАЧЕННЯ ТОВАРУ: предмет, річ, створена для продажу, обміну.

ВЛАСТИВОСТІ: Вартість, Споживча вартість.

ВАРТІСТЬ — кількість затраченої праці і коштів для виготовлення товару.

--коли річ стає товаром?

--коли товар стане річчю.

Затрата праці різна, різна вартість.

Є ще ціна – по якій продаємо.

СПОЖИВЧА ВАРТІСТЬ — здатність товару задовольняти ту, чи іншу потребу людини, відповідно до його призначення в певних умовах експлуатації.

Для цього товар повинен володіти корисними властивостями.

Річ повинна бути корисна.

Один товар може задовольняти різні потреби, або різні товари задовольняють одну вимогу, або ж вони мають одне призначення.

ПРИКЛАД:

- захистити тіло від холоду може одяг — швейні,трикотажні і хутряні вироби;

- захистити ноги від механічних ушкоджень може взуття — чоботи, черевики,туфлі, кеди;

- пряжа — для в’язання трикотажних виробів, для тканин;

- нитки — для тканин, трикотажних виробів, шиття швейних виробів,вишивання;

Споживча вартість проявляється тільки в процесі носіння чи експлуатації:

- чоботи — коли носите,

- телевізор — коли дивитися.

Споживча вартість --- індивідуальна(виготовлена для себе);

--- суспільна(виготовлена для продажі).

Від чого залежить споживча вартість?(від якості).

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТОВАРІВ:

1) Вимірювальний — визначення численних значень показників проводиться технічними засобами вимірювання. Можна визначити характеристику, властивості фізичні, хімічні, біологічні, використовуючи фізичні прилади, хімічні реактиви, біологічно-активні речовини. Результати об’єктивні і виражені в конкретних одиницях вимірювання. Але вони потребують часу, матеріальних затрат.

2) Регістраційний — базується на спостереженні і підрахунку кількості певних подій, випадків, предметів. Це: кількість днів(довговічність), кількість відказів в роботі телевізора, кількість дефектів в партії товару.

3) Розрахункови — дані показників якості одержують шляхом математичних методів. Ним визначають безвідказність, довговічність.

4) Органолептични — визначають естетичні властивості, оцінку якості духів, звучання музичних інструментів. Результати виражаються у балах, так, як їх не можливо виразити в конкретних одиницях.

5) Експертний — різновидність органолептичного, але тут враховується думка групи спеціалістів-експертів. Більш об’єктивний, як органолептичний.

6) Соціологічний — базується на аналізі думок споживачів, які збирають на виставках, конференціях, шляхом анкетування зібрана інформація обробляється математичними методами.

5.Класифікація товарів

Це логічний процес розприділення великої кількості товарів, матеріалів по найбільш загальних ознаках на певні групи різного рівня.

Початкова стадія класифікації є групування, яке проводиться по одній ознаці в межах одного рівня класифікації.

Перша класифікація—1869р.—таблиця Менделеєва» Періодичний закон».

Принципи класифікації:

1) Повинна мати мету, наукове і практичне значення.

2) Значна кількість повинна розділятись на частини по одній ознаці і щоб кожна різновидність була тільки в одній ланці.

3) Забезпечувати наглядність і можливість доповнення в майбутньому.

4) Підрозділи в класифікації повинні базуватися на підлеглості.

5) В правильно побудованій класифікації кожна із послідуючих ознак конкретизує ознаку попереднього етапу ділення.

Види:

--Загальнодержавна – для планування і управління народним господарством. Вона представлена в загальнодержавному класифікаторі промислової і сільськогосподарської продукції.

--Галузева-в промисловості, на транспорті, в торгівлі і має вузьковідомче значення, може діяти в межах міністерства або галузі.

--Навчальна-використовується при вивченні окремих товарних груп, при складанні навчальних програм, підручників.

Категорії класифікації:

1) Відділ — товари

2) Розділ — промислово-продовольчі

3) Підрозділ — все те,що людина одягає на себе /одяг, взуття, прикраси/

--господарського призначення

--культурно-побутового призначення

--будівельні товари

--спортивні і туристичні

--садово-городні

--вимірювальні прилади

--санітарно-гігієнічні прилади

--засоби руху

4)Класи

--тканини, хутро, нитки, ґудзики

--верхній одяг, постільна білизна, шарфи

--взуття і матеріали для ремонту і догляду

--предмети прикрас

5)Підклас

6)Групи

7)Підгрупи

8)Тип

9)Вид

10)Різновидність

6. Споживчі властивості непродовольчих товарів
Споживчі властивості товару – це властивості, за допомогою яких він задовольняє наші конкретні потреби.
Призначення: доцільність випуску даного товару, соціальної адреси і споживчого класу товару, відповідність товару оптимальному асортименту, морального зносу.
Функціональність - відповідність товару своєму прямому призначенню: Досконалість виконуваної функції (склад і структура, функціональна і технічна ефективність), конструктивність (габарити) універсальність застосування, досконалість виконання допоміжних операцій.
Надійність - здатність товарів виконувати свої функції, зберігаючи експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного проміжку часу.
Ергономічність - зручність і комфорт споживання виробу. Гігієнічність; Відповідність виробів формі тіла, правильній поставі, оптимальної хватки руки; відповідність виробу і його елементів енергетичним можливостям м'язів.
Естетичність – здатність предмета виражати свою суспільну цінність (соціально-культурну значимість, ступінь корисності). Раціональність форми (відповідність форми призначенню, конструкції, використовуваному матеріалу, технології виготовлення); Цілісність композиції (краса і художня виразність виробу); Досконалість виробничого виконання і збереженні товарного вигляду.
Хімічні властивості – стійкість матеріалів і виробів до дії різних реагентів – води, кислот і лугів.

