Читайте также:
|
|
Аналіз окремих нормативно-правових актів ЄС дозволяє зробити висновок, що у європейському праві існує два визначення поняття «публічна адміністрація»: у вузькому та у широкому сенсі. У вузькому сенсі під «публічною адміністрацією» розуміються «регіональні органи, місцеві та інші органи публічної влади», «центральні уряди» та «публічна служба».
У широкому сенсі в європейському праві до «публічної адміністрації», крім органів публічної влади, відносять ті органи, які не входять до неї організаційно, але виконують делеговані нею функції.
Підтвердженням існування тлумачення терміну «публічна адміністрація» у широкому та у вузькому сенсі постають також роботи європейських вчених, які під поняттям «публічна адміністрація» розуміють: сукупність органів, установ та організацій, які здійснюють адміністративні функції; адміністративна діяльність, яка здійснюється цією адміністрацією в інтересах суспільства; сфера управління публічним сектором з боку тієї ж публічної адміністрації.
Слід зазначити, що, наприклад, В.Б. Авер'янов під терміном «публічна адміністрація» пропонує розуміти сукупність органів виконавчої влади та органів виконавчого самоврядування, підпорядкованих політичній владі, які забезпечують виконання закону та здійснюють інші публічно-управлінські функції.
З огляду на вищенаведені визначення, можна сказати, що публічна адміністрація є сукупністю державних і недержавних суб'єктів публічної влади, ключовими структурними елементами котрої є, по-перше, органи державної виконавчої влади і, по-друге, виконавчі органи місцевого самоврядування.
В Україні широко використовуються терміни «публічне управління» та «публічне адміністрування», зміст яких переважна більшість науковців ототожнюють.
Терміни «публічне управління» і «публічна адміністрація» використовують поряд з усталеними поняттями «державне управління» і «державна адміністрація». Оскільки державне управління є видом публічного управління, а термін публічна адміністрація по-факту є сучаним розумінням поняття державного управління в умовах демократизації, переходу до «людиноцентриської» концепції, то можна сказати, що співвідносячи поняття публічна адміністрація та публічне управління, перше входить до змісту останнього, бо державне управління це публічна адміністрація, тобто різновид публічного управління.
Співвідношення "державного управління" і "виконавчої влади"
Це питання протягом тривалого часу обговорювалося в науковій літературі є достатньо дослідженим. Варто приєднатися до думки В. Б. Авер'янова, що частина функцій державного управління реалізується за межами виконавчої влади, і водночас, частина функцій виконавчої влади може реалізовуватись за межами державного управління.
На його думку, сфера державного управління визначається тим, що воно здійснюється:
1) у межах діяльності органів виконавчої влади, а саме:
— під час реалізації їхніх повноважень щодо керованих об'єктів зовнішнього суспільного (економічного, соціального та ін.) середовища;
— під час виконання місцевими державними адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, делегованих відповідними місцевими радами, при тому, що власне виконавчій владі ці повноваження первісно не належать;
— під час керування вищими органами виконавчої влади діяльністю нижчих органів;
— під час керування роботою державних службовців всередині апарату кожного органу виконавчої влади;
2) поза межами діяльності органів виконавчої влади, а саме:
— всередині апаратів будь-яких інших (крім органів виконавчої влади) органів державної влади — з боку їх керівників щодо інших службовців (наприклад, в апаратах парламенту, судів, органів прокуратури тощо);
— всередині державних підприємств, установ і організацій — з боку їх адміністрацій щодо решти персоналу;
— з боку тих чи інших уповноважених державою суб'єктів у процесі управління державними корпоративними правами;
— з боку різноманітних дорадчо-консультативних органів, утворюваних державними органами (наприклад, Президентом України), в частині виконання наданих їм організаційно-розпорядчих повноважень щодо інших органів, посадових осіб.
Сфера здійснення виконавчої влади визначається наступними рисами:
1. Не всі напрями реалізації виконавчої влади опосередковуються у вигляді власне державно-управлінської діяльності (державного управління), що підтверджується відсутністю в цих напрямах іманентних рис поняття "державне управління": крім наведених вище прикладів, під час оцінювання кожного конкретного такого напряму слід виходити з характеру закріплених за органами виконавчої влади функцій і повноважень.
2. Навіть у тих випадках, коли здійснення виконавчої влади відбувається у формі управлінської діяльності, слід ураховувати, що в демократичній державі функції та повноваження виконавчої влади можуть реалізовуватись не тільки виключно суб'єктами державної влади, а й недержавними суб'єктами. Зокрема, ці функції та повноваження:
— можуть бути делеговані державою органам місцевого самоврядування;
— можуть бути делеговані державою деяким іншим недержавним інституціям (наприклад, окремим громадським організаціям).
Виконавчо-розпорядча діяльність державних органів поділяється на дві частини. Перша частина, пов'язана з реалізацією владного впливу державних органів на всі інши суб'єкти, належить до державного управління, а іншу частину, пов'язану з реалізацією суб'єктивних прав різних суб'єктів, можна визначити як публічно-сервісну діяльність.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 632 | Нарушение авторских прав