ПРОГРАМА. 2 страница

Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Катастрофічні поразки 1941 р. Оборона Києва, Одеси і Севастополя. Бої за Донбас.

Встановлення окупаційної влади в Україні. Суть окупаційного режиму. Боротьба з окупантами. ОУН-УПА на теренах України. “Рейкова війна” партизанів в тилу ворога.

Визволення Лівобережної України і Донбасу. Битва за Дніпро. Визволення Києва у 1943 р.

Україна у завершальний період війни. Розгортання боїв на Правобережжі взимку 1944 р. Корсунь-Шевченківська битва, визволення Одеси. Перемога в Криму. Визволення західних областей УРСР.

Початок відбудови народного господарства у 1943 р. Відродження сільського господарства. Поновлення діяльності колгоспів та МТС. Розгортання колективізації у західних областях України. Відбудова промисловості. Проблема втрат України у Другій світовій війні в сучасній історіографії.

Тема 9. Українська РСР в другій половині 1940-х – 1980-х роках.

УРСР вперше повоєнне десятиліття (зовнішні зв’язки, суспільне життя,відбудова економіки). Міжнародне становище Україниповоєнного часу. Завершення об’єднання українських земель у складі однієї держави. Врегулювання територіальних питань між Україною і Польщею. Операція “Вісла” (1947 р.). Участь України в діяльності ООН. Створення і діяльність товариства культурних зв’язків із зарубіжними країнами.

Труднощі відбудови народного господарства. Голод 1946-1947 рр. Насильницька колективізація в західних областях України. Нова смуга репресій проти громадян України. Львівський церковний собор 1946 р. і ліквідація української греко – католицької церкви. Підпільно – партизансько боротьба ОУН-УПА з тоталітарним ладом. Ідеологічний наступ сталінщини на спроби культурно – національного відродження. Л.М.Каганович в Україні. Чистка національних кадрів.

УРСР в середині 50-х першій половині 60-х років. Українська РСР в міжнародних відносинах. Посилення співробітництва УРСР з країнами Південної і Південно-Східної Європи. Участь України в діяльності ООН та ін. міжнародних організацій.

Ідеологічна кампаніяз нагоди 300-річчя Переяславської ради. Передача Кримської області до складу УРСР: мотиви і правова основа

Спроби лібералізації політичного режиму. Критика культу особи Сталіна. Початок реабілітації жертв сталінських репресій. Реформи М.С.Хрущова, їх суперечливий і непослідовний характер, загальна спрямованість і значення.

Заходи щодо удосконалення управління і модернізації промисловості. Спроби подолання кризи в сільському господарстві. Участь України в освоєнні східних регіонів СРСР і цілинних земель.

Поява дисидентів в Україні. Зародження руху “шестидесятників”, їх роль в національно – культурному житті. Жовтневий пленум ЦК КПРС. Усунення від влади М.Хрущова. Прихід до влади Л.Брежнєва.

Соціально-економічне становище УРСР в другій половині 1960-х –першій половині 1980-х років. Українська РСР на міжнародній арені. Непослідовність зовнішньої політики Радянського Союзу та участь в ній України. Участь у війні в Афганістані. Конфронтація з Заходом. Участь УРСР в ООН, міжнародному русі боротьби за мир. Зовнішньоекономічні, науково-технічні та культурні зв’язки УРСР.

Зупинення реабілітації і замовчування злочинної діяльності Сталіна. Деформації в структурі економіки України, хижацька експлуатація її багатств, будівництво хімічних підприємств, атомних електростанцій. Наростання екологічної небезпеки, екстенсивний розвиток сільського господарства, шкідливість кампанії щодо ліквідації “неперспективних” сіл.

П.Шелест. В.Щербицький. Проголошення розширення соціалістичної демократії, участі трудящих в управлінні державою, посилення ролі Рад та фактична безправність суспільства.

Розробка і прийняття нової Конституції УРСР 1978 р. Декларативний характер Конституції. Національно-визвольний рух.

Політичні репресії 1960-1970-х рр. Посилення реакції в духовному житті. Поглиблення нігілістичного ставлення до національної самобутності українського народу. Спотворення історії України.

Розгортання правозахисного і дисидентського руху. Репресивні дії органів КДБ. Загострення гальмівних процесів у соціально – політичному розвитку України.

УРСР в роки “перебудови” (друга половина 80-х початок 90-х рр.) Україна в міжнародних відносинах. Міжнародне економічне співробітництво. Розширення зв’язків УРСР із зарубіжними країнами та діаспорою. Участь України у міжнародних програмах, розв’язанні глобальних проблем сучасності.

Суспільне життя. Необхідність докорінної перебудови суспільства. М.Горбачов. Квітневий (1985 р.) Пленум ЦК КПРС. Проголошення курсу на перебудову та її основні напрямки. Обмеженість реформаційного курсу перебудови. Спроби реформ суспільної системи. Посилення суспільної активності населення в Україні. Критика тоталітаризму та викриття злочинів комуністичної системи. Мітинги і демонстрації.

Народження НРУ та його перетворення в опозиційну КПРС силу. Перші кроки становлення багатопартійності. Перші кроки в демократизації суспільно-політичного життя і утворення нових політичних партій та громадських об’єднань. Реформа виборчої системи. Вибори до Верховної Ради УРСР.

Деформації і кризовий стан економіки. Екологічна криза. Чорнобильська катастрофа. Її причина та наслідки. Пошуки виходу з економічної кризи. Прийняття законів про власність, землю, про кооперацію, індивідуальну трудову діяльність та ін. Закон “Про економічну самостійність Української РСР”. Перехід підприємств на госпрозрахунок і самофінансування. Нові форми організації трудової діяльності.

Стан сільського господарства. Курс на розвиток різних форм господарювання на селі. Загострення продовольчої проблеми.

Сфера побутового обслуговування населення. Товарна криза. Ріст цін та інфляція. Падіння життєвого рівня населення.

Стан розвитку освіти, науки та культури. Відсталість їх матеріального забезпечення та недостатній рівень розвитку. Стан шкільного навчання. Вища і середня школа. Галузева наука.

Література і мистецтво. Повернення в літературу “репресованих” творів.

Участь творчої інтелігенції в громадському житті.

Культурно-освітня діяльність. Радіо, телебачення, преса.

Тема 10. Україна в умовах незалежності.

Посилення суспільної напруги в суспільстві влітку 1991 р. Прийняття Декларації про державний суверенітет України. Курс національно-демократичних сил на утвердження державної та економічної незалежності республіки.

Спроба серпневого 1991 р. перевороту у Москві та його наслідки для України.

Надзвичайна сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 р. Схвалення Акту проголошення незалежності України та його історичне значення. Україна – незалежна держава.

Всеукраїнський референдум та вибори президента України 1 грудня 1991 року. Денонсація Договору 1922 року про утворення СРСР. Угода про Співдружність незалежних держав (СНД). Затвердження державної символіки України.

Створення правової бази розвитку України як правової держави. Зміцнення державних кордонів. Формування збройних сил, СБУ, митної служби. Запровадження національної грошової одиниці.

Прийняття Верховною Радою України нормативних актів щодо реформування економіки. Зниження темпів промислового і сільськогосподарського виробництва. Пошуки виходу з економічної кризи та сучасний стан економіки України.

Труднощі національно-культурного відродження, розвитку науки, освіти. Міжнаціональні відносини в Україні. Кримська автономія.

Багатопартійність в Україні. Головні політичні партії та політичні об’єднання, їх платформи, участь у виборах до Верховної Ради України.

Прийняття Конституції України. Політична реформа в Україні.

Концепція зовнішньої політики України. Її входження у світове співтовариство. Програма “Партнерство заради миру”. Участь у програмах ООН. Участь у миротворчих операціях.

Соціальне та економічне становище України 2000 –2004 рр. Президентські вибори 2004 р. Політичне протистояння в країні у листопаді – січні 2004 р. Обрання президентом В.Ющенка. Соціально –економічний курс нового уряду Ю.Тимошенко. Парламентськаі вибори в Україні у березні 2006 р. Президентські вибори 2010 р. Україна на сучасному етапі.

4. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

Тема	Кількість годин, відведних на:
Лекції	Семінарські заняття	Самостійну роботу	Індивідуальну роботу
Змістовий модуль І. Стародавня та середньовічна історія.
Тема 1. Вступ. Давня історія України. Київська Русь і Галицько-Волинська держава.				11
Тема 2. Українські землі під владою Литви, Польщі та інших держав.
Тема 3. Українська національна революція середини ХVІІ ст. Доба «Руїни».
Тема 4. Українські землі наприкінці XVII- XVIII ст.
Модульна робота №1
Всього за модуль				11
Змістовий модуль ІІ. Українські землі у ХІХ-ХХІ ст. Незалежна Україна.
Тема 5. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій.				12
Тема 6. Українська революція та громадянська війна (1917-1921рр.)
Тема 7. Україна в 1920-1930-і роки.
Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945рр.).
Тема 9. Українська РСР в другій половині 1940-х – 1980-х роках.
Тема 10. Україна в умовах незалежності.
Модульна робота №2
Всього за модуль				12
Разом годин				23

5.ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”.

Тема 1. Формування і розвиток феодальних відносин у східних

слов’ян. Київська Русь.

План

1. Предмет і завдання курсу.

2. Східні слов’яни в давнину.

3. Виникнення феодалізму і утворення держави Київська Русь.

4. Політичний і соціально – економічний розвиток Русі кінця Х – початку ХІІ ст.

Тема 2. Політичне становище та соціально – економічний розвиток

українських земель середини ХІV – першої половини ХVІІ ст.

План

1. Політичне становище українських земель.

2. Соціально – економічний розвиток України.

3. Розвиток культури.

Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

План

1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни. Богдан Хмельницький.

2. Воєнні дії 1648-1653 рр.

3. Внутрішня та зовнішня політика уряду Богдана Хмельницького. Переяславська Рада. Березневі статті.

Тема 4. Українські землі наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

План

1. Політичне становище українських земель у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Соціально-економічний розвиток українських земель у кінці ХVІІ –

ХVІІІ ст.

Тема 5. Українські землі в ХІХ ст.

План.

1. Політичне становище українських земель в складі Російської імперії в ХІХ ст.

2. Соціально – економічний розвиток Наддніпрянської України в ХІХ ст.

3. Західноукраїнські землі в ХІХ ст.

Тема 6. Українська національно-визвольна революція 1917 – 1920 рр.

План

1. Доба Української Центральної Ради в Україні (березень 1917 – квітень 1918 рр.)

2. Українська держава П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).

3. Українська Народна Республіка часів Директорії (листопад 1918 – листопад 1920 рр.).

Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.

План

1. Соціально-економічна та політична криза в УСРР наприкінці 1920 р.– поч. 1921 р.

2. Нова економічна політика більшовиків в УСРР (1921 – 1929 рр.).

3. Проголошення курсу на індустріалізацію: вибір шляхів та здійснення технічної модернізації промисловості (1929 – 1937 рр.).

Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

План

1. Причини Другої світової війни. Радянсько – німецький пакт про ненапад.

2. Включення основної частини західноукраїнських до складу УРСР та їх радянізація.

3. Початок Великої Вітчизняної війни. Оборонні бої на території України у червні 1941 – липні 1942 рр.

Тема 9. Національно-державне відродження України (1991 – 2005 рр.).

План

1. Народження незалежної України. Перші кроки розбудови національного суверенітету.

2. Проблеми реформування економіки.

3. Шляхи духовного відродження українського народу.

4. Україна і зовнішній світ.

ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СТАРОДАВНЯ І СЕРЕДНЬОВІЧНА

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДО КІНЦЯ ХVІІІ СТ.).

Тема 1. Заняття 1. Українська держава.

План

1. Природо-географічні умови України. Адміністративний поділ і регіони.

2. Населення України. Українська діаспора.

3. Державна символіка України. Вищі органи державної влади.

4. Україна в міжнародних відносинах.

Методичні рекомендації до теми

При підготовці до заняття, слід звернути увагу на географічне розташування України на карті Європи, назвати її загальну площу, столицю держави, її вік, кількість мешканців. Пояснити, що Україна є центрально-східноєвропейською державою, хоча більша частина України знаходиться в Східній Європі, і послідовно назвати країни, з якими межує Україна, показати кордони на карті. Далі навести повідомлення про поступове формування території України в сучасних межах впродовж 30-50-х рр., завершуючи приєднанням Криму в 1954 р. При характеристиці природно-географічних умов треба назвати найбільші ріки, наголосивши на стратегічному державному значенні Дніпра, і інших водних ресурсів України; назвати кліматичні зони, звернути увагу на те, як проходить лінія пограниччя між Степом і Лісостепом; охарактеризувати ґрунти, гірські системи, корисні копалини і ін.

Наступна частина заняття – це сучасний адміністративний поділ України; показати всі області України з їх адміністративними центрами, а також АР Крим, її столицю, при цьому звернути увагу, що деякі адміністративні центри областей України змінили свої початкові назви (Хмельницький, Івано-Франківськ, Кіровоград, Дніпропетровськ). Тут же слід пригадати процес історичного формування регіонів України і показати їх по карті (Галичина, Полісся, Поділля, Закарпаття, Північна Буковина, Слобожанщина).

Переходячи до другого питання, з’ясувати загальну кількість населення сучасної України, порівнявши її з даними кінця 80-х рр., зазначивши, що з 1991 р. народжуваність в Україні нижча, ніж смертність. Щодо української діаспори, одержавши інформацію про це явище, пригадати, які діаспори має Україна сьогодні (західна і східна), яка кількість українців проживає за межами України, міграційні “хвилі”, ставлення відповідних країн до української меншини, рівень їх економічного і культурного розвитку, значення міграцій українського населення на сучасному етапі.

Щодо державної символіки України звернути увагу на її історичні корені, на хід затвердження Верховною радою незалежної України, пояснити історичний зміст і значення державної символіки. Питання можна завершити загальною характеристикою державного устрою України, вищих органів влади (законодавча, виконавча, судова).

Вивчаючи останнє питання звернути увагу на те, що Україна є однією з найбільших європейських держав, значення її геополітичного становища, участь України в міжнародних організаціях (ОБСЄ, ГУАМ, Балта-Чорноморське об’єднання і ін.), звернути увагу на прагнення сучасної України до вступу в європейський Союз.

Література

1. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Л. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан - К., 1994.

2. ГломоздаК.Ю., Яневський Д.І. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України (Українська національна символіка: походження, традиція, доля) // Минуле України: відновлені сторінки. - К., 1991.

3. Етнічний довідник. Національні меншини в Україні. - К., 1996.

4. Зарубіжні українці. Довідник. - К., 1991.

5. Заставний Ф. Українська діаспора. Розселення українців у зарубіжних країнах. - Львів, 1991.

6. Пам'ятки України. Книга І. Національна символіка. - К., 1996.

7. Терещенко Ю. Україна і європейський світ. - К.,1996.

8. Україна і світова співдружність. Круглий стіл. // Матеріали третьої сесії міжнародної школи україністики / Київ. Січень 1992/ - Одеса, 1992.

9. ЯкимовичВ.С. До питання про українську національну символіку // Пам'ятки України. - 1989. - № 3.

Тема 1. Заняття 2. Виникнення і розквіт Київської Русі (ІХ-ХІ ст.)

План

1. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави (кінець ІХ

– Х ст.).

2. Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава

Мудрого.

3. Культура Київської Русі.

Методичні рекомендації до теми

Існування Київської Русі як єдиної держави охоплює період з ІХ ст. по 30-ті рр. ХІІІ ст. За першим питанням плану ви повинні проаналізувати процес формування давньоруської державності за перших київських князів – від Олега по Святослава. Розгляньте, які існують теорії про походження держави у східних слов’ян, дайте їм характеристику. Особливу увагу зверніть на «норманську» теорію. Охарактеризуйте політичний устрій ранньої Київської держави. Треба пам’ятати, що монолітною державою Київська Русь не була ніколи. Вона складалась приблизно з 15 удільних князівств, які були досить самостійними. Історики не мають єдиної думки в оцінці територіального устрою Київської держави: її називають і конфедерацією, і співдружністю князівств, і навіть суперсоюзом. Серед внутрішніх факторів розвитку державності зверніть увагу на розвиток феодальних відносин та зміцнення різних форм власності на землю, поборення князями племінного сепаратизму, адміністративні та правові реформи, розбудову міст та систем укріплень, прагнення до духовної консолідації суспільства.

Перші київські князі об’єднали майже всі східнослов’янські землі, створивши таким чином одну з найбільших держав у Європі. Перевірте свої знання про героїчні походи князів, готуючись показати на карті напрямки руху князівських дружин та приєднані до Русі території. Однією з найскладніших проблем київської держави була боротьба з кочівниками. Назвіть основні кочові племена, з якими змушені були співіснувати та воювати русичі. Яку роль відіграли зовнішньополітичні чинники в створенні Київської держави і її подальшій долі?

Посилення і розквіт Київської Русі відбулось за часів правління Володимира Великого та його сина Ярослава. Чому? Дайте коротку характеристику основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики цих князів та зіставте результати діяльності. Яку роль відіграло введення християнства як державної релігії Київської Русі? Приділіть увагу тому, яку роль відігравала та яке місце посідала Київська Русь у міжнародній політиці того часу.

Культурні процеси того часу слід починати розглядати з конфлікту між язичництвом та християнством. Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світорозумінню, народним традиціям і звичаям. У поєднанні з різноманітними культурними впливами вони створювали підґрунтя для виникнення нової культурної єдності. Та все ж домінуючий вплив на розвиток матеріальної та духовної культури Київської Русі мало християнство. Русь мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн. Однак запозичення і творче переосмислення візантійських традицій і канонів у культурному розвитку Русі переважало. Становлення власної державності сприяло культурному розвитку східних слов’ян, появі нових культурних явищ, зокрема писемності, освітніх закладів, наукових знань, кам’яних храмів, образотворчості. Назвіть основні досягнення в культурних галузях.

Література

1. Баран Ю.М., Вертегел А.Г., Даниленко В.М. Історія України. – К., 1994.

2. Борисенко В.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ століття. – К., 1996.

3. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Трухан О.Ф. Історія України в таблицях. – Харків, 2006.

4. Давня історія України: Навч. посібник: у 2 кн. – К., 1994. – Кн.2.

5. Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. – К., 1995.

6. Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. – К., 1996.

7. Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996.

8. Нартов В.В. Історія України з давніх давен до сьогодення. – Харків, 2006.

Тема 1. Заняття 3. Роздробленість Русі. Галицько-Волинське князівство(ХІІ – перша половина ХІV ст.).

План

1. Причини і наслідки занепаду Київської держави.

2. Боротьба Русі проти монголо – татарської навали.

3. Зміцнення Галицько – Волинського князівства. Роман Мстиславович.

Данило Галицький.

4. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила Галицького.

Методичні рекомендації до теми

Середина ХІІ – перша половина ХІІІ ст. – це початок періоду роздробленості Київської Русі. Відносно єдину і централізовану монархію змінила монархія федеративна. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. Розмежуванню сприяла також церковна організація – утворення православних єпархій у містах, які стали осередками утворення незалежних князівств. Назвати князівства, які утворилися на території сучасної України.

Роздробленість держави прискорив Любецький з’їзд князів (1097 р.), на якому переміг принцип вотчинного землеволодіння (князі визнали право успадковувати землі, якими вони володіли). З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

Поступальний розвиток Давньої Русі був перерваний монголо – татарською навалою.

Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо – татарських завойовників варто починати з соціально – економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо – татарами була політична роздробленість. Наслідки навали були катастрофічними. В руїнах лежали міста і села. Припинило існування чимало осередків ремесла, торгівлі, культури. Населення обкладалося податками, поборами та відбувало численні повинності. За князями були залишені їхні володіння, але вони підкорялися владі ханів та їхніх намісників – баскаків. Проте руські землі не входили до складу заснованої монгольськими ханами у пониззі Волги монголо – татарської держави – Золотої Орди, а перебували у васальній залежності від неї.

Монголо – татарська навала на багато років призупинила розвиток Русі. Проте героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо – історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо – татарського панування для руських земель.

Починаючи розгляд третього питання, необхідно дати характеристику Галицького та Волинського князівств, причини зростання їх економічної і політичної могутності до об’єднання в єдину державу в 1199 р. Розкрити причини, що сприяли посиленню Галицько – Волинської землі: географічне розташування, існування розвинутих торгівельних шляхів, корисних копалин, зокрема солі, внутрішня та зовнішня політика місцевих князів. Значну роль у зміцненні князівства відіграли князі Роман Мстиславович та Данило Галицький. Звернути увагу на політичний та соціально – економічний розвиток Галицько – Волинського князівства за часів їх правління, охарактеризувати процеси, що заважали та гальмували розвиток.

При розгляді останнього питання теми слід звернути увагу на те, які зміни відбулися в політичному становищі галицько-волинських земель, дати характеристику діяльності наступників Данила Галицького – Лева Даниловича, Юрія І Львовича, Лева Юрійовича та Андрія Юрійовича. Останнім князем Галицько-Волинського князівства був Юрій ІІ Тройденович, після смерті якого в 1340 р. розпочалася боротьба між сусідніми державами за галицько-волинські землі.

Підводячи підсумок, вказати на причини занепаду Галицько-Волинської держави та її історичне значення.

Література

1. Баран В.Д. Княжий Галич в історії України // УІЖ. – 2001. - № 5. – С.67-74.

2. Головко О.Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно–політичному розвитку Центрально–Східної Європи раннього та класичного середньовіччя. – К.: Стилос, 2006.

3. Грицак Я. Галицько–Волинська держава. - Галич, 1995.

4. Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство. (До 800-річчя утворення) //УІЖ. – 2000. - № 1. – С. 25-31.

5. Його ж. Рюриковичі в Галичині й на Волині. // УІЖ. – 2008. - № 3. – С. 30-34.

6. Чухаева В.А. Русские княжества и Золотая Орда 1243-1350 гг. – Днепропетровск, 1998.

Тема 2. Виникнення козацтва і його участь у визвольній

боротьбі українського народу.

План

1. Історичні передумови формування українського козацтва. Козацтво до середини ХVІ ст.

2. Утворення Запорізької Січі. Особливості її суспільної організації та устрою життя. Реєстрове козацтво.

3. Селянсько – козацькі повстання у другій половині ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

4. Боротьба з турецько – татарською агресією. Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний.

Методичні рекомендації до теми

Посилення феодально – кріпосницького гніту на Україні викликало хвилю антифеодальної боротьби, найпоширенішою формою якої стали втечі селян.

Важливо знати, що перші документальні відомості про козаків відносяться до 80-90-х рр. ХV ст. Отже, козацтво виникло в другій половині цього століття. Треба чітко окреслити територію, на якій вперше з’явилися козацькі слободи і хутори. Це – велика смуга на українському пограниччі від середньої течії Дніпра аж до Дністра. Тут козаки займалися землеробством, рибальством, мисливством, степовим бджільництвом тощо. Тут же вільні поселенці створили нову суспільну організацію – козацьку громаду.

Оселившись на нових місцях, козаки вели жорстоку боротьбу за своє існування з татарськими, а також литовськими, польськими і українськими феодалами. Останні захопили частину козацьких земель на Поділлі та Київщині. Під їх натиском козаки змушені були відступати далі на південний схід. У перші десятиріччя ХVІ ст. козацьке населення особливо зростає в районі Черкас і Канева. Незабаром і в цій місцевості осідають феодали і починають різними шляхами поневолювати козацькі маси. Частина козаків почала відходити в район дніпровських порогів і південніше їх, куди й раніше вони періодично прибували на промисли.

Дата добавления: 2015-07-11