Практичне заняття.

Семінар-диспут на тему: «Співвідношення тілесного та духовного у людині»

Рекомендовані джерела для підготовки:

1. Платон. Федон // Платон. Собрание сочинений в 3-х томах -М.: Мысль, 1970, С. 40-49.

2. Роттердамский Э. Оружие христианского воина // Роттердамский Э. Философские произведения - М.: Мысль, 1986, С. 111-117, 122-126.

3. Ламетри. Человек-машина // Ламетри. Сочинения -М.: Мысль, 1976, С. 198-208.

Питання для обговорення: як співвідноситься духовна природа людини із тілесною і навпаки? Якої думки Ви дотримуєтесь: душа помирає разом із тілом чи переселяється у інше абощо? Чи може тіло існувати без душі, а душа – без тіла? Душа: яка вона – незмінна, мінлива, безсмертна, існуюча само по собі? Спробуйте пояснити взаємозв’язок душі і тіла. Чи можна тіло назвати видимим та змінним, а душу – невидимою та незмінною? Коли душа і тіло поєднані, то природа повеліває тілу підкорюватися і бути рабом чи тілесні пристрасті прагнуть бути господинею душі («хто тримає вовка за вуха»)? Чи можна сказати, що душа пізнається лише розумом, а тіло чуттями? Що Ви можете сказати про душу «жадаючу», «пристрасну» та «мудру»?

Чи можна вважати усі пристрасті пороками (хворобами) душі або ж існують «благородні» душевні (тілесні) пристрасті? Як Ви розумієте приказку: «у здоровому тілі – здорові дух»? Що Ви можете розказати про вплив «тілесності» на «духовність» людини? Чи можуть різні стани душі відповідати аналогічним станам тіла і навпаки? Про які схильності душі, Ви може розказати? Вони вроджені чи набуті? Поясніть тріаду: «дух», «душа», «духовність».

Дисципліна: Релігієзнавство

Викладач: Панков Георгій Дмитрович, професор кафедри теорії культури і філософії науки, доктор філософських наук.

Тема заняття: "Курс релігієзнавства на філософському факультеті"

Форма заняття: лекція

Анотація: Що значить гасло "звернемося до релігії"? З яких частин складається релігієзнавство, що вивчається на філософському факультеті, та які ключові проблеми воно охоплює? Яким чином студенти філософського факультету осмислюють релігійну культуру? Що релігієзнавство може сказати про Бога та фінальні релігійні цінності? Ось коло питань, що розв'язуються на даній лекції з метою ознайомлення слухачів з особливістю викладання курсу релігієзнавства на філософському факультеті в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна.

Рекомендована література:

1. Академічне релігієзнавство: Підручник (За ред. А. Колодного). - К., 2000.

2. Религиоведение: Уч. Пособие (Под ред. А.В. Солдатова). - СПб.- М-Краснодар, 2004.

Дисципліна: Політологія

Викладач: Куц Галина Михайлівна, доцент кафедри політології, кандидат філософських наук.

Тема заняття: « Філософія політики – політика – політологія».

Форма заняття: лекція

Анотація: Поняття політики. Політологічна проблема як проблема цілісного підходу до аналізу політичних явищ. Специфіка політологічного підходу до аналізу політики, його відмінність від підходів інших наук. Політологія як інтегративне та цілісне вчення, що вивчає закономірності, логіку, специфіку існування та розвитку політики. Політологія та суміжні дисципліни. Витоки політологічного знання у філософії політики. Філософія політики і політика. Філософія політики та політична філософія. Структура сучасного політологічного знання (теоретичний, історичний та прикладний рівні). Теоретична і прикладна політологія. Політичні технології. Традиційні напрямки політологічних досліджень.

Рекомендована література:

1. Политология: [учеб. пособ. для вузов] / ред. и сост. Н.И. Сазонов. – Харьков: Фолио, 2001. – 831 с.

2. Бенетон Ф. Введение в политическую науку / Ф. Бенетон; [пер. с фр.]. – М.: Издательство «Весь мир», 2002. – 368 с.

Дисципліна: Філософська антропологія

Викладач: Загурська Наталія Віталіївна, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук.

Тема заняття: «Любов як філософська проблема».

Форма заняття: лекція.

Анотація: Любов до мудрості як сутнісна ознака філософії. Сенс любові. Бажання, потяг, кохання, любов. Різновиди любові. Еротика, культура та цивілізація. Еротологія та еротографія: багатоманітність мов любові. Спокуса як філософська проблема. Різноманіття філософських концепцій любові. Мету заняття становить привертання уваги слухачів до філософського підходу до почуттів, ознайомити з основними концепціями любові та формами її проявів.

