Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правове регулювання бджільництва.

Стаття 288. Орендна плата | Правове регулювання меліорації земель. | Правова охорона земель у сфері сільськогосподарського виробництва.? | Стандартизація і нормування у галузі охорони земель. | Правова охорона вод, рослинного і тваринного світу при веденні сільського господарства.? | Правове регулювання хімізації сільськогосподарського виробництва. | Правове регулювання поводження з відходами сільськогосподарського виробництва. | Правові основи застосування біотехнологій в аіік. | Законодавство україни про захист рослин. Карантин рослин. | Охорона прав на штами мікроорганізмів. |


Читайте также:
  1. II.Особливості валютного регулювання в Україні.
  2. Автоматичне регулювання напруги авіаційних генераторів
  3. Автоматичне регулювання частоти СГ
  4. Блок регулювання захисту та управління 2438-140.
  5. Блок регулювання захисту, та управління 2438-140.
  6. БЛОК СРАВНИТЕЛЬНОГО ПРАВОВЕДЕНИЯ
  7. Валютна політика як основа валютного регулювання і контролю

україна належить до провідних держав світу, які мають розвинуте бджільництво, що забезпечує запилення комахозапильних рослин сільськогосподарського призначення, виробництво меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфюмерно-косметичної та інших галузей і на експорт. Бджільництво — одна з перших галузей нашого агропромислового комплексу, де практично вже завершено процеси роздержавлення і перехід до ринкових умов господарювання. У приватному секторі нині утримується 87% бджолиних сімей, а в закарпатській та івано-франківській областях — 96-97% відповідно.

у приватних і колективних пасіках на 1 січня 2001 р. Налічувалося 2,8 млн. Бджолиних сімей, а 2004 р. Їх кількість планується довести до 4,6 млн. Обсяги виробництва меду мають зрости з 55,4 тис. Т у 1999 р. До 84,7 тис. Т у 2004 р. Найближчими роками передбачається спрямувати розвиток бджільництва на збільшення обсягів виробництва товарної продукції і племінного матеріалу шляхом одночасного зростання кількості бджолиних сімей у господарствах усіх форм власності та підвищення їх продуктивності, ефективності запилення комахозапильних рослин сільськогосподарського призначення, переробки продуктів бджільництва і використання їх у нетрадиційних методах лікування та профілактики хвороб. Сьогодні в україні працює 2 племінних заводи, де розводять українську степову породу бджіл. Планується створити ще 2 племзаводи (для розведення карпатської породи бджіл) та 8—10 племінних бджолорозплідників.
Правове регулювання бджільництва — відносно новий правовий інститут в українському аграрному праві. Одним із виявів його є прийняття закону україни від 22 лютого 2000 р. "про бджільництво" і численних підзаконних актів, які об'єднують комплекс норм аграрного права, що регулюють порядок зайняття бджільництвом в україні. Потреба в особливому правовому регулюванні цієї галузі виникла у зв'язку із завданням створення сприятливих умов для розвитку бджільництва, посилення державного контролю за якістю і безпекою його продукції, а також у зв'язку з боротьбою з хворобами бджіл.

згідно із законом україни "про бджільництво", бджільництво — галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення комахозапильних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості. Об'єктами бджільництва є робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім'ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках. Суб'єктами бджільництва, незалежно від форм власності, є: племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники; підприємства з виготовлення обладнання та пасічного реманенту; підприємства, установи й організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них; лабораторії сертифікації продуктів бджільництва; наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства, які займаються бджільництвом; спілки, асоціації та інші об'єднання, діяльність яких пов'язана з бджільництвом.

право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають фізичні особи, які мають відповідні навички або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Щоб працювати у бджільництві, не потрібно якогось спеціального дозволу. Фізична або юридична особа для зайняття цією справою формує пасіку з бджолиних сімей, має придбати підсобне приміщення, реманент і обладнання на певній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що їх можуть утримувати юридичні та фізичні особи, не обмежується.

правове регулювання бджільництва передбачає збереження порідної чистоти вітчизняного бджільництва. Задля цього створюється запобіжна система схрещування й гібридизації трьох вітчизняних порід бджіл: української степової, поліської і карпатської. Закон передбачає вжиття заходів із збереження генофонду бджіл: на пасіках мають утримуватися бджоли лише районованих у тій чи іншій місцевості порід згідно з планом їх порідного районування в україні, затвердженим наказом мінагрополітики і української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 184/82. Планується районування української степової породи у південних областях, поліської — на поліссі та карпатської — в гірських районах україни. Згідно зі ст. 26 закону "про бджільництво", збереження, відтворення та поліпшення місцевих українських бджіл в ареалах їх природного розселення здійснюються на основі збереження та поліпшення цих порід з урахуванням природнокліматичних умов. Навколо племінних бджолорозплідників і племінних пасік утворюються зони радіусом 15—20 км, на території яких дозволяється розводити бджіл лише місцевої селекції.

стаття 13 закону "про бджільництво" визначає, що для обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка реєструється один раз у рік її заснування за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або місцевих радах. Порядок реєстрації пасік затверджено наказом мінагрополітики та української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. N° 184/82. Під час реєстрації пасік провадиться їх обстеження районними (міськими) управліннями державної ветеринарної медицини. За його результатами заявникові видають ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, котрий і є документом, що підтверджує її реєстрацію. Ветеринарно-санітарні вимоги до розміщення пасік і ведення бджільництва визначаються інструкцією щодо попередження і ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженою наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 р. № 9. Суб'єкти аграрного права, що вирощують комахозапильні рослини сільськогосподарського призначення, для підвищення урожайності можуть на договірних засадах використовувати пасіки.

за ст. 19 закону, вироблені або заготовлені продукти бджільництва підлягають ветеринарно-санітарній експертизі. Виробництво вощини задля її реалізації здійснюється фізичними та юридичними особами у порядку, визначеному ветеринарно-санітарними вимогами щодо заготівлі й переробки воскосировини, затвердженими наказом державного департаменту ветеринарної медицини україни від 7 червня 2002 р. № 31. Позаяк існує небезпека поширення хвороб бджіл, виробництво вощини контролюють органи державної ветеринарної служби. Виробництво і застосування лікарських засобів із продукції бджільництва, їх доклінічне й клінічне випробування здійснюються відповідно до закону україни від 4 квітня 1996 р. "про лікарські засоби". На деякі види продукції бджільництва в україні затверджено державні стандарти.

ввезення в україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва здійснюються згідно з правилами ввезення в україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва, затвердженими наказом мінагрополітики і української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 184/82, за наявності ветеринарного і племінного свідоцтва, а також сертифікату відповідності, який видається згідно із законом україни від 17 травня 2001 р. "про підтвердження відповідності". Нерайоновані породи бджіл можна ввозити в україну лише з науковою метою з дозволу мінагрополітики за погодженням з українською академією аграрних наук.

юридичні та фізичні особи, діяльність яких може позначитися на стані бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону. Для цього під час лісогосподарських робіт забороняється вирубувати липи, клени, верби, акації, каштани та інші медоноси і пилконоси у радіусі з км від місця розташування стаціонарних пасік і населених пунктів — ареалів природного розселення бджіл, крім випадків поліпшення санітарного стану лісів та умов їх відновлення. Щоб охороняти бджіл у природних умовах їх життєдіяльності, не можна розорювати бджолині сім'ї, які оселилися в дуплах дерев, щілинах і штучних спорудах. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки, через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому повідомляються дата обробки, назва препарату, міра його отруйності і строк дії. Органи даі мвс україни зобов'язані сприяти перевезенню пасік до медоносних угідь. У разі потреби вони організовують супровід пасік до місць призначення.

особливості селекції в галузі бджільництва визначаються технологічними вимогами до проведення селекційно-племінної роботи у галузі бджільництва, проведення атестації пасік і видачі племінних свідоцтв (сертифікатів), затвердженими наказом мінагрополітики і української академії аграрних наук від 20 вересня 2000 р. № 185/83. Існує спеціальний план такої роботи, який складається вченими та спеціалістами і затверджується мінагрополітики. Задля збереження, відтворення й поширення українських степових, карпатських і поліських генотипів бджіл в ареалах їх природного розселення створюються племінні бджолорозплідники та племінні пасіки, призначені для селекції і відтворення бджіл та їх реалізації. Вони підлягають атестації один раз на 3 роки і одержують племінні свідоцтва (сертифікати).


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Відшкодування збитків власникам і користувачам сільськогосподарських земель.| Правове регулювання рибництва.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)