М. Ужгород

Реферат на тему

«Види негативного впливу на життєдіяльність»

Виконав:

Кір’янов Дмитрій Леонідович

м. Ужгород

Структура Життєдіяльності включає у свій склад людину (населення), природне, штучне середовище життя і соціальну сферу діяльності людей, належить до категорії складних глобальних структур системи: "середовище — людина — діяльність.

Саме поняття "життєдіяльність" складається з двох понять:

Життя — одна із форм існування матерії, яка закономірно виникає і протікає при визначених умовах навколишнього середовища. Характерними ознаками її є: обмін речовинами та енергією, здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції складу і функцій, пристосування до середовища. Термін "життя" притаманний людині і деякою мірою передбачає діяльність.

Діяльність — специфічна форма активної взаємодії людини з навколишнім середовищем, зміст якої становить доцільна зміна та перетворення його компонентів з метою забезпечення своїх різноманітних потреб (матеріальних, культурних, духовних тощо).

Синонімом слова "діяльність" є поняття "праця". Тому "діяльність" включає: мету діяльності, засоби, процес взаємодії "людина — техніка", результат.

Діяльність людей не можлива без засобів виробництва — найважливішого компонента штучного середовища життя.

Життя і діяльність взаємопов'язані, взаємозалежні і взаємно обумовлюють одне одного. Основою життєдіяльності є наявність умов для навколишнього середовища: природного — сонячного світла, повітря, води, ґрунту, біосфери; штучного середовища життя — житлові та виробничі будівлі, споруди, транспортні та повітряні комунікації, системи забезпечення енергоресурсами, продуктами харчування і багато іншого, що створено розумом і руками людини для забезпечення життєдіяльності. Отже, як життя, так і діяльність людей поза умовами середовища життя не можливі.

До систем, які забезпечують життєдіяльність, можна віднести правові норми захисту особистості, право на працю, відпочинок, освіту, медичне обслуговування, захист навколишнього середовища, здоров'я і життя, забезпечення правопорядку, оборони, соціальних прав, життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Системи захисту прагнуть не допустити впливу уражаючих факторів небезпечних ситуацій на життя і здоров'я людей.

Як бачимо, життєдіяльність — це складна система, яка здатна забезпечувати і підтримувати певні параметри умов життя і видів діяльності.

До чинників, які забезпечують життєдіяльність, необхідно віднести екологічні, фізіологічні, медичні, виробничо-побутові, культурно-мистецькі, правові та ін. Завдяки їм забезпечується і підтримується повноцінне життя і діяльність людей.

Характерні ознаки життєдіяльності:

— життєдіяльність — це складна система взаємопов'язаних компонентів середовища, основу якої становлять природні чинники життя, люди, засоби праці, результати праці. Взаємодія і взаємозв'язок між компонентами здійснюється за допомогою діяльності як специфічної форми праці;

— ця система суворо впорядкована за ціллю, місцем, часом і характером завдань, що вирішуються; де ціль — максимальне задоволення всіх потреб і забезпечення прогресу у розвитку суспільства; місце — життя і діяльність людей у певних населених пунктах, регіонах, на континентах; час — тривалість робочого дня, робота у денний і нічний час, сезонна робота; характер завдань, що вирішуються, — потреби суспільства;

— взаємозв'язок і взаємозалежність від природного і матеріального середовища життя;

— життєдіяльність суттєво впливає на навколишнє середовище, поступово погіршуючи параметри Його компонентів, створюючи умови для виникнення небезпек;

— система безперервного динамічного розвитку й удосконалення. Наприклад, зростання чисельності населення Землі, саморегуляція й самоврядування, гнучке пристосування до змін умов навколишнього середовища й умови діяльності;

— методологічно притаманна окремій особі, групі людей, суспільству, державі, населенню Землі;

— чутлива до впливу різного роду небезпек (природних, техногенних, соціально-політичних, екологічних та ін.);

— спроможна у відповідних небезпечних ситуаціях захищати свої життєві інтереси.

Таким чином, ці ознаки показують, що при певних умовах виникнення різного роду небезпек (стихійні лиха, аварії, катастрофи, військові конфлікти тощо) можуть виникати не тільки порушення функціональної структури життєдіяльності, але і повне або часткове її роззброєння, обмеження дій за цілями і задачами, послаблення зв'язків з компонентами навколишнього середовища і ряд інших негативних наслідків. Забезпечення життєдіяльності в цих умовах належить до категорій специфічних завдань, а умови називаються небезпечними ситуаціями, що більш детально буде розглянуто в другому розділі посібника.

Варто зазначити, що БЖД як наукова галузь знань про безпеку людини багато чого успадкувала від наукових дисциплін, які вже багато років викладаються у ВНЗ і пройшли перевірку часом. Це, зокрема, філософія, психологія, соціологія, екологія, охорона праці, цивільна оборона, фізіологія людини, ергономіка, від яких БЖД успадкувала значну частину спеціальної термінології, ряд теоретичних засад тощо (рис. 1.2). Тому БЖД треба розглядати як інтегральну науку широкого профілю, в якій людина визначається як головна складова системи "людина — навколишнє середовище". Проте, першооснови нової наукової дисципліни суттєво відрізняються від першооснов охорони праці, цивільної оборони.

Помітні короткочасні зміни погоди можуть мати серйозні наслідки для здоров'я людей:

· Надмірні спека або холод можуть призводити до потенційно смертельних хвороб, таких як тепловий удар або гіпотермія, а також підвищувати смертність від серцевих і респіраторних захворювань.

· Застій атмосфери може сприяти утриманню в містах теплого повітря і забруднюючих атмосферу речовин, що призводить до утворення смогу, який сильно впливає на здоров'я людей.

Ці наслідки можуть бути значними. Надзвичайно висока температура в Європі влітку 2003 року призвела до того, що в цей час відбулося більш ніж на 35 000 смертельних випадків більше, ніж за аналогічний період у попередні роки.

Інші екстремальні погодні умови, такі як зливи, повені та урагани, також сильно впливають на здоров'я. У 1990-х роках в усьому світі відбулося приблизно 600 000 смертельних випадків в результаті стихійних лих, пов'язаних з погодою; близько 95% з них мали місце в бідних країнах. Ось деякі приклади:

· У жовтні 1999 року в результаті циклону в Орісса, Індія, загинуло 10 000 чоловік. Загальне число постраждалих людей оцінювалося в 10-15 мільйонів.

· У грудні 1999 року через повені в Каракасі, Венесуела, і його передмістях загинуло приблизно 30 000 чоловік, багато з яких жили в трущобах на відкритих схилах.

Крім зміни погодних режимів, кліматичні умови впливають на хвороби, що передаються через воду, і хвороби, що передаються такими носіями, як комарі. Хвороби, що залежать від кліматичних умов, входять до числа тих хвороб, які є основними причинами смерті в усьому світі. У результаті одних тільки діареї, малярії і білково-калорійної недостатності у всьому світі в 2002 році померло більше 3,3 мільйона чоловік, причому 29% цих смертельних випадків відбулося в африканському регіоні.

Глобальне потепління:

Близько двох третин сонячної енергії, що досягає Землі, поглинається її поверхнею і нагріває її. Тепло випромінюється в атмосферу, де деяка його частина утримується парниковими газами, такими як вуглекислий газ. Без цього "парникового ефекту" середня температура планети була б непридатною для людського існування.

За останні 50 років в результаті діяльності людини, зокрема через спалювання викопних видів палива, утворилася значна кількість CO2 і інших парникових газів, які впливають на глобальний клімат. Вміст в атмосферному повітрі вуглекислого газу зріс більш ніж на 30% у порівнянні з рівнем його вмісту до промислової революції, а це сприяє утриманню більшої кількості тепла в нижніх шарах атмосфери.

За даними Четвертої доповіді про оцінку зміни клімату (2007 року) Міжурядової групи з кліматичних змін (МГКЗ), маємо такі наслідки:

· За останні 50 років глобальна середня приповерхнева температура підвищилася приблизно на 0,65°С.

· Одинадцять років з періоду 1995-2006 рр. входять до числа 12 найбільш теплих років з часу початку реєстрації температур в 1850-х роках.

· За останні десятиліття прискорилися темпи потепління і підвищення рівня моря.

· У багатьох районах, особливо в країнах, розташованих в середніх і високих широтах, стало випадати більше атмосферних опадів і стали частіше йти сильні зливи.

· У деяких районах, таких як окремі частини Азії і Африки, за останні десятиліття посухи стали більш частими та інтенсивними.

· З 1970-х років в деяких районах, таких як Північна Атлантика, все частіше почали утворюватись дуже сильні тропічні циклони.

Глобальні викиди вуглекислого газу продовжують рости. Для прогнозування кліматичних змін в майбутньому в якості вхідних параметрів глобальних моделей клімату використовуються оцінки майбутнього зростання населення і витрат енергоносіїв. Вивчаючи результати цілого ряду таких моделей, МГКЗ зробила наступний прогноз на поточне століття:

· Глобальна середня приповерхнева температура зросте на 1,1° - 6,4°С, що частково залежатиме від майбутніх тенденцій у використанні енергії. Найбільше потепління буде спостерігатися над поверхнею суші і у високих широтах.

· Періоди сильної спеки, випадання значних опадів і інші надзвичайні події стануть більш частими та інтенсивними.

· Очікується, що рівень моря буде підвищуватися все більш швидкими темпами.

Багато країн працюють над зниженням викидів парникового газу. На жаль, незважаючи на ці зусилля минулі та очікувані в майбутньому тенденції розвитку і використання енергії означають, що в найближчі десятиліття світу ще доведеться пережити значні зміни клімату та підвищення рівня моря.

Дата добавления: 2015-07-12