Рекомендована література:

1. Философия любви.В 2-х чч. М., 1990.

2. Барт Р. Фрагменти речи влюбленного. М., 1999.

Викладач: Бусова Ніна Андріївна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

Тема заняття: «Екзистенціалізм».

Форма заняття: лекція

Анотація: Жодна філософська течія не викликала таких суперечок, як екзистенціалізм. Одні звинувачували його у песимізмі, інші стверджували, що він пропагує свавілля, водночас знаменитий австрійський психолог Віктор Франкл розробив на основі філософських ідей екзистенціалізму логотерапію - вчення, яке допомогло багатьом людям віднайти сенс життя. Як людині, що живе у абсурдному, позбавленому смислу світі, віднайти сенс життя? Чому «людина приречена бути вільною» і які виверти вона вигадує, аби втекти від свободи? Що значить «людина є проектом самої себе» і чому «обираючи себе, ми обираємо усіх людей»? З пошуком відповіді на ці питання знайомить ця лекція.

Рекомендована література:

1. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1989. - С. 319-344.

2. Соловьёв Э.Ю. Экзистенциализм (историко-критический очерк) // Соловьёв Э.Ю. Прошлое толкует нас: (Очерки по истории философии и культуры). - М.; 1991. - С. 286-345.

Дисципліна: Соціальна філософія

Викладач: Гусаченко Вадим Володимирович, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

Тема заняття: «Суспільство учора, сьогодні, завтра».

Форма заняття: лекція.

Анотація: Коли розпочинається суспільство? Суспільство з класами й державою і без них. Система і мережа як основні засоби уявлення суспільства. Архаїчні, традиційні і європейське суспільства. Теорії суспільного договору. Ліберали і соціал-демократи. Що таке глобалізація? Яке сьогодні суспільство: інформаційне, постіндустріальне чи ще якесь інше? Чи є сьогодні в розвинутих країнах приватна власність, експлуатація, капіталізм? Чи може існувати суспільство без людини, а людина - без суспільства? Метою заняття є ознайомлення слухачів з базовими проблемами соціальної філософії.

Рекомендована література:

1. Тоффлер Э. Третья волна. - М., 2002.

2. Гл. 3. Социальная философия; гл. 4. Политическая философия; гл. 5, VI. Маркузе и польза отрицания // Вольф Р.П. О философии. - М, 1996. - С. 97-176; 211-220.

Дисципліна: Релігійні вчення Сходу і Заходу

Викладач: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки, кандидат філософських наук.

Тема заняття: « Концепція спектру свідомості К. Уілбера».

Форма заняття: лекція

Анотація: Існує багато різних варіантів психоаналізу (класичний фройдівський, аналітична психологія К.Г. Юнга, психосинтез Асаджіолі тощо), й усі вони намагаються привести людину до стану гармонії із самою собою. Але це ж саме намагаються також зробити й чисельні духовно-релігійні практики (сповідь у християнстві, медитація в буддизмі чи індуїзмі, молитва, піст і т.п.). Чи можлива теорія, яка дозволила б звести це все до єдиного знаменника. На роль такої теорії може претендувати концепція спектру свідомості сучасного американського філософа і психолога Кена Уілбера. Розглядові цієї теорії і присвячена лекція.

Рекомендована література:

1. Wilber Ken. The Spectrum of Consciousness. – Madras, India, 1993.

2. Уилбер Кен. Краткая история всего. – М., 2006.

Дисципліна: Класична та сучасна психоаналітична теорія

Викладач: Романов Ігор Юрієвич, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук.

Тема заняття: Предметна сфера психоаналізу.

Форма заняття: лекція

Анотація: Свідомість – ще не вся психіка, і навіть не сама велика її частина. Поза межами свідомості знаходиться величезний і могутній психічний апарат, діяльність якого в звичайних умовах недоступна самоспостереженню. Саме в цій частині психіки приховані глибинні витоки наших відчуттів і бажань, кошмарних сновидінь і творчих натхнень, саме тут зустрічаються наша душа і наше тіло. Для розуміння цієї, позасвідомої області психічного життя як ніде потрібні спеціальні знання, пошуком яких зайнята відповідна наука – психоаналіз. Метою заняття є ознайомлення з психологічним, методологічним й філософським змістом психоаналітичної теорії.

Рекомендована література:

1. Романов И.Ю. Психоанализ: культурная практика и терапевтический смысл. М., 1994.

2. Лейбин В. М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. М.: Политиздат, 1990.

3. Фрейд З. Психопатология обыденной жизни // Фрейд З. Психология бессознательного. М.: Просвещение, 1989.

Дата добавления: 2015-07-11