Розосереджений 9 страница

Так, у роки ВВВ глибина проникнення "мисливців" на територію противника залежала від обстановки, запасу пального і досягала 50-100 км. "Мисливцям" давалася велика ініціатива у виборі маршруту, висоти польоту і способів атаки, вони обмежувалися тільки у відношенні району дій і тривалості польоту. Атаки "мисливців" завжди були розраховані на раптовість, яка досягалося широким використанням сонця, хмарності, великої висоти і т.д. Крім того, "мисливці" уникали польотів уздовж (поблизу) залізних і шосейних шляхів, а також через райони, насичені засобами ППО противника. На боротьбу з авіацією противника цим способом у ході ВВВ винищувачі радянських авіація Повітряних Сил затратили 31330 літако-вильотів. При цьому на один знищений літак противника "мисливці" затрачали 3-4 літако-вильоти.

Розчищення повітряного простору здійснюється підрозділами винищувачів, які слідують перед підрозділами(частинами) інших родів авіації, які прикриваються винищувачами, на розрахункових інтервалах із завданням уразити (зв'язати боєм) винищувачі противника на дальніх підступах до цих підрозділів, які у смузі їхнього прольоту або в районі дій. Застосовується цей спосіб, коли частини і підрозділи інших родів авіації діють великою кількістю груп, і ці групи важко забезпечити патрульним супроводом.

Спосіб бойових дій "розчищення повітряного простору" народився в боях на Кубані. Його поява була обумовлена підвищенням активності радянських винищувачів. «Розчищення повітря» -, як тоді називався цей спосіб, здійснювався патрулюванням винищувачів у зонах, висунутих щодо цілі, по якій діяли радянські літаки, убік найбільше ймовірної появи винищувачів противника. Перші групи радянських винищувачів приходили в зони за 5-10 хв. до підходу до цілі бомбардувальників або штурмовиків. "Розчищення повітря" застосовувався частіше усього в періоди найбільше напружених дій авіації, при здійсненні нею крупних масованих ударів.

Патрульний супровід здійснюється спільним польотом винищувачів із літаками (вертольотами), що прикриваються, у загальному бойовому порядку з метою заборони атак винищувачів противника по цим забезпечуваним літакам (вертольотам.). Спосіб, як правило, застосовується при забезпеченні невеличких по склади груп літаків інших родів авіації, які виконують політ у компактному бойовому порядку, і може здійснюватися як протягом усього маршруту польоту, так і на окремих його ділянках.

Досвід ВВВ показав, що співвідношення бомбардувальників і штурмовиків до винищувачів супроводу складало від 2:1 до 1:1. Причому чим більше був склад супроводжуваних груп бомбардувальників і штурмовиків, тим менше був наряд винищувачів супроводу.

Блокування аеродромів базування винищувачів противника полягає в забороні зльоту винищувачів противника протягом заданого часу шляхом ураження їх при вирулюванні, на зльоті, руйнації ЗПС (МРД) і мінування аеродрому.

Аеродроми винищувачів противника блокуються в найбільше відповідальні періоди дій ударних сил і військово-транспортних літаків.

В роки ВВВ винищувальна авіаційна дивізія в середньому могла надійно заблокувати протягом 15-20 хв. 3-5 аеродромів винищувачів противника при наряді сил на кожний аеродром у середньому по одній авіаескадрильї і не припустити зльоту винищувачів з цього аеродрому і підходу його винищувачів, які б спробували здійснити деблокування.

Заслони в повітрі організуються на дальніх підступах і в смузі прольоту літаків, які прикривають, або району їх дій на напрямках ймовірної появи винищувачів противника. Винищувальні заслони є різновидом груп розчищення повітряного простору.

б) при ураженні наземних (морських) об'єктів: винищувальна авіація застосовують ті ж способи бойових дій, що і БА і ША. Ними є:

- одночасний удар усім складом або більшою частиною сил авіаційної бригади по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам у встановлений час;

- послідовні удари ескадрилій (ланок, пар, екіпажів) по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам в установлений час;

- самостійний пошук і ураження об'єктів у заданому районі або смузі ланками, парами, екіпажами.

Застосовуючи той або інший спосіб бойових дій, апч літаків-винищувачів виконують польоти в різноманітних бойових порядках.

У бойових порядках підрозділів і частин винищувальної авіації створюються такі групи різноманітного тактичного призначення - ударна, забезпечення, резерву.

Ударна група є основним елементом бойового порядку і призначена для ураження основних сил противника, наприклад, відбиття атак по літакам, що прикриваються.

Групи забезпечення: зав'язки бою, демонстративна (відволікаюча) прикриття від атак винищувачів противника та ін. призначені для створення сприятливих умов виконання бойової задачі винищувачами ударної групи.

Так, групи зав'язки бою повинні забезпечити умови для раптового виходу в атаку ударній групі, демонстративні і відволікаючі групи мають на меті ввести в оману противника, щодо намірів ударної групи, групи прикриття від атак винищувачів, відбивають атаки винищувачів противника по літаках ударної групи.

Резерв виділяється для вирішення завдань, які раптово виникають.

Бойовий порядок груп тактичного призначення винищувальної авіації в залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами і групами, які входять до них може бути таких видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений.

Зімкнутий бойовий порядок застосовується парою і ланкою при введенні в бій, при атаках групових цілей.

Розімкнутий бойовий порядок забезпечує можливість вогневої і тактичної взаємодії між екіпажами і групами. Одним з різновидів розімкнутого бойового порядку, застосовуваного в хмарах і вночі парами і ланками винищувачів, є "радіолокаційний ланцюжок". Політ у район повітряного бою (ведення пошуку) пара і ланка винищувачів здійснюють у розімкнутих бойових порядках, які забезпечують найкращі умови огляду повітряного простору, зручність пілотування, мінімальний час для перебудування в бойовий порядок для ведення бою.

Розосереджений бойовий порядок застосовується винищувачами при виконанні бойових задач у складі ескадрилій і більших груп.

Основними формами бойових порядків винищувальної авіації є: "колона", "пеленг", "клин", "фронт", "змійка" і інше.

Пара

"пеленг" літаків "фронт" літаків "колона" літаків

Ланка

"пеленг" пар "колона" пар "фронт" пар

"клин" літаків "пеленг" літаків "колона" літаків

Ескадрилья

"колона" "змійка" "пеленг" "пеленг" "колона"

ланок ланок ланок пар пар

Пара і ланка діють у зімкнутих і розімкнутих бойових порядках "пеленг", "фронт", а ланка, крім того, "клин літаків". У хмарах і вночі пари (ланки) можуть застосовувати розімкнутий бойовий порядок "радіолокаційний ланцюжок" або розосереджений бойовий порядок.

Ескадрилья виконує політ у розімкнутих бойових порядках "пеленг", "колона", "змійка" ланок (пар) чи діє у розосередженому бойовому порядку.

Питання для самоконтролю з основи бойових дій підрозділів і частин винищувальної авіації

1. Призначення та завдання ВА.

2. Основні ЛТД літаків ВА.

3. Стисла характеристика озброєння і устаткування літаків ВА.

4. Бойові властивості літаків ВА.

5. Що називається способом бойових дій?

6. Способи бойових дій ВА при ураженні наземних (морських) цілей.

7. Що називається бойовим порядком?

8. Групи (літаки) тактичного призначення в бойових порядках ВА.

9. Види бойових порядків та їх характеристика.

10. Форми бойових порядків.

§ 5.4. Основи бойових дій підрозділів і частин розвідувальної авіації (РА)

Найважливішою умовою успіху бойових дій інших родів авіації є своєчасне забезпечення командування і штабів цих апч повними і достовірними даними про противника. Це досягається різними видами військової розвідки, в тому числі повітряною розвідкою, яка є видом бойової діяльності авіації з добування даних про противника, місцевість і метеорологічні умови.

Повітряна розвідка (ПР) виконується розвідувальними авіаційними частинами (підрозділами) і безпілотними розвідниками, нештатними розвідувальними підрозділами авіаційних частин тактичної авіації, а також всіма екіпажами одночасно з виконанням бойових завдань. Такі властивості повітряної розвідки, як швидкість проникнення до об'єктів розвідки на великій глибині, а також достовірність отриманих даних ставлять її на одне з чільних місць серед інших видів військової розвідки.

Повітряна розвідка як самостійний вигляд військової розвідки сформувалася в Першу Світову війну. Тоді авіація, якою володіли армії воюючих сторін, застосовувалася переважно для ведення повітряної розвідки, роль якої була надзвичайно велика.

Дуже важливими були роль і значення повітряної розвідки в роки ВВВ. У численних операціях Радянської Армії вона займала одне з головних місць серед інших видів розвідки. У роки війни авіація виконувала 12% всіх літако-вильотів на розвідку. В умовах, коли ситуація швидко змінювалася, результати повітряної розвідки нерідко ставали одним з головних, а іноді і єдиним чинником, який впливає на прийняття обґрунтованого рішення на бойові дії. Наприклад, в період контрнаступу Радянської Армії під Сталінградом повітряна розвідка своєчасно виявила перекидання двох танкових дивізій з Північного Кавказу в район Котельниково, де створювалася танкова група Манштейна. Для маскування цього перекидання німецько-фашистське командування застосувало оперативне маскування. Радіостанції танкових дивізій противника продовжували працювати майже в тому ж районі, де вони знаходилися до перекидання. Радіорозвідка фронту зробила висновок, що танкові дивізії не зменшилися, а лише перегрупувалися.

Повітряна розвідка ще раз підтвердила відбуття танкових дивізій і зосередження їх в районі Котельниково. Ці дані дозволили радянському командуванню своєчасно вжити заходів і зірвати спробу ворога раптовим ударом танкової групи в напрямі Сталінграду забезпечити вихід з оточення 6-й німецько-фашистської армії. Цей приклад доказує, що повітряна розвідка не тільки здобувала дані про противника, але і доповнювала і контролювала дані про ворога інших видів розвідки: агентурної, радіорозвідки, свідчення полонених, перебіжчиків.

Значно більшу роль ПР покликана зіграти в сучасних умовах.

Різке підвищення вражаючих властивостей засобів озброєної боротьби і маневрових можливостей військ призвело до збільшення розмахів операцій, що вимагає отримання великого об'єму даних про противника за короткі терміни. Кількість об'єктів повітряної розвідки збільшилася більш ніж в 2 рази в порівнянні з ВВВ, передусім за рахунок розосередження авіації. Збільшилася питома вага: до 60-70% рухомих малорозмірних об'єктів, підвищилися можливості з маскування, це вимагає від сил і засобів повітряної розвідки великого бойового напруження.

Роль і місце РА як мобільного засобу добування даних про противника, необхідних військам, командуванню і штабам всіх ступенів, перетворили її в один з важливих родів авіації, який вирішує одну з основних завдань авіації ПС – ведення повітряної розвідки.

5.4.1. Призначення, основні завдання повітряної розвідки (ПР). Вимоги, які пред’являють до неї

Основним засобом повітряної розвідки в авіації ПС є розвідувальна авіація.

Розвідувальна авіація, маючи на озброєнні пілотовані літаки-розвідники і безпілотні літальні апарати (БПЛА), призначені для повітряної розвідки противника, місцевості і погоди.

У окремих випадках літаки-розвідники можуть одночасно з веденням розвідки знищувати розкриті ними об'єкти противника, а також залучатись до позначення та наведення своїх ударних груп на об’єкти ударів.

Повітряна розвідка ведеться РА в інтересах організації і проведення бой­ових дій військ. При цьому завдання повітряної розвідки визначаються метою, задумом, розмахом і особливостями проведення бойових дій.

Повітряна розвідка ведеться в мирний час без порушення державного кордону, а в особливий погрожувальний період до початку збройної агресії по розпорядженню Генерального штабу – з порушенням державного кордону, з початком бойових дій – без обмежень.

Виходячи з призначення РА, цілей і основних об'єктів повітряної розвідки, загальними завданнями підрозділів і частин РА є:

1. Повітряна розвідка РЯЗ.

2. Повітряна розвідка аеродромів, дільниць автострад і майданчиків, що використовуються для зльоту і посадки літаків і вертольотів.

3. Повітряна розвідка військ, оборонних рубежів (смуг), вузлів оборони опорних пунктів.

4. Повітряна розвідка залізничних, автомобільних, повітряних і річкових (морських) перевезень.

5. Повітряна розвідка ПУ і РЄЗ.

6. Повітряна розвідка сил і засобів ППО.

7. Повітряна розвідка військово-промислових об'єктів.

8. Повітряна розвідка кораблів (суден) в морі і військово-морських базах (портах).

9. Повітряна та радіо розвідка.

10. Повітряна розвідка місцевості і погоди.

11. Контрольна повітряна розвідка результатів ударів своїх ракет і авіації.

Повітряна розвідка РЯЗ ведеться для їх виявлення в позиційних районах, в районах зосередження, на марші і на шляхах підвезення. Основні об'єкти розвідки: ракети, ПУ ракетних частин і підрозділів, склади, польові пункти зберігання ядерних боєприпасів і постачання ними.

Повітряна розвідка аеродромів дільниць автострад і інших майданчиків, що використовуються для зльоту і посадки літаків (вертольотів) ведеться в смузі армійського корпусу (АК) чи оперативного командування (ОК) на всю глибину базування авіації для розкриття діючих, запасних, хибних аеродромів майданчиків, що будуються, а також змін в складі і базуванні авіації противника.

Повітряна розвідка військ, оборонних рубежів (смуг) вузлів оборони і опорних пунктів повинна встановити: положення угрупування військ, насамперед ракет, танків і артилерії, наявність і характер оборонних рубежів (смуг), ступеня зайнятості їх військами, місцезнаходження вузлів оборони і опорних пунктів, райони зосередження, склад і напрями можливого висунення резервів, стан доріг, мостів і переправ на шляхах їх руху, місця розташування ПУ військами, характер ППО військ. Так, наприклад, при підготовці Вісло-Одерской операції 1945 р. повітряна розвідка виявила за р. Вісла 7 підготовлених оборонних смуг противника, ешелонованих на глибину до 50 км і 6 протитанкових ровів. Ці дані дозволили значно знизити втрати особового складу і бойової техніки СВ в ході операції.

Повітряна розвідка залізничних, автомобільних, повітряних і річкових (морських) перевезень противника ведеться для виявлення напряму перевезень, їх характеру і інтенсивності, районів зосередження військ, бойової техніки, МЗ поблизу пунктів завантаження і вивантаження, стану шляхів сполучення завантаженості залізничних вузлів і станцій, аеродромів і портів, стан мостів і переправ, наявність руйнування і об'їздів ведення відновлювальних робіт, характер ППО та об'єктів на шляхах сполучення.

Повітряна розвідка ПУ і РЕЗ ведеться для розкриття місць розташування КП СВ, елементів РУК, авіації, ППО і їх елементів, виявлення РЕЗ системи управління військами і зброєю, їх місцезнаходження і характеристик, визначення характеру прикриття ПУ зенітними засобами.

Повітряна розвідка сил і засобів ППО ведеться для розкриття типу, кількості, розташування вогневих позицій зенітних ракет і зенітної артилерії, радіоелектронних станцій управління зброєю.

Повітряна розвідка військово-промислових об'єктів виконується для визначення місцеположення (координат) об'єкта, його розмірів, призначення окремих споруд, стану об'єкта і його діяльності, характерних орієнтирів в районі об'єкта і на маршруті польоту, розташування засобів ППО противника в районі об'єкта і на маршруті польоту до нього, елементів маскування об'єкта.

Повітряна розвідка кораблів (суден) в морі і ВМБ (портах) виконується для виявлення складу і угрупування кораблів і суден, їх розташування, характеру дій, розкриття важливих елементів баз (портів), їх ППО і маскування.

Повітряна радіаційна розвідка виконується для встановлення ступеня радіоактивного зараження місцевості і повітряного простору на напрямах (районах) дій СВ і авіації.

Повітряна розвідка місцевості ведеться в інтересах забезпечення бойових дій військ, особливо танкових частин і підрозділів, викидання (висадки) повітряних (морських) десантів, топографічного забезпечення військ, створення і завчасного оперативного виправлення топографічних карт, а також складання вимірювальних документів.

Повітряна розвідка погоди проводиться для визначення (уточнення) метеорологічних умов в районі бойових дій і на напрямах, звідки очікується зміна погоди. Вона організується в інтересах забезпечення бойових дій авіації і військ оперативного командування (армійського корпусу).

Контрольна повітряна розвідка результатів ударів своїх ракет і авіації організується штабом авіаційної частини, а при необхідності і штабом вищого рівня.

При ведіння бойових дій в Республіці Афганістан, розвідувальною авіацією накопи­чений значний досвід ведіння повітряної розвідки. Основними її завданнями були:

- виявлення штабів, баз і скупчення опозиціонерів;

- виявлення вогневих точок і опорних пунктів;

- виявлення караванів зі зброєю і боєприпасами різних груп опозиціонерів, їх склад, місцезнаходження і напрям руху;

- виявлення районів зосередження опозиціонерів і бойової техніки, їх складу і характеру діяльності.

Крім того, РА вела радіолокаційний зйомку прикордонних з Афганістаном районів Пакистану і Іраку.

Виходячи з важливості перерахованих завдань РА в сучасних операціях до повітряної розвідки, яку вона веде, пред'являють високі вимоги основними з яких є:

- оперативність і своєчасність;

- цілеспрямованість;

- безперервність;

- активність;

- достовірність;

- раптовість і скритність повітряної розвідки.

Оперативність повітряної розвідки полягає в скороченні часу з моменту отримання завдання на розвідку до надання розвідданих командуванню.

Своєчасність є однією з найважливіших умов досягнення оперативності повітряної розвідки і полягає у здобутті, обробці і доведенні розвідувальних даних у встановлені терміни.

Цілеспрямованість повітряної розвідки полягає в зосередженні основних сил і засобів на найважли­віших напрямах і об'єктах відповідно до задуму операції.

Безперервність повітряної розвідки полягає в систематичному спостереженні за положенням і діями противника. Однією з основних умов безперервності повітряної розвідки є її всепогодність, яка складається в можливості рішення основних завдань незалежно від метеоумов.

Активність повітряної розвідки полягає в наполегливому прагненні командирів і штабів, організуючих розвідку та екіпажів, які ведуть добувати необхідні розвіддані в будь-яких умовах обстановки.

Достовірність повітряної розвідки полягає у відповідності даних, що добуваються нею істинному положенню і стану військ і об'єктів. При цьому важливе значення має висока точність визначення координат об'єктів. Зокрема, необхідна точність визначення координат в інтересах ударів ракет тактичного призначення становить 20-100 м, оперативного призначення - 110-120 м.

Раптовість і скритність повітряної розвідки полягає у: маскуванню польотів, що виконуються, яке проводиться з метою приховування від противника задумів нашого командування, а також в застосуванні найбільш доцільних способів і тактичних прийомів розвідки різних об'єктів.

Т.Ч. Повітряна розвідка ведеться в інтересах організації і проведення операцій і бойових дій військ. При цьому, завдання повітряної розвідки визначаються метою, задумом, розмахом і особливістю їх проведення.

5.4.2. Види повітряної розвідки

В залежності від глибини і характеру завдань, що виконуються повітряна розвідка поділяється на стратегічну, оперативну і тактичну.

Стратегічна повітряна розвідка ведеться з метою забезпечення вищого командування і командування видів збройних сил необхідними розвідданими про об'єкти противника, які розташовані, як правило, в його глибокому тилу.

Так, наприклад, стратегічна розвідка, для проведення якої притягувалася і авіація, зуміла вчасно розкрити підготовку і напрям стратегічного наступу німецько-фашистських військ влітку 1943 р., напрям головних ударів і час їх нанесення, що дозволило своєчасно прийняти контрзаходи (Курська битва 1943 р.).

Оперативна повітряна розвідка ведеться в інтересах командування військ оперативних командувань з метою забезпечення їх розвідданими, необхідними для організації і ведення операцій і бойових дій і по глибині може досягати: 400-500 і до 1000 км і більше. Основні її зусилля направленні на об'єкти противника, які розташовані в оперативній глибині.

Оперативна розвідка порівняно молодий вигляд розвідки. Вона народилася у 20 столітті, коли бойові дії військ придбали характер операцій. У самостійну область військової розвідки оперативна розвідка виділилася у 2-й половині 20-х років.

Для рішення завдань оперативної розвідки залучаються літаки розвідники Су-24МР. Крім того, таку розвідку можуть виконувати нештатні розвідувальне ескадрильї бомбардувальної авіації, озброєні тактичними бомбардувальниками Су-24М.

Тактична повітряна розвідка ведеться в інтересах військ і командувань об'єднань, з'єднань і частин з метою добування даних про противника, необхідних для підготовки і успішного ведення бойових дій. Вона ведеться на глибину до 450 км в залежності від завдань забезпечення об'єднань, з'єднань і частин, а також можливостей сил і засобів, які залучаються до розвідки. Основні зусилля тактичної повітряної розвідки зосереджуються на об'єктах в тактичній і найближчій оперативній глибині противника (до 100-120 км від лінії бойового зіткнення військ).

Тактична повітряна розвідка ведеться силами і засобами розвідувальних авіаційних частин (підрозділів), нештатними розвідувальними підрозділами і всіма екіпажами тактичної авіації одночасно з виконанням інших бойових завдань.

Стратегічна, оперативна і тактична повітряні розвідки тісно взаємопов'язані між собою і обумовлюють один одну. Отримані в результаті їх виконання дані, широко використовуються для успішного ведення бойових дій, операцій і війни загалом.

У залежності від часу проведення і завдань, що виконуються, повітряна розвідка поділяється на попередню, дорозвідку і контрольну.

Попередня повітряна розвідка проводиться в період підготовки до бойових дій при нестачі даних для прийняття рішення командуючим (командиром) об'єднання (з'єднання, частини) на виконання бойового завдання.

Дорозвідка виконується безпосередньо перед нанесенням удару і проводиться з метою уточнення даних про положення і стан об'єктів, головним чином рухомих, їх ППО, радіаційну обстановку, погоду на маршруті і в районі бойових дій, а також перед викиданням (висадкою) повітряного десанту. Результати дорозвідки передаються з борта літака-розвідника на КП або командиру групи яка виконує бойове завдання.

Контрольна повітряна розвідка проводиться в ході, або після нанесення ударів з метою визначення його результатів, а також для підтвердження даних, отриманих раніше, або від інших джерел розвідки.

Так, в ході бойових дій в Республіці Афганістан при нанесенні ударів по цілях із заданими координатами до складу груп тактичного призначення включалися групи (літаки, вертольоти) дорозвідки і контролю результатів ударів. Як правило, ці завдання виконували літаки Су-17 МЗР і вертольоти Мі-8МТ.

Завдання повітряної розвідки розвідувальна авіація в залежності від обстановки вирішує різними способами бойових дій.

Розвідувальна авіація може застосовувати такі способи бойових дій:

- одночасний бойовий політ всім складом або більшою частиною сил на повітряну розвідку у встановлений час;

- бойові польоти окремих пар(екіпажів) або окремих безпілотних засобів на повітряну розвідку у встановлений час або за викликом.

Одночасний бойовий політ виконується в тих випадках, коли необхідно добути розвіддані про велику кількість об'єктів у гранично стислий термін у встановлений час.

Бойові польоти окремих пар або поодиноких літаків - найбільш поширений спосіб бойових дій розвідувальної авіації. Він застосовується з метою безперервного добування розвідданих у всіх випадках, коли немає необхідності в одночасних польотах.

Таким чином в залежності від глибини і характеру завдань, що виконуються повітряною розвідкою, вона поділяється на стратегічну, оперативну і тактичну, а в залежності від часу проведення і завдань, що виконуються на попередню, дорозвідку і контрольну повітряну розвідку. Виконуючи бойові завдання основним способом бойових дій РА є бойові польоти окремих пар або поодиноких літаків на повітряну розвідку у встановлений час.

5.4.3. Сили, засоби і способи повітряної розвідки

Для рішення завдань повітряної розвідки у ЗС України є:

а) в Повітряних Силах – розвідувальна авіаційна бригада (авбрр) і окрема авіаційна ескадрилія дистанційно-керованих літальних апаратів (ае ДКЛА);

б) у СВ – в складі армійської авіації – окремі розвідувальні ескадрильї безпілотних літаків-розвідників (ае БЛР).

в) у ВМС - в складі морської авіації - окремі розвідувальні авіаційні ескадрильї.

До засобів повітряної розвідки відносяться:

- літаки, вертольоти та дистанційно керовані літальні апарати (ЛА) – носії розвідувального обладнання;

- бортове розвідувальне обладнання;

- наземні технічні засоби для збору та обробки розвідувальних даних.

Крім того, для ведіння повітряної розвідки притягуються спеціально підготовлені нештатні розвідувальні авіаційні ескадрильї бомбардувальних, винищувальних і штурмових авіаційних бригад. Вона також виконується усіма екіпажами інших родів авіації одночасно з виконанням своїх бойових завдань.

Коротка характеристика сил і засобів повітряної розвідки.

Розвідувальна авіаційна бригада спроможна виконувати оперативну і тактичну розвідку.

На озброєнні бригади знаходяться літаки-розвідники Су-17М4Р і Су-24МР.

Літак Су-24МР призначений для оперативної розвідки з малих (200-1000 м включно), середніх (вище за 1000 м до 4000 м включно), великих (вище 4000 м до 12000 м включно) висот і являє собою модифікацію фронтового бомбардувальника Су-24М, бойові властивості якого були розглянуті на одному із занять. Розвідувальне обладнання літака роз­міщується в під фюзеляжних контейнерах різного типу.

Дата добавления: 2015-07-11