Через канал проходять однойменні судини і нерв. Затульна артерія ділиться в каналі або на рівні затульної перетинки на передню і задню гілки. Передня гілка кровопостачає привідні м’язи стегна, сполучаючись з медіальною артерією, що огинає стегнову кістку. Задня гілка а. obturatoria віддає ramus aceta- bularis до зв’язки головки стегна і направляється в задню ділянку стегна, де з’єднується з нижньою сідничною артерією і гілками медіальної артерії, що огинає стегнову кістку. Гілки затульного нерва (п. obturatorius) іннерву- ють привідні і тонкий м’язи стегна.
Привідний канал (canalis adductorius). На верхівці стегнового трикутника, оберненій униз, sulcus femoralis anterior проходить між м’язами, перетворюючись в канал (canalis adductorius, або гунтерів), який йде на протязі нижньої третини стегна в підколінну ямку. Привідний канал обмежений ззовні m. vastus medialis (медіальним широким м’язом стегна), зсередини — великим привідним м’язом (т. adductor magnus), спереду — membrana vastoad- ductoria, яка натягнута між цими м’язами. Спереду канал прикритий кравецьким м’язом.
Канал має три отвори. Через верхній отвір у канал з передньої борозни стегна вступає стегнова артерія і найдовша гілка стегнового нерва — підшкірний нерв (п. saphenus), виходить — стегнова вена. Через нижній отвір, який знаходиться між сухожилком великого привідного м’яза і стегновою кісткою або між пучками самого м’яза, стегнові судини проникають в підколінну ямку. Передній отвір каналу, розміщений в membrana vastoadductoria, пропускає в клітковину на внутрішній поверхні коліна низхідні колінні артерію і вену (а. et v. genus descendens) і п. saphenus. Судини і нерв можуть проходити роздільно, тоді в membrana vastoadductoria утворюється кілька отворів.
Довжина привідного каналу становить 6—7 см. Його верхній отвір проектується на 16—17 см вище привідного горбка (tuberculum adductorium) медіального виростка стегнової кістки, середній— на 10—11 см нижче, нижній — на 9—10 см вище цього горбка. Привідний канал сполучається вгорі з клітковиною стегнового трикутника, спереду — з клітковиною надколінка, внизу — з клітковиною підколінної ямки і може бути провідником гнійних процесів з передньої ділянки стегна в задню і назад. У каналі спереду і ззовні від стегнової артерії розміщується п. saphenus, ззаду і зсередини від неї — стегнова вена. Низхідна артерія коліна бере участь в утворенні артеріальної сітки колінного суглоба. Іноді вона прямо сполучається з передньою поворотною великогомілковою артерією (а. recurrens tibialis anterior). N. saphenus на гомілці супроводжує v. saphena magna до медіального краю стопи.
.Задня ділянка (regio femoris posterior). Границі: вгорі — сіднична складка, внизу — продовження циркулярної лінії, проведеної на два поперечних пальця вище надколінка, зсередини — лінія, проведена від лобкового симфізу до медіального надвиростка стегнової кістки,
Рис. 215. Топографія задньої ділянки стегна:
а — до пересічення великого сідничного і двоголового м’яза стегна: 1 — nn. clunium itiferiores; 2 — m. vastus lateralis; З — n. cutaneus femoris posterior; 4 — m. biceps femoris; 5 —- n. tibialis; 6 — n. peroneus communis; 7 — v. poplitea; 8 — a. poplitea; 9, 11 — m. semimembranosus; 10 — m. semitendinosus; 12 — m. gracilis; 13 — m. gluteus maximus; б — після пересічення м’язів; 1 — m. piriformis; 2 — m. obturatorius internus et mm. gemelli; 3, 20 — m. gluteus maximus; 4 — rete arteriosum trochantericum; 5 — m. quadratus femoris; — aa. perforantes; 7— m. adductor magnus; r. muscularis n. peroneus communis; 10 — caput breve m. bicipitis femoris; 11 V- n. peroneus communis; <12^- n. tibialis,^^ — v. poplitea; 14 — a. poplitea; 15 — m. semimembranosus; 16 — m. semi- tendinosüs; 17 — caput long um m. bicipitis femoris; 18 — n. ischiadicus; (19_—r. muscularis n. ischiadici.
ззовні — лінія, проведена від верхньої передньої клубової ості до латерального надвиростка стегнової кістки.
Важливим орієнтиром ділянки є сіднична складка: згладжування її вказує на задньовнутрішній вивих кульшового суглоба, а у грудних дітей — на вроджений вивих кульшового суглоба (симптом Тренделєнбурга). Середина складки, а точніше, лінія, проведена від середини відстані між сідничним горбом і великим вертлюгом стегнової кістки до середини підколінної ямки, є проекцією сідничного нерва.
Ша р и. Шкіра задньої ділянки стегна тонка, зрощена з прилеглою клітковиною. На зовнішній поверхні ділянки проходять гілки латерального шкірного нерва стегна (п. cutaneus femoris lateralis), ззаду у верхній і середній третині стегна розгалужуються гілки заднього шкірного нерва стегна (п. cutaneus femoris posterior) (рис. 215).
Широка фасція стегна утворює міцну зовнішню міжм’язову перегородку, яка відділяє переднє м’язове ложе від заднього, і задню перегородку, що відділяє заднє м’язове ложе від медіального. Ці перегородки і широка фасція стегна обмежують задню групу м’язів стегна. Міжм’язова клітковина заднього ложа за ходом сідничного нерва сполучається вгорі з глибоким сідничним клітковинним простором, унизу — з клітковиною підколінної ямки, а за ходом пронизуючих судин — з передньою ділянкою стегна.
М'язи задньої ділянки стегна починаються на сідничному горбі. Зовні розміщується довга головка двоголового м’яза стегна (caput longum m. bicipitis femoris), зсередини — напівсухожилко- вий (m. semitendinosus) і напівпере- тинчастий (m. semimembranosus) м’язи. Напівперетинчастий м’яз розміщується спереду від напівсухожилкового, менший за об’ємом. Коротка головка (caput breve) двоголового м’яза стегна починається від linea asp era. Внизу м’язи переходять у сухожилки. Двоголовий м’яз стегна фіксується до головки малогомілкової кістки, напівсухожилко- вий і напівперетинчастий разом із ніжним і кравецьким м’язами — до гор-
Рис. 216. Поперечний розріз стегна: 1 — fascia lata; 2 — ш. vastus lateralis; 3 — a. profunda femoris; 4 — n. ischiadieus; 5 — caput longum m. bicipitis femoris; 6 — m. semimembranosus et m. semitendinosus; 7— m. gracilis; 8 — m. adductor magnus; 9 — v. saphena magna; 10 — m. adductor longus; 11 — a. femoralis; 12 — v. femoralis; 13 — n. saphe nus; 14 — m. sartorius; 15 — m. vastus medialiv, 16 — os femoris; 17 — m. rectus femoris. |
бистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae), утворюючи гусячу лапку (pes anserinus).
Сідничний нерв і артерія, що його супроводжує (a. comitans п, ischiadici), замкнені у фасціально-м’язовому футлярі (рис. 216). У верхній третині стегна він розміщений під широкою фасцією зовні від довгої головки двоголового м’яза стегна, в середній третині — прикритий довгою головкою цього м’яза, а нижче знаходиться в проміжку між двоголовим і напівперетинчастим м’язами. Спереду від нерва задня міжм’язова перегородка покриває великий привідний м’яз. У підколінну ямку нерв входить між напівперетинчастим і напів сухожилковим м’язами зсередини і двоголовим м’язом стегна — ззовні. Тут, біля верхнього краю підколінної ямки, сідничний нерв ділиться на великогомілковий (п. tibialis), який йде посередині підколінної ямки, і загальний малогомілковий нерви (n^peroneus communis), який йде вперед і латерально,"^Паралельно сухожилку двоголового м’яза стегна. В задню ділянку стегна, в нижній третині його, відкривається нижній отвір привідного каналу. Тут більш поверхнево і ззовні розміщується підколінна вена (v. poplitea), глибше і досередини — підколінна артерія (a. poplitea).
ДІЛЯНКА КОЛІНА (RËGIO GENU)
Передня ділянка (regio genu anterior). Границі: верхня — циркулярна лі
нія, проведена на два поперечних пальці вище надколінка, нижня — горбистість великогомілкової кістки, бічні — вертикальні лінії, проведені біля заднього краю виростків стегнової кістки.
Зовнішні орієнтири: надколінок, вище якого розміщується сухожилок чотириголового м’яза стегна, нижче — зв’язка надколінка (lig. patellae), що прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки. З боків надколінка і нижче нього розташовані крилоподібні складки (plicae alares). На зовнішній поверхні ділянки пальпується головка малогомілкової кістки і місце прикріплення до неї сухожилка двоголового м’яза стегна. Між tuberositas tibiae і головкою малогомілкової кістки (capitulum fibulae) знаходиться латеральний виросток великогомілкової кістки, до якого прикріплюється tractus iliotibialis. Між capitulum fibulae і латеральним надви- ростком стегнової кістки пальпується lig. collatérale fibulare. На внутрішній поверхні колінного суглоба визначаються медіальні виростки стегнової і великогомілкової кісток.
Шари. Шкіра передньої ділянки коліна щільна. В підшкірній клітковині проходять шкірні судини і нерви. Між листками поверхневої фасції знаходяться синовіальні сумки: підшкірна перед- надколінкова (bursa subcutanea prepa- tellaris), підшкірна піднадколінкова (bursa subcutanea infrapatellaris) і підшкірна сумка горбистості великогомілкової кістки (bursa subcutanea tuberositas tibiae). Під час механічного подразнення синовіальних сумск може виникнути гостре запалення, яке переходить в хронічне (бурсит) з утворенням набряку і випину вперед надколінка. Власна фасція в передній ділянці коліна підкріплюється фіброзними тяжами, які йдуть від сухолшлка чотириголового м’яза стегна і надколінка: медіальним удержувачем надколінка (retinaculum patellae mediale), який прикріплюється до медіального виростка великогомілкової кістки, і латеральним удержувачем надколінка (retinaculum patellae laterale), який прикріплюється до латерального виростка великогомілкової кістки. Широка фасція зростається з фіброзним шаром суглобової капсули, який підкріплюється ззовні tractus iliotibialis.
Під власною фасцією спереду надколінка розміщується підфасціальна переднадколінкова сумка (bursa ргера- tellaris subfascialis), під сухожилком чотириголового м’яза стегна — надко- лінкова сумка (bursa suprapatellar is). Біля верхнього краю сумки прикріплюються глибокі волокна чотириголового м’яза, утворюючи суглобовий м’яз коліна (m. articular is genus). Надколінкова сумка — єдина сумка, порожнина якої сполучається з порожниною колінного суглоба.
Спереду надколінка під фасцією розміщена артеріальна сітка надколінка (rete patellare), утворена кінцевими розгалуженнями артерій, які утворюють колінну суглобову сітку (rete articulare genus). У формуванні останньої беруть участь такі артерії: a. genus descendens (від стегнової артерії), медіальні та латеральні верхні і нижні колінні артерії (аа. genus superior es medialis et lateralis, aa. genus inferiores medialis et lateralis від підколінної артерії), передня великогомілкова поворотна артерія від передньої великогомілкової артерії і гілка, що огинає малогомілкову кістку (r. cirsumflexus fibulae від задньої великогомілкової артерії).
Задня ділянка (підколінна ямка) (regio genu posterior, s. fossa poplitea). Зовнішні орієнтири: у вертикальному положенні в задній ділянці коліна відмічається випинання підколінної клітковини. При згинанні колінного суглоба визначаються контури підколінної ямки. Вгорі та всередині прощупуються сухожилки напівсухо- жилкового і напівперетинчастого м’язів, ззовні — сухожилок двоголового м’яза стегна, які і обмежують підколінну ямку зверху. Внизу підколінну ямку обмежують головки литкового м’яза (т. gastrocnemius) (рис. 217).
Підколінні судини і великогомілковий нерв проходять по вертикальній лінії, розмішуючись в такому порядку: ззаду наперед і ззовні всередину — великогомілковий нерв, підколінна вена і підколінна артерія. Судини йдуть в одній фас- ціальній піхві. Малогомілковий нерв проходить біля внутрішнього краю сухожилка двоголового м’яза стегна.
Шари. Шкіра в підколінній ямці тонка, рухома. В підшкірній клітковині іноді зустрічається анастомоз між v. saphena magna і v. saphena parva. З медіального боку ділянки розгалужується п. saphenus, ззовні — гілки латерального шкірного нерва литки (п. cutaneus surae lateralis). Гілки заднього шкірного нерва стегна (п. cutgj^iS-j£mons_j}(^- terior) доходять до середини підколінної ямки.
Власна фасція задньої ділянки коліна є продовженням широкої фасції стегна і представлена щільним апоневротичним листком, який покриває глибокий клітковинний простір. Через це пульс на підколінній артерії при випрямленій кінцівці прощупати неможливо. Дно підколінної ямки утворює підколінна поверхня (facies poplitea) стегнової кістки і задня ділянка коліна, підкріплена косою підколінною зв’язкою (lig. popli- teum obliquum) і підколінним м’язом, який розміщується між латеральним виростком стегнової кістки і задньо- медіальною поверхнею великогомілкової кістки.
Судинно-нервовий пучок. Під власною фасцією на всьому протязі підколінної ямки проходить п. tibialis. Він віддає гілки до литкового (m. gastrocnemius), камбалоподібного (m. soleus), підошовного (т. plantaris) і підколінного (т. popliteus) м’язів. У цій ділянці проходить також медіальний шкірний нерв литки (п. cutaneus surae medialis), що супроводжує v. saphena parva, яка в ділянці гомілки розміщена під фасцією між головками литкового м’яза. Медіальний шкірний нерв литки з’єднується з латеральним
Рис. 217. Топографія підколінної ямки: 1- caPut breve m. bicipitis femoris; 2— caput longum m. bi- cipitis femoris; 3 — n. tibialis; 4 — n. peroneus communis; 5 — a. genus superior lateralis; 6 — a. genus inferior lateralis; 7 — n. cutaneus surae lateralis; 8 — caput laterale m. gastrocnemii; 9 — n. cutaneus surae medialis; 10— v. saphena parva; 11—caput mediale m. gastrocnemii; 12 — aa. surales; 13 — v. saphena magna; 14 — a. genus superior medialis; 15—a. poplitea; 16 — v. poplitea; 17 — m. semitendinosus; 18 — m. semimembranosus; 19 — m. gracilis. |
шкірним нервом литки (п.
cutaneus surae lateralis від n. peroneus communis) і утворює литковий
нерв (п. suralis). Глибше розміщуються підколінні вена і артерія. Загальний малогомілковий нерв знаходиться в латеральних відділах підколінної ямки.
Біля підколінної артерії розташовані глибокі підколінні лімфатичні вузли, які збирають лімфу від гомілки. Звідси лімфа направляється вздовж стегнових кровоносних судин у глибокі пахвинні лімфатичні вузли.
Підколінна артерія, розміщуючись глибоко в підколінній ямці, на своєму шляху віддає гілки (в початковому відділі) до тонкого, кравецького і напівперетинчастого м’язів. Верхні колінні артерії відходять вище суглобової щілини. З них a. genus supe- rior lateralis проходить під сухожилком двоголового м’яза, огинає латеральний виросток стегнової кістки і виходить на передню ділянку коліна. Медіальна верхня артерія коліна (a. genus superior medialis) направляється досередини і вперед під сухожилками великого привідного і напівперетинчастого м’язів. Середня колінна артерія (a. genus media) на рівні суглобової щілинй направляється вперед, кровопостачає сумку колінного суглоба, схрещені зв’язки і синовіль ну мембрану суглоба.
Нижні колінні артерії відходять дистальніше суглобової щілини: а. genus inferior lateralis проходить біля латерального меніска, огинає його, йде під малогомілковою колатеральною зв’язкою (lig. collatérale fibulare) і під латеральною головкою литкового м’яза. Медіальна нижня колінна артерія (а. genus inferior medialis) йде під медіальною головкою литкового м’яза, огинає медіальний виросток великогомілкової кістки, проходить під lig. collatérale tibiale і під сухожилками тонкого, кравецького та напівсухожилкового м’язів. Верхні і нижні колінні артерії з’єднуються між собою на передній ділянці коліна, утворюючи артеріальну сітку колінного суглоба.
Доступ до підколінної артерії через підколінну ямку утруднений і небезпечний через поверхнево розміщені великі нервові стовбури та вени. Тому існує хірургічний доступ до підколінної артерії через жоберову ямку, обмежену знизу медіальним виросТком стегнової кістки і медіальною головкою литкового м’яза, зверху — кравецьким м’язом, спереду — сухожилком великого привідного м’яза, ззаду — сухожилками на- півсухожилкового, напівперетинчастого та тонкого м’язів. Доступ здійснюється на передньовнутрішній поверхні стегна в нижній його третині, в проміжку між указаними м’язами. Підколінну артерію виявляють позаду сухожилка великого привідного м’яза біля стегнової кістки.
Клітковина підколінної ямки широко сполучається за ходом сідничного нерва з заднім м’язовим ложем стегна і далі з глибоким КЛІТКОВИННИМ простором "сід-
НИЧНОЇ
судин задня ділянка коліна сполучається з привідним каналом і клітковиною стегнового трикутника, за ходом підколінних судин і п. tibialis — з задньою ділянкою гомілки. Цими шляхами можуть розповсюджуватись гнійні процеси.
Колінний суглоб (articjulatio genus) утворений суглобовими поверхнями виростків стегнової і великогомілкової кісток, а також суглобовою поверхнею надколінка. Він відноситься до дво- виросткових суглобів (articulatio bicon- dylaris); кожний виросток має еліпсовид- ну форму. Рухи можливі у двох осях — фронтальній та вертикальній (ротація при зігнутому коліні).
Оскільки медіальний виросток стегнової кістки більше латерального, при зчленуванні стегнова і великогомілкова кістки утворюють невеликий кут, відкритий назовні — фізіологічний депи valgum. На суглобових поверхнях великогомілкової кістки є внутрішньо- суглобові хрящі — медіальний і латеральний меніски (menisci articulares). Меніски зрощені з великогомілковою кісткою, прикріплюючись спереду і ззаду до міжвиросткового підвищення (eminent іа int er condylar is), яке виступає в суглобову порожнину. До потовщених зовнішніх країв менісків фіксується суглобова капсула. Медіальний меніск має форму літери С і спереду зростається з поперечною зв’язкою коліна (lig. transversum genus), яка переходить на латеральний О-подібний меніск.
Схрещені зв’язки (ligg. cruciata genus) укріплюють суглоб, обмежуючи його ротацію. Передня схрещена зв’язка (Іід.
cruciatum anterius) починається на внутрішній поверхні латерального виростка стегнової кістки і прикріплюється спереду від eminentia int er condylar is. Задня схрещена зв’язка (lig. cruciatum posterius) починається на зовнішній поверхні медіального виростка стегнової кістки і прикріплюється позаду eminentia int er condy laris.
Схрещені зв’язки спереду і з боків покриті синовіальною мембраною, задня їх поверхня не має синовіального покриву. В зв’язку з цим синовіальну порожнину колінного суглоба підрозділяють на медіальний і латеральний відділи, які спереду зв’язок широко сполучаються між собою. Крім того, за допомогою менісків суглобова порожнина поділяється на верхній і нижній відділи, які також сполучаються.
Суглобова капсула колінного суглоба прикріплюється на передній поверхні стегнової кістки, на 5 см вище суглобового хряща, нижче надвиростків. Епі- фізарна лінія стегнової кістки знаходиться в порожнині колінного суглоба. Спереду капсула фіксована до хрящового краю надколінка, оберненого в суглобову порожнину. На великогомілковій кістці епіфізарна лінія розміщується нижче суглобової капсули, яка фіксується тут на краю суглобового хряща. Синовіальна мембрана при переході в суглобову капсулу утворює 9 заворотів: на передній поверхні — верхні медіальний і латеральний та непарний верхній передній заворот, спереду внизу — передні нижні медіальний і латеральний, ззаду — два задніх верхніх (медіальний і латеральний) і два задніх нижніх (медіальний і латеральний). Верхній передній заворот сполучається з синовіальною надколінковою сумкою. Бурсит цієї сумки може викликати запалення всього суглоба (гоніт).
Зовнішніми зв'язками колінного суглоба є малогомілкова і великогомілкова колатеральні зв’язки і підколінна зв’язки. Малогомілкова колатеральна зв’язки натягнута між латеральним над- виростком стегнової кістки і головкою малогомілкової кістки. Між суглобовою капсулою і зв’язкою розміщується клітковина. Великогомілкова колатеральна зв’язка починається від медіального над- виростка стегнової кістки і прикріплюється до margo infraglenoidale tibiae. Ця зв’язка зрощена з суглобовою капсулою і медіальним меніском. Коса підколінна зв'язка (lig. popliteum obli- quum) є продовженням волокон сухожилка напівперетинчастого м’яза, відділяється від нього біля медіального меніска і направляється косо вгору і назовні до латерального надвиростка стегнової кістки. При скороченні напівперетинчастого м’яза напружується суглобова капсула.
ДІЛЯНКА ГОМІЛКИ (REGIO CRURIS)
Передня ділянка (regio cruris anterior). Г р а н и ц я, що відділяє задню ділянку гомілки від передньої, проходить ЗЗОВНІ борозною між малогомілковими І литковим м’язами, зсередини — медіальним краєм великогомілкової кістки. Проекція передньої великогомілкової артерії (а. tibialis anterior), розміщеної в передній ділянці гомілки, знаходиться на лінії, проведеній вгорі від середини відстані між tuberositas tibiae і головкою малогомілкової кістки, внизу — до середини відстані між двома кісточками.
Шари. Шкіра над передньою поверхнею великогомілкової кістки спаяна з фасціями і окістям. Тут відсутня підшкірна клітковина. При травмах це місце дуже болюче. В підшкірній клітковині на зовнішній поверхні гомілки розміщені гілки v. saphena parva, на медіальній поверхні — гілки v. saphena magna. Сама v. saphena magna проектується на лінії, проведеній від передньої поверхні медіальної кісточки до задньої поверхні медіального надвиростка стегнової кістки. Вену супроводжує п. saphenus. На передньозовнішній поверхні гомілки в підшкірній клітковині вгорі розгалужуються гілки п. cutane- us surae lateralis. Тут же на межі середньої і нижньої третини гомілки з’являється поверхневий малогомілковий нерв (п. peroneus superficialis) (рис. 218).
Фасція гомілки (fascia cruris) щільна і міцно зрощена з окістям передньої поверхні великогомілкової кістки. Вона
утворює міжм’язові перегородки гомілки: передню (septum int er muscular e
anterius cruris), яка прикріплюється до передньої поверхні малогомілкової кістки; задню (septum intermusculare posterius cruris), що прикріплюється до задньої поверхні малогомілкової кістки. Передня міжм’язова перегородка відділяє передню групу м’язів гомілки від зовнішньої, задня проходить між зовнішньою і задньою групами м’язів гомілки.
У передній ділянці гомілки виділяють два фасціально-м’язових ложа — переднє і зовнішнє. Від заднього м’язового ложа їх відділяють кістки гомілки і міжкісткова перетинка. В передньому м’язовому ложі розміщуються передній великогомілковий м’яз (т. tibialis anterior), зовні від нього — довгий розгинач пальців (т. extensor digitorum longus). Між цими м’язамй в нижній третині гомілки лежить довгий розгинач великого пальця (m. extensor hallucis longus).
У зовнішньому м’язовому ложі розміщуються довгий і короткий малогомілкові м'язи. Між початком довгого малогомілкового м’яза (m. peroneus longus), головкою малогомілкової кістки і зовнішньою поверхнею латерального виростка великогомілкової кістки утворюється canalis musculoperoneus superiorу в якому загальний малогомілковий нерв (п. peroneus communis) ділиться на глибокий (п. peroneus profundus) і поверхневий (п. peroneus superficialis) малогомілкові нерви. Короткий малогомілковий м’яз (m. peroneus brevis) починається від зовнішньої поверхні малогомілкової кістки нижче довгого, який розміщується ззовні і прикриває його. Су динно-нервовий пучок переднього
фасціально-м’язового ложа складається
3 передньої великогомілкової артерії (a. tibialis anterior)у двох однойменних вен і глибокого малогомілкового нерва; розміщений на міжкістковій перетинці і фіксований до неї фіброзними волокнами.
Рис. 218. Топографія передньої ділянки гомілки:
1, З— m. tibialis anterior; 2, 5, 17— n. peroneus profundus;
4 — retinaculum musculorum extensorum superius; 6 - - a. dorsalis pedis; 7 — a. malleolaris anterior lateralis et rete mailed are lateraie; 8 — r. perforans a. peroneae; 9, 14, 18 — m. extensor digitorum longus; 10 — m. extensor hallucis longus; 11 — m. peroneus brevis; 12, 16 — n. peroneus superficialis: 13, 15— a. tibialis anterior; 19 — m. peroneus longus et n. perom us communis.
Передня великогомілкова артерія проникає в передню ділянку гомілки через міжкісткову перетинку біля внутрішнього краю малогомілкової кістки, на 4— 5 см нижче її головки. Артерію супроводжують дві однойменні вени, які утворюють між собою численні анастомози. Глибокий малогомілковий нерв проникає в переднє м’язове ложе через передню міжм’язову перегородку, розміщуючись спочатку зовні від судин. В середній третині гомілки він перетинає судини спереду, в нижній третині проходить медіальніше. Судинно-нервовий пучок у верхній третині гомілки лежить між т. tibialis anterior і т. extensor digito- rum longus, в нижній третині — між переднім великогомілковим м’язом і ш. extensor hallucis longus. Поверхневий малогомілковий нерв у верхній і середній третині гомілки проходить між порціями довгого малогомілкового м’яза, потім вздовж septum int er muscular e anterius cruris доходить до нижньої третини гомілки, пронизує фасцію і направляється вниз, розміщуючись в підшкірній клітковині.
Задня ділянка (regio cruris posterior). Шари. Шкіра ділянки тонка, рухома, збирається в складку.
У підшкірній клітковині проходить v. saphena parva, яка в середній третині гомілки пронизує власну фасцію, входить у фіброзний канал між головками литкового м’яза (канал Пирогова) і впадає в підколінну вену. Мала підшкірна вена проходить разом з п. cutaneus surae medialis, який відходить від великогомілкового нерва. На зовнішній поверхні гомілки в підшкірній клітковині проходить латеральний шкірний нерв литки (п. cutaneus surae.lateralis), що відходить від п. peroneus communis (рис. 219). Віддавши передню гілку, нерв спускається вниз і, з’єднавшись з п. cutaneus surae medialis, утворює литковий нерв (п. suralis), який йде до шкіри латеральної кісточки малогомілкової кістки.
Вузьку смужку шкіри задньовнутріш- ньої поверхні гомілки іннервує п. saphe- nus, шкіра задньої ділянки гомілки постачається шкірними гілками великогомілкового і малогомілкового нервів.
Фасція гомілки (fascia cruris) в задній ділянці утворює два листки — поверхневий та глибокий. Поверхневий листок утворює футляр для триголового м’яза литки (m. triceps surae), глибокий відділяє триголовий м’яз від м’язів-згиначів, розміщених у глибокому фасціаль- но-клітковинному просторі задньої ділянки гомілки. Цей простір обмежений спереду кістками і міжкістковою перетинкою (membrana interossea cruris), ззаду — глибоким листком фасції гомілки. В поверхневому фасці альному ложі знаходиться литковий м’яз із латеральною і медіальною головками, кам- балоподібний і непостійний підошовний (m. plantaris) м’язи. Сухожилки названих м’язів з’єднуються разом, утворюючи могутній п’ятковий (ахілловий) сухожилок (tendo calcaneus, Achillis), який прикріплюється до п’яткового горба. Між п’ятковим горбом і сухожилком розміщується синовіальна сумка п’яткового сухожилка (bursa tendinis cal- canei).
М’язи глибокого фасціального ложа розміщені в такому порядку: медіально лежить m. flexor digitorum longus, латерально — m. flexor hallucis longus, між ними і спереду — m. tibialis posterior. Тут знаходиться гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus), який обмежений спереду заднім великогомілковим м’язом, ззаду — камба- лоподібним м’язом (m. soleus) і глибоким листком фасції гомілки, що покриває його спереду, зсередини — довгим м’язом — згиначем пальців, ззовні — довгим м’язом — згиначем великого
пальця. Верхній отвір каналу обмежений arcus tendineus m. solei (спереду) і m. popliteus (ззаду). Крім того, розрізняють передній і нижній отвори каналу. Передній отвір знаходиться в міжкістковій перетинці і пропускає передню великогомілкову артерію. Нижній отвір спереду обмежений заднім великогомілковим м’язом, ззаду — п’ятковим сухожилком. Через нього задні великогомілкові судини і великогомілковий нерв проникають в медіальний кісточковий канал.
Судинно-нервовий пучок задньої ділянки гомілки розміщений в гомілко-
|
во-підколінному каналі і складається із задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior), двох однойменних вен (vv. tibiales posteriores) і великогомілкового нерва (п. tibialis) (рис. 220). На всьому протязі каналу великогомілковий нерв лежить латерально від судин. У верхній третині каналу від великогомілкової артерії відходить малогомілкова артерія (а. регопеа), яка проходить у нижній м’язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior). Канал обмежений ззаду довгим згиначем великого пальця стопи, спереду — малогомілковою кісткою і заднім великогомілковим м’язом.
Малогомілкова артерія йде вниз і назовні, постачаючи кров малогомілковим м’язом. Біля основи латеральної кісточки а. регопеа віддає латеральні кісточкові і п’яткові гілки, які беруть участь в утворенні артеріальної сітки латеральної кісточки і п’яткової кістки — rete malleolare laterale et rete cal- caneum.
Клітковинний простір гомілково-підколінного каналу через верхній отвір сполучається з клітковиною підколінної ямки і далі за ходом судинно-нервових пучків — з клітковинними просторами задньої ділянки стегна і сідничної ділянки, розміщеними вище. За ходом передньої великогомілкової артерії він зв’язаний з переднім м’язовим ложем, за ходом гілок задньої великогомілкової і малогомілкової артерій -— з підшкірною клітковиною гомілки, внизу через медіальний кісточковий канал — із серединним клітковинним простором підошви.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 29 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
