|
Читайте также: |
Машина времени – Он был старше ее
Em
Он был старше ее, она была хороша
В ее маленьком теле гостила душа
Am H7 Em
Они ходили вдвоем, они не ссорились по мелочам
Em
И все вокруг говорили - чем не муж и жена
И лишь одна ерунда его сводила с ума -
Am H7 Em
Он любил ее, она любила летать по ночам
E (соло - g#e|af#|hg#|g#e)
Он страдал, если за окном темно
Am (ca|dh|ec|ca)
Он не спал, на ночь запирал окно
H7 (d#a|eh|f#c|d#a)
Он рыдал, пил на кухне горький чай
Em
В час, когда она летала по ночам
А потом поутру она клялась,
Что вчера - это был последний раз
Он прощал, но ночью за окном темно
И она улетала все равно
А он дарил ей розы, покупал ей духи,
Посвящал ей песни, читал ей стихи,
Он хватался за нитку, как последний дурак
Он боялся, что когда-нибудь под полной луной
Она забудет дорогу домой
И однажды ночью вышло именно так
(Припев - в предпоследней строке вместо "прощал" - "молчал").
И три дня и три ночи он не спал и не ел,
Он сидел у окна и на небо глядел,
Он твердил ее имя, выходил встречать на карниз.
А когда покатилась на убыль луна
Он шагнул из окна, как шагала она,
Он взлетел, как взлетала она, но не вверх, а вниз.
(Проигрыш и вторая часть припева в первом варианте).
8-ий колір – Мотор’ролла
Em Am G H7(II)
Я йшов по воді і назад озирався
Em Am G H7(II)
А потім побачив тебе
Em Am G H7(II)
Тебе у воді, я отак закохався
Em Am G H7(II)
Веселка цариця небес
C Am
Мені закортіло всі хмари за гору
D G
Загнати і витерти бруд
C Am
З обличчя і ніг, щоб унизити сором,
C7(III) H7(II)
Навіки залишитись тут
Приспів:
Em D G Am
Хочеш я твоїм кольором буду
C Em7 Am H7(II)
Восьмим кольором, восьмим чудом
Em D G Am
Білим, я буду білим, як сніг,
C Em7 Am H7(II)
Якщо ти ним бути дозволиш мені
Дозволиш, я знаю, натягнуться струни
Порвуться, і я полечу
Я буду співати: "У небі літаю!",
За мрію життям заплачу
Я буду проміння за пальці тримати
Гаряче, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені
Приспів Х 2
Я буду проміння за пальці тримати
Гаряче, як жовті вогні
І в губи безодню небес цілувати
Ніхто не завадить мені
Приспів Х 2
Там, під Львівським замком
Dm Gm A7 Dm
Там, під Львівським замком старий дуб стояв.
Dm Gm C F A7
Там, під Львівським замком старий дуб стояв, |
Dm Gm A7 Dm | (x2)
А під тим дубочком партизан лежав. |
Він лежить, не дише, він неначе спить.
Золоті кучері вітер шелестить.
Над ним стара мати стомлена стоїть
І до свого сина тихо говорить:
"Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Були б тя не вбили, якби не війна.
Було вас у батька п'ятеро синів;
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.
Як ти був маленький, батько воював -
Він за Україну голову поклав!"
Hе плач, стара мати – син героєм став!
Він за Україну голову поклав.
Ніч яка місячна
Am E7
Ніч яка місячна, зоряна, ясная
Am
Видно, хоч голки збирай,
Dm
Вийди, коханая, працею зморена, |
E7 Am | (x2)
Хоч на хвилиноньку в гай! |
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею |
Стелиться в полі туман. | (x2)
Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункiй та високiй осичинi |
Листя пестливо тремтить. | (x2)
Небо глибоке засіяне зорями, —
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями |
Грає краплиста роса. | (x2)
Ти не лякайся, що ніженьки босії**
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки |
Сам на руках однесу. | (x2)
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька, |
А воно палке, як жар. | (x2)
Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову твою,
Нічка поклала всіх, соном окутала, |
Ані шелесне в гаю. | (x2)
Сплять вороги твої знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх.
Чи ж нам обкраденим долею нашею |
Й хвиля кохання за гріх? | (x2)
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| С войны - Чайф | | | Кедь ми прийшла карта |