Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Постачальники послуг

Вплив туризму на світову економіку | Туристичних прибуттях | Розподіл туристичного потоку за соціальним | Та її вплив на економіку України | Туристичної галузі в 1997-2001 рр. | Складові розвитку туризму в Україні | Характеристика туристичних ресурсів окремих територій на прикладі Карпатського регіону | Природно-рекреаційні ресурси Чернівецької області | Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні | Договірні взаємовідносини та партнерські зв'язки |


Читайте также:
  1. В) надання послуг.
  2. В) надання послуг.
  3. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг. Фактори, що впливають на величину виручки
  4. Витрати страховика. Собівартість страхової послуги.
  5. Гарантійні послуги фінансових установ
  6. Економічна необхідність страхової послуги фізичним і юридичним особам.
  7. Завдання 5.2.1.1.: Реформування системи охорони здоров’я та підвищення якості медичних послуг

 

Рис. 2.6.1.

Якщо розглядати туристичний ринок з позиций його суб'єктного складу, то можна виділити п'ять основних типів ринків:

ринок виробників туристичних послуг – сукупність пiдприемств і фізичних осіб, що закуповують товари та послуги для використання їх у виробництві інших товаров та послуг;

ринок проміжних продавців (посередники, турагенти) – сукупність особ та організацій, які стають власниками послуг для перепродажу із зиском для себе;

ринок споживачів – окремі фізичні та юридичні особи, які отримують послуги для особистого споживання;

ринок громадських установ, які купують послуги для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій;

міжнародний ринок – зарубіжні покупці, споживачі, виробники, проміжні продавці.

Туристичний ринок як сфера обміну послуг має свої просторово-територіальні межі. З урахуванням останніх, а також масштабів обміну можна виділити місцевий, регіональний, національний, транснаціональний і світовий ринки. Кожному з них притаманні власні специфічні риси, обумовлені місткістю ринку, різновидами послуг, особливостями інфраструктури, рівнем цін та іншими чинниками.

Поряд із визначеними законодавством України нормами і правилами господарювання та юридичної відповідальності у ринковій економіці сформувалися і широко використовуються у підприємницькій діяльності загальновизнані принципи поведінки суб'єктів господарювання на ринку. Особливе місце займає принцип соціального партнерства, який випливає з того, що підприємство як соціально-економічна цілісність водночас є складовою частиною свого зовнішнього оточення. Тому разом із суто економічними функціями з виробництва продукції і послуг та одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку підприємство зобов'язане постійно опікуватись питаннями соціального розвитку не тільки свого трудового колективу, а й місцевого населення. Соціально відповідальна поведінка всіх суб'єктів господарювання надає можливість узгодження своїх дій в суспільстві, надійне партнерство з іншими суверенними соціальними верствами і групами, державними і громадськими організаціями.

Іншим важливим принципом поведінки на ринку є принцип свободи підприємництва, який забезпечується певними правами підприємства. Головні з них - ініціатива і самостійна економічна діяльність, самостійний вибір виробництва послуг та прийняття будь-яких господарських рішень, свобода ціноутворення та право вільного розпорядження майном та прибутком, та інші.

Розглядаючи туристичне підприємство та його діяльність на ринку, необхідно мати на увазі, перш за все, ті підприємства, основною метою яких є надання туристичних послуг, а всі інщі види діяльності є супутніми, побічними. Але і в цьому випадку не всі підприємства чи організації можна назвати туристичними, оскільки вони можуть діяти як на комерційній, так і на некомерційній основі.

Метою комерційної діяльності туристичного підприємства є отримання прибутку завдяки наданню різних видів туристичних послуг та задоволення в них потреб клієнта. Некомерційними організаціями можуть бути профспілки, інші підприємства та організації, які використовують туристичний продукт для власного споживання.

Економічна діяльність у галузі туризму полягає в забезпеченні ефективного використання наявної та створення нової матеріально-технічної бази туризму, збільшення валютних надходжень до бюджету держави, кооперування коштів суб'єктів туристичної діяльності, зайнятості населення, задоволення його різноманітних потреб. Основними завданнями економічної діяльності є: створення туристичного продукту та надання туристичних послуг, формування ринку туристичних послуг, удосконалення інфраструктури туризму, розвиток внутрішнього та іноземного туризму.

 

Контрольні запитання

1. Якими економічними показниками характеризується туризм України?

2. Яка основна мета туристичних відвідувань України?

3. Назвіть туристичні ресурси України.

4. Визначте основні фактори, що впливають на розвиток туризму в Україні.

5. Охарактеризуйте рекреаційні ресурси Карпатського регіону.

6. Дайте характеристику можливостей розвитку туризму в Чернівецькій області.

7. Хто визначає державну політику в галузі туризму? Які основні напрямки державної політики?

8. Які закони України регулюють туристичну діяльність?

9. Які види угод укладає туристичне підприємство?

10. Що таке туристичний ваучер?

11. Які права та обов'язки суб'єктів туристичної діяльності?

12. Які права та обов'язки туристів?

13. Дайте визначення туристичного ринку та назвіть основні типи ринків.

 


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Діяльності і складова економіки України| Класифікація видів туризму за метою

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)