├─────────────┼────────┼────────┼─────┼───────┼──────┼─────┤
│На складах, │ │ │ │ │ │ │
│в ідальнях │ 0,5 │ 0,81 │0,089│ 0,079 │0,079 │0,079│
│та побуто- │ ---- │ ---- │-----│ ----- │------│ ----│
│вих примі- │ 100 │ 91 │ 85 │ 84 │ 84 │ 84│
│щеннях │ │ │ │ │ │ │
├─────────────┼────────┼────────┼─────┼───────┼──────┼─────┤
│В лабора- │ │ │ │ │ │ │
│торіях, │ 0,18 │ 0,063 │0,032│ 0,028 │0,028 │0,028│
│навчальних │ ---- │ ---- │-----│ ----- │------│-----│
│та медич- │ 91 │ 82 │ 76 │ 75 │ 75 │ 75│
│них примі- │ │ │ │ │ │ │
│щеннях │ │ │ │ │ │ │
└─────────────┴────────┴────────┴─────┴───────┴──────┴─────┘
Методи дослідження вмісту пилу в повітрі. Кількісний
вміст пилу у повітрі може бути визначений за вагою пилу в
одиниці об’єму повітря (мг/куб.м), або за кількістю пилинок
у 1 куб.см, тобто за допомогою вагового або розрахункового
методів. Вміст пилових частинок в повітрі робочої зони при
застосуванні вагового методу визначають, зважуючи фільтр до
і після протягування повітря через нього. Аналітичні аеро-
зольні фільтри (АФА) задержують до 98% пилових частинок,
дозволяють протягувати пов тря з швидкістю до 100 л/хв. Пе-
ред відбором проб фільтр закріплюють в аллонжі лійкоподібної
форми і приїднують до електричного чи пневматичного аспіра-
тора. Тривалість відбору повітря (Т, хв) залежить від ступе-
ня запиленості (С, мг/м), швидкості прот гування (V, л/хв),
необхідної мінімальної наважки на фільтрі (а, мг) і визна-
чається за формулою:
a * 1000 T = ----------;
C * V Розрахунок концентрації пилу (мг/м
) проводиться за формулою:
(q2-q1) * 1000 П = --------------;
V де q1 - маса чистого фільтру, мг;
q2 - маса фільтру з пилом, мг; V - об’єм протягнутого
повітря, приведеного до нормальних умов (л) за формулою:
Vt * 273 * P V = ------------------;
[(273+t) * 101,31] Vt - об’єм повітря,
взятий для аналізу при температурі і атмосферному тиску, що
визначені під час дослідження. Розрахунковий метод передба-
чає підрахунок пилових частинок за допомогою приладу Оуєнса
(повітря, що досліджується, осаджується на вологій поверхні
скла), термопреціпітаторів (у нагрітому стані пилинки осіда-
ють на охолоджену поверхню) та седімінтаторі
(осадження пилинок заа допомогою спеціальних приладів, нап-
риклад седімінтатора Гріна). Для характеристики диспесності
пилових частинок визначають процентний склад пилинок, які
мають розміри менш ніж 2 мкм, 2-5 мкм, 6-10 мкм і більш ніж
10 мкм. Розміри частинок визначають мікроскопіїю пилових
препаратів після просвітлення аналітичних ае озольних
фільтрів з пилом (АФА вкладають фільтруючою поверхнею на
очищене скло і на протязі декількох хвилин видержують над
парами ацетону).
Визначення хімічних речовин у повітрі виробничих
приміщень.
Існує три групи експрес-методів визначення хімічних речовин:
1) методи візуальної колориметрії, що полягають у зіставленні кольору поглинального розчину, який одержали після протягування досліджуваного повітря, із стандартною шкалою;
2) методи, які передбачають застосування реактивного паперу, що дозволяє провести якісний та кількісний аналіз вмісту шкідливих речовин за наявністю та інтенсивністю характерного забарвлення;
3) лінійно-колориметричні методи із застосуванням індикаторних трубок. Універсальний газоаналізатор типу УГ-2 призначений для швидкого кількісного визначення вмісту різних
хімічних речовин (оксиду азоту, бензину, бензолу, толуолу,
аміаку, вуглеводів нафти, ацетону, оксиду вуглецю та ін.) у
повітряному середовищі робочих приміщень. До складу газоаналізатора входять пристрій для відбору повітря, індикаторні
трубки та вимірювальні шкали. Під час проведення аналізу
відкривають кришку приладу, відтягують стопор, вставляють
шток в направляючу втулку і установлюють його на потрібну глибину, що указану над бороздкою штока, та закріпивши його
стопором, приїднують індикаторну трубку і знов відводять
стопор. Сильфон під натиском пружини розправляїться і протя-
гує досліджуване повітря через індикаторну трубку. Протягу-
вання повітря прод вжується до тих пір, поки кінчик стопора
не ввійде в нижній отвір штока. Після закінчення протягуван-
ня повітря індикаторну трубку звільняють і, установивши її
на вимірювальну шкалу, визначають концентрацію хімічних ре-
човин у повітрі.
Санітарні норми вмісту токсичних хімічних речовин у робо-
чих зонах промислових підприїмств.
┌───────────────────┬──────────────────┬───────────────────┐
│ Речовина │ ГДК (мг/куб.м) │ Клас небезпеки │ ├───────────────────┼──────────────────┼───────────────────┤
│ Окисли азоту │ 5 │ 2 │
│ Аміак │ 20 │ 4 │
│ Ацетон │ 200 │ 4 │
│ Бор фтористий │ 1 │ 2 │
│ Борна кислота │ 10 │ 3 │
│ Ксилол │ 50 │ 3 │
│ Ртуть │ 0,01 │ 1 │
│ Сірчана кислота │ 1 │ 2 │
│ Сірководень │ 10 │ 2 │
│ Окис вуглецю │ 20 │ 4 │
│ Пил рослинний │ │ │
│ та тваринний: │ │ │
│а) з домішком SіO2 │ 2 │ 4 │
│ більш ніж 10% │ │ │
│б) з домішком SіO2 │ 4 │ 4 │
│ від 2% до 10% │ │ │
│в) з домішком SіO2 │ 6 │ 4 │
│ менш ніж 2% │ │ │
└───────────────────┴──────────────────┴───────────────────┘
ГІГІЇНА ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ.
Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в
школу.
Оцінка функціональної готовності дитини до вступу у школу
передбачає проведення експрес-оцінки функціональних можливостей організму дитини та поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дітей.
Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до
вступу у школу.
Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу та
систематичного навчання у школі проводиться за допомогою
психофізіологічного комплексного теста Керна-Ірасека, ре-
зультатів дослідження якості звуковимовлення та точності ко-
ординації рухів. Тест Керна-Ірасека складається з трьої зав-
дань: 1) малюнок людини; 2) перемальовування короткої фрази
з 3-4 слів; 3) перемальовування групи крапок. Кожне завдання
оцінюїться у балах (найкраща оцінка - 1 бал, найгірша - 5
балів). Сума виконання окреми
завдань ї загальним результатом дослідження. Перше завдання
полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру людини
без визначених установок з боку дослідника, друге - в тому,
що дитина копіюї фразу з трафарету, що виготовлений зазад-
легідь і вміщії просту коротку фразу, наприклад: ‘Він їв су
‘ або ‘Він пив сок’, третї - в тому, що дитина на протязі 1
хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити
форму розстановки і кількість крапок на листі паперу. Кри-
терії загальної оцінки: висока готовність до навчання у
школі - 5 балів, середня готовність - 6-8 балів, низька го-
товність - 11 балів і більше. Оцінка якості і чистоти звуко-
вимовлення проводиться під час словесного відтворення склад-
но артикулюїмих слів, таких як: рак, чапля, яйце, сокира,
лопата, стілець, газета, зима, мишка, чайка, ключ та ін.
Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття
навичок письма визначається за допомогою теста ‘Вирізання
кола’. Дитині дають картку, на якій зображені сімь кіл, що
розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Середнї коло
відмічено пото щеною лініїю і має діаметр 50 мм. Майбутній
школяр повинен вирізати коло по потовщеній лінії за 1 хвили-
ну. Відрахунок часу розпочинається з того моменту, коли но-
жиці доторкнуться до потовщеної лінії. Оцінюють час виконан-
ня та якість виконання тесту.
Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нерво-
вої діяльності дитини.
Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової
діяльності дитини з метою визначення їх готовності до нав-
чання у школі передбачає дослідження та кількісну оцінку ме-
ханічної, образної та вербально-догічної пам’яті, а також
вербально-логічного м слення.
Оцінка механічної пам’яті. Дитині пропонують
запам’ятати, а потім відтворити, написавши на листі папіру,
десять цифр, що пред’явлені їй на окремих картках або напи-
сані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як одно-,
так і двохзначними, від 1 до 16. Досліджувана дитина на про-
тязі 45 секунд уважно розглядає запропоновані цифри і нама-
гається їх запам’ятати, а потім по пам’яті протягом 1 хвили-
ни занотовії ці цифри на листі папіру у будб-якому порядку.
Критеріальним показником рівня механічної пам’яті ї показник
продуктив ості механічної памяті, який обчислюїться за фор-
мулою:
с - а ПМП = ------- * 100%;
n де: ПМП - продуктивність ме-
ханічної пам’яті;
с - кількість правильно відтворених цифр; а - кількість
помилково відтворених цифр; n - кількість пред’явлених
цифр.
Продуктивність механічної пам’яті вважається високою, якщо
результат знаходиться у межах від 80% до 100%, середньою -
від 50% до 80%, низькою - менш ніж 50%.
Оцінка вербально-логічної пам’яті. Дослідник двічі
чітко та голосно вимовляї 10 слів, призначених для за-
пам’ятовування. Слова повинні бути простими, мати кокретні
образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад:
гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дере-
во, п лка. Досліджувана дитина повинна на протязі 1 хвилини
написати, або намалювати на листі паперу слова, які йому
удалося запам’ятати. Показник продуктивності вербаль-
но-логічної пам’яті обчислюїться за формулою:
с - а ПВЛП = ------- * 100%;
n де: ПВЛП - продуктивність вербаль-
но-логічної пам’яті;
с - кількість правильно відтворених слів; а - кількість
помилково відтворених цифр; n - кількість пред’явлених
цифр.
Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.
Оцінка образної пам’яті. Досліджуваній дитині
для ззапам’ятовування пред’являїться картка з 9 зображеними
на ній простими геометричними фігурами. час пред’ядення і
час відтворення однаковий - 1 хвилина. Показник продуктив-
ності образної памя’ті обчислюїться за формулою:
с - а ПОП = ------- * 100%
n де: ПОП - продуктивність образної
пам’яті;
с - кількість правільно відтворених фігур; а - кількість
помилково відтворених фігур; n - кількість пред’явлених
фігур.
Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.
Оцінка вербально-логічного мислення. Досліджуваній
дитині пропонується картка з написаними на ній (або зачи-
тується) групою слів, що складається з десяті варіантів по 4
слова у кожному. При цьому кожні 3 слова в кожній групі ма-
ють чіткий змістовний зв’язок, а четверте слово - зайве, не
п в’язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити: Наприк-
лад:
1. книга, портфель, чемодан, сумка
2. молоко, сир, хліб, вершки
3. хвилина, секунда, час, вечір
4. вага, годинник, окуляри, термометр
5. Вова, Микола, Маша, Юра
6. зима, літо, ніч, осінь
7. стіл, стілець, вікно, шафа
8. береза, сосна, ягода, дуб
9. зошит, ручка, олівець, газета
10. мати, бабця, тато, учитель Зайві слова: 1) кни-
га, 2) хліб, 3) вечір, 4) окуляри, 5) Маша, 6) ніч, 7)
вікно, 8) ягода, 9) газета, 10) учитель. За кожну вірну
відповідь дитині нараховуєтьсмя 2 очка, за кожну невірну -
0. Потім підраховується загальна сума балів. Загальний ре-
зультат вважається низьким, якщо динита набрала від 0 до 6
балів; середнім - від 8 до 12 балів, високим - від 14 до 20
балів.
Гігієнічна оцінка навчально-виховної роботи у школі.
