Система показників використання основних засобів і основні шляхи їх поліпшення

Зміст термінів "використання основних засобів" і ефективне використання основних засобів" розглянуто вище (див. 4.3).

Для характеристики використання основних засобів використовуються певні показники, які поділяються на узагальнюючі і окремі (поодинокі).

До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу (f), фондомісткість продукції (g) і рентабельність основних засобів (Р_ОФ).

Ці показники обчислюються за формулами відповідно:

або ,

,

А - обсяг виготовленої продукції у натуральних вимірниках; РП – виготовлена або реалізована продукція у вартісному виразі; П - валовий прибуток (як різниця між виручкою від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції) або прибуток від операційної діяльності (як різниця між валовим прибутком та сумою адміністративних витрат і витрат на збут); ОФс.р. - середньорічна вартість основних засобів.

Використання у наведених формулах середньорічної вартості основних засобів пов'язане з тим, що протягом року частина об'єктів вибуває з експлуатації як фізично або морально зношена, вводяться нові об'єкти, проводяться заходи щодо вдосконалення діючих засобів праці. Тому ОФс.р. обчислюється за формулою середньої хронологічної величини

.

де індекси п.р., к.р., и п.мі - відповідно початок року, кінець року, початок місяця (починаючи з лютого).

Незважаючи на те, що перелічені показники є узагальнюючими показниками використання основних засобів, вони не в змозі розкрити особливості використання окремих об'єктів активної частини засобів праці. Тому при плануванні та обліку основних засобів використовують поодинокі показники. До них відносять: коефіцієнти екстенсивного, інтенсивного завантаження (К_е і К_і відповідно), використання виробничої потужності (К_В.П.) та інші.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження характеризує використання окремих видів устаткування у часі, а інтенсивного - в одиницю часу і обчислюються за формулами відповідно:

та ,

де t_Ф і t_К та G_Ф і G_Н - відповідно фактичний час роботи устаткування і календарний, питома продуктивність фактична і нормативна.

Величина коефіцієнта використання виробничої потужності залежить від ступеня використання основних засобів, зокрема від екстенсивного й інтенсивного завантаження устаткування. Коефіцієнт розраховується як відношення обсягу фактично виготовленої продукції за рік (А_Ф) до виробничої потужності (ВП)

.

Слід зазначити, що виробнича потужність с одним з найважливіших показників можливостей підприємства, - це максимально можливий обсяг продукції у визначеному асортименті з урахуванням вимог прогресивної технології та організації виробництва.

З цього визначення випливає, що поняття "обсяг виробництва" і "виробнича потужність" нетотожні.

Між окремими показниками використання основних засобів і узагальнюючими існує пряма залежність. З'ясовується це так.

У загальному випадку обсяг виробництва обчислюється як добуток питомої продуктивності устаткування і фактичного часу його роботи, тобто Аф=Gф·tф.

Поліпшення "видимих" факторів (↑Gф і ↑t_Ф) за інших рівних умов призводить до підвищення обсягу виробництва і коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного завантаження. В свою чергу, підвищення обсягу виробництва позитивно вплине на обсяг реалізованої продукції і, як наслідок, - на показники фондовіддачі і фондомісткості продукції.

Таким чином,

↑К_Е ← ↑ t_Ф ↑f

↑A_Ф → ↑РП

↑К_i ← ↑ G_Ф ↓g

За інших рівних умов підвищення обсягу виробництва позитивно впливає на всі без винятку показники роботи підприємства.

Фондовіддача пов'язана з іншими економічними показниками, наприклад, з продуктивністю (В) і фондоозброєністю праці (Фо). Відомі формули для обчислення цих показників:

, , ,

де Ч - чисельність працюючих, чол.

Помноживши і поділивши фондовіддачу на Ч, маємо

.

Робимо висновки:

- дійсно, між f, В і Ф_О існує зв'язок;

- фондовіддача буде зростати, якщо темп росту продуктивності праці буде випереджувати темп росту фондоозброєності праці.

Це і подібні приймання використовуються в економічному аналізі для встановлення взаємозв'язків економічних показників.

Ефективне використання основних засобів та виробничих потужностей має велике значення як для кожного підприємства, так і для економіки країни в цілому. Так, це призводить до зменшення потреби у основних засобах, до збільшення обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок її якості, прискорення кругообігу. Останнє значною мірою сприяє скороченню розриву у термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних засобів.

Основними шляхами поліпшення використання діючих основних засобів є заходи щодо підвищення рівня екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання.

Вміння запропонувати заходи щодо поліпшення використання основних засобів підрозділів підприємства і визначити їх економічні наслідки є найважливішою ознакою якості бакалавра (спеціаліста) згідно з Державним стандартом освіти.

Заходи організаційного характеру спрямовані, перш за все, на скорочення простоїв обладнання з різних причин. Наочність механізму впливу подібних заходів на показники використання основних засобів і роботи підприємства відображує наступна знакова модель:

Заходи організаційного характеру → ↓ Простої обладнання з різних причин = Довше працювати → ↑t_Ф = ↑К_Е → ↑А → Поліпшуються показники → використання основних засобів і роботи підприємства.

Заходи технологічного характеру спрямовані на підвищення питомої продуктивності обладнання (як норми виробітку). Це можливе за рахунок покращення технологічних факторів.

Знакова модель взаємозв'язку має вигляд:

Заходи технологічного характеру → ↑G = Швидше працювати → ↑G_Ф = ↑К_i → ↑А → Поліпшуються показники → використання основних засобів і роботи підприємства.

Слід зауважити, що екстенсивне завантаження обладнання має певну межу, а інтенсивне - практично не обмежене.

Крім переліченого, важливим напрямком підвищення ефективності використання основних засобів є зменшення кількості обладнання, що не діє, швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування тощо.

4.5. Нематеріальні активи: поняття, форми, оцінка, амортизація

Як вже відзначалося (див. 4.1), однією з складових необоротних активів є нематеріальні активи - це придбані права користування природними ресурсами, майном, об'єктами інтелектуальної власності тощо.

Нематеріальні активи мають такі відмітні ознаки;

- відсутність матеріальної основи здобуття доходів;

- невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їх використання;

- необхідність захисту правами власності автора;

- складністю вартісної оцінки тощо.

Прикладами нематеріальних активів як об'єктів права інтелектуальної власності можуть бути права власності на:

- винахід;

- промисловий зразок;

- “ноу-хау”;

- комп'ютерні програми;

- товари і послуги;

- фірмову назву тощо.

Права підтверджуються відповідними документами (патентами, свідоцтвами тощо).

її обліку нематеріальні активи підлягають відображенню за їіервісною вартістю їх придбання або створення.

Підприємство може здійснювати переоцінку нематеріальних актинів, стосовно яких існує активний ринок, за справедливою вартістю.

За економічними ознаками нематеріальні активи схожі на основні засоби (використовуються протягом довгого часу, поступово втрачають свою вартість, їх використання дає прибуток).

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом амортизаційного періоду (встановлюється підприємством), але не більше 20 років. При цьому використовується метод прямолінійної амортизації (або інші за розсудом підприємства).

Ключові поняття: авансований капітал, структура капіталу, власний капітал, статутний капітал, необоротні активи, основні засоби, класифікація, оцінка, кругообіг, знос, методи амортизації показники використання, шляхи поліпшення, нематеріальні активи.

Завдання для самоконтролю

1. Що є джерелом створення підприємства?

2. Охарактеризуйте структуру авансованого капіталу і призначення його
складових.

3. Назвіть принципову ознаку капіталу.

4. Як називається капітал, втілений в основні і оборотні засоби
підприємства?

5. Поясніть нетотожність понять "засоби праці" і "засоби виробництва,
знаряддя праці, основні засоби".

6. Перелічіть відмітні ознаки (економічні) основних засобів.

7. Чим принципово відрізняються класифікації основних засобів згідно із
П(С)БО 7 "Основні засоби" і Законом України "Про оподаткування
прибутку підприємств"?

8. Навіщо потрібна вартісна оцінка основних засобів? Які існують види
цієї оцінки?

9. Як визначається індекс переоцінки первісної вартості у справедливу?

10. Що є обов'язкового умовою відтворення основних засобів?

11. Що є причинами фізичного і морального зносу основних засобів? До яких економічних наслідків призводить знос основних засобів?

12. Які існують методи обліку зносу основних засобів?

13. Якими документами регламентується нарахування амортизації різними методами? Що це за методи? Спільне і відмінне у цих методах?

14. Які методи амортизації найбільш поширені у країнах з ринкового економікою і чому саме так?

15.Чи впливає метод амортизації на показники роботи підприємства? Якщо так, то поясніть механізм цього впливу.

16.Охарактеризуйте систему показників використання основних засобів. Чи є зв'язок між поліпшенням окремих показників використання основних засобів і узагальнюючими показниками роботи підприємства?

17. Назвіть основні шляхи (заходи) поліпшення використання основних засобів у підрозділах металургійного підприємства.

18. Які характерні ознаки мають нематеріальні активи? Наведіть приклади таких активів. Чи схожі економічні ознаки основних засобів і нематеріальних активів? Якщо так, то у чому полягає ця схожість?

Література

1. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного.
-К,;КНЕУ,2001.-С. 100-121, 127-149.

2. Економіка підприємства: Навч. посіб. / За рсд. А.В, Шегди. - К.:
Знання-Прес, 2002. - С. 128 - 152.

3. П(С)БО 7 "Основні засоби".

4. 11(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Дата добавления: 2015-07-11