Подільські Товтри

(Бойко Марія)

Орографія

Геологічна будова (тектоніка, стратиграфія/літологія)

Клімат (циркуляція, темп. режим, опади)

Гідрографія (головні водойми)

Ґрунтовий покрив

Рослинність + тваринне населення

Використані джерела:

Геренчук К.І. (Ред.) 1972. Природа Львівської області. Вид-во при Львів. ун-ті, Львів.

Львівська область. Інтернет-ресурс: http://wiki.org.ua/lviv.html

Бучач

(Гладка Анна)

Природне положення і умови

Населення, історія, культура, архітектура, господарство

Використані джерела:

Геренчук К.І. (Ред.) 1972. Природа Львівської області. Вид-во при Львів. ун-ті, Львів.

Львівська область. Інтернет-ресурс: http://wiki.org.ua/lviv.html

Річки Серет та Смотрич, їхні каньйони

(Гладка Анна)

Х-ка басейнів рік: Орографія

Геологічна будова (тектоніка, стратиграфія/літологія)

Клімат (циркуляція, темп. режим, опади)

Гідрографія (головні водойми)

Ґрунтовий покрив

Рослинність + тваринне населення

Використані джерела:

Геренчук К.І. (Ред.) 1972. Природа Львівської області. Вид-во при Львів. ун-ті, Львів.

Львівська область. Інтернет-ресурс: http://wiki.org.ua/lviv.html

Чортків, Скала Подільська

(Гладка Анна)

Природне положення і умови

Населення, історія, культура, архітектура, господарство

Використані джерела:

Геренчук К.І. (Ред.) 1972. Природа Львівської області. Вид-во при Львів. ун-ті, Львів.

Львівська область. Інтернет-ресурс: http://wiki.org.ua/lviv.html

Хмельницька область

(Гавчак Андріана)

Природне положення і умови

Населення, історія, культура, архітектура, господарство

Використані джерела:

Геренчук К.І. (Ред.) 1972. Природа Львівської області. Вид-во при Львів. ун-ті, Львів.

Львівська область. Інтернет-ресурс: http://wiki.org.ua/lviv.html

Кам'янець-Подільський

(Висоцький Назар)

Природне положення

Кам'янець-Подільський розташований у мальовничій місцевості на річці Смотрич за 20 км до її впадіння в річку Дністер

Населення

За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі чоловік, 1862 — 18,9 тисяч, за всеросійським переписом на 28 січня (9 лютого) 1897 — 35934, напередодні Першої світової війни — 50,5 тисячі.

На 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі чоловік, 1926 року — 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року — 36,4 тисячі.

Після німецької окупації (у 1941–1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959 — 40,3 тисячі, 1966 — 50 тисяч, на 15 січня 1970 — 57, на 1 січня 1976 — 77 тисяч, 1979 — 84 тисячі.

За даними останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі чоловік, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.

Сучасні дані про населення: на 5 грудня 2001 року (за даними першого всеукраїнського перепису населення) — 99610, на 1 січня 2003 року — 99929, на 1 січня 2004 року — 99540, на 1 січня 2005 року — 99398 чоловік

Історія

Місто було у складі Київської Русі, в XIII-XIV столітті — Галицько-Волинського князівства, потім було захоплене монголо-татарами.

У першій половині XIV століття Кам'янець став центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами.

Від 1362 року — у складі Литовсько-Руської держави, зміцнюючись як адміністративний осередок Поділля.

Французька карта Старого містата фортеці 1691 року

У 1420 році Кам'янець захопили польські війська, а 1434 року перемогою Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі, з 1463року — центр Подільського воєводства. Відтоді Кам'янець отримав статус королівського міста, був перетворений у досконалу і тривалий час неприступну для ворогів фортецю. 5 травня 1440 року польський шляхтич Пйотр Поляк видав у Кам'янці-Подільському 2 документи, які підписав як подільський староста. ^[6]

Дмитро Вишневецький разом з Альбрехтом Лаським вербували в місті військо для походу в Молдавію проти господаря Якова Василакі Геракліда, або Деспота.^[7].

У середньовіччя Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за своїм розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. Розвиткові ремесел і торгівлі неабияк сприяло надання місту Магдебурзького права (1374) і вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів.

У 1672 році місто захопила Туреччина (ця подія за деякими джерелами вплинула на смерть польського короля Яна II Казимира), та вже 1699 року згідно з умовами Карловецької мирної угоди разом із більшою частиною Поділля було повернуто до складу Польщі.

У 1793 році, після другого поділу Польщі, Кам'янець разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії.

У 1793–1797 роках — центр Подільського намісництва, від 1797 року (аж до 1917 року) — Подільської губернії.

У 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. У 1850-х роках у місцевій духовній семінаріїнавчались видатні представники української літератури Степан Руданський та Анатолій Свидницький.

Із завершенням у 1874 році будівництва Новопланівського мосту розпочався розвиток Нового міста, де були зосередженні державні та міські установи, навчальні заклади.

Культура

Наприкінці XIX століття у Кам'янці проживало майже 36 тисяч мешканців, бурхливо розвивалась індустрія, вирувало культурне життя.

Кам'янець-Подільський — значний культурний осередок області та країни; тут розташовані численні музеї, заклади культури й екскурсійні об'єкти, проводяться різноманітні культурні й фестивальні заходи.

Місто називають «містом семи культур» (навіть у 2000-х проводиться однойменне культурне свято) — за кількістю національностей, що в ньому жили і робили внесок у його розвиток. У різні часи на теріторії Кам'янця-Подільського проживали українці і поляки, євреї, литовці, турки і татари, вірмени.

Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації, в Кам'янці-Подільському перебуває 28 пам'яток історії.

Архітектура

Кам'янець-Подільський з відносно добре збереженим Старим містом — одне з найбагатших українських міст на історико-архітектурні пам'ятки (загалом близько 180):

· Кам'янець-Подільська фортеця (XII–XVIII ст.ст.);

· Ратуша (Будинок польського магістрату) (XIV–XVI ст.ст.), найстаріша зі збережених на теренах України;

· Ратуша руська (будинок Киріака; XVII–XIX ст.ст.);

· Троїцький василіянський монастир (XIV–XVI, XVIII–XIX ст.ст.);

· Вежа Стефана Баторія (Кушнірська, Кравецька) (XVI ст.);

· Монастир домініканок, костел Св. Михайла (сер. XVIII ст.);

· Монастир домініканців, костел Св. Миколая (XV–XVIII ст.ст.);

· Катедральний Петропавлівський костел;

· Монастир францисканців (будинок архієрея; XIV–XIX ст.ст.);

· Монастир тринітаріїв (1750—80);

· Палац римо-католицького єпископа (1627, XIX ст.);

· Гончарська башта (1583);

· Руська брама (XV–XVIII ст.ст.);

· Різницька башта (XVI ст.);

· Вірменський бастіон (XVI–XVII ст.ст.);

· Верхня Польська брама (Кушнірська башта) (1565–1785) і Нижня Польська брама (XV–XVI ст.ст.);

· Турецький (Замковий) міст;

· Порохівня (1778—79);

· Окружний суд (1892)

· Хрестовоздвиженська церква (XVIII ст.) тощо.

У повоєнний радянський час у Кам'янці-Подільському збудовано й введено в експлуатацію низку значних промислових об'єктів, житлова забудова цього часу була типовою.

У місті в різні роки (як за СРСР, так і за незалежності України) встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків — Тарасові Шевченку, Папі Івану Павлу II, на вшанування подвигу солдатів і жертв Другої світової війни, воїнам-«афганцям», оригінальний пам'ятний знак, що призначався для київського Бабиного Яру «Циганська кибитка, пробита кулями» тощо.

Використані джерела:

Геренчук К.І. (Ред.) 1972. Природа Львівської області. Вид-во при Львів. ун-ті, Львів.

Львівська область. Інтернет-ресурс: http://wiki.org.ua/lviv.html

Кам'янець-Подільський. Путівник. - Львів, 1970

Дата добавления: 2015-11-16