Гігієнічна оцінка режиму дня, розкладу занять та уро-
ку.
З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей та підлітків ви-
користовують методи анкетування, інтерв’ювання та хрономет-
ражних спостережень. В ході досліджень необхідно отримати
інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних
режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим
харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі,
підготовка домашніх завдань, вико ання домашніх обов’язків,
вільний час тощо), правільність та доцільність їх взаємороз-
ташування, відповідність режиму стану здоров’я, віково-ста-
тевим, анатомо-фізіологічним та функціональним особливостям
організму та індивідуальним схильностям дитини. Гігієнічна
оцінка організації навчального процеса у школі передбачає
вивчення навчального розпорядку, розкладу занять на уроку.
Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням
часу занять у школі, тривалості уроків та перерв між ними та
змінами, відповідності кількості уроків протягом тижня нав-
чальному плану і т.п.. Основними елементами санітар-
но-гігієнічного нагляду за розкладом занять ї визначення
відповідності розподілу та чергування предметів впродовж
навчального дня та навчального тижня стану здоров’я та мор-
фофункціональним можливостям організму дітей і пі літків,
урахування особливостей кривої працездатності учнів, вивчен-
ня ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозта-
шування (наявність здвоїних уроків з одного предмету,
розміщення поряд уроків з предметів, подібних за змістом або
за видом іяльності учнів (наприклад, рідна мова та іноземна
мова, алгебра та геометрія і т.д.). Для визначення ступеня
складності уроків використовують або методику групування
предметів за ступенем важкості (1 група: математика, інозем-
на мова; 2 група - рідна мова, історія, географія; 3 група -
природознавство, література; 5 група - фізична культура, му-
зика, праця) або рангову шкалу складності: математика - 11
балів; іноземна мова - 10; фізика, хімія - 9; історія - 8;
рідна мова, література - 7; природозн вство, географія - 6;
фізична культура - 5; праця - 4; креслення - 3; малювання -
2; музика - 1. Оцінка організації урока передбачає
дослідження умов його проведення, особливостей подання нав-
чального матеріалу, методики викладання, наочності навчання,
ступеня розвитку втоми учнів в ході навчального процесу,
проведення хронометражних спостережень за тривалістю основ-
них структурних елементів уроку (організаційна частина, пе-
ревірка домашнього завдання, основна частина, закріплення
нового матеріалу, заключна частина). До особливостей
гігієнічної оцінки урока фізичної культури слід віднести
проведення хронометражних спостережень (вводна, підготовча,
основна (формування рухових навичок та рухлива ігра) і зак-
лючна частини), визначення загальної та моторної щільності
року, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побу-
дову фізіологічних кривих фізичного навантаження, викорис-
тання функціональних проб (ортостатична проба, проба Марти-
не-Кушелевського, проба з дозованим м’язовим навантаженням,
модифікована про а Летунова тощо), контроль за повітря-
но-тепловим режимом шкільного середовища. Санітар-
но-Гігієнічна оцінка умов трудового навчання школярів перед-
бачає проведення хронометражних спостережень, здіснення
контролю за характером, режимом та умовами навчання, визна-
чення відповідності обладнання росту учнів, оцінку
функціонального ста у дітей та підлітків в ході трудової
діяльності.
Гігієнічна оцінка шкільних меблів. У відповідності
з Державним стандартами (11015, 11016-86) в ході навчального
процеса потрібно використосувати учнівські столи та стулья 6
номірів: N1 для учнів з ростом 100 - 115 см; N2 - 116-130
см; N3 - 131-145 см; N4 - 146-160 см; N5 - 161-175 см; N6 -
більш ніж 176 см або парти 7 номерів (ДЕСТ 5994-64): N1 -
для учнів з ростом 110-119 см; N2 - 120-129 см; N3 - 130-139
см; N4 - 140-149 см; N5 - 150-159 см; N6 - 160-169 см; N7 -
170-179 см або 5 літер (ДЕСТ 11015, 11016-77): А - для учнів
з рос ом до 130 см; Б - 130-145 см; В - 146-160 см; Г -
161-175 см; Д - більш ніж 175 см. Санітарна експертиза розс-
тановки меблів повинна передбачати аналіз наявності у кожно-
му класі меблів не менш ніж трьох різних номерів,
правільність їх взаєморозташування, характеристику відстанів
між рядами парт та між меблями і боковими, передньою та
задньою стінами класу, вивчення умови забезпечення правіль-
ної та зручної посадки, основних розмірів парти (висота сто-
лу та сидіння, дістанція сидіння та спинки, диференція та
ін.).
Методика виготовлення універсального парто-ростоміра
(лінійки Нікітіна-Флерова).
Для виготовлення лінійки необхідно мати таблицю розмірів основних елементів меблів, дерев'яну або металеву планку довжиною 80 см і сантиметрову стрічку. На одній стороні лінійки, яку використовують для визначення номера меблів, відкладаються відрізк
, довжина яких відповідає стандартній висоті кришки столу (парти) над підлогою та відстані від кришки сидіння до підлоги для меблів різних номерів.
Зворотня сторона лінійки, що призначена для визначення номе-
ра парти, який необхідний для конкретного школяра роз-
поділяїться на 6 відрізків по 15 см (для ДЕСТ - 11015,
11016-86 або 7 відрізків по 10 см (для ДЕСТ - 5994-64) або
на 5 відрізків по 15 см (для ДЕСТ - 11015, 11016-77), які
відподають літерам або номерам столів або парт. Лінійку, що
підготовлена, за означеними правилами слід повісити на стіну
або класну дошку (як зручніше) так, щоб перша поділка
лінійки відпо ідала 117 см (для ДЕСТ 11015, 11016-86), 122
см (для ДЕСТ 5994-64) або 132 см (для ДЕСТ 11015, 11016-77),
тобто кінець лінійки на рівні 102 см, 112 см або 117 см від
підлоги.
Гігієнічна оцінка шкільних підручників. Санітарна
експертиза поліграфічного оформлення шкільних підручників
передбачає визначення загальних відомостей про навчальний
посібник (автор, назва, місце і рік видання, призначення),
характеристик паперу (колір, особливості його поверхонь,
просвічу аність), шрифту (гарнітура, висота основних
штрихів, товщина, відстань між штрихами), набора (відстань
між буквами і словами (апрош) та строками (інтерліньяж),
довжина строки, ширина полів, однотипність шрифту, наявність
петиту та курсиву, щільність абору), друку (чіткість, інтен-
сивність. рівномірність, особливості типографської фарби),
зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошуруван-
ня, оправлення) та проведення лабораторних досліджень (вміст
деревини у папірі, мікробне забруднення пі ручника тощо).
Гігієнічна оцінка дитячої іграшки. Санітарна екс-
пертиза дитячої іграшки зумовлюї необхідність визначення за-
гальних відомостей про іграшку, розміри, масу, форму, її
міцність, матеріал, з якого вона виготовлена, запах,
міцність фіксаціх барвників, характеристики оптичних власти-
востей, с ли звуку, електросилового напруження та бак-
теріального забруднення виробу.
Гігієнічнана оцінка фізичного розвитку дітей та
підлітків.
Фізичний розвиток дітей та підлітків оцінюють на підставі
визначення соматоскопічних (антропоскопічних), соматометрич-
них (антропометричних) та фізіометричних показників з їх по-
дальшим вивченням з використанням методів сигмальних відхи-
лень, за шкалами регресії та комплексного методу. До сома-
тоскопічних показників відносять стан шкіряних пікровів та
слизових оболонок, ступінь жировидкладання, стан опорно-ру-
хового апарату (кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та
стоп), ознаки статевого дозрівання (оволосіння під пахвами,
налоб у та на обличчі у юнаків, розвиток молочних залоз у
діявчат, розвиток щитовидного хряща гортані, мутацію голосу
у хлопців), до соматометричних - довжину та масу тіла, обвід
грудної клітки та інші обводи (голови, плеча, стегна тощо),
до фізіометричних - м’язову силу, життїву їмкість легень,
станову силу та ін. Оцінку фізичного розвитку проводять на
основі зіставлення індивідуальних даних з середніми нормати-
вами для кожної окремої віково-статевої групи, які відобра-
жують рівень фізичного розвитку дітей та підлітків, що меш-
кають у подібних умовах перебування.
Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
Метод сигмальних відхилень з графічним зображенням профіля
фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуаль-
ної ознаки з середньозваженої арифметичною величиною для
ціїї ознаки при певному віці з метою визначення фактичного
вфдхилення від н рмативних значень. Далі шляхом ділення фак-
тичного відхилення на величину середнього квадратичного
відхилення знаходять сигмальне відхилення, яке і надає
інформацію на скільки сигм у більшу або меншу сторону відхи-
ляються показники досліджуваної дитини від середніх показ
иків, властивих даному віково-статевому періоду. Відхилення
у межах від -1@ до +1@ вважають середнім розвитком досліджу-
ваної ознаки, від -1@ до -2@ - розвитком нижче середнього,
від -2@ та нижче - низьким, від +1@ до +2@ - вище середнь-
ого, від +2@ та вище - високим. Для побудови профіля фізич-
ного розвитку на однаковій відстані одне від одного прово-
дять горізонтальні лінії, кількість яких зумовлюї число оз-
нак, що підлягали оцінці, і на кожній з них відкладають зна-
чення отриманих відхилень, які з’єднують прямими л ніями.
Метод сигмальних відхилень дозволяє визначити ступінь роз-
витку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його про-
порційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо ве-
личини відхилень укладають у одну сигму - розвиток вважаєть-
ся пропорційним, я що не укладається - непропорційним. Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання
методу сигмальних відхилень повинній мати такий вигляд:
‘Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, за ростом середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла ередній (вище середнього, високий, нижче
середнього, низький) за обводом грудної клітки середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)’.
Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії. Використання методу оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії
дощзволяї подолати основний недолік методики сигмальних
відхилень, а саме окремий, відособлений характер оцінки кож-
ної соматеметричної ознаки. Оціночні таблиці у даному випад-
ку урахову ть кореляційну залежність між ростом, масою тіла
та обводом грудної клітки і, отже, дозволяють дати більш
грунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю
взаємопов’язаних ознак. Перший етап проведення індивідуаль-
ної оцінки фізичного розвитку за оціночними таблицями шкал
регресії спрямований на пошук групи (середньої, низької, ви-
сокої та ін.), до якої слід віднести ріст дитини. Далі зна-
ходять показники маси тіла та обводу гру ної клітки, що по-
винні відподати фактичному росту і порівнюють з ними фак-
тичні показники досліджуваних ознак. Для цього від величини
фактичного розвитку ознаки віднімають стандартне його зна-
чення та ділять на сигму регресії для досліджуваної ознаки.
ритерії оцінки аналогічні попередньому методу.
Комплексна оцінка фізичного розвитку. Комплексний
метод оцінки фізичного розвитку дозволяє урахувати як морфо-
функціональний стан організма, так і відповідність рівня
біологічного розвитку календарному віку. Спочатку за даними
довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа
постійних зубів, ступеня розвитку вторичних ознак статевого
дозрівання, терміну оссіфікації кисті визначають біологічний
вік дитини та порівнюють його з календарним. У залежнос і
від значень отриманих показників він може відповідати кален-
дарному вікові, випереджувати або відставати від його. Нас-
тупний етап комплексного методу пов’язаний з оцінкою морфо-
функціонального стану організму із застосуванням шкал рег-
ресії та вікових стандартів розвитку функціональних показ-
ників. Фізичний розвиток вважається: - гармонійним, якщо ве-
личини маси тіла та обводу грудної клітки відрізняються від
нормативних у межах від -1@ до +1@ та функціональні показни-
ки характеризуються відхиленнями від -1@ и вище; - дисгар-
монійним, коли величини маси тіла та обводу грудної клітки
відстають або випереджають за рахунок надлишкових жи-
ровідкладень стандартні значення 1 - 2@ та функціональні по-
казники знаходяться у межах від -1@ до 2@; - різко дисгар-
монійним, якщо величини маси тіла та обводу грудної клітки
відстають або випереджають за рахунок надлишкових жи-
ровідкладень нормативні показники більше ніж на 2@ та
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |