Досліджування походження волокон тканини. Дослідження
походження тканини проводиться з застосуванням її кип’ятиння
з лугами, проведення ксантопротеінової проби та за шляхом
обробки ацетоном. КИП'ЯТИННЯ З ЛУГАМИ. При кип'ятінні в 10 %
розчині NaOH або КОН волокна тваринного походження (шовк,
шерсть) розчиняються, рослинні (бавовна, льон) - ні. Реакцію
проводять у пробірці, куди наливають 2-3 мл NaОН і вміщують
шматочок досліджуваної ріди и. Кип'ятять на спиртовому паль-
нику на протязі 1-2 хв. КСАНТОПРОТЕІНОВА РЕАКЦІЯ. Ксантопро-
теінова реакція (з НNО3) фарбує волокна тваринного походжен-
ня (шерсть, нат.шовк) у жовтий або світлокоричневий колір, а
колір рослинних волокон не змінюї. Крапнути на досліджуваль-
ну тканину 1-2 краплі HNO3 і чекати результату 5-10 хвилин.
ОБРОБКА ТКАНИНИ АЦЕТОНОМ. В ацетоні розчиняються штучних
ацетатних шовк і не розчинюються ацетатні волокна. Зразок
тканини кладуть у чашку Петрі і крапають на нього декілька
крапель ацетону, потім декілька разів протирають ватним там-
поном.
РАДІАЦІЙНА ГІГІЇНА
Оцінка радіаційного фона місцевості. Оцінка
радіаційного фону місцевості проводиться за допомогою при-
ладів ДП-5А, ДП-5Б. Результати вимірювання використовуються
для оцінки загальної радіаційної обстановки і для оцінки
можливих доз зовнішнього опромінення населення. В ході про-
ведення дослідження з використанням приладу ДП-5Б перемикач
діапазонів переводять з положення ‘Викл’ у положення ‘Реж’.
Ручкою потенціометра ‘Режим’ установлюють стрілку гальвано-
метра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2
хвил ни. Зонд з датчиком у положенні екрана на гама-вип-
ромінювання розміщуюють на висоті 1 м від поверхні землі та
на відстані не менш ніж 5 м від будь-яких будівель. Перемикач
діапазонів переводять в положення на ‘0,1’, або в інше, якщо
стрілка відхиляїться о кінця шкали. Помноживши результати
вимірювання на значення діапазону, отримують показники, які
характеризують стан радіаційного фону місцевості.
Оцінка радіоактивності об’єкта. Датчик приладу
розташовують на відстані 1 см від об’єкта обстеження, переміщують його увздовж поверхні і знаходять місце найбільшого забруднення. Через 1-2 хвилини знимають показники шкали і
знаходять різницю між ними та даними фонового виміру, яка і
буде характеризувати рівень радіоактивності даного об’єкта.
Перед кожним новим вимірюванням слід натиснути на кнопку
‘Зброс’. Після закінчення роботи виключити прилад, повернувши важіль ‘Викл’.
Методика визначення необхідного протирадіаційного захисту.
Для визначення умов безпеки в ході роботи з радіоактивними речовинами слід використовувати універсальну формулу:
А * t
------- 20 r2
де А - активність (кількість) радіоактивної речовини; t -
час; r - відстань до джерела випромінювання. Для розрахунку
допустимої активності джерела випромінення формула в резуль-
таті перетворень прийма вигляд:
20 * r2 А = --------;
t Для розрахунку допустимого часу
роботи із джерелом іонизуючого випромінювання:
20 * r2 t = --------;
А Для розрахунку допустимої
відстані до джерела випромінювання:
А * t r2 = -------;
Визначення товщини захисного екрана за кратністю пос-
лаблення дози випромінювання.
Визначення товщини захисного екрана за цим методом передбачає розрахунок кратності послаблення (результат зіставлення фактичної потужності джерела випромінювання із максимально допустимою потужністю) та знаходження товщини екрану в ході роботи із спе
іальними таблицями (шукана величина розташована на перехресті даних щодо кратності послаблення та енергії випромінювання).
Визначення товщини захисного екрану за числом шарів поло-
винного послаблення.
Визначення товщини захисного екрану за цим методом передбачає розрахунок кількості шарів половинного послаблення, необхідної товщини одного шару та реальної товщини екрангу шляхом помноження товщини одного шару половинного послаблення на кількість ша
ів.
СХЕМА Гігієнічної ОЦІНКИ ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ В
РАДІОЛОГІЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ ЛІКАРНІ
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАДІОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ЛІКАРНІ.
1.1.Назва лікувального закладу, його відомча підпорядко-
ваність, адреса. 1.2.Характеристика і оцінка розміщення
будівлі радіологічного відділення на земельній
ділянці,тип будівлі, наявність зони недоступності, на-
явність санітарно-захисної зони, її розміри, озеленення.
1.3.Структура відділення, особливості родміщення та пла-
нування його підрозділів, функціональний зв'язок між ни-
ми. 1.4.Оцінка радіаційної обстановки на території
санітарно-захисної зони та її межами по результатах
вимірювання експозиційної дози гамма-випромінювання та
радіоактивного забруднення грунту.
2. ВІДДІЛЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОї Променевої ТЕРАПІї.
2.1.Розміщення і планування відділення, основні приміщен-
ня, характеристика апаратури, яка використовується для
променевої терапії. 2.2.Протирадіаційний захист кімнати
управління, суміжних приміщень і прилеглої території від
гамма-випромінювання (наявність захисного кожуха на оп-
ромінювальній установці, матеріал і товщина стін в проце-
дурній, наявність захисного лабіринту при вході, захисних
дверей, їх блокування, попереджувальної світлової сиг-
налізації). 2.3.Система спостереження за опроміненням
хворих. 2.4.Характеристика та оцінка засобів захисту хво-
рих від побічного опромінення. 2.5.Оцінка ефективності
протирадіаційного захисту в кімнаті управління та інших
суміжних приміщеннях розрахунковим методом та шляхом
вимірювання потужності експозиційної дози.
3. ВІДДІЛЕННЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗАКРИТИМИ ДЖЕРЕЛАМИ.
3.1.Розміщення та планування відділення
3.2.Джерела випромінювання, які використовуються в
відділенні, їх активність, методи введення джерел вип-
ромінювання хворим (мануально-лікувальний та послідов-
ний). 3.3.Характеристика радіаційно небезпечних приміщень
(сховище для джерел випромінювання, радіоманіпуляційна,
радіопроцедурна, радіологічні палати), відповідність їх
гігієнічним вимогам. 3.4.Умови зберігання і транспорту-
вання джерел випромінювання. 3.5.Засоби протирадіаційного
захисту персоналу в радіоманіпуляційній, радіопроцедурній
та радіологічних палатах. 3.6.Протирадіаційний захист
суміжних приміщень та прилеглої теритотії 3.7.Оцінка
ефективності протирадіаційного захисту шляхом відповідних
розрахунків та вимірювання потужності експозиційної дози
на робочих місцях, в суміжних приміщеннях, на прилеглій
території.
4.ВІДДІЛЕННЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВІДКРИТИМИ ДЖЕРЕЛАМИ.
4.1.Розміщення відділення, характеристика застосування
радіонуклідів, клас радіаційної небезпеки, до якого воно
відноситься. 4.2.Характеристика радіаційно небезпечних
приміщень (сховище радіонуклідів, фасовочна, процедурна,
мийна, радіологічні палати), їх відповідність дозволеному
класу робіт. 4.3.Наявність засобів протирадіаційного за-
хисту: захисні екрани,бокси, витяжні шафи, дистанційний
інструмент. 4.4.Наявність індивідуальних засобів проти-
радіаційного захисту персоналу: спецкостюми, халати, фар тухи, нарукавники. 4.5.Санітарно-побутові приміщення для
персоналу. 4.6.Результати вимірювання та оцінка рівнів
радиоактивного забруднення виробничих та інших приміщень.
5.АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА МАТЕРІАЛІВ РАДИАЦІЙНОГО ТА МЕДИЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ПОПЕРДНІЙ ТА ПОТОЧНИЙ РІК.
6.ВИСНОВКИ.
ГІГІЇНА ПРАЦІ.
Гігієнічна оцінка сажкості та напруженості праці. Для
оцінки ступеня важкості та напруженості праці використовуються ергономічний та фізіологічні методи. Ергономічний метод дозволяє визначити показники, що характеризують ступінь
психофізіологічного навантаження на людину в умовах виробництва. Для оцінки важкості та напруженості праці використовують ергономічний хронометраж робочого процесу, який полягає у визначенні тривалості окремих елементів робочих операцій в різні періоди робочого дня, а також урахуванні стану
функціональних систем організму в ході трудової діяльності.
Основними ергономічними показниками важкості праці ї: потужність зовнішньої роботи, маса вантажів, що переміщуються,
величина статичного навантаження та характеристики робочої
пози. Провідними показниками напруженості праці вважаються
число об’єктів дночасного спостереження, тривалість зосеред-
женого спостереження, тривалість активних дій, щільність
сигналів (повідомлень) за певний час, емоційна та інтелекту-
альна напруженість, стан функцій зорового та слухового
аналізаторів, об’єм оперативної па 'яті, монотонність (за
числом елементів операції, тривалості виконання операцій, що
повторюються та часу пасивного спостереження). Як
фізіологічні критерії оцінки ступеня важкості та напруже-
ності праці використовують показники динамики змін величин
фізіологічних функцій на протязі робочого дня. Фізіоло-
го-Гігієнічна оцінка важкості праці передбачає визначення
частоти серцевих ско очень, величин енерговитрат, показників
витривалості до статичних зусиль та ін. Оцінка напруженості
праці - визначення змін показників об’єму оперативної
пам'яті, латентних періодів простої та складної зорово-мо-
торної реакції, швидкості переключення ваги. Об’єм оператив-
ної пам'яті може бути визначений методом запам'ятовування
геометричних фігур. Досліджуваному пред'являють набір три-
кутників з різною штриховкою і пропонують на протязі 6-8 се-
кунд запам'ятати 6 трикутників, а потім вибрати їх з набору
36 трикутників та скласти в тій же послідовності. Латентний
період простої зорово-моторної реакції визначається за допомогою хронорефлексометрів різних конструкцій. Визначається
час в мс між подачею світлового сигналу та початком рухової
реакції. Дослідження повторюється 10 разів і визначається
сере ній час. Під час визначенні латентного періоду складної
зорово-моторної реакції досліджуваному пред'являють стереотипну серію подразників, що складається з позитивних (наприклад, білих та зелених) та негативних (наприклад, червоних) подразників. Розраховують середню тривалість латентного
періоду реакції та підраховують кількість помилкових
відповідей. Дослідження уваги методом відшукування чисел
дозволяє отримати уявлення про стан швидкості її переключення. Головний принцип методики полягає в тому, щоб якомога
швидше знайти, показати і назвати 25 довільно розміщених чисел. Дослідження повторюють
трьома різними таблицями і визначають середній час відшукування чисел. Важкість (легка, середня, тяжка, дуже тяжка) та
напруженість праці (ненапружена, мало напружена, напружена та
дуже напружена) визначають за лімітуючими показниками, тобто
тими характеристиками трудової діяльності, що указують на
найбільшу важкість та напруженість).
Гігієнічна Оцінка умов праці на промисловому
підприємстві.
Для оцінки умов праці на промисловому підприїмстві слід оз-
найомитись з ведучими цехами, технологіїю основного вироб-
ництва, професіними шкідливостями та санітарно-гігієнічними
заходами, які спрямовані на оздоровленния умов праці
(освітлення: загальне, місцеве, природне та штучне; венти-
ляція: загальна та місцева;, загальні та індивідуальні за-
соби захисту від пилу, токсичних речовин, шуму, вібрації,
переохолодження або перегрівання, виробничого травматизму і
т.ін.). На робочих місцях проводять детальну характеристику
професії робітника, що включає характеристику виробничих
операцій та робочої пози, санітарно-гігієнічних пристроїв на
робочому місці, аналіз фізіологічних особливостей робочого
процесу та ступеня фі ичного напруження, тривалості робочого
дня та обідніх перерв. Обов'язким елементом гігієнічної
оцінки умов праці на промисловому підприїмстві ї знайомство
з даними про захворюваність, травматизм та число звертання
працюючих за медичною допомогою, з р зультатами медичних ог-
лядів та диспансерізації. Результати обстежень повинні бути
оформлені записом в санітарний журнал об’єкта або актом обс-
теження з пропозиціями для адміністрації, складанням з учас-
тю представників адміністрації та профспілкової організації
плану-завдання з вказівкою конкретних здоровчих заходів для
виробництва та термінів їх виконання.
Методика розслідування випадків професійних отруєнь та
профзахворювань.
Розслідування випадків професійного отруєння на виробництві
обов’язково повинно передбачати виконання ряду ор-
ганізаційних етапів: 1) повідомлення про випадок професійно-
го отруєння та захворювання; 2) з’ясування причин отруєння
або захворювання із скл данням акта; 3) складання піврічних
та річних звітів про випадки професійних отруєнь та про-
фесійних захворювань. Отже, основними звітними документами ї
екстрене повідомлення, акт розслідування випадка професійно-
го отруєння та звіти про випадки профес йних отруєнь. В ході
розслідування випадків професійних отруєнь слід визначити
характер виробничого процеса та обладнання на якому працюють
робітники, його основні шкідливості та обізнаність
працівників про них, особливості організаційних заходів, які
проводяться а виробництві та застосування колективних та
індивідуальних захисних засобів, обставини та причини от-
руєння, список потерпілих, заходи невідкладної медичної до-
помоги, які були надані лікарем тощо.
Гігієнічна Оцінка шумо-вібраційної обстановки у робочо-
му приміщенні.
Вимірювання рівня інтенсивності та спектрального складу шуму
проводиться за допомогою шумомірів аналізаторів спектру шуму
та полосових фільтрів. Як аналізатори шуму застосовують ок-
тавні фільтри, які вимірюють рівні звукового тиску в кожній
октаві шуму, що досліджується. Найбільшого поширення в прак-
тиці набули шумоміри ‘Шум-1’ і ‘УШВ-1’, шумовібровимірюючий
комплекс ‘ШВК-1’ та вимірювач шуму і вібрації типу
‘ВШВ-003’. Шумоміри різних конструкцій як правило складаєть-
ся з датчика (мікрофон), підсилювача та вимірювального
пристрою і має частотні (‘Лі’, А, С) та часові (‘F’ - швид-
ко, ‘S’ - повільно, ‘І’ - імпульс) характеристики. В ході
вимірювання рівнів звуку (дБА) застосовується характеристика
А, при вимірюванні рівнів звукового тиску в октавних полосах
- характеристика ‘Фільтри’. Характеристика ‘Повільно’
свідчить про проведення вимірювання постійного та інших
видів шум, головною характеристикою яких ї середній рівень
шуму, а характеристика ‘Імпульс’ - про вимірювання рівнів
імпульсного шуму. Характеристика ‘Швидко’ застосовується для
вимірювання шуму, який коливається у часі. В разі відсут-
ності приладу для частотного аналізу шуму можна дати
оріїнтовну оцінку характеру шуму по рівнянням значень на
шкалах ‘дБС’ та ‘дБА’ (при різниці 0-2 дБ шум високочастот-
ний - вище 1000 Гц, 2-5 дБ - середньочастотний - 400-1000
Гц, 5 і бі ьше дБ - низькочастотний - до 400 Гц). Вимірюван-
ня шуму на робочих місцях повинно проводитися при роботі не
менш ніж 2/3 технологічного обладнання та при включеній вен-
тиляції. При цьому мікрофон повинен бути розташований на ви-
соті 1,5 м над рівнем підлоги (якщо робота проводиться сидя-
чи
то на рівні голови), і спрямований у сторону джерела шуму.
Допустимі рівні шуму на робочих місцях установлюються в за-
лежності від виду трудової діяльності (Санітарні норми до-
пустимих рівнів шуму на робочих місцях № 3223-85).
Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквіва-
лентні рівні звуку на робочих місцях у виробничих
приміщеннях і на території підприїмств.
┌─────────┬───────────────────────────────────────┬────────┐
│ Вид │Рівень звукового тиску (дБ) в октавних │Еквіва- │ │трудової │ полосах з середньогеометричними │лентний │
│ діяль- │ частотами, Гц │рівень │
│ ності ├────┬──┬───┬───┬───┬────┬────┬────┬────┤шуму, │
│ │31,5│63│125│250│500│1000│2000│4000│8000│дБ(А) │ ├─────────┼────┼──┼───┼───┼───┼────┼────┼────┼────┼────────┤
│Творча │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│діяль- │ 86 │71│ 61│ 54│ 49│ 45 │ 42 │ 40 │ 38 │ 50 │
│ність │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
├─────────┼────┼──┼───┼───┼───┼────┼────┼────┼────┼────────┤
│Високо- │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│кваліфі- │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│кована │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│робота, │ 93 │79│ 70│ 63│ 58│ 55 │ 52 │ 50 │ 49 │ 60 │
│що потре-│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│бує зосе-│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│редженос-│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│ті │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
├─────────┼────┼──┼───┼───┼───┼────┼────┼────┼────┼────────┤
│Робота, │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│що перед-│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│бачає │ 98 │83│ 74│ 68│ 63│ 60 │ 57 │ 55 │ 54 │ 65 │
│одержання│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│акустични│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│сигналів │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
├─────────┼────┼──┼───┼───┼───┼────┼────┼────┼────┼────────┤
│Робота, │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│що потре-│103 │91│ 83│ 77│ 73│ 70 │ 68 │ 66 │ 64 │ 75 │
│бує зосе-│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│редження │ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
├─────────┼────┼──┼───┼───┼───┼────┼────┼────┼────┼────────┤
│Виконання│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
│інших ви-│107 │95│ 87│ 82│ 78│ 75 │ 73 │ 71 │ 69 │ 80 │
│дів робіт│ │ │ │ │ │ │ │ │ │ │
└─────────┴────┴──┴───┴───┴───┴────┴────┴────┴────┴────────┘
Вимірювання та гігієнічна Оцінка вібрації.
Гігієнічна оцінка вібрації проводиться з використанням таких
приладів як віброметр ВМ-1 або шумовібровимірюючий комплекс
ШВХ-1 з вібродатчиком, що забезпечують визначення значень
коливальної швидкості (в м/с), віброприскорення (м/с2) та
рівня вібра ії (в дБ) в октавних полосах частот на робочій
поверхні. За напрямком дії загальну вібрацію вимірюють на
характеристиці ‘Лин.’ приладу при натиснутій кнопці 1 m/S2 у
положенні перемикача ‘Делитель І’ - 3*10370 дБ та ‘Делитель
ІІ - *1/50 дБ впродовж ертикальної осі Z (ступні-голова),
горизонтальну - впродовж горизонтальних осей Х та і Y
(зліва-направо). За частотним складом загальну вібрацію розподіляють на низькочастотну, що ї характерною для октавних
полос 2 і 4 Гц, середньочастотну - 8 і 16 Гц та високочас-
тотну - 31,5 і 63 Гц. Локальна вібрація також вимірюїться в
трьох взаємно перпендикулярних площинах: Zp (напрям прикла-
дання сили), Xp (ось рукоятки) і Yp (перпендикулярно першим
двом напрямкам) та, як і загальна, розподіляїться на низько-
частотну - 8 і 16 Гц, середньочас отну - 31,5 і 63 Гц та ви-
сокочастотну - 125, 250, 500 і 1000 Гц. Допустимі рівні
вібрації установлюються для загальної транспортної (кате-
горія 1), транспортно-технічної (категорія 2) і техно-
логічної вібрації (категорія 3), а також для локальної
вібрації з розрахунку 8-годинного робочого дня.
Гігієнічні норми локальної вібрації.
┌────────────────┬──────────────────────────────────────┐
│ │ Октавні полоси із середньогеомет- │
│ Віброшвидкість │ ричними частотами, Гц │
│ ├───┬───┬─────┬───┬────┬────┬─────┬────┤
│ │ 8│ 16│ 31,5│ 63│ 125│ 250│ 500 │1000│
├────────────────┼───┼───┼─────┼───┼────┼────┼─────┼────┤
│ м/с * 102 │5,0│5,0│ 3,5 │2,5│ 1,8│ 1,3│ 0,9 │0,65│
│ дБ │120│120│ 117 │114│ 111│ 108│ 105 │ 102│
└────────────────┴───┴───┴─────┴───┴────┴────┴─────┴────┘
Гігієнічні норми загальної вібрації.
┌─────────────┬────────────────────────────────────────────┐
│ │Віброшвидкість в октаних полосах із середньо│
│Технологічна │ геометричними частотами, Гц │
│ вібрація ├────────┬────────┬─────┬───────┬──────┬─────┤
│ │ 2 │ 4 │ 8 │ 16 │ 31,5 │ 63 │
├─────────────┼────────┼────────┼─────┼───────┼──────┼─────┤
│На постійних │ │ │ │ │ │ │
│робочих міс- │ 1,3 │ 0,45 │0,22 │ 0,2 │ 0,2 │ 0,2│
│цях виробни- │ --- │ ---- │---- │ --- │ --- │ ---│
│чих примі- │ 108 │ 99 │ 93 │ 92 │ 92 │ 95│
│щень │ │ │ │ │ │ │
├─────────────┼────────┼────────┼─────┼───────┼──────┼─────┤
│В службових │ 0,71 │ 0,25 │0,13 │ 0,11 │ 0,11 │ 0,11│
│та адміні- │ ---- │ ---- │---- │ ---- │ ---- │ ----│
│стративних │ 103 │ 94 │ 98 │ 88 │ 88 │ 88│
│приміщеннях │ │ │ │ │ │ │
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 20 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |