Не так давно завдяки небайдужим мешканцям Вінниці відбулася конференція преси у зв’язку з святкуванням місцевою владою 75-ї річниці парку культури і відпочинку ім.. Горького. Сергій Свитко, депутат Вінницької обласної ради: «В цілому світі люди знають, що той Вінницький парк є по перше польським католицьким кладовищем, а подруге місцем масових мордувань жертв НКВД в 37-38 рр». Німці під час окупації в 43 році почали досліджувати територію парку знайшовши 35 масових могил з яких 14 розкопано і зроблено проби ідентифікації тіл. То означає, що на території парку і сьогодні окрім 15 га. Індивідуальних могил бувшого польського кладовища ще знаходиться 21 недосліджена масова могила жертв замордованих комуністами. На думку спеціалістів, кількість тіл коливається від 2-5 тис.
Ціллю утворення парку було замаскування сталінською владою власного злочину. В 1944 році постановою вінницької міської ради на упорядкування парку з бюджету ССР виділено 10 тисяч рублів, а в 1945 2 млн. 308 тис. рублів. То були величезні гроші для післявоєнного часу. Фактично, ті гроші були використані для замаскування масових могил жертв репресій.
В 20-30 рр ХХ ст. в ССР був легалізований державний тероризм. Власне 37-38 рр комуністи знищили потенційних опонентів: українську і польську інтелігенцію, вчорашніх офіцерів, духовенство, діячів культури. Професор історії Струкевич підтвердив що Вінницький центральний парк є місцем поховання закатованих НКВД-стами мешканців Вінниччини. Критикував він владу міста за гучне святкування річниці створення парку Горького, а насправді – спеціального об’єкту НКВД.
Бувший офіцер КГБ Вадим Вітковський фахівець з спец. архівів СССР, наразі журналіст. Він теж підтвердив, що ті могили которі розкопали німці в 1943 році, то тільки частина загальної кількості могил. Але стосовно німецьких документів відомі всі місця масових могил, тому на думку Вітковського є аморальним запроваджувати розважальні заходи в місцях де лежать тисячі закатованих людей.
Світлана Мачульська виросла у сім’ї яка була свідком тих подій: «…моя сім’я жила на території парку з 1930 року. Мій дід працював тут 40 років і розповідав, що коли розстрілювали людей то для того щоб заглушити постріли включали сирени та створювали шум. Тіла закопували під ранок. Мій батько випадково побачив одну з таких могил, розповідав що могила була така глибока як селянська хата з комином. Вінницький парк розташований на могилах.»
Інший депутат Вінницької облради Микола Зелінський розповідає: «Розстріляно моїх бабусю і дідуся вони поховані десь тут в парку. Ті хто їх розстріляв уже покарані Богом. Але я не розумію як місцева влада може видавати розпорядження щоби запроваджувати гучне святкування на могилах наших предків, я того нерозумію! Але очевидно, що Бог все бачить.»
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав