Тема 2: Мета і загальні принципи аудиту

Згідно із ст. З Закону України "Про аудиторську діяльність", поняття "аудиторська діяльність" містить у собі організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторсь­ких перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ним експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналі­зу Фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Разом з цими видами послуг аудиторські підприємства в України провадять роботи з приватизації майна державних підприємств, комерціалізації торгівлі, акціонування підприємств, готують матеріали для розгляду справ клієнтів у господарських судах. Зав­дяки аудиту здійснюються посередницькі контакти.

Особливу увагу треба зосередити на понятті "аудит". Аудит — це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, об­ліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою визна­чення достовірності звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудито­ром висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх сут­тєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготов­ки і подання фінансових звітів. За результатами аудиту складаєть­ся аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єк­та господарювання. Отже, метою проведення аудиту є складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта, що пере­віряється.

Національні нормативи аудиту в Україні і Кодекс професійної аудиторів України, затверджений рішенням Аудиторської палати України від 18 грудня 1998 р. № 73 [129], встановлюють основні принципи аудиту, правила надання аудиторських послуг, фундаментальні засади аудиторської етики. Відповідно до цих до­кументів принципи аудиту можна поділити на дві групи: методо­логічні та принципи професійної етики.

До методологічних принципів належать:

- планування аудиту;

- обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідчень, а також системи внутрішнього контролю;

- визначення критеріїв суттєвості та достовірності;

- дотримання методики та техніки аудиту, оцінки ризиків та

- аналіз інформації та формування висновків;

- відповідальність за результати аудиту;

- повне інформування клієнта.

Починаючи з 1 січня 1999 р. введено обов'язковість дотриман­ня Національних нормативів аудиту.

Кодекс професійної етики аудиторів України передбачає правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики аудитора. Вони є обов'язковими для виконання всіма аудитора­ми при наданні ними аудиторських послуг. До них належать такі.

Неупередженість. Аудитор повинен виконувати свої функції неупереджено, бути незалежним, чесним і об'єктивним.

Чесність. Чесність та об'єктивність суджень аудитора мають особливе значення за умови оцінки результатів фінансового звіту. Аудитор не може уникнути тиску на нього в процесі своєї професій­ної діяльності, але повинен протистояти йому.

Він має уникати відносин з клієнтами, не пов'язаних з ауди­торською перевіркою. Аудитор повинен зберігати чесність та об'єк­тивність на всіх етапах роботи і, висловлюючи думку про фінан­совий звіт, уникати ситуацій, які вплинули б на незалежність його висновків.

Об'єктивність. Аудитор повинен бути об'єктивним, щоб упередженість та інші чинники не впливали на достовірність його висновків.

Професійна незалежність. Аудитор повинен бути професій­но незалежним, фахово бездоганним. Рівень фахової підготовки аудиторів має відповідати єдиним професійним вимогам. Допус­каються до аудиторської діяльності тільки ті фахівці, які склали іспит і одержали сертифікат.

Конфіденційність. Аудитор має зберігати в таємниці всю інформацію, яка стосується стану справ клієнта. Всі документи, пов'язані з аудитом, слід повертати клієнту. Аудитор повинен до­держувати конфіденційності всієї без винятку інформації, отри­маної в процесі проведення аудиту. Єдиним винятком з цього пра­вила є обов'язок аудитора (аудиторської фірми) надати за рішен­ням судових органів або за санкцією прокурора конкретну інфор­мацію. Аудитор не має права використовувати інформацію та фак­ти, взяті з аудиторських перевірок, для своєї вигоди, вигоди третіх осіб або на шкоду клієнтові.

Професійна поведінка. Аудитор повинен сприяти підвищен­ню авторитетності своєї професії в суспільстві. Він повинен бути чесним і не здійснювати вчинків, які можуть похитнути довіру і прихильність громади до аудиторської професії в цілому. Ауди­тор не має права залучати клієнтів шляхом обдурювання, хибних уявлень і помилкових дій. Аудитор має бути доброзичливим, сприя­ти встановленню добрих стосунків між колегами і представника­ми інших аудиторських фірм. Найважливіша характеристика професіонала – це всіляка підтримка професії та прагнення об’єднати колег. Аудитор не може відбивати клієнтів у своїх колег з метою розширення своєї практики засобами, які можуть призвести до зниження якості роботи або порушення прав третіх осіб на отримання достовірної інформації. Аудитору забороняється займатися саморекламою, яка створює хибне уявлення в клієнтів і зачіпає інтереси колег.

Професійні норми. Аудитори зобов'язані виконувати з належною турботою і увагою вказівки та побажання клієнта тією мірою, якій вони не суперечать вимогам чинного законодавства.

Аудитор завжди має бути вільним від будь-якої зацікавленості, несумісної з чесністю, об'єктивністю та незалежністю.

Кожен аудитор, що отримав сертифікат аудитора України, виголошує і підписує клятву, текст якої наводимо повністю:

Відповідно до рішення Аудиторської Палати України від 18 квітня 2003 р., протокол № 122 як Національні стандарти ауди­ту в Україні прийнято Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (САЕ) [130].

Дата добавления: 2015-07-11