Теорія поведінки споживача

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

План

1. Суть та види еластичності попиту. Поняття, типи та чинники цінової еластичності попиту.

2. Еластичність попиту за доходом. Перехресна еластичність попиту.

3. Цінова еластичність пропозиції: суть, типи і чинники.

4. Практичне застосування еластичності.

Теми рефератів і доповідей:

1. Непрямі податки та еластичність попиту і пропозиції

2. Дотація виробникам та еластичність попиту і пропозиції

1. Контрольні запитання

1) Що означає цінова еластичність попиту? Якими є її типи?

2) Поясніть чинники цінової еластичності попиту. Наведіть приклади.

3) Що відображає еластичність попиту за доходом?

4) Яких значень може набувати коефіцієнт перехресної еластичності попиту і про що вони інформують?

5) У чому суть цінової еластичності пропозиції? Якими є її типи та чинники? Наведіть приклади.

2. Оцініть правильність висловлювань:

а) якщо за зміни ціни на 1% обсяг попиту змінюється на 5%, то попит є еластичним за ціною;

б) лінія абсолютно нееластичного попиту паралельна осі абсцис;

в) попит на предмети розкоші є більш еластичним, ніж на товари першої необхідності;

г) якщо з підвищенням ціни товару виручка від реалізації зростає, то попит на цей товар є еластичним за ціною;

д) найкоротший ринковий період – це проміжок часу, протягом якого за будь-якої зміни ціни товару неможливі жодні зміни у попиті;

е) додатне значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту означає, що аналізовані товари є субститутами;

є) еластичність пропозиції у довгостроковому періоді є значно вищою, ніж в короткостроковому;

ж) у всіх точках кривої пропозиції коефіцієнт цінової еластичності є величиною сталою.

1. Тести:

3.1. Еластичність попиту на певний товар не залежить від:

а) кількості замінників цього товару;

б) тривалості часового періоду;

в) мобільності факторів виробництва, за допо­могою яких виробляється цей товар;

г) того, чи є він предметом розкоші чи пред­метом першої необхідності;

д) частки доходів споживачів, яку вони ви­трачають на закупівлю цього товару.

3.2. Еластичність пропозиції певного товару залежить головно від:

а) кількості покупців цього товару;

б) урядових дотацій виробникам цього товару;

в) мобільності факторів виробництва, за допо­могою яких виробляється цей товар;

г) не залежить від жодного з названих чинників.

3.3. Пропозиція є відносно нееластичною, коли коефіцієнт цінової еластичності пропозиції:

а) дорівнює 1;

б) більший, ніж 1;

в) менший, ніж 1;

г) дорівнює 0;

д) прямує до безмежності.

3.4. Якщо зменшення ціни певного товару від 6 грн до 4 грн спричинило зменшення обсягу пропозиції з 4 до 2 одиниць, то коефіцієнт цінової еластичності пропозиції дорівнює:

а) 1;

б) 5/3;

в) 3/2;

г) 2.

3.5. Коефіцієнт перехресної еластичності попи­ту дорівнює:

а) відносній зміні величини попиту певного то­вару, поділеної на відносну зміну ціни цього ж товару;

б) відносній зміні величини попиту для певного товару, поділеної на відносну зміну середнього дохо­ду споживачів;

в) відносній зміні величини попиту на товар А, поділеної на відносну зміну ціни товару Б;

г) не дорівнює жодному з наведених вище від­ношень.

3.6. Нееластична пропозиція означає, що:

а) зростання ціни на 1% спричиняє збільшен­ня величини пропозиції менше, ніж на 1%;

б) зростання ціни на 1% спричиняє збільшен­ня величини пропозиції більше, ніж на 1%;

в) зростання ціни на 1% спричиняє збільшення величини пропозиції на 1%;

г) зростання ціни на 1% не змінює величини пропозиції.

1.7. Коли будь-яка кількість товару продається за однако­вою ціною, попит на цей товар є:

а) абсолютно нееластичним;

б) нееластичним;

в) еластичним;

г) абсолютно еластичним.

1.8. Які з наведених характеристик стосуються нормаль­них благ:

а) попит на благо скорочується, якщо зменшується ціна блага-замінника;

б) попит на благо скорочується, якщо доходи домогосподарства зростають;

в) попит на благо зростає, якщо зростають доходи споживачів;

г) споживання цього блага не залежить від величини до­ходу.

1.9. Продавець знизив ціну на свій товар на 5 %, внаслідок чого обсяг продажу зріс на 4 %. Можна стверджувати, що попит на цей товар:

а) еластичний;

б) нееластичний;

в) абсолютно еластичний;

г) абсолютно нееластичний.

1.10. Яке з тверджень є неправильним? Еластичність попиту за ціною тим вища:

а) чим більше замінників має товар;

б) чим більш дефіцитним є товар;

в) чим більшу частку він займає у видатках споживача;

г) чим меншою є потреба споживачів у данному товарі.

1.11. Як зміниться сукупний виторг продавця за умови зниження ціни товару, якщо попит на цей товар нееластичний за ціною:

а) зменшиться;

б) збільшиться;

в) не зміниться;

г) зміни виторгу не пов’язані з еластичністю попиту.

1.12. Цінова еластичність попиту на міжнародні повітряні подорожі дорівнює мінус 3. Підвищення цін на авіаквитки призведе до:

а) збільшення щорічних видатків на міжнародні подорожі;

б) зменшення щорічних видатків на міжнародні подорожі;

в) відсутності будь-яких мін у видатках;

г) зростання попиту на міжнародні подорожі.

1.13. Студент уважно стежить за своїми видатками. Коли ціни на продукти харчування зросли на 2 %, він скоротив їх купівлю на 1 %. Для студента попит на продукти харчування:

а) нееластичний, а його видатки збільшуються;

б) еластичний, а його видатки скорочуються;

в) має одиничну еластичність, а його видатки не змінюються;

г) нееластичний, а його видатки скорочуються.

1.14. Перехресна еластичність попиту для рису і гречки становить 0,14. Якщо ціна рису зросте на 10 %, то:

а) попит на рис зменшиться на 1,4%;

б) попит на рис збільшиться на 1,4%;

в) попит на гречку зменшиться на 1,4%;

г) попит на гречку збільшиться на 1,4%.

1.15. Якщо перехресна еластичність попиту є від’ємною, то товари, для яких вона визначена, – це

а) нормальні товари;

б) товари нижчої споживчої цінності;

в) взаємозамінювані товари;

г) взаємодоповнювані товари.

4. Задачі:

4.1. В таблиці наведено різний обсяг попиту, на товар при різних цінах.

Ціна одиниці товару, гр. од.	2,10	1,80	1,50	1,20	0,90	0,60	0,30
Обсяг попиту, од.

1) Розрахуйте коефіцієнти цінової еластичності попиту для всіх інтервалів.

2) Визначте виручку від реалізації товару при кожній ціні. При якій ціні виручка найбільша?

3) Побудуйте графік залежності виручки від обсягу попиту на товар і ув’яжіть його із еластичністю.

4.2. В таблиці наведено залежність між ціною товару А і його пропозицією:

Ціна, грн.
Обсяг пропозиції, одиниць

1) Визначте еластичність пропозиції за ціною у трьох інтервалах.

2) Цінова еластичність пропозиції іншого товару Б при ціні 100 грн. має таке саме значення, що і еластичність пропозиції товару А в інтервалі цін від 1 до 3 грн. Якщо в початковий період пропозиція товару Б становила 300 од. і за незмінності цін еластичність не змінилася, то скільки одиниць товару Б буде продано в разі збільшення його ціни на 20 грн.?

4.3. Припустимо, що магазин реалізує в день 200 кг апельсин за ціною 6 грн. за кілограм. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною складає Е_d = -2. Використовуючи високу цінову еластичність попиту за ціною, магазин знижує ціну на 20%. Проаналізуйте, як зміняться обсяг продажу і виручка від реалізації апельсин.

4.4. В таблиці наведено дані про різні товари.

	Ринок А	Ринок В	Ринок С
Р0	8 грн.		25 гр. од. за од. товару Х
Q0	20 млн. штук	12 тис. штук	100 штук товару У
Р1	12 грн.		15 гр. од. за од. товару Х
Q1	16 млн. штук	24 тис. штук	200 штук товару У
І0		25000 грн.
І1		45000 грн.

У таблиці в першій колонці позначення означають: Р₀, Р₁ – попередня і нові ціни за одиницю продукції; Q_0, Q₁ - попередній і новий обсяг попиту (пропозиції); І_0, І₁ - попередній і новий дохід споживача. На основі даних таблиці визначте:

1) Який вид еластичності можна розрахувати для товарів, представлених на кожному ринку?

2) Розрахуйте коефіцієнти еластичності.

3) До якого виду відноситься товар, представлений на ринку В? Якими по відношенню один до одного є товари на ринку С?

4.5. Еластичність попиту на овочі за ціною 0,3, на молоко – 1,0, на телевізори – 1,2. Хто більше страждає від податків? Проаналізуйте ситуацію.

1.6. Квиток у кіно коштує 4 у.о., при цьому кінотеатр відвідують 200 чол. на день. Кінотеатр розрахований на 325 глядачів. Директор кінотеатру вважає, що попит на квитки високо еластичний (Еd = –5) і вирішує знизити ціну квитка до 3,5 у.о.

1) Визначте, чи є правильним його рішення? Чи дозволить зниження ціни квитків заповнити 125 глядацьких місць?

2) Як внаслідок зниження ціни квитків зміниться виторг кінотеатру?

1.7. Еластичність попиту за доходом на продовольчі товари дорівнює 0,8. Спочатку населення витрачало 50 % своїх доходів на продовольчі товари. Припустимо, що доходи населення збільшилися на 10 %. Визначити частку витрат на продовольчі товари при новому доході.

1.8. Відомо, що еластичність попиту на сіль дорівнює –0,5, а еластичність пропозиції за ціною дорівнює 0,4. На ринку було продано 400 кг солі за ціною 2 грн за 1 кг. Яку кількість солі було б продано, якщо б ціна на сіль становила 3 грн.?

1.9. Визначте коефіцієнт цінової еластичності попиту і зміни виручки, якщо при підвищенні ціни на товар з 2,5 грн. до 3,75 грн. величина попиту зменшилась від 1500 тис.шт. до 1450 тис.шт. Охарактеризуйте попит на даний товар.

Практичне заняття № 4

ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

План

1. Кількісний (кардиналістський) підхід до аналізу корисності. Гранична та загальна корисність. Максимізація корисності.

2. Ординалістський (порядковий) підхід до аналізу корисності. Криві байдужості. Оптимізація вибору споживача.

3. Реакція споживача на зміну його доходів. Крива «дохід-споживання». Криві Енгеля.

4. Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання».

Теми рефератів і доповідей:

1) Ефект доходу та ефект заміщення за Слуцьким

2) Ефект доходу та ефект заміщення за Гіксом

1. Контрольні запитання:

1) Охарактеризуйте коротко основні підходи до аналізу корисності.

2) Який принцип дії закону спадної граничної корисності?

3) Сформулюйте правило максимізації корисності

4) Як Ви можете пояснити споживчі переваги на основі карти кривих байдужості?

5) Що Ви розумієте під граничною нормою заміщення?

6) Які фактори визначають кут нахилу бюджетної лінії ті її зсув на графіку?

7) Що лежить в основі визначення поняття “рівновага споживача”?

8) Яка різниця між звичайними благами і товарами Гіффена?

9) Що означає лінія “дохід-споживання”?

10) Що означає і як будується лінія “ціна-споживання”?

11) В чому суть поняття “ефект доходу” і поняття “ефект заміщення”?

2. Оцініть правильність висловлювань:

а) сукупна корисність зростає при зростання рівня споживання;

б) стан споживчої рівноваги в кардиналістській теорії поведінки споживача полягає в тому, що сукупна корисність товару Х дорівнює сукупній корисності товару У;

в) якщо гранична корисність блага зменшується, то зменшується сукупна корисність;

г) якщо зростає Ваш дохід, то лінія Вашого бюджетного обмеження зміщується праворуч паралельно лінії, що існувала раніше;

ґ) споживач максимізує корисність, якщо його бюджетна лінія перетинає криву байдужості;

д) аналіз споживчого вибору за допомогою кривої байдужості виходить з припущення, що корисність благ можна кількісно виміряти;

е) якщо товари є абсолютними замінниками, то крива байдужості має вигляд прямого кута.

є) лінія “дохід-споживання” нахилена вгору праворуч, якщо обидва товари є нормальними товарами;

ж) ефект заміщення при збільшенні ціни товари приводить до зменшення попиту на цей товар;

з) крива “ціна-споживання” базується на основі побудови кривої індивідуального попиту;

и) ефект заміщення відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни;

і) ефект доходу відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни при постійних відносних цінах;

ї) криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від його ціни;

й) для товарів Гіффена ефект доходу перевищує ефект заміщення;

2. Тести:

2.1. Корисність – це:

а) різниця між тим, скільки споживач готовий заплатити за товар, і тим, скільки він насправді платить, купуючи його;

б) здатність товару задовольняти потреби споживача;

в) кількість товарів та послуг, які споживач бажає та спроможний купити за певного рівня ціни;

г) це кількість товару У, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х.

2.2. Метою споживача є максимізація:

а) граничної корисності;

б) загальної корисності;

в) середньої корисності;

г) різниці між загальною і граничною корисністю.

2.3. Корисність блага:

а) є суб'єктивно-психологічною оцінкою задоволення від споживання благ;

б) є різною для різних споживачів;

в) є різною для одного й того ж споживача залежно від інтенсивності потреби, ступеня її насиченості, запасу благ, періоду часу;

г) всі відповіді правильні.

2.4. Кардиналістська теорія корисності:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

2.5. Загальна корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

2.6. Гранична корисність – це:

а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

б) мінімальна сума задоволення від споживання певного набору благ;

в) середня величина задоволення від споживання певного набору благ;

г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.

2.7. Гранична норма заміщення – це:

а) різниця між тим, скільки споживач готовий заплатити за товар, і тим, скільки він насправді платить, купуючи його;

б) здатність товару задовольняти потреби споживача;

в) кількість товарів та послуг, які споживач бажає та спроможний купити за певного рівня ціни;

г) це кількість товару У, від якого споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х.

2.8. Два набори благ, які мають однакову корисність:

а) лежать на одній кривій байдужості;

б) знаходяться на одній кривій Енгеля;

в) знаходяться на одній лінії бюджетного обмеження;

г) знаходяться на одній кривій попиту.

2.9. Між кривими загальної та граничної корисності існує геометричний зв'язок:

а) крива загальної корисності досягає максимального значення в точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;

б) нахил кривої загальної корисності показує величину граничної корисності;

в) за від'ємних значень граничної корисності крива загальної корисності відхиляється донизу, стає спадною;

г) усі відповіді правильні.

2.10. Який з наведених нижче переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?

а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

2.11. П'ята порція морозива приносить вам менше задоволення, ніж перша. Це приклад:

а) дії закону пропозиції;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) існування надлишку товару;

г) існування дефіциту товару.

2.12. Лінія бюджетних обмежень – це:

а) крива, що відображає різні варіанти комбінацій ресурсів, які можуть бути використані для виробництва заданого обсягу продукції.

б) крива, що відображає всі комбінації товарів, які забезпечують однаковий рівень задоволення;

в) лінія, що відображає затрати капіталу та праці, при яких витрати виробництва залишаються незмінними;

г) лінія, що відображає всі набори товарів Х та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати.

2.13. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) усі відповіді правильні.

2.14. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

2.15. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки дохід споживача;

б) тільки ціни товарів, які він купує;

в) дохід споживача і ціни товарів;

г) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.

2.16. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає увесь свій дохід;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь дохід лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає свій дохід;

г) їхнє положення не залежить від цін товарів.

2.17. Крива "дохід - споживання":

а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів; на її основі будується крива індивідуального попиту;

б) сполучає всі точки рівновага споживача, пов'язані зі зміною доходу; на її основі будуються криві Енгеля;

в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною цін обох товарів; на її основі будується крива індивідуального попиту;

г) сполучає всі точки рівновага споживача, пов'язані зі зміною доходу, на її основі будується крива ринкового попиту.

2.18. Криві Енгеля характеризують:

а) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

б) залежність обсягу споживання товару від його ціни;

в) залежність корисності блага від обсягу його споживання;

г) залежність видатків споживача від ціни товару.

2.19. Зі зниженням ціни одного з благ за інших рівних умов:

а) бюджетна пряма переміщується паралельно до початкової вліво;

б) точка рівноваги переміщується на нижчу криву байдужості;

в) зростає величина індивідуального попиту на це благо;

г) всі відповіді правильні.

2.20. Крива "ціна-споживання":

а) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з товарів; на її основі будується крива індивідуального попиту;

б) сполучає всі точки рівновага споживача, пов'язані зі зміною доходу; на її основі будуються криві Енгеля;

в) сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною смаків і вподобань;

г) сполучає всі точки рівновага споживача, пов'язані зі зміною доходу; на її основі будується крива ринкового попиту.

2.21. Ефект заміщення – це зміна величини попиту на товар, спричинена:

а) зміною загального рівня цін усіх товарів;

б) зміною уподобань споживача;

в) зміною реального доходу, зумовленою зміною ціни одного з товарів;

г) зміною відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача.

2.22. Ефект доходу полягає у:

а) зміні величини попиту внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

б) зміні величини попиту внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін товарів;

в) здатності одного товару задовольняти ті ж потреби, що й інший товар;

г) можливості покупця заміщувати споживання одного товару іншим, більш якісним.

2.23. Яке твердження характеризує товар Гіффена:

а) перехресна еластичність менша від нуля;

б) з підвищенням ціни певного товару попит на нього зменшується;

в) еластичність за доходом менша від нуля;

г) зниження ціни товару зумовлює скорочення обсягу по­питу на нього.

2.24. Крива Енгеля є прямою лінією з додатним нахилом, якщо:

а) частка певного блага у структурі споживання зі зрос­танням доходу залишається незмінною;

б) еластичність за доходом є від’ємною;

в) благо є комплементом до наданого;

г) благо є нейтральним.

Задачі.

3.1. Споживач має намір витратити у Польщі 32 злотих на купівлю яблук ціною 2 злотих за кілограм і бананів ціною 5 злотих. Гранична корисність яблук для нього дорівнює 100 – 2х, де х – кількість яблук в кілограмах. Гранична корисність бананів дорівнює 200 + 5у, де у – кількість бананів в кілограмах. Яку кількість яблук і бананів купить раціональний споживач?

3.2. Споживач має 200 грн. для купівлі товарів Х і У. Ціна товару Х: Р_Х = 25 грн., ціна товару У: Р_У = 20 грн.

а) запишіть рівняння бюджетної лінії;

б) побудуйте бюджетну лінію;

в) розрахуйте кут нахилу бюджетної лінії;

г) як зміниться положення бюджетної лінії, коли ціна товару Х знизиться до 20 злотих? Запишіть рівняння нової бюджетної лінії і розрахуйте кут її нахилу.

3.3. Дані таблиці характеризують криві байдужості споживача, який розподіляє свій дохід 40 грн. між продуктами харчування та розвагами. Ціна одиниці продуктів харчування (товар Х) становить 1 грн., ціна одиниці розваг (товар У) – 2 грн.

Крива байдужості U1	Крива байдужості U2
Товар Х, одиниць	Товар У, одиниць	Товар Х, одиниць	Товар У, одиниць
	7,5		7,5
-	-

Накресліть криві байдужості та бюджетну лінію. Визначте, який набір продуктів харчування та розваг є оптимальним для споживача.

3.4. Припустимо, що споживач має дохід в місяць 2000 грн. На графіку зображено дві бюджетні лінії і криві байдужості, що їм відповідають.

1) Знайдіть ціну товару Х в точці А;

2) Визначте ціну товару У.

3) Запишіть рівняння зображених бюджетних ліній МР і МК

4) Побудуйте лінію попиту даного споживача на товар Х.

У М

40

А

В

Р К

0 10 20 50 80 Х

1.5. Споживач має дохід 20 грн. і використовує його на придбання блага Х за ціною 4 грн., блага У – за ціною 5 грн. Вибір споживача, що максимізує корисність, містить 2,5 одиниці товару Х і 2 одиниці товару У. Збільшення доходу на 20 грн. зміщує точки рівноваги (5Х; 4У), а збільшення доходу ще на 10 грн. – відповідно 5,5Х і 5,6У. Побудуйте криву “дохід-споживання” та криву Енгеля.

1.6. Нехай дохід споживача становить 8 грн. Ціна товару А=1 грн, а ціна товару В=0,5 грн. Яка з наступних комбінацій товарів буде відповідати точці на бюджетній прямій:

а) 8 А і 1 В;

б) 7 А і 1 В;

в) 6 А і 6 В;

г) 5 А і 6 В;

ґ) 4 А і 4 В.

Дата добавления: 2015-11-16