7.Асортимент товарів

Асортимент продукції означає підбір предметів, сукупність їх найменувань за якими-небудь ознаками.

Асортимент може бути простим або складним, вузьким або широким. Така класифікація передбачає виділення груп однорідної продукції або товарів за ознакою виду, сорту, марки і т.п. Формуються асортиментні групи, в яких предмети мають певну схожість.

Груповий асортимент товарів показує перелік укрупнених товарних груп, що складають номенклатуру товарів.

Так, у продовольчому магазині можуть продаватися гастрономічні та бакалійні продукти, а в магазині спорттоварів - літній і зимовий спортивний інвентар.

Видовий асортимент товарів відбиває наявність у групі товарів ряду видів. Наприклад, у складі молочних продуктів можуть бути представлені кефір, вершки, сир і т.п. Чоловіче взуття включає такі поняття як чоботи, черевики, туфлі, літнє жіноче взуття, сандалети.

Внутрішньовидовий асортимент товарів - різновиди продукції, поділ виду на підвиди.

Так, сир може бути різного ступеня жирності, самовари - різної місткості, взуття - різного фасону, тканини - різного забарвлення і т.п.

Внутрішньовидовий асортимент товарів може мати різну глибину розвитку, деталізацію. У цьому сенсі можна говорити про ступінь складності асортименту. Наприклад, лікарські препарати, що застосовуються при певному захворюванні людини, можуть бути представлені засобами для зовнішнього або внутрішнього вживання, у вигляді таблеток або рідин, мати різну фасовку, упакування і т.п. Промислові підприємства забезпечують виробничий асортимент продукції, а торговельні підприємства - торговий асортимент товарів.

Виробничий асортимент - відображає спеціалізацію підприємства і служить підставою для укладення договорів поставки.

Торговий асортимент - задовольняє потреби населення (розрізняють спеціалізовані і універсальні торговельні підприємства).

Планування номенклатури й асортименту продукції повинно базуватися на знанні підприємцем потреб ринку і його стану. Таке знання досягається в результаті здійснення діяльності, що отримала назву маркетингу (вивчення ринку, аналіз попиту, прогноз продажів, забезпечення найбільш повного задоволення суспільних потреб, розробкою і виробництвом нових товарів, збутом продукції, створенням служб сервісу, які супроводжують процес використання товару).

Товарний асортимент включає окремі види товарів.

Вид товару ділиться на асортиментні групи відповідно до функціональних особливостей, якості і ціни.

Наприклад, книжкові видання можуть бути розділені на наступні асортиментні групи: наукова література, науково-популярна, виробнича і інструктивна, навчальна, програмна і методична, художня, дитяча, офіційно-документальна, довідкова, суспільно-політична література.

Кожна асортиментна група складається з асортиментних позицій, які є найпростішою одиницею структури, наприклад навчальна література ділиться на підручники і навчальні посібники.

Товарний асортимент характеризується широтою (кількістю асортиментних груп), глибиною (кількістю позицій у кожній асортиментній групі) і співвідношенням між запропонованими асортиментними групами з погляду спільності споживачів, кінцевого використання, каналів розподілу і цін).

Управління асортиментом

Сутність планування, формування та управління асортиментом полягає в тому, щоб товаровиробник вчасно пропонував визначену сукупність товарів, які б, відповідаючи в цілому профілю його виробничої діяльності, найбільш повно задовольняли вимоги категорій покупців.

Номенклатура, або товарний асортимент, - це вся сукупність виробів, що випускаються підприємством. Вона включає різні види товарів.

Вид товару ( автомобіль, трактор, металообробний верстат) ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно за функціональними особливостями, якістю, ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів або марок), які утворюють нижчу ступінь класифікації.

Наприклад, підприємство виробляє холодильники та пральні машини. Холодильники представлені одно -, двох-і трьох камерними моделями та морозильними камерами. Останні мають декілька марок, відрізняються обсягом і деякими технічними даними.

Питання для самоконтролю:

1. Схема класифікації асортименту товарів?

2. Поясніть термін «номенклатура»?

3. Властивості номенклатури?

4. Як здійснюється управління асортиментом?

5. Промисловий асортимент – це?

6. Виробничий асортимент – це?

7. Торговий асортимент – це?

8. Основними ознаками класифікації продукції вважаються?

9. Для непродовольчих товарів суттєвими ознаками для їх класифікації є?

10. Історія виникнення?

11. Основні напрями розвитку товарознавства?

12. Сортність товарів?

13. Якість товарів, методи оцінки якості?

14. Класифікація товарів?

15. Споживчі властивості непродовольчих товарів?

16. Асортимент товарів?

ТЕКСТИЛЬНІ ТОВАРИ

План

Характеристика асортименту.

2.Вимоги до якості.

Маркування.

Догляд.

Дата добавления: 2015-11-14