Читайте также:
|
И. Сталін.»
23 серпня в Москву прибув міністр закордонних справ германії пан Ріббентроп. У 3 годинi 30 хвилин відбулася перша бесіда голови Раднаркому і Наркоминдел СРСР Молотова і міністром закордонних справ германії Ріббентропом з питання про прийняття пакту про ненапад. Бесіда відбувалася у присутності Сталіна і німецького посла Шуленбурга і тривала близько трьох годин. Після перерви в десять годин вечора бесіда була відновлена, остаточний текст був підписаний вночі, в дві години тридцять хвилин 24 серпня, проте датою пакту було залишено 23 серпня, що дозволяло відразу ж розмістити його, в радянській пресі.
Текст пакту був до межі лаконічний і налічував всього сім статей.
На думку М. І Семиряги це був типовий договір про ненапад або нейтралітет, складений в класичному стилі. Доктор історичних наук Семрiяга і доктор юридичних наук Р. А Мюллерсон відмічають, що подібні договори полягали у минулому і з іншими країнами, як Німеччиною так і СРСР.
У повідомленні Комісії З'їзду народних депутатів СРСР за політичною і правовою оцінкою радянсько-німецького договору про ненапад від 23 серпня 1939г., говорилося, що сам по собі договір з юридичної точки зору не виходив за рамки прийнятих у той час угод, не порушував внутрішнього законодавства і міжнародних зобов'язань СРСР. У пункті 3 постанова з'їзду, що затвердив висновки комісії, відзначалося, що зміст цього договору не розходився з нормами міжнародного права і договірною практикою держав, прийнятими для подібного роду врегулювань.
Глава 3".Позитивні наслідки договору"
1. Майже на два роки відтягнув війну з Німеччиною.
2. Стався розкол серед країн-учасниць антикомінтернівського пакту (Німеччині, Італії, Японії). Японія підписала з СРСР в 1940г. договір про нейтралітет.
3. У військово-політичній верхівці Німеччини договір був вручений неоднозначно. Деякі генерали вважали, що, отримавши тактичні вигоди у війні з Польщею, Німеччина понесла стратегічних збиткiв.
4. За торговельно-кредитною угодою від 19 серпня 1939г. СРСР отримав з Німеччини сотні видів зразків військової техніки і промислових виробів, за даними німецької зовнішньоторговельної статистики, з січня 1940 по 22 сiчня 1941г. німці поставили в СРСР товарів і устаткування на 437,1 мільйони марок.
Значне число тих, що поступили германії в цей час металорізальних верстатів - 6430 на 85,4 мільйона марок.
Для порівняння можна відмітити, що в 1939г. загальне число імпортованих радянським союзом з усіх країн верстатів склало 3458. в цілому торговельний баланс по взаєморозрахунках виявився на користь СРСР на 100 мільйонів марок.
Таким чином, німецьке устаткування багато в чому допомогло СРСР створити оборонну промисловість, яка виявилася в змозі випускати в роки війни більше озброєнь, чим виробляла сама Німеччина.
Зразки новітнього німецького озброєння, куплені в 1939-1941гг., були використані радянськими інженерами для удосконалення вітчизняної військової техніки, яка у війні нерідко перевершувала по своїй якості німецьку.
Усе це, кінець кінцем, спрацювало на перемогу.
Глава 4".Негативні наслідки договору"
1.Договор не схвалила західноєвропейська громадськість, що погіршило її стосунки до СРСР.
2.В правлячих кругах західних буржуазно-демократичних країн
3.В складному становищі виявилися міжнародний комуністичний рух.
4.За торгiвельно-кредитній угоді від 19 серпня 1939г. з січня 1940г. по 22 червня 1941г. СРСР поставив Німеччині товарів і сировини на суму 597.9 мільйонів, німецьких марок.
5.По секретному додатковому протоколу в строго конфіденційному порядку обмовлялося питання "про розмежування сфер обопільних інтересів".
Відповідно до нього Німеччина відмовлялася від претензій на Україну, на панування в Прибалтиці, від планів експансії в ті райони Східної і Південно-східної Європи, де це могло б представляти небезпеку для СРСР.
У разі війни між Німеччиною і Польщею німецькі війська зобов'язалися: не вторгатися в Латвію, Естонію, Фінляндію, Бесарабию, а вступивши в Польщу, не просуватися далі за річки Нарев, Вісла, Сан.
Договір про ненапад від 23 серпня 1939г., секретний додатковий протокол разом з договором "Про дружбу і межу" підписаний СРСР і Німеччиною 28 вересня 1939г., стали юридичною і політичною основою для подальшого зближення СРСР і Німеччини.
У постанові З'їзду народних депутатів СРСР від 24 грудня 1989г. було відмічено, що зміст цього договору не розходився з нормами міжнародного права і договірною практикою держав, прийнятою для подібного роду врегулювань.
Проте як при укладанні договору, так і в процесі його ратифікації ховався той факт, що одночасно з договором був підписаний "секретний додатковий протокол".
У постанові підтверджено, що договір втратив силу після нападу Німеччини на СРСР.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав