прокидатися у певний час. Який з чотирьох запропонованих
варіантів Вам найбільше до вподоби? а) я прокинусь у зви-
чайний час і більше
не засну 4 б) я прокинусь у звичаний час і буду дріма-
ти 3 в) я прокинусь у звичайний час і знову засну 2 г) я
прокинусь пізніше, ніж звичайно 1
17. Ви повинні чергувати вночі з 4 до 6 годин. Hаступний
день у Вас вільний. Який з запропонованих варіантів буде
для Вас найбільше до вподоби? а) спати я буду лише після
чергування 1 б) перед чергуванням я задрімаю, а після нь-
ого
висплюсь 2 в) перед чергуванням я висплюсь, а після
задрімаю 3 г) я повністю висплюсь перед чергуванням 4
18. Ви повинні на протязі двох годин виконувати важку фізич-
ну роботу. Який час Ви б вибрали для цього, якщо б були
зовсім вільним у плануванні свого розпорядку дня? а) 8.00
- 10.00 4 б) 11.00 - 13.00 3 в) 15.00 - 17.00 2 г) 19.00
- 21.00 1
19. Ви вирішили серйозно занятися спортом. Ваш товариш зап-
ропонував тренуватися разом по 1 годині 2 рази на тиждень
з 22 до 23 год. Hаскільки сприятливим, виходячи з самопо-
чуття, буде цей час для Вас? а) Я був би в хорошій формі
1 б) Здається, я був би в поганій формі 2 в) Трохи пізно,
я був би в поганій формі 3 г) Hі, в цей час я зовсім не
зміг би
тренуватися 4
20. О котрій годині Ви переважно прокидались в дитинстві під
час літних канікул? а) 5.00 - 6.45 5 б) 6.46 - 7.45 4 в)
7.46 - 9.45 3 г) 9.46 - 10.46 2 д) 10.46 - 12.00 1
21. Уявить собі, що Ви можете вільно вибирати свій робочий
час. В які з запропонованих періодів ефективність Вашої
роботи була б максимальною? а) 00.01 - 5.00 1 б) 5.01 -
8.00 5 в) 8.01 - 10.00 4 г) 10.01 - 16.00 3 д) 16.01 -
21.00 2 е) 21.01 - 24.00 1
22. О котрій годині Ви повністю досягаєте ‘вершини’ своїї
трудовоі активності? а) 00.01 - 4.00 1 б) 4.01 - 8.00 5
в) 8.01 - 9.00 4 г) 9.01 - 14.00 3 д) 14.01 - 17.00 2 е)
17.01 - 24.00 1
23. Інколи приходиться чути про людей ранішнього та вечірнь-
ого типів. До якого з цих типів Ви відносите себе? а)
чітко до ранішнього 6 б) скоріше до ранішнього, ніж до
вечірнього 4 в) скоріше до вечірнього, ніж до ранішнього
2 г) чітко до вечірнього 0
Тип денної працездатності визначається за набраною сумою балів:
більше 92 балів - чітко виражений ранішній тип;
77 - 91 - слабо виражений ранішній тип;
58 - 76 - аритмічний тип;
42 - 57 - слабо виражений вечірній тип; менше 41 - чітко
виражений вечірній тип.
ВІЙСЬКОВА ГІГІЇНА.
Медична експертизи продовольства і води. Санітарна
експертиза продовольства та води в польових умовах проводиться в чотири етапи: 1 етап - дослідження на місці; 2 етап
- відбір проб; 3 етап - лабораторне дослідження; 4 етап -
складання експертного висновку. У польових умовах важливе
значення для лікаря має уміння провести дослідження (або
індикація) рівня забруднення продовольства та води отруйними
(ОР) та радіоактивними (РР) речовинами. Для визначення рівня
забруднення ОР використовують прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний (ПХР-МВ), рівня РР - радіометр-рентгенометр
(ДП-5А, ДП-5Б).
Дослідження рівня забруднення продовольства та води
отруйними речовинами.
Для індикації рівня забруднення продовольства та води ОР використовують прилад ПХР-МВ, який дозволяє виявити у харчових
продуктах зарін, зоман, V-гази, іприт та люізит, у воді -
ОР, які вміщують миш'як, алкалоїди, солі важких металів.
Крім того, прил д дозволяє провести відбір проб продуктів та
води для подальшого бактеріологічного дослідження.
Дослідження проводиться після вивчення даних хімічної
розвідки. Слід відмітити, що перед взяттям проб продукту або
води необхідно дослідити об’єкт з метою виявлення зовнішніх
ознак забруднення. Пробу продукту необхідно брати з поверхні
у місцях передбачуваного найбільшого забруднення з глибини
2-3 см, використовуючи або пінцет, або лопатку. Пробу вміщу-
ють у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму)
з нагвинчуваною кришкою з тру ками. Пробу води уміщають в
дрексельну пробірку, наповнюючи її до позначки (1, 2 або 3
мл), в залежності від виду ОР. Індикаторну пробірку готують
до дослідження, надрізаючи обидва її кінца. Маркірованим
кінцем трубку приїднують до банки з пробою, а іншим - до на-
сосу. Здійснюють певну кількість плавних качань насосом, що
визначена для кожної ОР, і порівнюють колір р активів в
індикаторній трубці з еталоном на касеті.
Дослідження рівня забруднення продовольства та води
радіактивними речовинами.
Дослідження рівня забруднення продовольства та води РР про-
водиться за домогою приладів ДП-5А, ДП-5Б. Спочатку прово-
дять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач
діапазонів переводять з положення ‘Викл’ в положення ‘Реж’,
ручкою ‘Режим’ встановлюють стрілку гальванометра на чорний
трикутник і прогрівають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час
в користання прилада ДП-5Б стрілка повинна самостійно уста-
новитися в межах чорного сектора. Для визначення природного
фону приладу зонд з датчиком встановлюють в положення га-
ма-випромінювання, а перемикач діапазонів переводять в поло-
ження ‘0,1’, або інше, якщо стрілка відхиляїться до кінця
шкали. Через 1-2 хвилини реїструють показники шкали
перемножуючи їх величини на значення конкретного діапазону.
Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води РР
датчик розташовують на відстані 1 см від зразка досліджува-
ної проби. Переміщуючи його уздовж поверхні знайтходять
найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реїструють резуль-
тати вимірювання, п множивши їх величину на значення діапа-
зону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження
прилад приводять у вихідне положення.
Вивчення і Оцінка забезпечення організму особового складу
військової частини вітамінами А та С.
Оцінка забезпечення особового складу військової частини
вітаміном С проводиться на підставі визначення резистент-
ності капілярів шкіри, проведення язикової проби та шляхом
опитування військовослужбовців з урахуванням їх суб’єктивним
оцінок. Оцінка забезпечення особового складу військової час-
тини вітаміном А проводиться на підставі визначення часу
темнової адаптації та шляхом опитування військовослужбовців.
Визначення резистентності капілярів шкіри за допомо-
гою приладів Матусіса та Нестерова.
Перед дослідженням перевірити стан приладу та розмістити
(прилад Матусіса) його у емальованому лотку. Після цього
змащують вінця лійки вазелином і прикладають її до
внутрішньої поверхні передпліччя, на 1,5-2 см нижче лікть-
ового згину. На протязі 2 х илин створюють негативний тиск
(20 мм.рт.ст.). Підраховують кількість крапкових кровови-
ливів (петехій) на досліджуваній поверхні шкіри. Утворення
більше 15 петехій ї показником С-вітамінної недостатності.
Методика проведення язикової проби з реактивом
Тільманса.
Пробу проводять за допомогою ін’єкційної голки, або очної
піпетки. На кінчик язика наносять краплю 0,05% розчину реак-
тиву Тільманса, який має синї забарвлення. Знебарвлення
краплі в нормі відбувається в межах 20-22 сек. Перевищення
цього часу ї ознак ю С-вітамінної недостатності.
Визначення часу темнової адаптації. Визначення
часу темнової адаптації проводять з застосуванням камери
Кравкова-Вишневського. Досліджуваний на протязі 2 хвилин,
під час яких відбувається попередня адаптація до певної
світлової яскравості.роздивляїться освітлений всередині при-
ладу біли
екран. Через 2 хвилини дослідник поворотом ручки, яка
розміщена на зовнішній камері, розвертає на 90 градусів
білий екран, при цьому відкривається кольорова таблиця. З
цього момента починається відрахунок часу, який закінчується
тоді, коли досліджув ний почне помічати світлі кольори екра-
ну. Це явище у разі достатньої забезпеченості вітаміном А
повинно відбутися не пізніше ніж через 55 секунд.
Опитування особового складу військ. Опитування
особового складу військ проводиться з урахуванням таких оз-
нак недостатності вітамінів С та А, як загальна слабкість,
недуга, біль в кінцівках, кровоточивість із ясен, ослаблення
сутінкового зору, фолікулярний гіперкератоз, сухість коньюк-
ти и, розлите ороговіння епітелію, двохстороння ложковидна
вдавленість нігтів на пальцях рук тощо.
Визначення вмісту аскорбінової кислоти у готових
стравах.
Пробу, що було відібрано, ретельно розтирають у ступці та
фільтрують. 1 мл фільтрату вміщують в колбочку, додають 1 мл
2% розчину HCl, і загальний об’єм доводять дистильованою во-
дою до 15 мл. Титрують реактивом Тільманса до появи рожевого
забарвлення
Розрахунок вмсту вітаміну С проводять за формулою:
X = 0,088 * N * K * 1000;
де X - вміст аскорбінової кислоти (мг/л);
0,088 - постійний коефіцієнт; N - кількість мл реактиву
Тильманса, яка витрачена на
титрування; K - поправка до титру розчину реактиву
Тильманса.
Розрахунок проводиться на порцію страви (наприклад, 200 мл
компоту).
Дослідження кислотності концентратів. Кислотність
визначають у водній витяжці концентрату (10 г) на 250 мл
дистильованої води при 10-хвилинній експозиції з подальшою
фільтраціїю. 25 мл фільтрату титрують 0,1 N лугом з фенолф-
талеїном (3 краплі) до появи рожевого забарвлення. Результат
тит ування перемножують на 10 і одержують градуси кислот-
ності.Кислотність житніх сухарів повинна дорівнювати 21 гра-
дусів, пшеничних галет, хлібців - 12-13 градусів, супів, каш
- 3-10 градусів, каші пшеничної - 1 градус. Підвищена кис-
лотність продуктів п и достатньо хороших органолептичних оз-
наках вирішує питання прискорення строків реалізації про-
дуктів.
Санітарно-епідеміологічна розвідка вододжерела. Основ-
ними етапами проведення санітарно-епідеміологічної розвідки
вододжерела ї збірання та оцінка попередних відомостей про
район розвідки, складання маршруту розвідки, проведення
санітарне обстеження вододжерела, визначення наявності у
водіі ОР та Р
та проведення експрес-аналізу води. Розробка маршруту
розвідки проводиться по топографічній карті. Обов’язковими
елементами санітарного обстеження вододжерела ї оцінка
санітарно-епідеміологічний стану місцевості (дані щодо зах-
ворюваності населення гострими кишковими інфекціями, наявнос
і епізоотій серед свійських тварин та ін.); санітарно-топог-
рафічне обстеження (характер розташування об’єкта по відно-
шенню до можливих джерел забруднення) та вивчення санітар-
но-технічного стану вододжерела (обладнання вододжерела, йо-
го наповненість, анітарний стан, габарити, дебіт або продук-
тивність, тобто кількість куб.м води, яке може дати джерело
за годину, наявність під’їздних шляхів до джерела). Визна-
чення наявності у воді ОР та РР описана вище. Експрес-аналіз
води (органолептичні якості в ди, вміст аміаку, нітритів)
також проводиться за загальноприйнятими методиками. Забор
проб води для подальшого лабораторного дослідження провдить-
ся наступним чином. У зв’язку з тим, що для лабораторного
аналізу повинно бути відібрано не менше 1 л води, її забір
проводиться за допомогою спеціального пристрою - батометра.
Перед забором води батометр вставляють в металевий каркас,
який утримує пробку. Пристрій зану юють на необхідну глибину
і поступово відтягують шнур, який прикріплений до пробки.
Під час відбору проб слід ураховувати температуру води та
час. В перші хвилини та години після хімічного нападу проби
води з відкритих водоймищ беруть з верхнього пла ту на гли-
бині 20-30 см і з середнього пласту. В супроводжувальній за-
писці проби води необхідно указати назву джерела, мету
досліджень, індикацію ОР, температуру води джерела, спосіб
забору води, ким та коли (рік, місяць, число, час) відібрані
проби.
Визначення вмісту активного хлору в хлорному вапні. Спо-
чатку слід приготувати 1% розчин хлорного вапна, яке підля-
гає перевірці. В колбу наливають 30 мл дистильованої води,
додають 10 крапель 1% розчину хлорного вапна (окремою піпет-
кою), 5 крапель HCl (1:2), 10 крапель 5% розчину KCl та 10
крапель розч ну крохмалю. Тітрують по краплям 0,7% розчином
тіосульфату натрію до повного знебарвлення. Кількість кра-
пель, що були витрачені на титрування хварактеризує (у %)
вміст активного хлору у вапні. Слід зазначити, що вапно, яке
вміщує менш ніж 20% активного хлору ї непридатним до прове-
дення знезараження води.
Визначення необхідної кількості хлорного вапна для знезараження води.
В польових умовах частіше всього джерело для знезараження
води недостатньо відомо, тому з метою гарантованого проведення знезараження використовують великі дози хлорного вапна
(10-30 мг активного хлору з розрахунку на 1 л води). Розглянемо приклад розрахунку необхідної кількості хлорного вапна.
Отже, нехай нам необхідно знезаразити воду в РДВ-5000 25%
хлорним вапном. Яка кількість хлорного вапна необхідна для
знезараження води у цій тарі? Знезараження проводимо підви-
щеними дозами хлору, в даному разі 10 мг активного хлору на
1 літр води. Тому
в 1 л - 10 мг активного хлору в 5000 л - Х
5000 * 10 Х = ---------- = 50000 = 50 г активного хлору.
1 У випадку застосування 25% хлорного вапна
в 100 г вапна - 25 г акт. хлору а в Х г - 50 г акт. хлору
100 * 50 Х = --------- = 200 г хлорного вапна.
25 Підготовка розчину проводиться у відрі. Хлорне
вапно необхідно розтерти з невеликою кількістю води, тобто
виготовити своїрідну емульсію, а потім залити її водою. Доб-
ре розмішати і коли розчин відстоїться, вилити в їмкість з
водою, яку необхідно знеза азити.
Визначення вмісту активного хлору в таблетках ‘Пантоцид’ (‘Аквасепт’, ‘Неоаквасепт’ та ін.)
Одну таблетку з контрольної партії ‘Пантоцид’ слід розчинити
у колбі, в яку налито 50 мл дистильованої води. Після розчи-
нення таблетки у їмкість додають 5 крапель HCl (1:2), 10
крапель 5% KCl та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Титрують
краплями 0,7% озчину тіосульфата натрію (1 крапля зв'язує
0,04 мг хлору) до знебарвлення. Необхідно зазаначити, що
таблетки, які вміщують менш ніж 1,5 мг хлору ї непридатними
для знезараження води.
Методика дегазації харчових продуктів. Дегазація
може проводитися провітрюванням або зніманням поверхневого
зараженого шару продукту, промиванням водою та ін. Якщо за-
раження продуктів зумовлене рідкими ОР - вони знищуються.
Якщо продукти знаходяться у тарі, для проводення дегазації
тари в користовують 3-5% розчин їдкого лугу, або насичений
розчин хлорного вапна, якими зрошують поверхню тари, а потім
ретельно протирають. Якщо продукти заражені нестійкими
рідкими ОР, дегазація проводять шляхом провітрювання
(найбільш доцільний метод для сипучих продуктів), або зрізу-
ванням на глибину 1-1,5 см заражених дільниць з подальшим
багаторазовим промиванням. Усі дегазовані продукти викорис-
товують тільки після кулінарної обробки.
Методика дезактивації харчових продуктів. Дезактивація харчових продуктів у більшості випадків проводиться
шляхом механічного вилучення радіоактивних речовин, який
проводиться в умовах постійного радіометричного контролю.
Продукти, заражені короткоживучими ізотопами витримуються і
дезактивуються часом. Можна використати методику змішування
заражених і незаражених сипучих продуктів, і доведення, та-
ким чином рівня їх радіоактивного забруднення до допустимого
рівня. У тому випадку, коли продукт розміщений у тарі, про-
водять заміну тари, або ж знімають заражений шар продукту.
Якщо необхідно провести дезактивацію сипучих продуктів, які
знаходяться в мішках, слід застосувати різноманітні способи,
які дозволяють вилу ити зовнішній заражений шар продукту від
внутрішнього. Дезактивація продуктів, які знаходяться в герметичній тарі, проводиться шляхом обробки тари, яку обмивають струменем води, або 2-3 рази протирають шматом, змоченим
у воді. Свіже м'ясо, ковбаси, овочі, дезактивують шляхом багаторазового обмивання водою.
.
Продукти, які пройшли дезактивацію, можуть бути використані
після дозиметричного контролю.
Методика розрахунку умов проживання в закритих фор-
тифікаційних спорудах, об’єму вентиляції.
Розрахунок об’єму сховища по накопиченню вуглекислоти проводиться за такою формулою:
K * x * n V = ------------
P2 - P1 де: V - об’єм сховища, або необхідний об’єм
вентиляції
(куб. м); К - кількість вуглекислоти, що виділяї 1
людина
протягом 1 години (під час сну - 16 л/год, в ході
виконання фізичної праці - до 50 л/год);
m - кількість людей, для яких розраховується сховище
або повітряподача;
t - розрахунковий час перебування людей у сховищі
(год); (у випадку розрахунку об’єму вентиляції у
вентильованому сховищі приймається за 1); Р1 -
концентрація СО2 у атмосферному повітрі, що
подається (у промілях) (Р1 = 0,4 %о) Р2 - гранично
допустимий вміст СО2 у сховищі
(у промілях). У разі необхідності перебування у
сховищі на термін більший ніж 8 годин він дорівнюї 0,5% (для
І режиму (повна ізоляція) вентиляції); 1,0% (для ІІ режиму
(фільтровентиляція) вентиляції; 2,0% для ІІІ режиму
(фільтровентиляція з регенераціїю) вентиляц ї * 10. У разі
необхідності перебування у сховищі на термін менший ніж 8
годин відполвідно 4,0%; 2,0% та 3,0% * 10. Розрахунок часу
(t) перебування у сховищі та необхідної кількості людей (n)
проводиться шляхом використання видозмін означеної формули.
Відповідно
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 29 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |